Версiя для друку Обговорити в форумi

Дорога до Храму
о. Олег ВЕДМЕДЕНКО,
протодиякон Луцького кафедрального собору УПЦ КП,
інспектор з питань місійної діяльності Луцько-Волинського єпархіального управління.

ВНУТРІШНЯ СИЛА,
АБО ДУХОВНІ ОСНОВИ УСПІШНОСТІ ТА ЗДОРОВ'Я
ЩО ТАКЕ успішність? Слово "успішність" походить від "вспівати", "поспівати", "устигати" - мати успіх, удачу в чомусь, досягати бажаного.
З чого складається успішність?
Успішність поділяється на зовнішню та внутрішню.
Зовнішня успішність знаходиться ніби на поверхні, її усім видно, а тому й зацікавлює людей у першу чергу саме вона. Ось визначальні позиції зовнішньої успішності (їх є чотири):
1) здоров'я;
2) матеріальна забезпеченість (сюди ж робота, справа, бізнес);
3) повага оточуючих;
4) сімейне благополуччя.
Від чого залежить зовнішня успішність?
На дев'яносто відсотків зовнішня успішність залежить від успішності внутрішньої (десять відсотків - сприятливі стартові умови, елемент випадковості /поталанило/).
Що зумовлює внутрішню успішність?
Внутрішню успішність, а отже, й успішність взагалі, зумовлює наявність позитивної внутрішньої (духовної) сили (енергії): внутрішня сила - внутрішня успішність - зовнішня успішність.
Що маємо при відсутності внутрішньої сили?
У сфері здоров'я:
- понижений внутрішній тонус організму, відповідно
- неефективність імунної системи та знижена опірність хворобам, від чого
- постійна хворобливість (частіше, довше і важче хворіємо);
- хронічне відчуття слабкості та пригніченості;
- надокучливі больові відчуття (завше щось болить).
У матеріальній сфері (робота, справа, бізнес):
- в'ялість, швидка втомлюваність, низька продуктивність праці;
- розсіяність, неуважність;
- безініціативність, відчуття власної маловартісності;
- невпевненість у завтрашньому дні, боязнь перемін, консерватизм;
- нерішучість, втрата віри у себе та в свою справу, звідки
- запопадливість та боязкість у взаєминах із начальством, а також вагання та безвільність перед підлеглими (інколи навпаки - немотивована зухвалість та агресія поведінки як свідчення тієї-таки невпевненості);
- заздрість та уразливість в поєднанні з відсутністю волі до фахового вдосконалювання;
- матеріальна незабезпеченість.
У плані суспільного респекту (гідності):
- в кращому випадку прикре відчуття жалю та співчуття зі сторони оточуючих; у гіршому - почуття опущеності, прихована або відверта неповага та посміх.
На сімейній ниві:
- повна або часткова втрата сімейного статусу господаря (господині). Чоловік усе більше набуває якостей слабкодухого "підкаблучника" (або навпаки, шукаючи заспокоєння у чарці - ерзаці
/заміннику/ сили - перетворюється на домашнього деспота, стабільно деградуючи до звіроподібного стану); жінка ж, узявши на тендітні плечі левову частку турботи про сім'ю, має докласти усіх зусиль, аби спроквола не вчинитися мужоподібною фурією або нервово виснаженою істеричкою чи не обернутися на забиту, завжди перелякану рабиню;
- нищення вертикалі чоловік - дружина - діти: чоловік втрачає любов до жони, дружина не шанує й не поважає чоловіка свого; діти відповідно - не шанують обох своїх батьків;
- насильство в сім'ї - як це не парадоксально, також є ознакою внутрішнього безсилля. Бракує снаги, відповідно й часу на виховання дітей словом та прикладом свого життя. Не вистачає ні терпіння, ні авторитету, аби переконати подружжя у власній правоті. Легше поставити у куток або "прикласти руку", аніж знайти час і натхнення для правильного виховання... Взагалі, крик - це ознака слабкості.
ЩО ДАЄ нам присутність духовної енергії (внутрішньої сили)?
У сфері здоров'я:
- підвищений життєвий тонус без використання руйнуючих організм сурогатів сили - алкоголю, наркотичних речовин, різного роду стимуляторів та транквілізаторів; вивільнення енергії здоров'я, відповідно
- висока ефективність
імунної системи, підвищена опірність хворобам (організм у переважній кількості випадків абсолютно самотужки управляється з недугами та негативним впливом оточуючого середовища), від чого
- високий індекс здоров'я (вкрай рідко хворіємо, а якщо й доведеться, то швидше та легше переносимо
захворювання);
- радісне відчуття фізичної сили та внутрішньої свободи;
- визволення від болю.
