Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ВЕСЕЛКА
В╕рш╕ нашого дитинства


Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 08.07.2005 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 08.07.2005
Люб╕ть природу
д╕ти

ЛЮБ╤ ДРУЗ╤!
Редакц╕я "Джерельця" отриму╓ чимало лист╕в, у яких ви пишете про те, як любите й обер╕га╓те природу, як догляда╓те за кв╕тами. Ц╕╓╖ л╕тньо╖ пори щедро кв╕тують ╕ луги, й л╕сов╕ галявини. Ск╕льки тут р╕зного духмяного дива! Кв╕ти - наша рад╕сть, вони прикрашають св╕т, наше життя. Сьогодн╕ "Джерельце" пода╓ розпов╕д╕ сво╖х автор╕в про ╖хн╕ найулюблен╕ш╕ кв╕ти та дерева.

КОНВАЛ╤Я
Конвал╕я росте здеб╕льшого в л╕сах. Цв╕те в травн╕ - на початку червня. Хоча вона дуже поширена в ╢вроп╕, на Кавказ╕, у Сх╕дному Сиб╕ру, на Далекому Сход╕, ╖╖ браку╓, зменшуються ареали ╖╖ поширення.
Не виривайте ╖╖ з кореневищами, на якому закладаються бруньки для цв╕т╕ння в наступному роц╕ ╕ котре ╓ сховищем поживних речовин для майбутн╕х кв╕ток.
Ця кв╕тка ма╓ всього два листочки ╕ довг╕ п╕дземн╕ кореневища, в╕д яких в╕дростають нов╕ рослини. Отже, на одному м╕сц╕, близько одна в╕д одно╖, може вирости ц╕ла група конвал╕й.
Рослина отруйна. Худоба, яку нагодують конвал╕ями, гине. Отру╖тися конвал╕ями може ╕ людина.
Кв╕тки ╕ листя рослини мають л╕кувальн╕ властивост╕ ╕ широко використовуються в медицин╕. З них виготовляють л╕ки в╕д багатьох хвороб серця. Використовують рослину ╕ в парфумер╕╖ при виготовленн╕ мила та одеколону.
Ця кв╕тка ма╓ ц╕лющ╕ речовини, котр╕ зн╕мають неврози, регулюють д╕яльн╕сть серця. Насамперед це два ц╕нних глюкозиди: конвалотоксин ╕ конваломарин. Кр╕м них, конвал╕я ма╓ ще алкало╖ди, крохмаль, еф╕рн╕ ол╕╖, яблучну та лимонну кислоти. Жив╕ кв╕ти конвал╕╖ вид╕ляють летк╕ речовини - ф╕тонциди, як╕ тон╕зують весь орган╕зм. У к╕мнат╕, де цв╕туть конвал╕╖, легко дихати, пол╕пшу╓ться настр╕й, п╕двищу╓ться працездатн╕сть.
Отож, конвал╕я ╓, насамперед, л╕кувальною рослиною, яка мене цим дуже вразила.
П╕дготувала Олена ГЕРАСИМЧУК,
учениця с╕мферопольсько╖ ЗОШ № 29.

