|
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 08.07.2005 > Тема ""Джерельце""
#28 за 08.07.2005
МІЙ РОДОВІД НЕ ТІЛЬКИ КРАСИ, ЩО КИРПАТІ НОСИ!
Данило ТКАЧЕНКО, 12 років, учень школи № 12 м. Сімферополя.
"Тільки й краси, що кирпаті носи", - так говорить одне жартівливе українське прислів'я. Якось я помітив, що мій ніс не схожий на жоден ніс з членів моєї родини.
Я запитав свою бабусю Олександру Федорівну:
- Бабусю, чому це у всіх носи як носи, тільки у мене кирпатий? Такого носа, як
у мене, немає ні в кого
в нашій родині.
- Як це немає Данилку?
У твоєї прапрабабусі був точнісінько такий ніс.
- Бабусю, розкажи мені про неї. Якою вона була?
- Вона була дуже добра і лагідна, напевно тому прожила дуже довге життя. Вона доглядала мене і твого татка і померла коли їй було вже 106 років. А ось яка цікава історія сталася з її чоловіком. Слухай!
Приблизно сто років тому наше місто Сімферополь мало зовсім інший вигляд і люди в ньому жили інші. Жінки носили довгі красиві сукні, чоловіки капелюхи, перуки та краватки. Жили в той час в Сімферополі твої прапрабабуся і прапрадідусь Володимир Васильович та Ганна Кіндратівна Шевченки. Жінкам не пасувало працювати, тому бабуся займалась вихованням п'ятьох дітей. А дідусь забезпечував сім'ю.
На тому місці, де зараз розташувався салон краси "Чарівниця", раніше була величезна оранжерея. Ось цим царством квітів заправляв дідусь. Він був головним садівником, вирощував дивовижно красиві квіти.
Якось в Крим вирішила приїхати сама цариця. Всі заможні мешканці міста готувались до пристойної зустрічі. Найшлась робота і для дідусевих вмілих рук. Йому наказали виготовити з квітів корону для царської голови і килим для ніг. Дідусь дуже старався. Коли цариця побачила корону і килим із ніжних блакитних незабудок, вона була приємно вражена. А цар подякував дідусеві та нагородив його грамотою. Ось так твій прапрадід відзначився перед царською родиною.
- Бабусю, це наче казка. Довкола так все змінилось: і місто, і люди. Зараз вже важко уявити, що цими самими вулицями ходили колись садівники та царі.
- Так, Данилку, все змінилось. Але ось ще одна історія того часу.
У Ганни Кіндратівни була сестра Марфа. Вона працювала прислугою у заможних людей. Виконувала різну роботу, а також ходила на базар. Якось на базарі вона познайомилась з хлопцем. Вони покохали одне одного. З'ясувалось, що цей хлопець був неблагополучний, хоча й був з багатої сім'ї. Він навіть втік з дому. Але після знайомства з Марфушею він дуже змінився на краще. Про це дізнався батько хлопця. А він був дуже заможний, мав великий маєток на півдні України, свої винзаводи тощо. Батько був дуже вдячний тьоті Марфі за такий добрий вплив на його сина. Він подякував їй і подарував велике намисто із перлин та багато інших коштовностей. Потім вони одружились та жили собі щасливо. А перед революцією виїхали жити у Францію. Щаслива історія. Схожа на казку про Попелюшку.
- Бабусю, я дуже люблю музику і танці. У нашій родині часом не було музикантів?
- Так, були. Це мій дід. Його звали Людвіг Якович Маржець. Він служив у 135-му піхотному Керч-Єнікольському полку в званні унтер-офіцера та був капельмейстером музичної команди. А його син Федір Людвігович Маржець - це мій батько. Він працював у карному розшуку відділку № 2 міста Сімферополя.
- Хто за національністю був Людвіг Якович?
- Він був поляк.
- Бабусю, які ще національності були в нашій родині?
- У нашій родині було багато різних національностей: греки, поляки, українці, росіяни та інші.
І всі вони були мешканцями Сімферополя. Це чудово, бо Сімферополь і взагалі Крим дуже багатонаціональний, але це не заважає людському порозумінню.
Я теж мешкаю у місті Сімферополі і дуже щасливий, що саме тут виросло велике дерево мого роду. А я - новенька гілочка на цьому дереві. Як і всі діти мого віку навчаюсь в школі. Крім цього, захоплююсь бальними танцями. Відвідую школу журналістики у Республіканському центрі дитячої та юнацької творчості (колишній Палац піонерів). Мрію стати хорошим тренером або відомим журналістом.
Отже, я дуже вдячний моїй бабусі Олександрі, що завдяки носові я дізнався багато цікавого про своє коріння.
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 08.07.2005 > Тема ""Джерельце""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3168
|
ВЕСЕЛКА
Р╤ДНА МОВА
В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
