Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2577)
З потоку життя (5659)
Душі криниця (3186)
Українці мої... (1409)
Резонанс (1414)
Урок української (981)
"Білі плями" історії (1611)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Р╤ДНА МОВА
З дитинства мо╖ батьки навчали мене любити свою Батьк╕вщину з кв╕тучими садами, безмежними...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. ╤ван ДРАЧ
Перша зб╕рка поез╕й ╤вана Драча «Соняшник» побачила св╕т 1962 року.


«У КОЖНО╥ ФЕ╥ БУВАЮТЬ ПРИ╢МН╤ МОМЕНТИ...»
В гостях "Джерельця" ╕з сво╖ми поез╕ями Наталка ЯРЕМА, Наталя МАЗУР ╕ Ксенислава КРАПКА


НАЙКРАЩ╤ УКРА╥НСЬК╤ МУЛЬТФ╤ЛЬМИ ВС╤Х ЧАС╤В
6 кв╕тня св╕т в╕дзначив День мультф╕льм╕в. Це свято було засноване 2002 року М╕жнародною...


В╤РШ╤ НАШОГО ДИТИНСТВА. Анатол╕й КАЧАН
В╕дсутн╕сть нав’язливо╖ дидактики, знання психолог╕╖ дитини ╕ висока художн╕сть —...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 11.11.2005 > Тема ""Джерельце""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#46 за 11.11.2005
"КОЖНА РОДИНА - ЦЕ НАША ВКРАЇНА!"
Тетяна ПОЛУБКО, учениця 8-го класу,

Доброго дня, дорога моя, улюблена "Кримська світлице"! Здрастуй, чисте й світле "Джерельце"!
Яка я рада, що ви є, що не здаєтеся, яка щаслива і вдячна, що опублікували мої поезії. Я - Тетяна Полубко з Чернівців. Розповідала раніше, що мене виховує бабуся. Живемо ми з нею не заможно, тому не маємо можливості допомогти, але всією душею, усім серцем  ми з вами.
Я недавно повернулася з Києва, куди їздила з бабусею на запрошення Союзу українок: перемогла у конкурсі "Мій рідний край", завоювала перше місце у номінації "Історія мого роду". Конкурс проводився за одинадцятьма номінаціями.
У кожній із них були свої переможці.
Нагородження відбувалося у Будинку вчителя. Цей захід пройшов дуже урочисто, як кажуть, на висоті. Багато душі у нього вклали голова Союзу українок, народний депутат України Лілія Степанівна Григорович та її заступник, керівник конкурсу Ростислава Федак.
Я вперше брала участь у такому конкурсі, але, сподіваюсь, не востаннє. Уже зріють нові плани, вимальовуються цікаві теми.
І, звичайно, я змагатимуся і в майбутньому. Під час нагородження так і сказала.
А ще, коли нам вручали призи, то кожен з учасників мав можливість висловлюватися, розповісти про свою роботу, про враження, плани на майбутнє.
Я теж виступала. У зв'язку з тим, що темою моєї роботи була "Криниця роду мого", то я декламувала свої авторські поезії "Кожна родина - це наша Вкраїна" та "Хата моя". Напишу їх і вам - може, сподобаються?


Є така на планеті земля,
Україною зветься пісенно.
Любий край цей Дніпро омива,
Й солов'ї в нім
співають натхненно.
Люди тут працьовиті живуть,
Боголюбні і чесні, й завзяті,
Вміють з піснею звершувать труд,
Вміють радість ділити на святі.
І у кожній родині в наш час
Ростуть гарні хлоп'ята й дівчата.
Рід вкраїнський іздавна у нас
На традиції славні багатий.
Українонька рідна моя -
Це велика єдина родина.
Із маленьких вкраїнських родин
Вироста горда наша країна.
Кожен гілку свого деревця
У велику родину вплітає,
Багатіє цим рідна земля,
Гордо плечі свої розправляє.
Щоб незламні  ми й сильні були,
Треба міцно корінням триматись.
За глибини матусі-Землі,
З її мудрості нам виростати.
Досвід пращурів мудрих з віків
Вчить, як далі у світі нам жити -
Поважати традиції їх,
І батьків своїх вірно любити.
Щоб безрідними ми не зросли,
Щоби твердо в житті нам стояти,
Щоби знали ми,
звідки прийшли,
Щоб минуле своє шанувати.
Щоби працю усіх поколінь
Не забути нам і поважати,
Щоб учитись на досвіді їх,
А помилок щоб не повторяти.
Щоби твердо завжди пам'ятать,
Де наш ворог
і друг хто наш справжній,
На калині малят колисать,
Відродити козацький рід славний.
Щоб у нашому роді святім
Не водилися злі яничари,
Щоби душі в нас чисті були
І на ватрі століть освящались.
Бо історія наша така,
На якій може світ весь учитись,
Не окрайцем Вкраїна була, -
Короваєм судилось вродитись.
Той, хто здавна принижував нас,
Гріх на душу узяв непрощенний,
А ми знаєм, родина моя,
І його, і твоя - Україна уся -
Недоторкана в Бога й священна.