МАРГАРИТКА
Одного разу я побачила маргаритку, кв╕тку, яка вразила мене сво╓ю красою ╕ н╕жн╕стю. Вона не схожа на ╕нш╕ кв╕ти ╕ не дуже поширена. Багато хто чув ╖╖ назву, але мало хто бачив. Взагал╕, усього ╖╖ 15 вид╕в у ╢вроп╕ та Мал╕й Аз╕╖.
В Укра╖н╕ маргаритка росте в парку
╕м. Т. Г. Шевченка в Харков╕. Вважа╓ться, що б╕л╕, як сяйво н╕мба, пелюстки ╕ золота середина, що нагаду╓ вогонь, супроводжують щасливу долю людини.
Про маргаритку ╕сну╓ легенда, на яку я випадково натрапила у журнал╕. Коли Пресвята Д╕ва Мар╕я ще дитиною дивилася вноч╕ на небо, вс╕яне зорями, то висловила побажання: як добре було б, аби вс╕ ц╕ чудов╕ з╕рки стали земними кв╕тами й вона могла гратися ними. Тод╕ зор╕, почувши ╖╖, в╕дбились у краплях роси на земних рослинах. Коли вранц╕ засяяло сонце, то земля була вс╕яна, мов з╕рочками, б╕лими кв╕тами. Пресвята Д╕ва була в захопленн╕, прикрасилась ними й мовила, що вони дов╕чно будуть ╖╖ улюбленими кв╕тами ╕ називатимуться кв╕тами Мар╕╖.
Деяк╕ люди, мабуть, в╕рячи в цю легенду, обриваючи пелюстки маргаритки, запитують у кв╕тки, чи усм╕хнеться ╖м щастя.
Ця легенда здалась мен╕ такою ж гарною як ╕ сама кв╕тка. ╤, мабуть, ╕нод╕ треба трохи помр╕яти ╕ запитати у тако╖ чар╕вно╖ кв╕тки про сво╓ щастя. Адже деяк╕ люди, особливо д╕вчата, вважають ромашку кв╕ткою кохання, бо обриваючи ╖╖ пелюстки запитують: "Коха╓ чи не коха╓". Тож маргаритка, мабуть, кв╕тка щастя ╕ нехай люди хоч трохи пов╕рять, завдяки кв╕тц╕, у те, що щастя ╕сну╓ або обов'язково буде колись.
Людмила ЧЕЧЕРЯ,
учениця с╕мферопольсько╖ ЗОШ № 29.

ПРОЛ╤СКИ
З╕йшли сн╕ги, шумить вода,
Весною пов╕ва,
Земля кв╕точки викида...
╤ван ФРАНКО.

╤з земл╕ пробилася зелена стр╕лочка. Вона швидко розд╕лилась на дек╕лька листочк╕в. Листочки стали ширшими. А м╕ж ними з'явився маленький тоненький паросток. В╕н п╕днявся, нахилився до одного листочка й раптом одного ранку розкв╕тнув б╕лим дзв╕ночком. Це був дзв╕ночок прол╕ска. А ми зна╓мо, що коли п╕сля довго╖ зими з'являються перш╕ кв╕ти - це наста╓ весна. ╤ ось починають танути сн╕ги, шумить вода, повертаються з теплих кра╖в птахи, пробива╓ться молода травиця, настр╕й в людей покращу╓ться, вони посм╕хаються та рад╕ють весн╕.
╤ я з╕ сво╓ю родиною люблю весну. Ми ходимо до л╕су гуляти, милуватися красою природи та найб╕льше - прол╕сками. Але ми не рвемо ╖х, тому що вони занесен╕ до Червоно╖ книги. А сталося це тому, що люди масово виривають першу кв╕тку весни, продають ╖╖ на ринках, а пот╕м з╕в'ял╕ букетики просто викидають на см╕тник. Прол╕сками краще милуватися в л╕с╕, там, де вони ростуть. Тож давайте берегти цю чудову кв╕тку, пров╕сника весни - прол╕ска!
Катерина РЯБКО,
учениця 8-го "а" класу с╕мферопольсько╖ школи-л╕цею "ВКЛ".

