"Кримська Свiтлиця" > #10 за 03.03.2006 > Тема "Резонанс"
#10 за 03.03.2006
«Никто не даст нам избавленья...»
Іван БИКОВЕЦЬ, ветеран праці і Радянської Армії, пенсіонер.
Лист в номер
Шановна редакціє! Хочу вклонитися через газету п. Валентині Чекаліній за статті «Новітня Fata Morgana» і «Якщо не зараз, то коли?!», надруковані наприкінці минулого року, попросити її більше писати таких творів, а влітку хай приїде до мене в гості в м. Судак! На багато фактів Ви відкрили мені очі, я зрозумів, що марно чекати кращого від гілок влади, бо ці гілки - дбають тільки про себе, а народ України для них є люмпени - безправні і голодні. Тому цілком згоден з вами, що не треба підтримувати ні п. Ю. Тимошенко, ні уряд, який довів Україну до цукрової, бензинової, а також газової кризи. Треба боротися за свої інтереси і права тільки шляхом ще більшого Майдану! Дуже точно Ви пишете: «У громадян України мого покоління не було радості в дитинстві, а нині немає спокійної забезпеченої старості». Дійсно, в дитинстві, в роки війни і після неї, у мене і моїх ровесників була одна мрія: як врятуватись і не померти від голоду. В 1946 році я теж, як і Ви, пані Валентино, вертів жорна, щоб змолоти зерно на затірку, а влітку і зерна не було, то мусили їсти те, чим рятувала щедра природа Чернігівщини (по р. Десна) - щавель, заяча цибулька, кропива, конюшина, яйця птахів та м’ясо малих пташенят - граків, чапель, качок, горобців. Добре, що не всіх корів забрали «визволителі» після німецької окупації, то рятувались молоком. Макуха із соняшника для нас тоді була «Снікерсом»... Не буду писати, чого коштувало і що я пережив, щоб одержати вищу медичну освіту. Маю стаж роботи 42 роки без урахування праці в колгоспі близько трьох років без оплати за трудодні. Ще не бачив справедливої влади, зарплати і пенсії, і не чекаю, бо при цій владі ми, пенсіонери, діти війни, нікому не потрібні. Щоб одержати пільги, як «дитина війни», я мушу надати шість довідок і ксерокопій документів. Навіщо свідоцтво про шлюб, довідка про склад сім’ї і т. д. - це, вважаю, знущання над нами. Справді, ми уже не дочекаємось кращого життя, і наших заощаджень ця влада, як і наступна, ніколи нам не поверне, бо коли і де було таке, щоб злодій добровільно повертав украдене?! Бо ж сказано в проповіді нашого Господа Ісуса Христа: «Не збирайте скарбів собі на землі, де міль та іржа нищить їх, і де злодії підкопують і викрадають їх». В нашому випадку злодії - це влада. Справді, до безглуздя великі оклади і пенсії депутатам та урядовцям ще раз свідчать, що влада дбає тільки про себе. Що ж робити, щоб наш Президент, як Ви пишете в статті, став українським Рузвельтом і вивів би Україну з кризи? 1. У зв’язку з останніми подіями в державі треба негайно ввести президентське правління, розпустити парламент, як такий, що творить безлад. Всіх бандитів і українофобів посадити в тюрми. Змінити владу на місцях на прихильників демократії, патріотів України. 2. А нам, пані Валентино, і всім нашим однодумцям потрібно посилити політичну боротьбу шляхом вступу до партії Народний Рух України і не чекати кращого, склавши руки, бо сказано: «Никто не даст нам избавленья - ни Бог, ни царь и не герой...» І Президент хай буде від цієї партії!
м. Судак. * * * Минулого тижня «світличанину» Івану Мусійовичу Биковцю виповнилося 70 років. Відзначити свій ювілей він приїхав аж із Судака до нашої редакції: «З вами свято буде веселішим»! Здоров`я і оптимізму Вам, шановний Іване Мусійовичу, - щоб і столітній ювілей зустріли у нашій - і Вашій - «Світлиці»!
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 03.03.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3657
|