Версiя для друку Обговорити в форумi

Генеральною асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, засновником якої є і Україна, ухвалено 1948 р. "Конвенцію про запобігання злочину геноциду та покарання за нього". "Геноцидом вважаються дії з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу, як таку, а саме: вбивство її членів; навмисне створення важких тілесних або розумових ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне винищення її; заходи, розраховані на попередження дітонародження; насильне переселення дітей з однієї групи до іншої". Згідно з цією дефініцією сьогодні світ визнає геноцидами нищення вірменського народу в Оттоманській імперії під час Першої світової війни, Голокост під час Другої світової війни та ближчі до нас камбоджійський і руандійські масакри.
Президент та Верховна Рада України також визнали цей жахливий злочин геноцидом українського народу. Щойно в останніх кількох роках поодинокі країни почали офіційно визнавати український голодомор тридцятих років геноцидом.
Причин такого запізнення багато: донедавна Україна сама не приділяла цьому питанні уваги, а комуністи й далі заперечують, якщо не голод як такий, то кримі-нальну відповідальність за нього сталінського режиму та правлячої Компартії. На Заході перешкодою були про-радянські елементи в академічних колах та необізнаність з відповідною документацією. Як в Україні, так і в інших країнах, опозиція до визнання українського геноциду ішла по такій лінії опору: на початку заперечення самого історичного факту голодомору; опісля визнання голоду, але заперечення причин його виникнення; врешті, визнання відповідальності комуністичного режиму за цей злочин, але відмова від окреслення його як геноциду проти українського народу. Аргумент такий:  якщо це і був геноцид, то він був геноцидом проти селян (хоча соціальні групи не є згадані у конвенції OОН), а не проти українців, як таких, бо немає доказів, що Сталін мав намір нищити українців як таких.
Властиво, докази на те, що якраз українське селянство було мішенню сталінської злочинної політики існують:
1) надмірне оподаткування саме селa в Україні і Кубані, ігнорування звітів про страшний голод в Україні і на Кубані;
2) затаювання голоду перед Заходом і відмова від допомоги, яку пропонували різні західні харетативні організації;
3) замкнення кордонів між Україною та Росією і Білоруссю: заборона українським селянам шукати порятунку в цих сусідніх республіках.
Національне спрямування геноцидної політики сталінського режиму яскраво відбилося у ставленні до кубанського селянства, більшість якого були етнічними українцями.
Ці два документи доводять, що компартійна політика була скерована саме проти українського населення, бо заборона перетинати державні кордони це вже не соціальний, а національний геноцид.
В Україні харківські власті відразу виконали московський наказ. Внаслідок цієї заборони, на 13 березня було затримано 219 460 осіб, з яких 186 588 повернено до голодуючих сіл, а решта була покарана іншими способами. Ці факти повинні знати і пам'ятати прихильники встановлення пам'ятника Сталіну в Ялті.

*  *  *

22 января 1933 г.
Ростов-Дон, Харьков, Воронеж, Смоленск, Минск, Сталинград, Самара
N. 65/ш

До ЦКВК и СНК дошли сведения, что на Кубани и Украине начался массовый выезд крестьян "за хлебом" в ЦЧО, на Волгу, Московскую обл., Западную обл., Белоруссию. ЦК ВКП и Совнарком СССР не сомневаются, что этот выезд крестьян, как и выезд из Украины в прошлом году, организован врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации "через крестьян" в северных районах СССР против колхозов и вообще против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году не может быть допущено повторение прошлогодней ошибки.
Первое. ЦК ВКП и Совнарком СССР предписывают крайкому, крайисполкому и ПП ОГПУ Северного Кавказа не допускать массовый выезд крестьян из Северного Кавказа в другие края и въезд в пределы края из Украины.
Второе. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ЦК КП(б)У, Балицкому и Реденсу не допускать массовый выезд крестьян из Украины в другие края и въезд на Украину из Северного Кавказа.
Третье. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ПП ОГПУ Московской обл., ЦЧО, Западной обл., Белоруссии, Нижней Волги и Средней Волги арестовывать пробравшихся на север "крестьян" Украины и Северного Кавказа и после того, как будут отобраны контрреволюционные элементы, водворять остальных в места их жи-тельства.
Четвертое. ЦК ВКП и Совнарком предписывают ТО ГПУ Прохорову дать соответствующее распоряжение по системе ТО ГПУ.
Предсовнарком СССР В. М. Молотов
Секретарь ЦК ВКП(б) И. Сталин
(Документ зберігається: РГАСПИ.
Ф. 558. Оп. 11. Д. 45. Л. 109-109 об.)

*  *  *
23 января 1933 г.
Директива ЦК ВКП(б) и СНК СССР в связи с массовым выездом крестьян за пределы Украины.

1. Послать всем обкомам и облисполкомам следующую директиву (см. приложение).
2. Предложить уполнаркомпути (т. Лаврищеву) и ЮЖОКТО ГПУ немедленно дать указания всем железнодорожным станциям о прекращении продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверения РИКов о праве выезда или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или другие работы за пределами Украины.
Секретарь ЦК КП(б)У М. Хатаевич

Приложение

Обкомам, облисполкомам

Из некоторых районов Украины начались по примеру прошлого года массовые выезды крестьян в Московскую, Западную обл. ЦЧО, Белоруссию "за хлебом". Имеют место случаи, когда села покидаются почти всеми единоличниками и частью колхозников. Нет никаких сомнений, что подобные массовые выезды организуются врагами Советской власти, эсерами и агентами Польши с целью агитации "через крестьян" в северных районах СССР против колхозов, против Советской власти. В прошлом году партийные, советские и чекистские органы Украины прозевали эту контрреволюционную затею врагов Советской власти. В этом году повторения этой ошибки не должно быть допущено.
ЦК КП(б)У и СНК УССР предлагают:
1. Немедленно принять в каждом районе решительные меры к недопущению массового выезда единоличников колхозников, исходя из разосланной по линии ГПУ директивы Балицкого.
2. Провести работу всякого рода вербовщиков рабсилы на вывоз за пределы Украины, взять ее под строгий контроль с от-странением от этой работы и изъятием всех подозрительных контрреволюционных элементов.
3. Развернуть широкую разъяснительную работу среди колхозников и единоличников против самовольных выездов с оставлением хозяйства и предостеречь их, что в случае выезда в другие районы, они будут там арестовываться.
4. Примите меры к прекращению продажи билетов за пределы Украины крестьянам, не имеющим удостоверений РИКов о праве выезда или промышленных и строительных государственных организаций о том, что они завербованы на те или иные работы за пределы Украины.
Соответствующие указания даны по линии ИпНКПС и транспортного ГПУ.
5. Сообщите не позже 6 час. вечера 24 января коротко фактическое положение с массовым выездом крестьян по вашей области.
Секретарь ЦК КП(б)У Хатаевич
Председатель СНК УССР В. Чубарь
(РГАСПИ. Ф. 17. Оп. 42. Д. 80. Л. 9-11.)

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #5 за 28.01.2005 > Тема ""Білі плями" історії"