|
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 03.03.2006 > Тема "Резонанс"
#10 за 03.03.2006
ВІД ТАВРІВ ДО ТАВРІЙЦІВ
Володимир ЛЕЩЕНКО
Саме так можна було назвати статтю професора Ю. Жука, опубліковану в газеті «Кримська світлиця» 27 січня цього року. Її основний підсумок: Крим повинен стати еталоном цивілізованих стосунків між народами, що живуть на українській землі. Проте, на жаль, це не узгоджується з матеріалами сумнозвісної «Крымской правды», від читання якої не можна не вжахнутись. Дивно й обурливо, що її авторів не притягують до кримінальної відповідальності за наклепи щодо неросіян та підбурювання необізнаних. Ось тут-то мене особисто, історика за фахом, мешканця Криму і громадянина України, рятують своєю стійкістю ті ж стародавні таври, що були першожителями нашого півострова. Якщо гуцули були і є ґаздами Карпат, то в Кримських горах хазяйнували, хоч дуже прикро, що вже не господарюють, таври. Однак як перші, так і другі були біля витоків сучасних українців, і їхня кров пульсує в наших жилах, а дух - у наших помислах.
Бурхливу, часто навіть криваву історію нашого благодатного півострова розпочали кіммерійці, які кочували північним Чорномор’ям, в тому числі й Кримом. Горяни взагалі, а таври зокрема, не були й не могли бути кочівниками, а, отже, і загарбниками. У них був відгінний спосіб скотарства, як і понині у гуцулів, гірські пасовища, які називаються верховиною чи полониною, а у таврів - яйлою. До нашого часу збереглися таврські поселення. Зрозуміло, в зруйнованому стані та, на жаль, у занедбаності, хоча мають історичну цінність. Сучасним туристам житла таврів здаються дуже примітивними, бо порівнюють без зваження на епоху та її обставини. Минуле не варто сприймати теперішніми мірками та уподобаннями. Тим часом наші давні попередники теж думали про зовнішній вигляд своїх споруд. Але якщо нині ми дбаємо, зокрема, про зовнішню красу, то таврам необхідно було думати, як зробити своє житло непомітним для стороннього ока. Через це споруди таврів (і не тільки житла) «зливалися» з навколишнім середовищем. Враховувалася і кількість необхідного будівельного матеріалу. Тому однією, а то й трьома стінами споруд слугували стіни навколишніх гір.
На таврів часто нападали їхні ближні сусіди - кіммерійці. А пізніше таврам довелося оборонятись і від дальніх прибульців - еллінів, римлян і т. д. У своїх описах вони таврів змалювали занадто суворими, а то й жорстокими. Тому ті описи треба сприймати критично. По-перше, до непроханих «гостей» ніхто й ніколи не проявляв гостинності. По-друге, ті ж елліни прийшли під виглядом купців, а виявилися воїнами. Так вони потіснили таврів і побудували Херсонес. Але ті елліни запозичили в таврів їхню богиню Діву, яка була шанованою і в інших староукраїнських племенах. Її й нині поліщуки вишивають на своїх рушниках. Щоправда, тепер вона називається Берегинею. А елліни на честь Діви в Херсонесі спорудили храм, де й поклонялися їй разом з таврами. В цьому вони можуть служити добрим прикладом для всіх загарбників і колонізаторів, але в такому разі вони не будуть ними, що не характерно для поневолювачів та гнобителів.
Коли скіфи були змушені покинути Подніпров’я, вони переселилися в Крим і, знайшовши з таврами спільну мову, заснували тут свою державу. Її громадян тепер історики називають тавро-скіфами, а археологи виділяють їх в окрему культуру. Та переміщення і зміна населення в Криму тривали й далі аж поки тут осіли тюрки, утворивши Кримське ханство. Його взаємини з материковою Україною були неоднозначними - то дружніми, то ворожими. Втручання в його справи Туреччини, а потім загарбання Криму Росією ще більше ускладнило життя на півострові, звідки одних примусово виселяли, а інших сюди поселяли. Та добра пам’ять про таврів продовжувала таки існувати. Таврією називали не лише наш півострів, а й усю південну Україну. Таврія, Таврика, Таврида - назви, які й сьогодні зустрічаємо в найменуванні продукції різних виробництв та навіть назвах різних установ і організацій. Але чомусь забуваємо про таврів при найменуванні вулиць і насе-лених пунктів. Хай ти не прямий нащадок таврів, однак ти повинен бути їх послідовником, не оглядаючись ні на кого, бо живеш в Таврії. Дбай про її подальшу долю, а значить, і про самого себе та свою державу, ім’я якої нині - Україна.
Ми, теперішні кримчани, і Україна Крим не загарбували, а одержали його собі у спадок на законних підставах без будь-яких передумов чи обіцянок. Та охочих знову захопити Крим не меншає. Справа в тому, що наш півострів унікальний не лише за своїми природними даними, а й має велике геополітичне значення. Хто володіє Кримом, той може контролювати все Чорномор’я. В ідеалі усім чорноморським країнам було б вигідно, щоб Крим був незалежним. Це приманливо і для нас, його меш-канців. Однак тверезий аналіз показує, що ми при цьому небезпечно програємо економічно і соціально. Сама природа приєднала Крим саме до материкової України, і відривати його від неї - страшне безглуздя.
Так, ми, кримчани, різного походження, а тому маємо неоднакові переконання. Однак кожній добропорядній людині зрозуміло: бути громадянином однієї країни, а служити зовсім іншій - підлість. Пам’ятаючи про першожителів Криму таврів, будьмо вірними їм, будьмо всі таврійцями. Без цього у нас не може бути спокою, а, отже, і благополуччя. Ніхто й ніколи нам його не принесе. Все залежить лише тільки від нас самих, і не треба сперечатись, хто і скільки тут живе, а думати про те, щоб наша необачність негативно не вплинула на долю наших нащадків. Подбаймо, щоб і вони не забули таврів і самі залишились таврійцями, а не кочівниками, господарями, а не наймитами сусідів. Маючи власні мови, не будьмо «русскоязичнимі». Ми - не папуги, а жителі цивілізованої Європи, не товар для політичних спекуляцій, а повноправні громадяни України, продовжувачі її історії, започаткованої тисячі років тому, в тому числі й таврами.
с. Соколине, Бахчисарайський р-н.
"Кримська Свiтлиця" > #10 за 03.03.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3667
|
ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