МО╢ УЛЮБЛЕНЕ ДЕРЕВЦЕ
У мене б╕ля будинку, на город╕, росте мо╓ улюблене дерево - вишня. Вона молода ╕ невисока. Тато обр╕зав ╖й верх╕вку ╕ тому вишня росте уширину. Яка гарна вишня ул╕тку! Сто╖ть у город╕ уся зелена з червоними вишеньками на г╕лл╕, н╕би у сукн╕! Ул╕тку добре дивитись на цю красуню, а ще краще смакувати ╖╖ дуже солодкими, соковитими, червоними яг╕дками! А яка гарна вона восени! Усе листя у не╖ золоте-золоте, н╕би монетки! А як спадуть ц╕ "монети", то зда╓ться, що п╕д вишенькою застелена золота ковдра! Ох, яка гарна вишенька узимку! Сто╖ть соб╕ горда, одягнулася у шубу, шапку, рукавиц╕ з б╕лого хутра! А як це "хутро" блищить! Я нав╕ть не зможу описати. Вона так блищить, н╕би уся кришталева! А яка гарна вишня весною! Уся в б╕лих кв╕тах, а у них бджоли гудуть. А ранком, коли роса ще ╓, на кв╕тках блищать маленьк╕ кришталев╕ краплинки. А як пахнуть ц╕ кв╕точки! Краще, н╕ж ус╕ парфуми! А на сам╕й верх╕вц╕ голубка
гн╕здечко звила.
Як мен╕ добре бачити свою вишню у вс╕ пори року. Ця вишня - моя подруга, з якою я можу порозмовляти, дов╕рити вс╕ мо╖ та╓мниц╕. Вишня - це теж жива ╕стота, вона живе, вона теж вм╕╓ слухати як ╕ люди, т╕льки по-сво╓му. Ми повинн╕ берегти ╕ шанувати нашу землю, нашу природу, бо це частка нас, нашо╖ душ╕.
Мар╕я ДЕР╤Ш,
учениця 7-го класу Славн╕всько╖ ЗОШ Роздольненського району.

СОСНА
Серед багатьох р╕зновид╕в хвойних дерев мен╕ подоба╓ться сосна.
Сосна зазвичай росте в л╕с╕, на схилах г╕р, а ╕нод╕ ╖╖ висаджують у запов╕дниках. Побувавши на екскурс╕╖ в Ботан╕чному саду, я побачив багато вид╕в хвойних дерев.
Усього в св╕т╕ ╖х нарахову╓ться б╕льше 560 вид╕в. В енциклопед╕╖ я прочитав, що хвойн╕ л╕си складають б╕льше третини вс╕х л╕с╕в планети. Сосновий б╕р, при його в╕дв╕дуванн╕, створю╓ святковий настр╕й у людини. Пов╕тря в сосновому л╕с╕ майже стерильне: летк╕ вид╕лення сосен вбивають м╕кроби. Не випадково для легеневих хворих у Ялт╕ будують санатор╕╖ в соснових л╕сах.
Корисн╕ також як л╕кувальн╕ препарати бруньки ╕ хвоя сосни.
Живе звичайна сосна пор╕вняно недовго - в╕д 300 до 500 рок╕в.
Три роки тому я разом з батьками в╕дпочивав у санатор╕╖ "Карабах". На територ╕╖ санатор╕ю навпроти мого в╕кна росла дуже красива ср╕блиста сосна, на як╕й жили к╕лька б╕лочок, котр╕ харчувалися шишками ц╕╓╖ сосни. Якось одна б╕лочка по г╕лках пробралася до нас на балкон. Я ╖╖ не лякав ╕ через якийсь час вона втекла до себе на дерево.
Сосна це була незвичайна. Збираючись додому, я з╕брав к╕лька шишок як сувен╕р.
Згодом, через к╕лька м╕сяц╕в, з шишок випали нас╕нинки, к╕лька з яких я висадив у вазон.
╤ нин╕ у мене в к╕мнат╕ росте сосна. За цей час вона виросла на 28 сантиметр╕в, а ╖╖ крона досягла 20 сантиметр╕в. На н╕й з'явилися маленьк╕ бруньки.
Я хот╕в висадити сосну на дач╕, але боюся, щоб губител╕ природи не зламали це маленьке дерево.
До хвойних дерев належить не т╕льки сосна, а й ялина, ялиця, кедр, кипарис та багато ╕нших р╕зновид╕в дерев.
Олекс╕й МАКАРОВ,
учень 8-го "в" класу С╕мферопольсько╖ школи-л╕цею № 41.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 08.07.2005 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3175

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков