Чи не настав час усім нам перейти на григоріанський календар і не долучатися до тієї відсталої частини людства, яка все ще вважає, що Сонце обертається навколо Землі? Власне, яке відношення має римський диктатор до України? Виявляється - найбезпосередніше. Адже в Україні ще й досі дотримуються календаря, що його запровадив у 45 році до нашої ери Гай Юлій Цезар. Від цього недосконалого календаря відмовилася більшість держав світу ще 500 років тому. Рівень науки часів Цезаря дозволив визначити приблизну - з погляду сучасної науки - тривалість року в 365 діб і 6 годин. За юліанським календарем перших три роки налічують по 365 діб. А 4-й - 366 діб. Зайва доба утворилася за рахунок шести годин, що не були враховані в попередні роки. Цей четвертий рік, число якого без залишку ділиться на 4, називають високосним. В юліанському календарі всі столітні роки - високосні. Цей календар тоді задовольняв усіх. Та настала ера християнства з його обрядами, святами. Одне з головних християнських свят - Великдень, Пасха, Воскресіння Христове, яке завжди відзначають тільки в неділю, що йде після першого повного місяця після дня весняного рівнодення. А день весняного рівнодення визначити дуже просто: в середині XVI століття цей день, визначений за юліанським календарем, відставав від реального дня весняного рівнодення на 10 діб. Отже, і день Пасхи святкувався не в ту неділю, як того вимагали церковні канони. Нині точні астрономічні виміри визначили, що рік, тобто повний оберт Землі навколо Сонця, триває 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Це на 11 хвилин 14 секунд менше, ніж за юлі-анським календарем. За 1,5 тисячі років різниця накопичилася і дала помилку в 10 діб. Саме з необхідності визначення точного дня святкування Пасхи, а не з лю-бові до точних наук чи астрономії змусили Папу Римського Григорія XIII запровадити новий календар, який ми називаємо григоріанським. Це сталося 1582 року. Щоб урахувати помилку в 10 діб, після 4 жовтня 1582 року потрібно було рахувати 15 жовтня, а не 5. А щоб надалі різниця в 11 хвилин 14 секунд не накопичувалася, за новим календарем ті столітні роки, перші дві цифри яких не діляться без залишку на 4, вважаються не високосними. Саме тому 1700, 1800, 1900 роки не є високосними, бо 17, 18, 19 не діляться на 4. За юліанським календарем ці роки - високосні, мали по 366 днів. Ось чому в наші дні різниця між новим і старим стилями становить 13 діб. Ця різниця залишилась і в XXI столітті, бо 2000 рік - високосний за обома календарями. Але православна церква не визнає верховенства Папи Римського, а тому не визнає і юліанського календаря. От і виходить, що від старого стилю відмовився увесь світ, крім православної церкви. Та подивимось на цю проблему ще з одного боку. В Україні Новий рік святкують за григоріанським календарем, а Різдво - за юліанським. За християнськими канонами, до Різдва триває Великий піст. А після Різдва дозволено споживати м'ясні страви. На новорічному столі українців вони є. Все було б логічним, коли б і Різдво, і Новий рік святкувалися за одним календарем. Тоді Великий піст закінчувався б 25 грудня, а Новий рік наставав би 1 січня. А для прихильників недосконалого юліанського календаря піст кінчався б 7 січня, а Новий рік розпочинався б 14. Іншими словами, прихильники старого стилю всі свята повинні відзначати на 13 днів пізніше, ніж увесь християнський світ. В Україні 1 січня роблять вигляд, що закінчився Великий піст, і п'ють алкогольні напої, споживають м'ясні страви, а 2 січня прокидаються і згадують, що все ще триває Великий піст. В усьому християнському світі вітають таким чином: "З Різдвом Христовим, з Новим роком!" - на першому місці стоїть Різдво не тому, що це свято важливіше, скажімо, ніж Новий рік, а тому, що спочатку, 25 грудня, за канонами йде Різдво, а 1 січня - Новий рік. У нас же все поставлено з ніг на голову. За 500 років за кордоном забули про існування юліанського календаря так само, як про те, що Земля плоска. Там не розуміють, звідки взялося число 13, яким нині відрізняються новий і старий стилі. І це призводить до непорозумінь з людьми, які народилися в колишній Російській імперії, що жила за юліанським календарем, і яким довелося виїхати жити за кордон. На меморіальній дошці, що закриває нішу з прахом С. П. Корольова в Кремлівській стіні, стоять дати його життя: 30.XII 1906 - 14.І 1966. Дата народження дається за старим стилем (ДАЖО, ф. І, оп. 77, спр. 1771). А день смерті - за новим. Така нісенітниця. Тривалий час сам Сергій Павлович вважав 30 грудня своїм днем народження - так було записано в його документах. І ніхто не міг сказати, за яким це стилем, не ознайомившись з архівними документами. Тільки згодом, у зрілому віці, свій день народження вчений святкував 12 січня. І таких прикладів - безліч.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