Забудьте про хвороби! Перестаньте думати та говорити про них. Запам'ятайте просту істину: немає невиліковних хвороб - є невиліковні хворі. Дев'яносто відсотків усіх наших бід - у нас самих; початок же їх - в серці нашому: хворий дух - хвора свідомість - хворе тіло.
Свідомо віддайте себе і своє здоров'я у руки Божі - таким чином ви перекладете турботу на Його плечі. Сказано: "Покладіть на Нього всю вашу журбу, бо Він опікується вами!"
У матеріальній сфері (робота, справа, бізнес):
- енергійність, невтомність, висока продуктивність праці;
- зібраність, зосередженість, уважність;
- свобода прийняття правильних рішень (ініціативність); спроможність на власну точку зору, уміння відстоювати її без упертості та агресивності;
- Богом дана упевненість в завтрашнім дні, повне самозречення, цілковита надія на Господа;
- доцільна рішучість дій, зумовлена вірою в себе та в свою справу;
- відсутність ганебного
низькопоклонства у відношеннях із начальством (але без погорди, неповаги або зухвальства) та необхідна твердість у стосунках з підлеглими (але без брутальної жорсткості - з лагідністю та справедливістю);
- великодушність, невразливість, відсутність упертості як спроби самоствердження в колективі;
- обов'язкове стремління до професійного вдосконалення, бажання бути кращим у своїй справі;
- матеріальна забезпеченість.
"Без віри Богові догодити не можна", - навчає апостол Павло. Додам лишень: стати успішним - також. Повір у себе, в Бога та у свою справу! Я вірю Богові. А тому - довіряю Йому. А тому - й довіряюсь Йому!..
Молитва самозречення:
"В руки Твої, Господи, віддаю дух, душу й тіло мої! Здоров'я моє, сім'ю мою, роботу мою, достаток, добробут та безпеку мої. Ти ж мене благослови, Ти мене помилуй і життя вічне даруй мені. Амінь".
Повага оточуючих:
- внутрішня сила завжди викликає повагу, хоча провокує й заздрість ненавчених. Втім, для декого уже сам факт вашого існування є спокусою. Тож пам'ятаймо, що ми народилися та живемо не для того, аби тішити чиєсь самолюбство.
Будь самим собою! Не треба чіпляти на себе жодної маски. Просто працюй над собою. Просто здобувай Силу. Вона - зодягне тебе...
На сімейній ниві:
- побудова гармонійних родинних стосунків, збереження мудрих сімейних устоїв. Чоловік - достойний глава сім'ї, шанований усіма в домі; жінка - любляча
(і любима!) дружина та мати;
- відсутність насильства у вихованні дітей. Слово та авторитет батька, материнська ласка, особистий приклад злагідного подружжя - ось визначальний стимул виховного процесу.
Як Церква називає означену внутрішню Силу? Вона називає її силою Духа Святого, або благодаттю. Де джерело її? Джерело її Бог, як би світ не називав Його - Космічним Розумом, Абсолютним Розумом, Нематеріальним Началом, Вселенською Самоконтролюючою Системою... Церква називає цю Самосутність Богом, тобто багатим на все, джерелом усього сущого - Законодавцем, Творцем та Вседержителем буття. Богом - Творцем енергій...
ЯК ЗДОБУТИ внутрішню духовну силу (енергію) благодаті? Шлях здобуття її доступний усім: це шлях невипромінювання зла, церковною мовою - шлях смиренномудрості (смирення). Як і сказано: "Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать".
Шлях смирення, або невипромінювання зла, був явлений Ісусом Христом понад 2000 років тому. У чому він полягає? Сьогодні ми майже втратили розуміння суті цього поняття - смирення Христове - і плутаємо його із рабською покірністю чи злочинною бездіяльністю, з ганебним догідництвом та низькопоклонством, з холодною байдужістю або святенницькою єлейністю. Ні ж бо! Смирення - це пошук миру. Смирення - це внутрішня доброта. Смирення - це активна життєва позиція, а не опущення рук. Смирення - це не погодження зі злом або життєвими труднощами. Смиренно можна, а часто й просто необ-хідно сказати "ні!". У нас виникли проблеми? Давайте повернемося до них обличчям! Роби, що належить, і хай буде, що буде, - на волю Божу! - ось основний принцип смирення. "Смиренням перемагай ворогів" - навчає старець Силуан...
Вчення Господнє зводиться до єдиного слова: возлюби! Возлюби, а для цього смирись, а отже, прийми ближнього свого та обста-вини свого життя такими, які вони є, - без страху й тривоги, без гніву й роздратування, без гордощів та образи. Не випромінюючи зла. З миром! Внутрішньо смирятися, не випромінювати зло - ось вихідне гасло християнина. У цьому - шлях здобуття Сили. Випромінюючи зло, ми, згідно із законом спорідненості (споріднене шукає спорідненого), стягуємо на себе зло вселенське. Воно ж не лише смокче з нас енергію, але руйнує як дух наш (власне наше "я"), так і душу (тонке, ефірне тіло), і біологічне тіло людини (через хвороби, болісті тощо). "Хто сіє вітер - той пожне бурю". Нам просто невигідно бути злими!
