Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 06.01.2006 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 06.01.2006
"СТАЛА РОДИНОЙ НАМ УКРАИНА..."
Тамара СОЛОВЕЙ.

Народилася Раїса Іванівна Гвоздєва в 1940 році на території Башкирської автономної республіки. Але її батьки, корінні росіяни, згодом змушені були переїхати в Україну, куди призначили на службу Раїсиного татка.
Як співається в пісні одного відомого російського поета, "Каждый пишет, как он дышит". Вже в зрілому віці почала писати вірші й Раїса Іванівна, і теж так, як вона дихає:
Стала Родиной нам Украина,
А мы стали её детьми...
Це рядки з вірша, присвяченого батькові, який недавно пішов з життя. Бо батьки з першого дня, живучи на теренах України, не трималися тут чужинцями, як могли, намагалися говорити мовою свого оточення і нічого не бачили страшного в тому, що Рая відвідувала україномовну школу (обирали ту, яка була ближче за відстанню).
Перш ніж оселитися в Севастополі (а це сталося в 1972 році), Раїса Іванівна (на той час вже Єрмак), майже 30 років прожила в "справжній" Україні - у Чернігові, Бахмачі, Миколаєві. Навчалася вона в Київському державному педінституті ім. Горького, де здобула фах викладача педагогіки і методиста з дошкільної освіти.
Чому обрала вчительський фах? Бо любила. Любила дітей, любила людей. І це теж - в її віршах, де провідний розділ присвячено дитячому будинку, в якому вона пропрацювала 17 років. А дітлахи ці не "тепличні", і зло, якого встигли зазнати, наклало на них певний відбиток, пересторогу, недовіру. Як знайти шлях до серця кожного? Раїса Іванівна із захопленням розповідає про колег, у яких є відповідне обдарування, бо одного бажання тут замало. Справжню революцію (але, звичайно ж, "бархатну") провела в дитячому будинку свого часу завуч Лілія Прокопівна Густова. Стиль її роботи захопив колег, став прикладом для запозичення. Не дарма ж Лілія Густова - кавалер ордена Леніна. Нинішньому директору дитячого будинку Людмилі Олександрівні Мищенко, як і її попередниці Ганні Василівні Биковій, доводиться нелегко, хоча саме на плечі Ганни Василівни впав найважчий тягар: починаючи з 1988 року, масовим явищем на вулицях стали соціальні сироти, які нюхали клей, крали, лаялися. Чи просто таких полюбити? А їхня інтуїція не допускає фальші. То як же збалансувати такий колектив та ще й навернути його на добрі справи? І тут надзвичайна роль належить вихователеві, серед яких і Раїса Єрмак. Але замість скарг на свою недолю вона зізнається, що й сама не знає, хто в дитбудинку кого відігріває своїм теплом: чи вихователі дітей, чи навпаки.
Нещодавно в севастопольському дитячому будинку № 1 була солідна перевірка. Представники п'яти міністерств об'їздили весь Крим, знайомлячись з роботою подібних закладів. А коли прощалися із закладом, де працює і відмінник народної освіти Раїса Єрмак, дехто з поважних перевіряючих не міг стримати сліз. Говорили, що досвіду цього дитячого закладу буде навчатися вся Україна.
Але світогляд та коло інтересів Раїси Іванівни не обмежуються її службовими і сімейними справами. Їй болить доля кожної людини, що зазнала поневірянь чи несправедливості. Нещодавно вона дізналася від свого родича, який є генеральним консулом України в Росії, про нове захоронення репресованих в 1937 році українців в урочищі Сандармох на півдні Карелії. Нове у тому смислі, що доля в'язнів Соловецької тюрми (а це був цвіт української нації) стала відомою лише 1 липня 1997 року. 27 жовтня минулого року вперше було вшановано пам'ять цих людей на належному рівні - встановленням триметрового гранітного козацького хреста роботи Миколи Малашка та Назара Білика. Цей день (27 жовтня) і став днем пам'яті соловецьких в'язнів, розстріляних в урочищі Сандармох.
Ще задовго до річниці Раїса Єрмак запропонувала "Кримській світлиці" вірш, створений під враженням цих подій. Вона написала його українською мовою, рідною для Леся Курбаса, Миколи Зерова, Антона Крушельницького та інших самовідданих українців, душі яких бодай у цей день кружляли десь у вирії над козацьким хрестом.
*  *  *
Тисяча сто одинадцять...
Ангел втомився вже рахувать,
Допомагаючи душам підняться
В небо. І біль їхній утамувать.
Їх розлучило свавілля жорстоке
З тілом. А замість могилок - лиш мох
Та все одно майже сімдесят років
Стогнуть вітри:
Соловки... Сандармох...
Сплять в Сандармоху сини України.
Постріли чули норд-ост і норд-вест...
Тут, пам'ятаючи кожну дитину,
Ненька козацький поставила хрест.
Тисяча сто одинадцять...
Цифра дивна. То втішались кати.
Знов голуби мені білії сняться -
Старшії наші брати...
Можна було б ще багато розповідати про Раїсу Єрмак, севастопольську україночку російського походження. Але найважливіше те, що вона є, вона з нами, і вона навчає дітей теж бути людьми.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 06.01.2006 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3548

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков