Версiя для друку Обговорити в форумi

Книги Віталія Запеки про нинішню російсько-українську війну вже витримали по кілька перевидань. І це не випадково.

Письменник народився 13 жовтня 1967 року в Полтаві. До початку російсько-української війни був фотохудожником, належав до першої сотні кращих фотографів за версією сайту photographers.ua. В 2015-2018 роках Запека захищав Україну в лавах добровольчого батальйону «Полтава» з позивним «Спілберг». У 2015 році Віталій Запека почав писати перші оповідання та нариси. Починав писати російською мовою, згодом перейшов на українську і зараз принципово відмовляється друкувати свої твори «ворожим языком». Він добре знає реалії нинішньої війни з власного досвіду. Водночас письменник володіє тонким почуттям гумору і вмінням давати влучні психологічні характеристики своїм героям. Завдяки цьому його твори викликають жвавий інтерес читацької аудиторії та легко сприймаються.

 Віталій Запека, зокрема написав перший в українській літературі воєнно-сатиричний роман «Герої, херої та не дуже». В книзі автор з сатирою та гумором описує початковий період війни Росії проти України. В 2014 році ненавчені, невмілі, погано озброєні та екіпіровані бухгалтери, будівельники, токарі, інженери, а загалом прості цивільні зуміли зупинити російську навалу й навіть значно відігнали північних «недодрузів» геть.

 В. Запека, розповідаючи про роботу над книгою, зазначає: «Щось придумувати не довелося – чистісінька правда виявилася цікавішою і, зрештою, смішнішою за якісь там побрехненьки».

 Головний герой роману балакучий бухгалтер Шрамко. Його пригоди реально смішні. Це й те, як він, доброволець у військкоматі записувався до війська, як потрапив до сепаратистів, які прийняли його за свого. І вихід нашого підрозділу із оточення, і спілкування з колегою-бухгалтером, і генералопад у президента і ще багато чого іншого й кумедного.

 Але Шрамко говорить і серйозні речі. Ось яке порівняння викликав у нього туалет: «Цьому сортиру однаково, що він на окупованій землі. Байдуже, чия дупа нависає над діркою: окупант це чи пристойна людина на кшталт нас, москальською мовою хтось у ньому белькоче чи нашою солов’їною розмовляє. От так і деяким нашим громадянам… не хочеться називати їх українцями… байдуже, яка влада, байдуже, яка мова…»

 Віталій Запека пише: «Сатира роману не для того, щоб принизити, а для того, щоб «поганого» стало менше, а «хорошого» навпаки – більше. Щоб дурниці, без котрих не обходиться жодна армія у світі, залишилися в минулому або лише в чужих ворожих військах. Роман написаний за реальними подіями, в котрих я здебільшого брав участь особисто або про які взнавав з вуст безпосередніх учасників. Дещо з описаного відбувалося не з моїм добровольчим батальйоном, а з полком «Азов» чи іншими добровольчими батальйонами, з якими мені довелося пересікатися на війні. Всі персонажі роману мають реальних прототипів. Все буде Україна! Переможемо!».

 Загалом роман «Герої, херої та не дуже» досить цікаво передає Дух і Атмосферу початку АТО і, на подив автора, початок повномасштабного вторгнення, хоча він сподівався, що висміяні недоліки вже ніколи не повторяться.

 ВІталій Запека інсценізував свій роман для Дніпровського національного академічного театру ім. Т.Г. Шевченка. Театр створив виставу «Пригоди небравого вояка Шрамка», позиціонуючи головного героя як нашого українського Швейка. Але це наш український Швейк і наша справедлива війна. В цьому суттєва відмінність українського Швейка від чеського. Наш Швейк, Шрамко, попри свою комічність, йде на війну добровільно, щоб захистити Батьківщину, і здійснює подвиги.

 Минулого року вийшло друком друге видання збірки воєнної прози Віталія Запеки «Бабах на всю голову». Більшість оповідань про початок АТО. Тут і жахи війни, і добрий гумор. В оповіданнях «Козел Костя», «Хунта – все!», написаних у 2017-18 роках Запека показує добровольців, яких російська і зрадницька пропаганда, зображує запеклими головорізами, а вони не можуть зарізати козла та свиню. Адже перед ними живі істоти.

Цікава й маленька повість «Це К…» про початок повномасштабного вторгнення. Безіменна героїня допомагає нашим захисникам, йде через охоплене боями місто, знаходячи інсулін, без якого її чоловік може померти, по дорозі знищує групу російських окупантів і зазнає багато пригод, але свого чоловіка рятує.

 В творчому доробку Віталія Леонідовича є антивоєнний роман «Цуцик», де страхіття війни показано через сприйняття їх маленьким песиком, і книги для діток.

 В книгах Віталія Запеки жорстокість війни і гумор та сатира, кохання і будні. Все, як у житті. Власне, війна – це теж життя. Тільки там убивають.

 Віталій Запека із 25 лютого 2022 року знову на війні, командував відділенням РПГ. 2 квітня військовий письменник Запека отримав важке поранення від кулі снайпера-окупанта під час оборони села Новомихайлівка на Донеччині. А його книги продовжують воювати.

 Анатолій Зборовський

На фото: письменник Віталій_Запека

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #37 за 11.09.2026 > Тема "Душі криниця"