Серед молоді зростає зацікавлення українською мовою, але це не заслуга держави Науково-дослідний інститут українознавства Міністерства освіти і науки України провів серію опитувань щодо мовних уподобань та ставлення до державної мови в усіх регіонах України, враховуючи і АР Крим та представників української діаспори за кордоном. З опитування випливає, що українська мова починає користуватися все більшою популярністю серед молоді. Значна частина (47%) студентів не вважає освіченою людину, яка не знає української. Незважаючи на те, що молодь часто є найбільш нігілістичною частиною населення, 41% опитаних студентів відповіли, що хочуть знати українську мову для того, щоб відчувати свою національну ідентичність. Переважна більшість респондентів (74%) вважають українську своєю рідною мовою і лише 23% - мовою офіційного спілкування. Батьки відзначають, що їхня дитина українізувалася під час навчання у школі чи в дитячому садочку, та вважають позитивними ці зміни. Водночас близько 50% мам і тат відповіли, що мова спілкування їхньої дитини змінюється залежно від оточення. Цікаво, що трохи більше 40% респондентів з вищою освітою сказали, що їхня дитина спілкується українською. Отже, образ «дурного українця», культивований владою, яка мріяла про денаціоналізацію імперії, безперечно, відходить у минуле. Опитування показало також, що в Україні почалася регенерація національного духу, який під соусом «буржуазного націоналізму» нищив радянський режим і російський царизм. Цікаво, що самі студенти змін у ставленні до української мови в суспільстві не помічають. Так лише 15% із них вважають, що ставлення до мови в суспільстві докорінно поліпшилося, а 63% думають, що зміни якщо і є, то незначні. Майже всі респонденти вважають, що держава надає недостатню підтримку українській мові. Так, 82% студентів вважають, що ставлення до української мови вимагає більш продуманої державної політики і підтримки. Виявилося, що значної підтримки потребують і українці діаспори, їм не вистачає якісної україномовної літератури, сайтів. 32% опитаних відчувають потребу в українознавчих студіях, а 24% хотіли б, щоб у них проводили більше вечорів, зустрічей. Хотіли б українці з-за кордону і частіше їздити в Україну та мати можливість посилати на землю предків своїх дітей. Зрозуміло, що цими питаннями також мала би опікуватися Україна на державному рівні. («Україна молода», 22 грудня 2005 року).
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
