Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 04.11.2005 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 04.11.2005
А МОЖЕ, «ПОРОБЛЕНО»?..
о. Олег Ведмеденко

Дорога до Храму
Рубрику веде о. Олег Ведмеденко,
протодиякон Луцького кафедрального собору УПЦ КП, інспектор з питань місійної діяльності Луцько-Волинського єпархіального управління.


Запитання: У одній сільській родині біда: померла дитина, друга - важко хвора. Батьки бачать причину бід у тому, що сусіди нібито вилили їм під паркан воду, якою обмивали покійника...

Відповідь: Отримавши це запитання, одразу пригадав десятки інших, подібних, і вирішив відповісти на всі одразу...
«Знайшла на городі порожнє яйце, а в ньому - чиєсь волосся...»; «Під порогом помітили вузликом зв’язане волосся (або ж якісь ґудзики, копійки, нитки)...»; «Придивилася - а в двері (вікно) встромлена голка (булавка)...»; «В хаті після весілля (гостини) знайшли чужі речі - хустину, торбу (сумку), рушник, простирадло в шафі, обрізки хтозна-якої тканини, ложки, виделки, і ніхто з гостей не зізнався, чиє то воно! Пороблено...»
Одразу скажу, що феномен наслання справді існує. Хоча далеко не факт, що у вашому випадку саме він і мав місце. А якщо й так, то вже точно не раджу бігти до бабки-віщунки: «хто поробив?» Бо оце її «бачу, зробила сусідка зліва», «хата, з якої тягнеться зло, десь біля центру села» або «праворуч від дороги» тощо, по-перше, позбавить вас спокою (а цього насамперед і домагається ненависник - вселити в вас страх і тривогу, гнів і роздратування, образу та підозрілість), а, по-друге, пошук винного обов’язково введе вас в осуд, не виключено, що й в гріх проти дев’ятої заповіді Божої («Не свідкуй неправдиво на ближнього свого»)...
Тож найперше, що слід зробити у подібнім випадку, це, не винуватячи нікого, окрім самого себе (гордість, заїлість, лукавство своє), прийняти трапунок смиренно, себто із миром, як і належить правовірному християнину. Не спійматися «на гачок!»
В жодному випадку не лякатись, не гніватись й не уражатись. Бо так ви створите проріз у тонкій оболонці своєї душі, відкриєте рану в ефірному тілі. Через неї ж - віддасте вселенському злу оту духовну енергію життя, внутрішню силу, яку кожному уділяє Господь згідно з волею Своєю та нашою спроможністю її прийняти. Віддавши ж силу - уберете в себе те нещастя, яке на вас наслано. Якщо ж віддасте силу повністю - то й пороблено було «на смерть», а ви - прийняли це наврочення через гордість та несмиренність свою або просто через незнання; зіграли за правилами князя світу цього й бога віку цього. І винуватити тут, у першу чергу, варто самих себе, бо кожен сам за себе дає відповідь перед Богом.
Смирення - це та броня праведності, яка не дозволяє вогняним стрілам лукавого, силам зла духовного всесвіту, простромити нашу душу. «Смиренням перемагай ворогів!» - навчає старець Силуан.
Думка (як і слово - вираз цієї думки) - матеріальна! Її матеріальність проявляється у чіткому енергетичному навантаженні. Як фотон світла обов’язково несе в собі квант енергії, так само й думка, і слово - світлі або темні - несуть в собі певну силову інформацію. Тут сфера тонких, духовних енергій, і серце людське (глибини свідо-мості та підсвідомість наша) - є мислені двері у цей метакосмос. «Бо з серця виходять лихі думки, душогубства, перелюби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богозневаги», - говорить Господь.
До речі, ми самі, навіть і не здогадуючись про це, часто насилаємо (намовляємо, зурочуємо) - лихим словом, заздрісним оком, ділом та думкою, інколи просто даючи чи позичаючи щось, і при цьому шкодуючи... Елементарний приклад: хтось наступив у тролейбусі на ногу - і одразу, з притиском: «Під ноги дивись!..», «А щоб тобі!..»; або й лише мовчки - «..!»
Однак повернемося до наслання свідомого. Ненависть зловмисників, матеріалізована в конкретному викиді у вашу сторону потужного пелеха енергії зла, є разючою зброєю сатани. Підкинуті ж вам заряджені тією-таки енергією предмети, які також мають ви-разне інформаційно-діяльне навантаження (як і будь-які речі, передані з певною метою), - усе-таки відіграють в першу чергу саме провокаційну роль каталізатора (прискорювача) процесу. Пам’ятайте, насамперед - це «наживка для карася»! І в нашій владі або сприйняти зло, впустити його в своє серце, відгукнутися на нього (суєтно налаштуватися на його частоту внутрішнім неспокоєм - страхом, гнівом, образою, і так дозволити йому зруйнувати себе, а через себе й близьких своїх), або ж огородитися покаянням, самозреченням, смиренням та любов’ю, і так відігнати його, зодягнувшись у Христа, замкнувши двері серця свого благодаттю...
Що конкретно робити? Та невигадливо спокійно, без страху викинути знайдену «недобру річ» на смітник (не хочете брати руками - віднесіть на лопаті) або спалити її; окропити опоганене місце святою водою й сердечно помолитись до Господа:
«Господи, якщо це дійсно пороблено - то нехай не зашкодить воно ні мені, ані тому, хто робив. Прости мені, Господи, і тим, хто поробив, як і я прощаю...»
І одразу ж прочитати молитву самозречення:
«В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої; здоров’я моє, сім’ю мою, роботу мою; достаток, добробут та безпеку мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй, і життя вічне даруй мені. Амінь».
Неодмінним є хоча б внутрішньо, а краще безпосередньо, на ділі, примиритися з усіма, кого вважаєте ворогами своїми. Простити усіх, хто завинив перед вами, і щиро попросити прощення (добре, якби й особисто, наскільки це можливо) у всіх тих, кому досадили. Отоді, за словом святого апостола Петра: «І хто заподіє вам зле, коли будете ви оборонцями доброго?» Обов’язково також очистити серце своє, пішовши до сповіді. (Пам’ятку для тих, у кого виникли проблеми; також молитви самозречення та на переривання прокляття роду, інші духовні поради - ви можете знайти у моєму посібнику з молитовного діяння для практикуючих віруючих «Нехай буде воля твоя...». Бажаючі отримати його - напишіть на адресу Біблійної школи духовного вдосконалення: 43021, Луцьк-21, а/с 18, протодиякону Олегу Ведмеденку. У лист вкладіть порожній конверт зі зворотною адресою).
В Писанні сказано: «Як горобець спурхне, як ластівка полетить, так незаслужене прокляття не збудеться». Сказано й інше: «...Бо жахливе, чого я жахався, те й осягло мене; і чого я боявся, те і прийшло до мене».
Нам обирати - чи жахатися й бути зловленим, чи зректися себе, відкинути страх, повністю покластися на волю Божу - і бути спасенним.
«Чого нечестивий боїться - те прийде на нього, а прагнення праведних здійсниться...» (Притчі, 10-й розділ, 24-й вірш).

ЛИСТ "В ТЕМУ"
В «Кримській світлиці» за 30 вересня 2005 року була опублікована інформація «Відгукніться на біду», де просять фінансової допомоги для лікування «гострої лімфобластної лейкемії».
Такого діагнозу в хлопця Дениса немає і не було! Було пороблено на нього, тобто чаклунство - наслана хвороба. Я це з нього зняв і показало мені, що хлопець здоровий. Нехай роблять аналіз крові, який покаже, що хлопець здоровий. Якщо пороблено людині, то ніхто не поставить точний діагноз.
З пошаною, Юліан КОНЕЧНИЙ, травник.
с. Дзвиняч, Богородчанський р-н, Івано-Франківська область.
*  *  *
P. S.  Вже кілька місяців підряд редакція регулярно отримує від народного цілителя з Івано-Франківщини Юліана Мечиславовича Конечного по 100 грн. - на газету. Пане Юліане, а може "Кримській світлиці" теж "пороблено", що вона вже десятий місяць не отримує державної підтримки?! Або тим міністрам в українському уряді, які не спішать підставляти плече під українські проблеми? То, може, треба зняти "порчу" й з них?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 04.11.2005 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3398

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков