Версiя для друку Обговорити в форумi

Дивні люди бувають на світі! Досить було у минулому номері "КС" з`явитися публікації із свідченнями про не зовсім "помаранчеву" компанію одного з прогнозованих кандидатів на найвищий кримський пост, як дехто з читачів уже поспішив звинуватити "Світлицю" у поливанні останнього брудом. З іншого боку, за невинний (і, до речі, не дуже переконливий) комплімент на адресу керівника кримського штабу "Нашої України" газету миттю записали в його "підручні".
Шановні, та "підручним" хоч би зарплату платять! А "Кримська світлиця" з минулого року не може з друкарнею розрахуватися! А "Наша Україна" в Криму, за словами народного депутата Мустафи Джемілєва, чиє інтерв`ю ми пропонуємо вашій увазі, під час виборів "демонстративно роздавала гроші" не тому, кому треба.
Тож читайте і робіть висновки. І головне - не поспішні...

Про Мустафу Джемілєва, відомого дисидента, правозахисника, говорять як про людину "патологічно" інтелігентну й просту. Він багато палить і завжди дивиться у вічі співрозмовнику. На нього, народного депутата України від "Нашої України", голову Меджлісу кримськотатарського народу, покладають свої надії сотні тисяч одноплемінників. Хоча не бракує й таких, що стоять до Джемілєва в опозиції. Утім саме Меджліс зараз представляє права корінного населення Криму, і його вага особливо зростає в нових політичних умовах - після перемоги на президентських виборах тієї сили, з якою "меджлісівці" вже віддавна працюють у змичці. Про те, чому в Криму розпалюються міжнаціональні конфлікти й коли політична ситуація в автономії зміниться, Мустафа Джемілєв розповів "Україні молодій".

"ПІДТРИМУЮЧИ ЮЩЕНКА, МИ НЕ ДУЖЕ СПОДІВАЛИСЯ НА ПЕРЕМОГУ"

- Мустафа-ага, як ви оцінюєте політичну ситуацію у Криму після перемоги Віктора Ющенка? Які настрої панують серед російськомовного й кримськотатарського населення?
- Ви знаєте, що переважна більшість мешканців Криму проголосувала за Януковича. На нього працювали абсолютно всі державні структури, засоби масової інформації. Під час цієї передвиборної кампанії були застосовані дуже підлі прийоми. Скажімо, від імені Ющенка поширювали листівки, суть яких зводилася до того, що в разі його перемоги Крим віддадуть татарам, а російськомовне населення будуть мало не виселяти. І тепер у цих людей з'явився страх, що доведеться ж таки відповідати за свої попередні вчинки. Але при цьому в них існує якщо не впевненість, то дуже велика надія на те, що оскільки їх багато, і є можливість саботажу, і населення проросійське, то нічого їм за скоєне не буде.
У цій ситуації нас, кримських татар, дивує таке: вибори закінчилися, зараз у Криму вже йдуть призначення на місцях, але чомусь із нами ніхто не консультується. Хоча практично дві третини від усіх тих 15,4 відсотка голосів, які отримав Ющенко по Криму, дали кримські татари. Підтримати Віктора Ющенка - це було наше спільне рішення, прийняте на національному з'їзді. Тому ігнорування думки кримських татар під час призначення людей на керівні посади зараз викликає хвилю обурення: виходить, що ми десь збоку?
Хоча коли ми приймали рішення про підтримку Віктора Ющенка, то не надто сподівалися на перемогу. У нас така традиція - ми завжди підтримуємо демократичні сили. Скажімо, в 1991 році ми були впевнені у тому, що В'ячеслав Чорновіл не переможе, але на тих виборах вирішили підтримувати саме його. Або на президентських виборах-1999, розуміючи, що рухівець Удовенко не має шансів, ми прийняли рішення голосувати за нього.
І коли ми сьогодні чуємо різні прізвища, дізнаємося про призначення голови держадміністрації Севастополя (який для нас важливий), це викликає у нас здивування. Ходять чутки, що вже підписаний указ про призначення колишнього керівника Кримського відділення Нацбанку представником Президента в Криму, хоча ми через Народний Рух вносили свою пропозицію - народного депутата Рефата Чубарова. Щоправда, Віктор Ющенко особисто в минулу п'ятницю пообіцяв, що консультації будуть і через 8 днів він приїде у Крим. Зараз ми сподіваємося, що приїзд Ющенка до АРК таки відбудеться.