Ідея невипромінювання зла - суть, головна ідея Нового Заповіту Біблії. Старий Завіт навчав не чинити зло; Новий же - не випромінювати його. Старий - "Не вбивай"; Новий - "Навіть не гнівайся". Старий - "Не кради", "Не чини перелюбу"; Новий - "Не дивися з пожадливістю". Смирення - це
невипромінювання зла, любов же - випромінювання добра. Тож завдання номер один для нас - смирятися, не випромінюючи зло; завдання номер два - перебувати в любові досконалій, випромінюючи добро.
Людина створена на образ Божий. Бог є Дух, і людина, за образом Божим - є дух. Бог Триіпостасний: Отець, Син, Дух Святий. І людина, за образом Божим, також є триіпостасною. Людина - це дух, який має душу (розум, волю, емоції) і живе в тілі. Таким чином для того, аби справа здобуття внутрішньої енергії благодаті була плідною, необхідно смиряти усі три складові людського єства: смирення духа - це розкриття серця перед Небом у самозреченні та любові; смирення душі - це відмова від утробно-споживацької психології та зміна
мислення з негативного на позитивне (невипромінювання зла); смирення тіла - це стриманість у слові, в рухах та їжі.
Так само й засоби - для кожної ниви свої: для духа - це молитва (домашня, церковно-літургійна), метою якої є здобуття благословенної молитви серця, тобто відкриття серця нашого (серце - це середина, внутрішність душі, рівень глибин свідомості та підсвідомості) перед Богом, встановлення безпосереднього, містичного зв'язку із Ним. (Оскільки благодать подається нам через внутрішнє, духовне відчуття
покаяння, самозречення, смирення та любові, то молитва - це, власне, пошук Бога в собі через духовне відчуття благодаті); для душі - це насамперед Святе Письмо як опосередкований зв'язок з Богом через слово Його (домашнє читання, відвідування недільних занять Біблійної школи) та духовна, святоотцівська література; також читання інших - художніх, і не тільки, але обов'язково душевних, чистих, що сіють "розумне, добре та вічне", книг; знайомство з високим, світлим мистецтвом кіно, театру, музики, живопису тощо; спілкування з хорошими, добрими людьми; для тіла - це, по-перше, піст в середу, п'ятницю й інші визначені дні (також я рекомендую щотижневе очищувальне говіння - бажано сухе, без їжі й води - від вечері п'ятниці до сніданку неділі, - див. розділ "Практичні поради протягом дня" мого Посібника з духовного діяння для тих, хто шукає досконалості, "Нехай буде воля Твоя"): тут здійснюється перемога духа над плоттю, очищення організму та перехід на якісно вищий
/духовний/ рівень енергетики); по-друге, тісний контакт з природою (зв'язок з Богом - джерелом Сили (!) - через Його творіння), з усіма трьома доступними нам стихіями: водою (обов'язково холодна вода - обтирання, обливання, купання - див. той же розділ означеного Посібника), повітрям (молитва на свіжому повітрі, прогулянки, спорт, туризм) та землею (щоденно торкатися босими ногами землі! Навіть і зимою не боятися зробити декілька кроків по снігу босоніж. Земля забирає втому, вилучає негатив); по-третє, фізичні вправи (ранкова гімнастика, спортивні ігри, фізична праця
/Отці називали її "рукоділлям"/ тощо). Природа - то є найдосконаліший храм Божий: Його-бо руками збудований. Творець пізнається через творіння Своє.
Обов'язково встановіть собі відповідний, зручний для вас режим життя: праці, відпочинку, сну, харчування, реалізації програми духовно-фізичного вдосконалення (молитва, читання, піст, обливання, спорт, спілкування з природою) й пильнуйте держатися його. Бог є любов - сказано у Святому Письмі. І нам належить шукати єднання із Ним - Джерелом благодаті, вселенської енергії любові - на всіх доступних нам рівнях: через молитву - духом; через Слово Боже - розумом; через спілкування з природою - тілом. Царство Боже - царство Сили - всередині нас! Тож розкриймося перед Небом у самозреченні та любові! Розкриймося духовно - внутрішньо, містично, серцем. Це-то і є насправді явлений нам Ісусом Христом шлях смирення... Любов - мета; смирення - шлях; перебування в Слові, піст і молитва - засоби на цьому Шляху.
*  *  *
Як, здобувши, утримати Силу в собі?

(Продовження в наступному номері).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #52 за 23.12.2005 > Тема "Душі криниця"