Вже п'ять років діє указ Президента України про відзначення на державному рівні Дня пам'яті жертв голодоморів та політичних репресій в Україні. Проте ми, українські політв'язні, не відчуваємо в незалежній Україні почуття скорботи та душевного болю серед своїх братів і сестер і, в першу чергу, серед високопосадовців. Якщо за часів антиукраїнської влади Кучми - Януковича все було так, як веліли кремлівські вожді, то сьогодні не зрозуміло, на кого спирається нова влада, мабуть, на авось. А вже давно пора говорити і писати правду про геноцид українського народу, про кривду та нечувані тортури, репресії та голодомори під час панування комуністичної імперії зла. За 70 років комуністами було розстріляно, закатовано в таборах та тюрмах 62 мільйони невинних, розумних та працьовитих громадян, серед них 32 мільйони українців. Комуністичним імперським вождям потрібна була Україна без українців. Вони добре усвідомлювали, що українське селянство - це основа українського відродження, оберіг української мови, традицій та національної гідності. І перший удар по українському селу завдав вождь комуністів Ленін в 1920 - 1922 роках: голодною смертю на родючих землях України загинуло два мільйони українців. Вірний ленінець Сталін, втілюючи в життя комуністичні принципи, пішов ще далі: в 1932 - 1933 роках спланував і здійснив найжахливіший людоїдський голодомор в історії людства, в якому загинуло від голодної смерті 10 мільйонів українців. Ось як описує цю трагедію один з відважних і чесних російських журналістів Бушуєв: "По степах України розтяглись колони переселенців, яких під керівництвом партійних активістів та наглядом чекістів з різних областей центральної Росії везли на місце закатованих голодом українських селян. ...Не можна було дихати через їдкий трупний запах від непохованих тіл, які сім'ями лежали на вулицях, у дворах, в хатах. Час від часу мертву тишу порушувала добірна лайка партійних активістів, які підганяли спеціальні похоронні бригади, котрі звозили мертвих у великі ями, підготовлені на цвинтарі. Услід за переселенцями везли хліб, муку, картоплю, гречку, олію, сало, навіть чай і печиво. Нас, переселенців, годували досхочу, тоді як українських селян виморювали голодом до останнього немовляти". За правдиву статтю він поплатився свободою та життям. В 1947 році знову запанував голод, причому тільки в Україні, в якому загинуло більше мільйона українців. Що характерно: від цього голодомору загинула більшість ветеранів, які повернулись пораненими і каліками з фронту і які відкрито говорили правду в очі про комуністичну систему і її вождів. За даними члена Політбюро ЦК КПРС Олександра Яковлєва, опублікованими в газеті "Известия", комуністичні режими в ХХ столітті знищили 100 мільйонів людей. В СРСР з 1917 по 1987 рік було знищено 62 мільйони своїх невинних громадян: 21 мільйон розстріляно; 41 мільйон - закатовано в тюрмах та концтаборах. У Китаї з 1947 по 1987 рік знищено 37 мільйонів громадян, в Камбоджі комуністи знищили 2,4 мільйона своїх громадян - половину населення держави. Для порівняння: антилюдська фашистська система знищила 21 мільйон чужих громадян і 400 тисяч своїх. Царський режим комуністи вважали найкривавішим: на каторзі загинув 1 мільйон людей, було розстріляно 400 чоловік. А комуністи за один день в Сандармохах (Карелія) з соловецького етапу розстріляли 1111 політв'язнів (серед яких були 546 українських письменників, вчених, священиків, зокрема відомий режисер Лесь Курбас, драматург Микола Куліша, поети Микола Зеров, Валер'ян Підмогильний, Євген Плужник, брати Кульчицькі та сотні невинних жертв) на честь відзначення 10-ї річниці Жовтневої революції. Відзначився в Сандармохах капітан Матвєєв, який за один день власноручно розстріляв 500 політв'язнів, за це кремлівські вожді нагородили його орденом і присвоїли звання майора. Пізніше він був призначений начальником концтабору на Колимі. Комуністи вважали "ворогами народу" працьовитих заможних селян, військових, підприємців, священиків, троцькістів, меншовиків, націоналістів, петлюрівців, бандерівців, всіх тих, які не хотіли і за своєю природою не могли бути рабами комуністичної людоїдської системи і слугувати комуністичним вождям, які нищили навіть дітей та дружин так званих "ворогів народу". Для них спеціально створили концтабір АЛЖИР (Актюбинский лагерь жен изменников Родины) та СЛОН (Северный лагерь особого назначения), в яких умови життя та режим були ще більш варварськими, ніж в Освєнцимі та Бухенвальді, а фізичні та моральні знущання над людиною і людською гідністю ще нечуванішими. Це просто не має права бути забутим і не засудженим! Іван ГАСЮК, голова Кримського республіканського товариства політв'язнів і репресованих.
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