ХАТА МОЯ
Чому так дорога усім
Ота старенька біла хата,
Ота, що дивиться у світ
Своєю стріхою крилато?
На чільнім місці божничок -
Для неї дорога освята,
А у кутку, де сволочок,
Колисочку гойдала мати.
Там є покуття, де в свята
Найперші гості пригощались,
І синя скриня, що вона
Усіх нас до святок вдягала.
Під сволоками у пучки
Пов'язане засохле зілля,
Що зцілює нас від хвороб,
Несе родині довголіття.
Сімейний наш кораблик цей
На світ віконечками блима,
Тими, що хаті Сам Господь
Сказав дивитись, мов очима.
У них вливає сонце світ,
І щастя ними лине в хату,
Бо хата - оберіг сім'ї,
Законом Божим є багата.
Із неї мати всіх у путь
Із серцем щирим проводжає,
Тож хату рідну не забудь -
Вона усіх нас пам'ятає.
З життєвих ми прийдем доріг,
Вона, як мати, всіх обніме,
Теплом отой старий поріг
З шляхів далеких нас зустріне.

МОЇЙ УКРАЇНІ
Мій рідний край, моя земля,
Моя ти Україно мила,
Я - віддане тобі дитя,
Ти, ненько, даєш мені наснагу
Й материнську силу.
Ну, хто би я була сама?
Засохла б, як билина в полі...
А ти даєш мені життя, 
В тобі я маю віру в майбуття,
Хоч вчуся поки що у школі.
Я виросту й служитиму тобі,
Щоб багатіла ти і розцвітала.
Моя ти Українонько, прости,
Що я для тебе, рідна,
Послужила ще так мало...

МОВА УКРАЇНСЬКА
Шостий раз на конкурс
В вишитій сорочці
Мова українська поспіша.
На святім майдані,
Де стоїть Шевченко,
Петро Яцик сам її стріча.
- Розкажи, лебідко,
Розкажи всю правду,
Як оці усі роки жила?
- Що вже тут розкажеш,
Як на моє право
Знов чужинська мова зазіха?
Кажуть, щоб із нею
Державність ділила,
Хочуть мене знову витіснять...
- Не вродилась, рідна,
Ще на світі сила,
Щоб змогла тебе перемагать!
Ти живеш у серці
Справжніх українців,
А їх, ой, багато ж на землі!
Ти живеш у росах,
У води краплинці
І народжуєш нові пісні.
Чуєш, як шепоче
Клен, дуб і калина,
Як співа у гаю соловей?
Все це щира й чиста
Мова України,
Нею ти дітей своїх навчай!
А вони підхоплять,
Понесуть в століття,
І не встигнуть недруги твої
Мову українську
Знов заборонити
На святій прабатьківський землі.
Ти своє коріння
Навіки пустила,
І воно вже проросло в серцях.
І ніколи і ніяка сила
Ворогу не дасть,
Щоб потоптав!
*  *  *

м. Чернівці

Цього літа Таня за перемогу в конкурсі була нагороджена путівкою до "Артеку". По дорозі до табору забігла у гості до "Джерельця" й подарувала нам свій малюнок "Помаранчевий цвіт родинного дерева" - як ілюстрацію до власного вірша.
Фото В. КАЧУЛИ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 11.11.2005 > Тема ""Джерельце""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3414

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков