Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 10.03.2006 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#11 за 10.03.2006
БОЛІТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОРІВЧАК

Читальня «КС»
 
  (Продовження. Поч. у № 8 - 10).

 «підтримувати переписку з ким» (рос. «поддерживать переписку с кем») зам. «листуватися з ким»;
 «аероплан піднявся» (рос. «аэроплан поднялся») зам. «літак злетів (знявся вгору)»;
 «дозвіл на вхід» (рос. «разрешение на вход») зам. «дозвіл увійти»;
  «користуватися успіхом» (рос. «пользоваться успехом») зам. «мати успіх», «втішатися успіхом»;
 «бажання співпадають» (рос. «желания совпадают») зам. «бажання збігаються»;
 «зробити заключення» (рос. «сделать заключение») зам. «подати (зробити) свій висновок»;
 «в якості кого» (рос. «в качестве кого?») зам. «як»;
 «програму треба впроваджувати в новій якості» зам. «програму треба впроваджувати по-новому».

 Ринкова економіка: просуватися чи прямувати до неї?

 По радіо часто чуємо, в газетах читаємо, що «Україна просувається до ринкової економіки». Але чи правильна ця фраза, чи доречне в ній дієслово «просуватися»? Адже в цьому випадку «просуватися» - буквальне відтворення російського «продвигаться», а в словниковому складі української мови є своє власне слово «прямувати», значно доречніше в обговорюваній конструкції, оскільки одне з його значень - «прагнути досягти чого-небудь, наближатися до чогось, робити певні зусилля, кроки в цьому напрямі» («СУМ. -
Т. VIII. - С. 370).

 Чи доречно «брати (взяти) себе в руки (до рук)»?

 Загалом, завжди доречно (хоча інколи неймовірно важко) керувати своїми почуттями, настроєм, відновлювати душевну рівновагу, одначе висловлюватися з цього приводу слід інакше. По-українському можна брати, (взяти) до рук (у руки) щось або когось, тільки не себе, як-ось: «По смерті її Ївга узяла усе господарство в свої руки» (Г. Квітка-Основ’яненко). Замість незграбного калькованого вислову (пор.: рос. «взять себя в руки») в українській мові доречно вживати вислови «опановувати, опанувати себе (рідко - собою)», «запанувати над собою», пор.: «Катерина повагом сіла, сердита на саму себе, що відразу не опанувала себе» (С. Журахович); «Професор не знав, чи піддатися своєму гнівові чи запанувати над собою і обернути все в жарт» (А. Кримський).

 Переписка - листування

 Іноді розглядають ці два слова як синоніми, але насправді це зовсім різні слова з різним значенням. Слова переписування, переписка означають не обмін листами, не кореспонденцію, а процес копіювання з уже написаного, виготовлення рукописної копії з якогось тексту, пор.: «Глузлива доля підсунула переписування в канцелярії якихось сухих, нікому не потрібних паперів» (М. Коцюбинський); «Ви самі гаразд знаєте, яке нудне діло та переписка, та ще коли її робити самому авторові» (Панас Мирний); «Бач, списки треба сьогодні переписати, бо ж на завтра у Щербанівку думає Давид» (А. Головко).
 Писання ж листів та одержування на них відповідей зветься по-українському «листування», а відповідне дієслово звучить «листуватися», пор.: «Між нами листування» (І. Нечуй-Левицький); «Федір Голубенко всю війну листувався з Валентиною, підтримував її у біді» (М. Руденко). Вживають українці також запозичене з латинської мови слово «кореспонденція».

 «В Україні» чи «на Україні»?

 Донедавна друга з названих форм уживалася значно частіше. З погляду граматики та семантики і перша, і друга форми доречні, бо обидва прийменники («на» і «в») уживаються з іменником у місцевому відмінку для позначення просторового відношення. Одначе ще І. Огієнко - надзвичайний знавець глибинних пластів української мови - слушно вказував, що вислів «на Україні» натякає на провінційне становище країни: адже кажемо «у Польщі», «у Росії», але «на Малайських островах», «на Кавказі». У творах Т. Шевченка зустрічаємо обидві форми, пор.: «Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій»; «Було добре колись жити На тій Україні» і, з іншого боку, «Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав»; «Було колись - в Україні Ревіли гармати». З часу проголошення Незалежності нашої Держави вислів «в Україні» набув дуже широкого вжитку в мовленні дипломатичних кіл, у пресі. Його треба широко впроваджувати в усне побутове мовлення, щоб повсякчас і лінгвістично стверджувати нашу Державність. Цікаво, до речі, нагадати, що після проголошення Незалежності України англомовна преса (першою зробила це британська газета «The Independent») вживає слово «Ukraine» без означеного артикля the. У компетентному покажчику з англійської стилістики «The Times guide to English style and usage» (Ed. By S. Jenkins. London: Times books, 1992) читаємо пояснення: «Ukraine, not the Ukraine».

 «Заступник» чи «замісник»

 Ці слова мають різне значення, хоча, на жаль, у мовленні їх часто плутають. Слово «заступник» позначає офіційну посаду того, хто заступає керівника (командира, завідувача) в певній галузі або в якійсь ділянці роботи постійно, що виконує певну службову функцію постійно, а не тимчасово, напр.: «заступник директора школи з виховної роботи», «заступник міністра культури» тощо. Слово «замісник» уживається, коли йдеться про тимчасове виконання певних функцій, прим.: «Директор заводу у відпустці, але ви можете порадитися з його замісником». Слово «заступник» уживається також як синонім слова «захисник», пор.: «Цей плечистий майор з сірими розумними очима здавався їм всемогутнім заступником, який все може, досить тільки звернутись до нього» (О. Гончар).

 «Здібний» чи «здатний»

 Прикметник «здібний» указує на наявність у людини певних природжених здібностей, нахилів, є синонімом до слів «обдарований», «талановитий», прим.: «здібний музика», «здібний філолог», «здібний студент», «здібний хірург». Прикметник «здатний» уживають, коли йдеться не про природні здібності, а про набуті властивості, часто з прийменниками «на» і «до» та з неозначеною формою дієслова, напр.: «здатний на подвиг», «здатний до всякої роботи», «здатний давати чіткі відповіді».

 Про економію мовленнєвих зусиль

 Стислість та конкретність вислову - це одна з мовних універсалій, якої в усному та письмовому мовленні ми часто не дотримуємося. Ось декілька прикладів:
 «займаюсь читанням» зам. «читаю»;
 «іде розробка проекту» зам. «розробляють проект»;
 «поспішним способом» зам. «поспішно»;
 «немає сумніву, що він прийде» зам. «він, безсумнівно, прийде»;
 «завдяки тому факту, що...» зам. «оскільки...»;
 «мій брат, що є членом цієї організації» зам. «мій брат, член цієї організації»;
 «у багатьох випадках готель пустував» зам. «готель часто був порожній» («у готелі часто було порожньо», «готель стояв пусткою»);
 «вчинки ворожого характеру» зам. «ворожі вчинки»;

 (Далі буде).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #11 за 10.03.2006 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3687

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков