Версiя для друку Обговорити в форумi

У 2005 році Україна вперше стала учасником міжнародного соціологічного порівняльного дослідження (European Social Survey), в якому взяли участь понад 20 країн-членів ЄС. Європейське Соціальне Дослідження - це порівняно новий проект, який був розпочатий у  2002 році і зараз охоплює понад 20 європейських країн. Його переваги - як у високих наукових стандартах, так і
у відкритості результатів,  які через  Інтернет будуть вільно доступними всій науковій та експертній спільноті в усьому світі.
Координує роботу Європейського Соціального Дослідження комітет, який очолює проф. Роджер Джоуел з Центру  порівняльних соціальних досліджень. В Україні керівником проекту та національним представником у виконавчому комітеті проекту ESS є відомий соціолог Євген Головаха. До  виконання проекту були залучені  фахівці з Інституту соціології НАН України,  Київського національного університету імені Тараса Шевченка та  благодійного Фонду «Інтелектуальна перспектива». Фінансування реалізації проекту в Україні забезпечили Президія НАНУ та Фонд «Відродження».

Першим етапом реалізації проекту в Україні стало загальнонаціональне опитування населення України, проведене  у лютому 2005 р. Інститутом соціології НАН України за спеціально розробленою загальноукраїнською вибіркою, на основі спільно погодженої з національними дослідницькими групами інших країн науково обґрунтованої методики.
Усього в Україні було опитано 2031 респондента за випадковою вибіркою, що репрезентує населення України старше 15 років. Похибка вибірки становить 2.5%. Одночасно опитування проводилося в Австрії,  Бельгії, Великій Британії, Греції, Данії, Естонії, Іспанії, Люксембурзі,  Німеччині, Норвегії, Польщі, Португалії, Словенії, Фінляндії, Чехії, Швейцарії і Швеції.
Згідно з результатами цього опитування, громадяни України належать до найбільших ентузіастів розширення Європейського Союзу. Обираючи на шкалі позицію між твердженнями «Об’єднання вже зайшло занадто далеко» (0 балів) та «Об’єднання потрібно продовжувати» (10 балів), українці показали результат у 6.1. Більше підтримують розширення ЄС серед громадян опитаних країн лише у Польщі (6.7) та у Греції (6.4). На користь розширення ЄС висловилися у більшості країн, що брали участь в опитуванні - іспанці (6.0 балів), словенці (5.8 балів), датчани (5.8 балів), чехи (5.5), швейцарці (5.5), естонці (5.3), німці (5.2), португальці (5.1). Неприйняття перспективи розширення ЄС (результат, менший 5 балів) переважає в Бельгії (5.0 балів), Норвегії (4.8), Австрії (4.6), Швеції (4.5), Великій Британії (4.5), Фінляндії (4.4), Люксембурзі (3.8 балів).
Найбільше довіру Європейському парламенту (за 11-бальною шкалою від 0 - повної недовіри до 10 - повної довіри) виявили поляки (8.9 балів), греки (6.4), українці (6.1), іспанці (6.0),  словенці (5.8 балів). Найменшою довірою серед опитаних країн Європейський парламент користується у люксембуржців (3.8 балів), фінів (4.4), британців (4.5), шведів (4.5) та австрійців (4.6 балів).
Українці виявилися єдиними в цьогорічному опитуванні, у кого переважає незадоволеність власним життям над задоволеністю (4.3 за 11-бальною шкалою). Найбільш задоволені своїм власним життям датчани (8.5 балів), швейцарці (8.0), фіни (8.0), шведи (7.8), люксембуржці (7.8), норвежці (7.7), бельгійці (7.4), австрійці (7.4), іспанці (7.1 бали), британці (7.0 балів).  А серед менш задоволених європейців - португальці (5.6 балів), естонці (5.9), поляки (6.2), греки (6.4), чехи (6.4), німці (6.7),  словенці (6.9 балів).
Португальці та українці виявилися найменш задоволеними й станом економіки в їхніх країнах (2.6 балів за 11-бальною шкалою). Задоволені своєю економікою у Данії (7.1 бали), Фінляндії (6.5), Люксембурзі (6.5), Норвегії (6.4), Іспанії, Великій  Британії і Швейцарії (5.3 бали), Австрії (5.2 бали), Бельгії (5.1 бали), Швеції (5.0). Переважно не задоволені станом економіки, окрім України і Португалії, ще й  у   Польщі (3.2 бали), Німеч-чині (3.4 бали), Греції (3.5), Чехії (3.7), Словенії (4.5),  Естонії (4.6 балів).
Україна належить до країн, де працюють найбільше. В середньому  у Польщі працюють 46 годин на тиждень (включаючи понаднормовий час), у Греції - 45 годин, Чехії - 44 години, Словенії - 43 години, Україні, Іспанії, Люксембурзі - 42 години. А найменше часу приділяють  роботі у Великій Британії, Данії, Норвегії - 37 годин, Бельгії - 38 годин,  Швеції,  Швейцарії, Португалії, Німеччині - 39 годин,   Австрії, Фінляндії - 40 годин.
Українці  живуть набагато бідніше, ніж решта  країн-членів ЄС. Лише 1%  опитаних українців відповіли, що можуть комфортно жити на свій сімейний доход. А найбільш комфортно у матеріальному відношенні почуваються датчани (64%), шведи (54%), норвежці (53%), люксембуржці (51%), швейцарці (46%). Знач-но менший матеріальний комфорт відчувають громадяни  Польщі (5%),  Естонії (5.5%), Португалії (9%), Чехії (9%), Греції (9%).
Українці найменш забезпечені житловою площею: на одну сім’ю в Україні в середньому припадає 2.8 кімнати. До найменш забезпечених у житловому відношенні належать також естонці,  поляки, чехи  та греки (по 3.1 кімнати),  словенці (3.4 кімнати), фіни (3.6 кімнати), португальці (3.8 кімнати) та  німці (3.9 кімнати). А найкраще забезпеченими  житловою площею у Європі виявилися бельгійці (5.1 кімнати), люксембуржці (5.0 кімнат), норвежці (4.8 кімнати) та датчани (4.6 кімнат).
Найгірш обладнаними для домашньої роботи виявилися за опитуванням помешкання українців. За 11-бальною  шкалою (від 0 - коли „в домі немає водопроводу» до 10 - „в домі є посудомийна машина») українці оцінили обладнання на 4.4. До найгірш обладнаних віднесли свої помешкання естонці (6.2 бали), поляки (6.4) та португальці (6.9 балів). Набагато краще обладнані помешкання у люксембуржців (9.1 бали), норвежців (9.0 балів),  датчан та шведів (8.9 балів), австрійців (8.7 балів), фінів (8.5 балів), швейцарців та німців (8.4 бали), британців (8.3 бали), бельгійців (8.1 бали).
Найменш безпечно почуваються у сутінках в районі свого проживання чехи (серед яких повну безпеку  відчувають лише 7%), українці (11%), естонці (13%), португальці (15%) та поляки (16%). А найбільшою безпекою вирізняються Норвегія (де безпечно почувають себе 48%), Данія (46%), Фінляндія (38%), Швейцарія (37%), Австрія та Швеція (по 36%).
Особливо відстає Україна від решти країн у використанні Інтернету: кілька разів на тиждень або щодня для особистих потреб використовують  Інтернет менше  4% українського населення. Навіть у не провідних щодо Інтернету країнах ситуація все ж краща: у Греції щодня або кілька разів на тиждень Інтернетом для власних потреб (не для роботи) користуються  12%, у Португалії - 15%, Чехії - 17%, Польщі - 19%. А найбільш поширене користування Інтернетом у Данії (57%), Норвегії (56%), Швеції (50%), Швейцарії (46%), Австрії (46%), Фінляндії (43%).
Наступне опитування   у межах моніторингового проекту ESS буде здійснене наприкінці 2006 року.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 04.11.2005 > Тема "З потоку життя"