|
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2026 > Тема "Душі криниця"
#40 за 02.10.2026
ОСОБЛИВОСТ╤ СВЯТКУВАННЯ ПОКРОВИ
1 жовтня в╕дзнача╓мо одне з найвеличн╕ших свят у християнськ╕й традиц╕╖ – Покрову Пресвято╖ Богородиц╕. У народ╕ – Покров, Покрова. Щоправда, святкують його лише православн╕ та греко-католики.
Насамперед ус╕ в╕ряни йдуть до церкви. П╕д час Служби Божо╖ вони звертаються до Богородиц╕ з проханням заступництва, за родину, за Укра╖ну, щоб захистила в╕д ворог╕в, як це сталося у Влахерн╕ 910 року, коли Царгород з його педм╕стями оточили сарацини.
Пресвята Богородиця завжди була вз╕рцем смиреликодушно╖ Матер╕, яка повсякчас молиться за сво╖х д╕тей (тобто за нас) ╕ завжди прийма╓ Божу Волю. Цей вз╕рець в╕ками надиха╓ на християнськ╕ подвиги ╕нших матер╕в.
Наш╕ предки твердо в╕рили, що Свята Покрова приносить ╕з собою мир, добро, любов, злагоду ╕ дов╕ру. А це ╕ ╓ найб╕льше щастя. Тому в цей день справляють багато вес╕ль. Молодята одружуються, беручи церковний шлюб, ╕ в╕рять, що ╖хн╓ с╕мейне життя завжди буде п╕д захистом Богородиц╕, ╖╖ св╕тлим Покровом.
Свято сл╕д зустр╕чати в гарному насторо╖, не можна сумувати, алише веселитися. В╕дтак – на Покрови ходили в гост╕ ╕, навпаки, радо зустр╕чали гостей. У багатьох м╕стах ╕ селах справляли ╕ справляють храмов╕ празники.
Колись п╕д час приготування святкових страв господин╕ клали в п╕ч г╕лочки вишн╕ ╕ яблун╕. Це вважалося символом гарного врожаю ╕ добробуту. На Покрови для святкового об╕ду неодм╕нно пекли коровай з нового борошна, яким пригощали сус╕д╕в, друз╕в, родич╕в, свояк╕в. Та, передус╕м, його частки роздавали вбогим, б╕дним ╕ знедоленим, д╕тям-сиротам. ╤ нин╕ сл╕д це робити! Щедр╕сть завжди винагороджу╓ться. Бог ╕ Пресвята Богородиця вас поблагословлять.
У свято Покрови сл╕д уникати важко╖ ф╕зично╖ прац╕ (зв╕сно, не йдеться про роботу на п╕дпри╓мствах, особливо стратег╕чного призначення), не займатися рукод╕ллям, ремеслами... Покрова – для духовних розважань, молитви.
Цього дня вшанову╓мо вс╕х укра╖нськи╖ во╖н╕в, молимось за них, молимось за упок╕й душ тих, хто в╕ддав сво╓ життя за Волю Укра╖ни.
ПАСТИ ГУСЕЙ У НЕБ╤...
30 вересня – день вшанування священномученика Григор╕я, ╓пископа Велико╖ В╕рмен╕╖, а ще – Передпокрова.
За фенолог╕чними спостереженнями, ц╕╓╖ пори починають в╕дл╕тати у вир╕й дик╕ качки ╕ гуси. (Але це т╕льки початок м╕грац╕╖!). Доросл╕ кепкували з д╕тей ╕ змушували ╖х «пасти гусей у неб╕». Насправд╕ ж спостер╕гали, чи вже в╕дл╕тають пернат╕. Летять великими зграями – до ранньо╖ зими; не посп╕шають в╕дл╕тати, або летять малими групами – зима забариться.
На полях завершували збирати кормов╕ ╕ цукров╕ буряки.
Народн╕ прикмети:
-Земля замерзла – невдовз╕ будуть ще м╕цн╕ш╕ похолодання.
-Дощить – мороз не вдарить.
-На калюжах скельця льоду довго не тануть – польов╕ дороги перетворяться на брук╕вку. (По таких дорогах добре ╖хати возом).
-Чим пишн╕ше кв╕тнуть хризантеми – тим лют╕шою буде зима.
-Якщо бджоли ще л╕тають, то теплу ос╕нь в╕дчувають.
ХАРИТИНА З ХАРАКТЕРОМ ПОЛОТНО ТКАЛА
5 жовтня – свято мучениц╕ Харитини, яку стратили у ╤╤╤ стол╕тт╕ за Христову в╕ру.
У народ╕ ╖╖ називають Ткалею, р╕дше Ткачихою ╕ вважають покровителькою рем╕сниць, як╕ займаються ткацтвом. Маленьких д╕вчаток пестливо звуть Христями. Приск╕пливих ж╕нок «поза оч╕» називали Харитинами з характером.
Характерно, що з цього дня на Пол╕сс╕ починали ткати лляне ╕ конопляне полотно, килими, нал╕жники... Б╕гали ╕ стукали човники на ткацьких верстатах, «пливли» з боку у б╕к. Починали працю ввечер╕ при св╕тл╕ каганця, коли впоралися з повсякденною роботою по господарству. Маленьк╕ д╕вчатка лише спостер╕гали за маг╕чним д╕йством матер╕в, а старш╕ донечки, що вже на виданн╕, працювали нар╕вн╕ з матерями. Адже кожна юнка мала наткати соб╕ полотна на посаг, пошити ╕ вишити сорочку нареченому, старостам рушники.
У цей час чолов╕кам заборонялося спостер╕гати за ж╕ночою працею, щоби «не зурочити». Зрештою, у них ╕ сво╖х клопот╕в було вдосталь.
...Збирали ╕ льон ╕ конопл╕, обробляли ╖х також виключно ж╕нки.
На жаль, побутувало марнов╕рство: не брали ╕ не купували полотна у вдовиц╕.
Народн╕ прикмети:
-Як на Харитини зима заляже, то протрима╓ться до половини березня.
-Тепло на Харитини – теплою буде перша половина зими.
-Журавл╕ у вир╕й – зима на пор╕г.
-Сильний в╕тер – зав╕рюха взимку.
-Галасливе вороння – на похолодання.
-Зима доти не прийде, поки б╕лка не утеплить гн╕здо, а за╓ць не зм╕нить шубу.
ГОСТРА ПЕЛАГ╤Я
8 жовтня – свято Пелаг╕╖, мучениц╕ за Христову в╕ру. 15-р╕чну юнку стратили у м.Ант╕ох╕╖ у ╤╤╤ стол╕тт╕. Пелаг╕ю вихвалють у сво╖х творах свят╕ Амброс╕й й ╤ван Золотоустий.
У цей день на Под╕лл╕ неодм╕нно варили вареники з картоплею ╕ сиром.
Спостер╕гали: якщо на Пелаг╕╖ встановилася гостра погода (холодно, мороз), то ╕ грудень буде гострим. Тепла Пелаг╕я – на хорошу зиму над╕я.
До дня Пелаг╕╖ на п╕вноч╕ Укра╖ни й у Карпатах посп╕шали утеплити хати на зиму. Адже п╕сля Пелаг╕╖ все холодн╕╓.
Народн╕ прикмети:
-На Пелаг╕╖ погода добра – такою протрима╓ться три тижн╕.
-На Пелаг╕╖ сухо – у грудн╕ випаде мало сн╕гу.
-Дощ на Пелаг╕╖ – у грудн╕ дощ╕ з мокрим сн╕гом.
-Поодинок╕ темн╕ хмари опад╕в не принесуть.
-Листя на берез╕ не скоро опада╓ – зима холодною бува╓.
-Вранц╕ був туман, а вдень сонячно ╕ тепло – ще назбира╓ш опеньк╕в.
Дехто вважа╓, що на Пелаг╕╖ добре маринувати ╕ солити гриби на зиму.
Тарас ЛЕХМАН
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 02.10.2026 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=28215
|