"НАШІ ВИМОГИ ЗАЛИШАЮТЬСЯ НЕЗМІННИМИ, БО ЦЕ НАШІ ЗАКОННІ ПРАВА"

- На які впливові посади в автономії претендують кримські татари?
- Ми звернулися з листом до Президента Ющенка, де говоримо про ті райони, в яких мешкає найбільше кримських татар, - там необхідно призначати голів держадміністрацій з урахуванням наших пропозицій. Не обов'язково, щоб це була людина кримськотатарської національності, головне - щоб кандидатуру обговорювали. Ми б хотіли отримати посади в органах влади, бо маємо достатню кількість фахівців. Ці вимоги, до речі, ми висунули б і Януковичу, якби переміг він.
- На які кроки нової влади найближчим часом ви сподіваєтеся? Чого очікуєте? Чого будете вимагати?
- Наші вимоги залишаються незмінними. Якихось визначених домовленостей із Ющенком у нас не було. Повторю ще раз: обсяг наших вимог ми "виставили" б і Януковичу, бо це наші законні права. Ми вже багато років поспіль намагаємося добитися, аби були відновлені політичні й соціальні права кримських татар.
У політичному плані ми домагаємося, щоб були внесені зміни в Конституцію Автономної Республіки і щоб кримськотатарська мова була одні-єю з функціонуючих на півострові - на рівні російської та української; це те, що було до депортації. Ми наполягаємо на адекватній, пропорційній чисельності й представленості в усіх органах влади. (Зараз у парламенті АРК всього 7 депутатів - представників кримськотатарського населення, хоча наш народ серед населення Криму становить 13 відсотків. А в органах виконавчої влади наших представників у чотири рази менше від пропорційної чисельності).
Дуже важливе питання землі. Коли приймали Земельний кодекс України, не врахували особливостей Кримського півострова. У ньому є пункт, згідно з яким землю віддають у приватну власність тим, хто на ній працював, тобто колишнім членам колгоспів. Кримські ж татари якщо й були членами колгоспів, то в місцях заслання. Повертаючись на Батьківщину й поселяючись переважно у сільській місцевості (у селах живе понад 70 відсотків кримських татар), вони мають удвічі менше землі, ніж російськомовне населення (і це якщо мають узагалі). Тут зростає і національна напруга, і соціальна. Ще один важливий нюанс: у 1988 році вийшов указ кримської влади, за яким кримських татар заборонялося прописувати в окремо взятих районах, містах півострова, які виходять до моря. Вийшло так, що на Південному березі Криму, де раніше 70 відсотків населення становили кримські татари, не було можливості поселитися, а зараз там усе вже зайнято. Люди подекуди просто не мають засобів для існування.
Наступне питання: зараз дуже важливо відновити систему освіти, бо багато наших дітей не знає рідної мови. Ми сподіваємося, що всі ці наші питання вдасться вирішити.
- А чи обіцяв кандидат у президенти Віктор Ющенко розв'язати ці проблеми?
- Приїжджаючи в Крим, Віктор Ющенко особливу увагу звертав на земельне питання. Він обіцяв розібратися у правовому порядку.
- Як швидко можна розв'язати ці проблеми? Що треба зробити найперше, на вашу думку, аби залагодити ці конфлікти?
- За наявності доброї волі й бажання наші проблеми можна розв'язати дуже швидко. Скажімо, ми з великими потугами прийняли у Верховній Раді України Закон "Про відновлення прав депортованих". Але Президент Леонід Кучма наклав вето - йому не сподобалися словосполучення "кримськотатарський народ" і теза про те, що депортовані кримські татари, які повернулися на Батьківщину й поселилися у сільській місцевості, мають право на такий же земельний пай, як і російськомовні мешканці. Мотивував він це тим, що цей пункт суперечить Земельному кодексу. Цікаво, що коли він приїжджав до Криму й вислуховував усі наші проблеми, то говорив: "У чому питання? Приймайте відповідні закони". Зараз ми сподіваємося, що до цього питання за нового Президента ми повернемося й підпишемо цей закон. Це будуть наші перші кроки. Бо в плані відновлення прав депортованих кримських татар суттєвих законів досі не приймали.

"ЯКБИ НЕ БУЛО ШТАБУ "НАШОЇ УКРАЇНИ" В КРИМУ, ЗА ЮЩЕНКА ПРОГОЛОСУВАЛО Б БІЛЬШЕ ЛЮДЕЙ"

- Як ви загалом оцінюєте роботу команди Ющенка на виборах у Криму?
- Ми впевнені, що якби не було штабу "Нашої України" в Криму, Ющенко отримав би більше голосів кримчан. Вони, очевидно, відштовхували від себе людей, демонстративно роздавали гроші активним російськомовним учасникам виборчого процесу - спостерігачам, агітаторам, при цьому демонстративно ігноруючи татар. Підбір кадрів теж був не найкращим: у одному селі, де було аж вісім спостерігачів від Ющенка, проголосувало за Віктора Андрійовича "аж" четверо людей. Красномовним є факт, що татари в цьому селі не мешкають. Мені зрозумілі намагання применшити роль кримських татар під час виборів. Уже зараз доводиться чути: "Яким би чином нам відмежуватися від кримських татар і водночас їх не образити..." Тут починають працювати лікті. Але це зовсім не стосується Віктора Ющенка особисто...

"РОСІЯ ЗОВСІМ НЕ ПРОТИ, ЩОБ У КРИМУ БУЛА СВОЯ ЧЕЧНЯ"

- Крим, м'яко кажучи, - регіон не найспокійніший. З яких причин розгораються локальні міжнаціональні конфлікти на півострові? Невже лише з економічних? Чи не надто агресивними є самі татари?
- Атмосфера, яка насаджувалася цілими поколіннями ще з 1944 року, дала свої результати. Влада, яка депортувала кримських татар, шукала собі моральне виправдання, вела потужну пропаганду думки про те, що кримських татар виселили законно, бо це, мовляв, меншовар-тісний народ, вони - зрадники. На звільнені землі переселили росіян - віддали їм усе: худобу, навіть дитячі іграшки. Тепер у переселенців спрацьовує синдром людей, які користуються краденим майном. Тому й не надто хочеться бачити власників того майна. Через це будь-яка пропаганда дуже гарно сприймається.
Ось приклад. Напередодні 60-річня депортації кримських татар газета "Крымская правда" проводила соціологічне опитування серед студентів з приводу того, як вони ставляться до факту депортації кримськотатарського населення у 1944-му році. Близько 70 відсотків опитаних вважали, що татар виселили правильно, чимала частка сказала, що їх потрібно ще раз виселити. Ось такий очевидно нездоровий, якийсь фашистський світогляд.
У Криму є чимало шовіністських газет, які користуються популяр-ністю. І ніякої відповідальності за розпалювання міжетнічних конфліктів ці ЗМІ не несуть. Ми намагалися у правовому порядку притягти до відповідальності газети, що пишуть ганебні пасквілі. Такий випадок був у 1999 році, коли до приміщення Меджлісу вкинули вибуховий пакет, а одна з кримських газет написала, ніби ми самі спровокували підпал. Ми одразу звернулися до суду, і через два роки було несподіване рішення: неможливо притягти газету до відповідальності, бо такої зареєстрованої організації, як Меджліс, у правовому полі України немає. Це приблизно все одно, що відпустити вбивцю через те, що в жертви не було прописки. Ми сподіваємося, що і в цьому питанні наведуть порядок.
- Кому, на вашу думку, можуть бути вигідні локальні міжнаціональні конфлікти, які виникають час від часу в Криму?
- Є політики, які тримаються на плаву тільки завдяки такій пропаганді. Особливо напередодні виборів з'являється чимало захисників російськомовного населення від кримських татар. По-друге, є всі підстави думати, що Росія зовсім не проти, аби і в нас теж була "своя Чечня". Брехливі заяви в основному йдуть звідти, інтернет-сайти забиті провокативною інформацією. Можна знайти відомості про те, ніби кримські татари навчають у Туреччині 60 тисяч дітей, щоб потім ті повернулися в Україну й створили свою державу (насправді ж у Туреччині вчиться лише 350 студентів за державною угодою). Або ж заяви про те, що ми готуємо в Криму чеченських терористів, розміщуємо їх у пансіонатах. Особливо цим переймається лідер комуністів Криму пан Грач. В Україні у коридорах влади теж чимало проросійських політиків, чий бізнес пов'язаний з Російською Федерацією.

Меджліс сильніший, ніж "Хізб ут-Тахрір"

- Мустафа-ага, наскільки реальна нині загроза зростання екстремізму серед мусульманського населення в Криму, чим теж переймаються проросійські сили?
- Я думаю, що особливої загрози вони не становлять. Щоправда, певне занепокоєння у нас викликає вплив емісарів з арабських країн, які пропагують нетрадиційні форми ісламу, роздають літературу, суть якої зводиться до того, що коли мусульманин живе в країні, де править не мусульманин, то він вільний від дотримання законів цієї держави. Це чиста провокація, яка суперечить нормам ісламу. Щоправда, ґрунт для екстремізму серед молодих хлопців дає безправ'я й беззаконня у країні щодо кримських татар. Уперше на такі організації ми звернули увагу, коли приймали резолюцію щодо війни в Іраку, - тоді з'явилася листівка із погрозами фізичної розправи стосов-но мусульманських правителів, які підтримали цю війну або мовчать з цього приводу. Після цього ми запрошували представників цих організацій на співбесіду. І далі цих погроз справа не пішла.
У Криму дійсно з'явилися прихильники Ісламської партії визволення ("Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі"). Вона була створена у 1953 році в Палестині й була оголошена як терористична. Щоправда, чисельність членів подібних організацій незначна. Такі організації в Криму створюють штучно. І що найбільш тривожно: деякі представники влади сприяють розвитку таких течій. Їм дуже важливо ослабити й розколоти національний рух кримських татар. Але я скажу без зайвого вихваляння: вплив Меджлісу на кримських татар досить сильний. І ми тримаємо ситуацію на контролі.

ДОСЬЄ "УМ"
Мустафа Джемілєв - голова Меджлісу кримськотатарського народу з 1991 року, народний депутат України, член фракції "Наша Україна". Народився у 1943 році
в Судацькому районі Криму, в малолітньому віці разом із сім'єю був депортований до Узбекистану. В 1989-му повернувся на Батьківщину. Мешкає із сім'єю в Бахчисараї.
За правозахисну діяльність сім разів притягувався до кримінальної відповідальності. Відбув у місцях позбавлення волі близько 15 років.
Лауреат Міжнародної премії ООН імені Нансена, нагороджений орденом Князя Ярослава Мудрого двох ступенів. Одружений, має дочку та двох синів. Володіє багатьма іноземними мовами.

"Україна молода".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #8 за 18.02.2005 > Тема "З перших уст"