Версiя для друку Обговорити в форумi

Здається, навчить нас Росія жити виключно за законом. І не тому, що сама чинить саме так, а тому, що братні домовленості з нею,  із взаємними поблажками, що мали виключно політичне підґрунтя, починають виходити нам боком.
Нещодавно севастопольські підприємці, зібравшись за "круглим столом", змушені були приймати звернення до Президента України з проханням  не забороняти Чорноморському Флоту  РФ здавати в оренду нашим громадянам приміщення флотської інфраструктури, бо  раптове розірвання договорів підірве їх бізнес.
Під час розподілу Чорноморського Флоту інфраструктуру флотську поділили, як мовиться, не порівну, а по-братськи. Взяти хоча б  дві величезні будівлі - Будинок офіцерів Чорноморського флоту та Матроський клуб, у центрі міста, котрі тоді віддали росіянам. Для власних потреб тих площ братам-чорноморцям було забагато, то й здавали зайве в оренду нашим громадянам. Під дахом цих військових установ культури за 14 років прижилися різні бізнесові структури: мережа курсів іноземних мов, крою та шиття, початкової музичної освіти, аеробі-ки, спортивні тренажерні зали, бари, кафе, виставки кішок, білоруського трикотажу тощо. Половину другого поверху Будинку офіцерів навіть переоблад-нали під хореографічну залу для приватного Театру танцю.
І подібна картина спостерігалася не лише у флотських установах культури. У цілому, півтори тисячі українських підприємців орендували 200 приміщень у ЧФ РФ. Такі цифри були оприлюднені на вищезгаданому "круглому столі".
Від заборони суборенди по-страждає бізнес, і місто втратить близько 3 млн. грн. податків, - скаржилися підприємці. Скільки втратила держава від такого "мудрого" розподілу та замовчування фактів суборенди, за всі 14 років, підприємливий люд не підраховував. Про моральні збитки українських військових моряків, котрі не мають ні матроського клубу, ні Будинку офіцерів, на заході також не йшлося.
Скільки грошей втратять тепер командири братнього флоту, переставши здавати в оренду українським громадянам українські ж будівлі, достеменно не знає ніхто, але напевне ті втрати дошкуляють, як  і робота українсько-російської комісії з ревізії орендованих земель ЧФ РФ, котра продовжується. Газові непорозуміння, думається, це лише перші вихлюпи зростаючого  незадоволення росіян.
"Якщо Україна вимагатиме підвищити плату за оренду об'єктів ЧФ, то Росія може поставити питання про денонсацію договору 1954 року, за яким Крим був приєднаний до України", - заявив міністр оборони Росії Сергій Іванов. "Такой пересмотр может повлечь денонсацию договора о дружбе и сотрудничестве. Подвергать ревизии эти соглашения смерти подобно", - каже російський міністр оборони. І це вже схоже на погрозу.
Міський голова Сергій Іванов під час газопостачальної кризи, навпаки, запевнив, що російський флот не стане об'єктом реваншу за підвищену ціну на газ:
"Несмотря на уменьшение российской стороной поставок газа на Украину, обеспечение условий базирования Черноморского флота Российской Федерации в Севастополе осуществляется в прежнем режиме и никаких сбоев в коммунальном обслуживании подразделений российского флота, в том числе подаче газа, воды, электроэнергии не произошло", - заявив посадовець журналістам.
Отже, ми довели, що вміємо дотримуватися угод. На ЧФ РФ все, як було, так і залишиться, але газ нам коштуватиме дорожче.
На пікетування  "Студентським  братством" маяка Сарич, який поза угодою тримають російські військові моряки, командувач ЧФ РФ моментально відгукнувся заявою, яка містила неабиякі застереження: "...в случае проникновения на флотские объекты будут приняты адекватные меры по их пресечению".
Отже, як бачимо,  Росія грає за власними правилами і змінювати їх не збирається. І все ж у тих негараздах, які створює для нас країна-сусід, прослідковується деякий для нас позитив, який помітила не лише світова громадськість, а й прогресивна частина російського суспільства.
Російський автор Антон Беспалов у публікації "Газовая война сплотила Украину" (Globalrus.ru) відзначає: "Недавно Россия сделала важный шаг по укреплению национального сознания граждан. Правда, не своих, а украинских... Россия, также формирующая свое национальное сознание, может только позавидовать своей соседке и близкой родственнице. "Российский фактор" на Украине является мощной интегрирующей силой. Нам ничего подобного не дано. Разумеется, предпринимаются попытки найти причину собственных несчастий в чьих-то происках - Америки, Европы, мирового сионизма... Но настоящую, прочную базу для единения российского народа надо искать в чем-то другом. Для начала, кстати, определившись, хотим ли мы быть этим народом - "многонациональным народом Российской Федерации". Если да, то неплохо бы заняться формированием национальной культуры и религиозной толерантности, не-хватка которой на развалинах советского интернационализма становится критической".
Це - думка частини російського суспільства, що прагне змін у сьогоднішній Росії. Що ж до наших змін, то, може, й справді треба подякувати північному братові за такі корисні вікопомні  випробування? Спочатку вогнем і мечем, а зараз газом. Дивись, і сконсолідуємося,  за якесь там тисячоліття...

м. Севастополь.

"Газават" Крим не зачепив
На першому в новому році засіданні Президії Верховної Ради автономії обговорено систему заходів з раціонального використання, а якщо знадобиться, то й жорсткої економії газу в комунальній і виробничій сферах.
Економити у якості "профілактики" доручено крупним промисловим підприємствам ДАТ "Титан", "Кримсоді", "Кримелектроцентралі" й "Будіндустрії". Нині проводиться додаткова інвентаризація газопостачання на усіх 2200 промислових підприємствах півострова, визначаються їх економічні можливості працювати ефективно в нових умовах ринкового ціноутворення на газ. Оперативно готується для прийняття на засіданні ВР АРК до 15 січня комплексна республіканська програма енергозбереження в автономії до 2010 року з урахуванням її фінансування із усіх джерел. У бюджеті поточного року уперше закладено 32 млн. грн. на розвиток енергозберігаючих технологій.
Загалом, як відзначили фахівці, блакитного палива півострову вистачає. Автономія щодоби у середньому споживає до 8 млн. кубометрів газу, поставка ритмічна.
Водночас, за можливої екстреної ситуації ліміт на забезпечення Криму газом може скласти 5,2 млн. кубометрів, однак за рахунок добових поставок з материка у 2,4 млн. куб. метрів автономія матиме необхідний газ у повному обсязі. Якщо вдарять морози у 10 - 15 градусів, півострів буде забезпечений блакитним паливом за рахунок власного видобутку - 3,3 млн. кубометрів на добу, і газом, раніше закачаним в Глєбовське підземне сховище. У нього додатково запомпували 200 млн. кубів газу. Щодоби звідси можна отримувати до 3,3 млн. кубометрів. У цьому випадку населення на 100% буде забезпечено природним газом, однак підприємства працюватимуть "в обмеженому режимі".
В. ХОМЕНКО.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #2 за 06.01.2006 > Тема "Резонанс"