Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 11.02.2005 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#7 за 11.02.2005
Чи потрібна нам двомовність?
Євген Черкаських, старшокласник.

Школяр скаже - як зав`яже!

Сонячний зимовий ранок. Щойно пролунав рятівний дзвоник - закінчився урок. Між учнями з мого класу зав'язалася гаряча суперечка.
- Ти хочеш мене переконати, - каже неголосно Марійка, - що зараз не важливо, якою мовою говоримо, головне вивести країну на більш високий економічний щабель, головне -  виробляти вітчизняні товари, а не завозити їх із-за кордону. Але ж поміркуймо, чому у тій же Польщі, де ще недавно наші співвітчизники продавали все, що під руку потрапить, тепер і пенсії, і зарплати цілком пристойні? Чому реформи у Польщі провели на ділі, а не на словах? Я гадаю, тому, що для поляків над усе є повага до самих себе, людська гідність. Чи не ознакою цієї ж гідності є те, що у Сеймі спілкуються тільки польською, а не якоюсь іншою мовою. А от у нашому парламенті можна говорити чужою мовою, хоч маємо одну державну мову - українську.
- А я з тобою не згоден, - не здавався Сашко. - Є країни, де спілкуються двома і трьома мовами, а в нас насильницька українізація...
Тринадцять років минуло, як ми здобули державність, а й досі лунають оті слова про українізацію, ще й насильницьку. А неупереджена людина бачить процеси, що протікають у нашому суспільстві, по-іншому. Трохи статистики: книжковий фонд бібліотек на 80% російський; частка українських кінофільмів не сягає 3%; масово зросійщують Україну теле- та радіоканали; саботується виконання мовного законодавства у сфері бізнесу та в армії; з періодичних видань українською мовою в Криму виходить тільки "Кримська світлиця", та й та знаходиться в жахливих економічних умовах. А подивіться на єдину в Євпаторії українську школу, у якої дах тече, і паркану немає, і підручників не вистачає. То в чому ж тут українізація? Ми все ще не можемо усвідомити: якщо молодь не вивчатиме мову свого народу, то що від такої молоді чекати в майбутньому? Це буде інтелігенція, що за своїми переконаннями, способом мислення, самосвідомістю аж ніяк не служитиме незалежній Україні, її національній ідеї.
Потужні намагання колишньої радянської імперії змінити національний код людини з українського на російський призвели до масової появи деформованого людського типу - малороса. Малорос - це людина, позбавлена  батьківщини у високому сенсі цього слова. Вона втратила зв'язки із національною культурою, свою народну мову. Поступово вона набуває комплексу меншовартості.
Її агресивність до всього, що виявляє ознаки здорового, національного життя, - це агресивність людини, що носить у глибинах своєї свідомості комплекс зрадника. Але найбільше зло малоросійства в тому, що воно позбавлено інстинкту державності.
Декому в Криму негайно подавай двомовність! Кажуть, це об'єднає суспільство. Посилаються на приклад Фінляндії, Бельгії, Канади. Однак забувають зауважити, що в цих країнах кожна державна мова "обслуговує" певну територію та ще й поширена там як у містах, так і в селах.
В Україні склалася така ситуація, що прийняття двох мов як державних раз і назавжди поставить російську мову у привілейоване становище, зокрема, у східних областях. Мовний розкол між Західною та Східною Україною поглиблюватиметься. Оскільки російською мовою в більшості говорять у містах, то збережеться "міська" і "сільська" Україна, російська мова залишиться "панською", а українська - "селянською". А чи думали прибічники двомовності, як поставляться до цього  процесу Угорщина, Греція, Болгарія, мови яких у нас поширені, і які, безумовно, будуть зневажені.
А як поставляться до цього кримські татари, відсоток населення яких у Криму досить високий?
Треба думати і про престиж України на міжнародній арені. Яка ж повага до держави, народ якої, здобувши незалежність, кинув напризволяще свою мову і культуру? Нічого незаконного українці не хочуть, вони прагнуть одного: повернути українській мові права, які в неї були насильницьки відібрані.
І прикрої помилки припускаються ті, для кого на передньому плані стоїть економіка, а за нею духовність, культура, мова. Духовно бідний народ міцної держави і за сотню років не побудує. Вдумаймося: без мови немає нації, а без нації є лиш населення, а не народ. Душа нації - мова. Пам'ятаймо про це, аби нас у світі поважали.

