2002 року вийшла у світ «Антологія кримської народної музики» - високопрофесійне видання народних пісень кримців (кримських татар), яке висвітлює багаторічну творчу діяльність талановитого композитора, фольклориста, співака і музиканта Февзі Алієва, який присвятив всього себе збиранню і поширенню музичного фольклору свого народу. Це вагомий внесок в українську і світову музичну етнографію. Антологія містить більше 1100 пісень та інструментальних мелодій кримців (кримських татар), древнього автохтонного кримського народу - наших предків. У першій її частині вперше представлено у повному обсязі весь спектр кримської народної музики: кримськотатарської, караїмської, кримчахської (музика, яку зберегли кримські татари, що проживають у Румунії), а також музику урумів (частково еллінів) і кримських циганів. Музична культура цих народів має загальні корені, але у кожного є свої оригінальні мелодії, пов’язані з релігією, побутом, обрядами, ритуалами, традиціями тощо. В окремі розділи зібрані дестани, маками (мугами), переселенські пісні та пісні висилки, пісні опору і протесту, сирітські пісні, партизанські пісні, релігійні піснеспіви (іляхій), ліричні пісні, у яких відображено топоніміку Криму, музика військових походів кримців та інші. Автор першим із кримськотатарських музичних діячів розглядає найважливіше питання - основи кримськотатарської вокальної методики. Зібрані ним перлини тисячолітнього музичного фольклору древніх народів Криму є гарантом порятунку їхньої народної музики від зникнення. Матеріали збірника закладають основу для розробки найважливіших науково-фольклорних проблем, що відкриють шляхи для подальшого розвитку кримської музики у всіх її напрямках, та мають виняткове значення для вивчення і розвитку історії музичної культури і для подальшої творчої роботи музикантів, композиторів, музикознавців, хореографів, істориків, учених суміжних спеціальностей, учнів і студентів середніх і вищих навчальних закладів. Матеріал збірника широко використовують на відділеннях музичного факультету КДІПУ, в інших музичних навчальних закладах АРК, а також України, Туреччини, Румунії, Росії. Крім того, цими матеріалами користуються багато професійних і самодіяльних колективів в Україні і за кордоном. У другу частину «Антології» включені 100 оригінальних творів заслуженого діяча мистецтв АРК, композитора Февзі Алієва. Серед них патріотичні: «Къырым», «Ватанымсынъ, гузель Къырым», «Аметхан», «Алиме»; ліричні: «Дагъларда», «Эминем», «Эй, огълан!», «Султание», «Бугунь бизде той-джийын», «Чалсын хайтарма», «Ильки бааримсинъ», «Дестан»; романси: «Сен олмасанъ», «Бахтлы олмакъчюн» та інші, а також інструментальні твори для фортепіано, акор-деона, гобоя, труби, твори танцю-вальних жанрів - «хайтарма», «къоран», «агъыр ава» та інші. Багато цих творів і зараз у репертуарах професійних колективів Криму, України, Узбекистану, Таджикистану, Туреччини, Румунії. У 1994 році композитор Февзі Алієв разом із синами створив ансамбль «Дестан», який став знаменитим не тільки в Криму, але і далеко за його межами. Будучи основоположником кримськотатарської естрадної і джазової музики, він першим у кримськотатарській музиці створив оригінальні твори в жанрах танго, твіст, босса-нова, джаз-вальс, румба, техно, реп, інтермецо. Народився майбутній митець у Сімферополі в 1936 році. Його дитинство припало на суворі роки війни, тому музика ввійшла в його життя трохи пізніше. Кричуща несправедливість, якої зазнав кримськотатарський народ у 1944 році, торкнулася і родини Алієвих. Комендантський режим, спецпереселенська політика загальмува-ла розвиток нашого народу. Кожен кримець (кримський татарин) був під пильним наглядом репресивних органів. Але прагнення народу повернутися додому не було зломлене. Дух минулого кликав нас на батьківщину предків - у Крим. Процес повернення народу був довгим і тернистим. Беручи участь у цьому процесі разом зі своїм народом, Ф. Алієв постійно творив музику. Музичну освіту Ф. Алієв здобув у Ставропольському музичному училищі. Пізніше навчався композиції протягом трьох років у відомого композитора, професора Ташкентської консерваторії Г. А. Мушеля. Перші записи пісень Ф. Алієва були зроблені на Узбецькому держтелерадіо 1969 року. Його пісні «Моя Еміне», «Чи пам’ятаєш ти?», «Гей, хлопець!» та інші відразу ж сподобалися слухачам і стали часто звучати в ефірі. Продовжуючи свою пропагандистську діяльність в царині музики, фольклору й етнографії, Ф. Алієв опублікував на сторінках періодичної преси близько 300 статей. У 2006 році Февзі Меметовичу Алієву виповнюється 70 років. Він відкриває чергову сторінку свого насиченого життя. Його основа - мудрість. 2002 року за видатний внесок у розвиток музичної культури Ф. Алієву було присвоєне почесне звання «Заслужений діяч мистецтв Автономної Республіки Крим». Але на цьому митець не зупиняється. Він продовжує збір кримського фольклору, кримських пісень. Творчий принцип став нормою його життя. З огляду на історію становлення і утвердження народно-музичної культури кримців із упевненістю можна констатувати, що в XX ст. Асан Рефатов, Абібулла Каврі, Рустем Амзаєв, Яг’я Шерфедінов, Ільяс Бахшиш, Едем Налбандов, а потім і Февзі Алієв заклали основу формування професійного музичного мистецтва кримців. Саме на початку XX ст. стали відроджуватися народні ансамблі («чалгъыджылар»), які використовували такі інструменти: скрипку, кларнет, трубу, даре, давул, акордеон, стали з’являтися відомі співаки. Про глибинні корені нашої музики говорить і той факт, що ще в середині XIX ст. відомий художник, живописець-мариніст світового рівня Іван Айвазовський, який народився і багато років прожив у Криму, часто грав на скрипці кримські пісні, говорив нашою рідною кримською мовою та відвідував багато наших весіль й інших національних заходів. 1929 року, характеризуючи традиційні пісні кримців, Анатолій Луначарський - державний діяч, письменник, критик, академік АН СРСР, писав: «Високообдарований тюркський народ у цій своїй гілці, у благодатних краях Криму, на півострові, де перетиналися шляхи стількох народів, де перехрещувався вплив Сходу і Заходу, не міг не розгорнути довершено своєрідну м’яку, яскраву і поетичну культуру. Усе це якнайкраще позначається в піснях...» А про кримські танці народний артист Дагестану Махмуд Есамбаєв висловився так: «Складною особливістю виконання кримськотатарського національного танцю є унікальний ритм музики, сюжет, величавість, граціозність, артистичність і темперамент, який дається не усім...» Національний композитор, фольклорист Февзі Алієв глибоко вивчив історію розвитку кримської народної музики. Його блискуче виконана фундаментальна праця, що охоплює тисячолітню музичну творчість корінного кримського народу і творчість інших споріднених музичних культур півострова, стала своєрідним пам’ятником цій творчості в сфері музики.
P. S. Вітаємо Февзі Алієва з іще однією відзнакою - присудженням премії Верховної Ради АР Крим за 2005 рік - «за високу професійну майстерність, вагомий внесок в розвиток музичної творчості, пропаганду народної творчості».
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
