Версiя для друку Обговорити в форумi

Коли 22 листопада я виголошував промову на Майдані, тоді в ейфорії сказав: "Я щасливий, що дожив до того моменту, заради якого поклав усе своє життя в кіно, щоб побачити, як мій народ підвівся з колін. Ми всі - свідки неймовірного: здійснення вікової мрії України - народження нації". І ще я сказав, що Майдан повернув собі всю повноту влади, бо всі, кому він делегував свою владу за угодою, зрадили ту угоду, тобто Конституцію. Що відтепер вся влада належить Майдану і що передасть Майдан свою владу тому, кому захоче.
Коли я зійшов зі сцени і Томенко, Павличко і Луценко почали мене поздоровляти, що я сказав гарну промову, я їм відповів: "З 1999 року я агітую за Ющенка, я тричі голосував за Ющенка, але коли в останній раз мій бюлетень впав у прозору урну, я перейшов до Ющенка в опозицію. Щоб Ющенко, бува, не перетворився на Кучму. Або його не перетворили на Кучму його бойові соратники.
Опозиція потрібна Ющенкові більше, ніж підтримка вчорашніх ворогів.
Що таке опозиція? Як вона виникає?
Опозиція виникає, коли позиція (дії) влади викликає протест у тих, хто делегував владі свої повноваження.
Революція щиро віддала всі свої повноваження і залишилась на Майдані зайвою.
Владу ділили у Верховній Раді. По квотах. Без Майдану. Виявилось, що в Майдану немає ніяких квот. Квоти революції дивним чином зникли в тому дерибані.
Нова Влада устами Президента проголосила на Майдані найблискучіший і найдоленосніший маніфест за всю історію України. Такого не чув ще жоден майдан в історії України - ні майдан Запорозької Республіки, ні майдан Чигирина, ні майдан Переяслава. Але Влада не поміняла формули влади: Маніфест - Майдану, Владу - Владі. Революцію зробив не Ющенко, Порошенко, Тимошенко, Томенко і Мороз. Революцію зробили Кучма і Медведчук. Зробили тоді, коли намагались перегнути українську націю через коліно, поставити на коліна, обікрасти і плюнути в душу.
Нація підвелася з колін. Нація вийшла на Майдан. Нація сказала: "Я є! Я буду!"
Нація творить революцію.
Перше, що зробила нова влада, яка привласнила собі революцію, назвала цю революцію Помаранчевою, бо злякалась її справжнього імені - Національна Українська Революція.
Перед пакетним голосуванням у Верховній Раді було проведено так зване "сигнальне голосування", щоб виявити справжній розклад сил. На Майдані в листопаді - грудні відбулася "сигнальна революція", яка показала всьому світу креативну силу української нації. І це була лише репетиція Національної Революції, яка буде неминучою, якщо Влада не втілить у життя імперативи Національної (а не якоїсь бананово-помаранчевої) Революції.
Влада не помічає, що Революція почала з себе формувати опозицію. Власне, опозицію почав формувати Президент.
Опозиція не може бути сформована згори, у Верховній Раді. Інтереси більшості так званих народних депутатів в основі своїй - антинародні, антинаціональні і лежать у сферах їхнього бізнесу. Бізнес ніколи не буде в опозиції до чинної влади. Бізнес обслуговує владу і користується своїм наближенням до влади. Це, власне, формула корупції, яку влада ніби заманіфестувала знищити. Влада в ринкових відносинах не може знищити корупцію, бо є складовою тієї корупції, корупцію може стримувати лише опозиція. Опозиція народжується знизу, з Майдану, вона, власне, вже формується.
Ліва комуністична опозиція такою не може бути, бо переродилася на жалюгідний фарс, на трагікомічну тінь примари комунізму, що вже не шастає Європою, а тихо зотліває в Мавзолеї.
Опозиція буде лише правою.
І не помаранчевою, а національною.
На жаль, перше, з чого почала нова влада, - це здавати національні інтереси української нації пофрагментарно.
Знову - залишковий принцип: українцям в Україні щось дістається лише після того, як роздадуть слонів усім нацменшинам.
Пане Президенте! Запишіть мене в нацменшину! Я теж хочу жити в Україні повноправним життям! Зрештою, ухваліть у Верховній Раді закон або краще поправку до Конституції, що українці є титульною нацменшиною і мають право на свою нацменшинську мову, на свою нацменшинську історію, на свою нацменшинську культуру, на своє нацменшинське українське майбутнє.
І, нарешті, виконуйте цю поправку...

(Повний текст звернення - в газеті "Українське слово" за 16 - 22 лютого 2005 р.).
На фото: Юрій Іллєнко та Віктор Ющенко на зйомках фільму "Молитва за гетьмана Мазепу".

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 25.02.2005 > Тема "З перших уст"