м. Євпаторія.

ОДА СЛОВУ
Про велич і силу Слова вже мовлено не раз. Відомо, що Словом можна окрилити людину, возвеличити її, "піднести до небес..." Але ж натхненним Словом поета можна виступити й на захист зневажених і пригноблених, супроти зла і несправедливості. Леся Українка порівнювала Слово зі зброєю "Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє, може, в руках невідомих братів станеш ти кращим мечем на катів!" А що значить Слово для студентів-філологів ІІ курсу Таврійського національного університету, яку силу чи мудрість вбачають вони у ньому?  Адже "філолог" у дослівному перекладі з грецької означає "той, хто любить Слово".
На заняттях з риторики викладач Любов Василівна Самойлович дала  завдання своїм студентам написати Оду Слову. Як їм вдалося справитися із цим завданням, судити читачам, бо кілька студенток принесли свої вірші, присвячені Слову, до редакції і запропонували їх опублікувати. Нам здалося, що роботи ці виконані на тому рівні, коли її не соромно показати людям. Отож, Ода Слову:
*  *  *
О слово, Ти - велика зброя,
І ти ж - цілюще джерело.
Ти сповнене добра й любові,
Ти нас на боротьбу вело.
О Слово Рідне,
ти - чарівне,
Ти поетичне,
мелодійне,
Ти переконливе,
гучне,
Ти ніжне, лагідне,
м'яке.
О слово -
загадковий дар
Бува, запалиш в серці жар,
Загоїти ти можеш рану.
За це тобі складаєм шану.
Марія МИСКОВА.

"СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО..."

Одна небога у вигнанні
Шукала правди на Землі,
Зверталась до людей з проханням:
"О дайте істину мені!"
Вона давно уже шукала
Правдиву мудрість по світах,
Шукала сили і дізналась,
Що все це є в простих Словах.
Просила довго в перехожих
Сказати Слово від душі,
Багато слів таких несхожих
Лунало з вуст, та все не ті...
Просила: "Дайте Слово добре,
Крізь біди щоб мене вело,
Єдине Слово,
світле, повне,
Щоб в серці суму
не було.
О Слово, Слово,
що сказати?
Без Слова
ми були б ніхто!
Ти можеш
квіточкою стати,
А можеш сотворити зло...
Слова, Слова,
здавалось, що б там?
Ну чим вони здивують вас?
Та не було б без них, напевно,
Ні людства, ні Землі, ні нас...
Євгенія ОЛЕКСЮК.

*  *  *

О диво-Слово! Божий дар людині.
Від давнини ти
сивої й донині,
Є найтаємнішою
в світі з таємниць.
І вбогий той,
хто не пізнав твоїх
скарбниць.
Убогий, бо не зміг
тебе скорити
І у тобі всю силу Всесвіту
відкрити.
Багатий - той же, хто тебе оберігає,
Хто Слово в шати пишні зодягає.
О Слово!
Ти всесильний духа цар,
Ти - добрий, смілий,
вмілий володар,
Всяк знає - Словом
можна вбити і зцілити,
Зневірити людей
 і знов їх полонити.
В тобі, о Слово,
мудрість поколінь,
Історія людських
 підйомів і падінь.
Ти - на початку
 всього сущого, живого.
Тож я молю тебе:
 остерігайся демагога!
Ірина ЛЯХОВА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #7 за 11.02.2005 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=2902

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков