Версiя для друку Обговорити в форумi

Щороку наші ялтинські школярі на час зимових канікул залишають своє рідне місто і їдуть туди, де відчувається справжня (на відміну від кримської) зима - до Львова, Києва, Почаєва, Луцька...
Дуже радо нас зустрічають жителі цих міст, дітям подобається спілкуватися з мешканцями їхньою рідною мовою - українською. Цього року ми здійснили надзвичайно цікаву екскурсію до Карпат. 50 учнів школи № 9 м. Ялти насолоджувалися красотами Прикарпаття, Буковини і перейшли аж у Закарпаття. "Який красивий наш край, наша Україна", - казали діти, захоплюючись Карпатами, гостинністю, людяністю їхніх мешканців.
Проїхавши потягом пів-України, від Сімферополя  через Київ до Чернівців, рано-вранці 26 грудня ми ступили на землю Буковини - батьківщину Юрія Федьковича, Ольги Кобилянської, Василя Стефаника, Назарія Яремчука... Нас радо зустрів на біло-червоному лайнері (автобусі) водій Віктор і поки ми їхали до готелю, знайомив нас із красивим містом Чернівці. Через півтори години ми вже їхали до міста Кам'янця-Подільського, де нас зустріли з хлібом-сіллю на вишитому рушникові. Такого смачного хліба, яким нас пригощали, посипаючи сіллю, ми ще не куштували. Кам'янець-Подільський - це дуже красиве місто з величезною кількістю легенд і переказів. Там через кожних 20 хв. ми опинялися на місці, де можна загадати бажання, і воно обов'язково збудеться. Наприклад, на середині Замкового мосту або біля Каменя кохання. Наші дівчата нама-галися поцілувати трьохметрового козака, щоб довести свою любов. В цьому місті ми відвідали дві фортеці: Кам'янець-Подільську і Хотин. Дуже сподобалась нам фортеця Хотин. Здалеку вона схожа на казковий замок, про неї говорять, що вона створена Богом. Всередині фортеці було дуже багато снігу. Ми на декілька хвилин опинилися в нашому далекому історичному минулому...
Другого дня, зранку, ми вирушили до Карпат. Хотілося порівняти їхні гори з нашими Кримськими. Ми потрапили в гірськолижний курорт "Буковель". На крісельному підйомнику ми піднялись на самісіньку вершину. Там уже ми дали собі волю.. Снігу там було до пояса. По цьому снігу, навпростець, ми перейшли аж до перевалу, за яким уже було Закарпаття. Пробули ми в Буковелю годин зо три: качались по снігу, грали в сніжки, катались на конях, на санках, змагались як на шпагах величезними бурульками. Куди там нашому Ай-Петрі... Високі смереки своїми величезними лапами прикривали нас, створювали затишок. Мальовнича природа Карпат, гуцули у вишиваних кептариках, запряжені в розмальовані сани коні з тронками на шиї та розмальованою збруєю - справжнє диво, справжня краса! Мимоволі згадалося:
Там, де гори й полонини,
Де стрімких потоків ріки,
Де смерічок ген розмай...
Після Буковелю нас радо зустріли в ресторані "Гуцульщина", що розташувався в с. Яремче. Пісенний край Черемоша й Прута! Саме тут розгорнувся Гуцульський базар, де наші школярі купували і милувалися розмаїттям виробів прикарпатських умільців: ціни на все були смішними. Нашим школярам, можна сказати, гуцули дарували свої вироби.
Бурхливий водограй чарував наше око тим, що замерзла вода неначе висіла у повітрі. На зворотному шляху ми відвідали прекрасне місто Коломию, а в ньому незвичайний Музей писанки. Про це диво учні чули тільки на уроках народознавства.
Пізно ввечері, втомлені, відвідали каток, що в Чернівцях. Ото вже ми там таке виробляли! Третій день ми присвятили відвіданню найдовшої вапнякової печери в Україні - Криштальної, оглянули середньовічну турецьку фортецю, побували на майданах Чернівців, навіть базар "Калинка" дехто умудрився відвідати. Повертаючись додому, ми провели незабутній передноворічний день у Києві. У кожної групи тут була своя програма, але біля красивих соборів і на Хрещатику наші дороги перехрещувались.
Ця подорож нам дуже сподобалась. До Ялти ми поверталися з повним багажем вражень і мріями про майбутні мандрівки по нашій прекрасній українській землі і про нові знайомства з її славним народом.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #9 за 24.02.2006 > Тема ""Джерельце""