Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#14 за 31.03.2006
ЯКА ВОНА, УКРА╥НСЬКА ОДЕСА?
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

╤НКОЛИ, сп╕лкуючись ╕з льв╕вськими передплатниками "КС", ловлю себе на думц╕: наша газета за певно╖ п╕дтримки могла б поступово осво╖ти весь причорноморський рег╕он Укра╖ни. Якщо вже й льв╕в'яни знаходять у н╕й багато ц╕каво╖ ╕нформац╕╖, то у херсонц╕в, одесит╕в, микола╖вц╕в проблеми з кримчанами майже сп╕льн╕. Це якщо говорити про св╕домих укра╖нц╕в, звичайно. Але св╕домим льв╕в'янам гр╕х скаржитися на в╕дсутн╕сть патр╕отично╖ преси. А ось у вищезгаданих м╕стах Причорномор'я, як ╕ в приазовських Мар╕упол╕, Мел╕топол╕, Бердянську - укра╖номовна "н╕ша" аж н╕як не ╓ переповненою. Д╕знаючись про "Кримську св╕тлицю", громадяни з укра╖нським сентиментом охоче ╖╖ читають. Мр╕ють про щось под╕бне у сво╖х м╕стах... А нам, у свою чергу, хочеться б╕льше знати про п╕вдень "материково╖" Укра╖ни.
Сьогодн╕ наша розмова про Одесу. Про укра╖нську специф╕ку цього м╕ста. ╤ допоможе нам у цьому одна з перших передплатниць "Кримсько╖ св╕тлиц╕" - Галина КОВАЛЬ, студентка Одеського нац╕онального ун╕верситету (на фото). Зазначу, що познайомились ми завдяки акц╕╖ "Р╕здво у Львов╕", якою щиро оп╕ку╓ться Укра╖нський католицький ун╕верситет (УКУ). Тож ╕ наш╕ подальш╕ галицько-кримсько-одеськ╕ зв'язки творц╕ УКУ можуть см╕ливо зарахувати соб╕ в "актив". Без переб╕льшення - подяка ╖м величезна!
А до Галини Коваль перше мо╓ запитання:
- Показник укра╖н╕зац╕╖ - це в╕дсоток укра╖нських шк╕л у м╕ст╕. Ск╕льки ╖х в Одес╕?
- Думаю, 70% - 80% буде.
- Чи це не переб╕льшення? Адже нав╕ть у Львов╕ у 1989 роц╕ було 69%...
- Н╕хто не в╕рить у таку статистику. Справа в тому, що ран╕ше (дякувати Богов╕, тепер знову) нашим мером був пан Гурв╕ц. ╢врей за нац╕ональн╕стю, але за укра╖нську мову завжди стояв горою. Нав╕ть зараз, хоча й року не минуло з часу його повернення, укра╖нськ╕ орган╕зац╕╖ знову в╕дчувають п╕дтримку влади.
А зав╕дувач м╕ськво пан Козицький жодного слова рос╕йською н╕коли не сказав, та й в╕д п╕длеглих вимага╓, аби сп╕лкувалися лише укра╖нською. Одним словом, мовна пол╕тика в Одес╕ ╓, ╕ вона на користь укра╖нсько╖. Ось чому, принаймн╕ оф╕ц╕йно, в Одес╕ такий великий в╕дсоток укра╖нських шк╕л. ╤ хай поки що не вс╕, але 50% предмет╕в точно - викладаються укра╖нською мовою. Тому я запевняю: укра╖нську мову випускники одеських шк╕л знають!
- Виходить, помиляються т╕, хто вважа╓: у мовному план╕ ╕ Одеса, ╕ С╕мферополь, ╕ Донецьк, ╕ Харк╕в - це одне й те саме? Принаймн╕, для багатьох льв╕в'ян це так. А з ваших сл╕в виходить, що Одеса скоро може стати потужним причорноморським П'╓монтом?
- Коли я сп╕лкувалася з молоддю Микола╓ва, то у мене склалося враження, що одесити патр╕отичн╕ш╕. Саме в укра╖нському план╕ патр╕отичн╕ш╕. Але наполягати на цьому не буду, адже сп╕лкувалася з микола╖вцями не так вже й багато.
- Отже, П'╓монту над Чорним морем бути! ╤ севастопольцям, ╕ ялтинцям буде тепер на що р╕внятися...
- Висновки щодо П'╓монту, мабуть, передчасн╕. Просто м╕сто зробило великий крок уперед. Закладено фундамент. Але й роботи ще дуже ╕ дуже багато.
- Що саме ви ма╓те на уваз╕?
- Вищу школу. Тут зм╕н практично не в╕дбулося. Я вже три семестри провчилася в Одеському нац╕ональному ун╕верситет╕ (моя майбутня профес╕я - психолог), проте лише два предмети викладалися укра╖нською. Це ╕стор╕я (╖╖ нам викладав заступник голови одесько╖ "Просв╕ти") та експериментальна психолог╕я.
╤ уяв╕ть соб╕ - вс╕ розум╕ли викладач╕в ╕ контрольн╕ добре писали! Але ж ╕нш╕ предмети - рос╕йською... Дос╕ не можу вибачити викладачц╕ з культуролог╕╖, яка зам╕сть розкривати тему "Культура Ки╖всько╖ Рус╕" розпов╕дала сту-дентам, як вона ненавидить Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. ╤ про те, якими темними ╕ забитими були вони до приходу радянсько╖ влади, особливо в Зах╕дн╕й Укра╖н╕.
Я сперечалася з нею всю пару, включно з перервою. Розмова велася на п╕двищених тонах. Адже я добре знала, якими "безграмотними" були люди в Зах╕дн╕й Укра╖н╕... П╕сля ц╕╓╖ пари вона з╕ мною до к╕нця року не розмовляла. Дос╕ дивуюся, яким чином склала зал╕к з цього предмету.
Ось така ситуац╕я в одеських ВНЗ! Ось де н╕велю╓ться, вихолощу╓ться загалом непогана шк╕льна осв╕та!
- Отже, в Одес╕ можна ╕ треба д╕яти р╕шуче, жорстк╕ше?
- Адм╕н╕стративний тиск виправданий лише стосовно викладання у школах та ВНЗ. А щодо ╕ншого... Не знаю, як в ╕нших м╕стах, але одесити в ус╕ часи були дуже волелюбними. Даються взнаки козацьк╕ гени перших поселенц╕в. Тому б╕льше корист╕ було б в╕д заохочення. ╤ на рад╕о, ╕ на телебаченн╕ могли б бути надбавки за впровадження укра╖номовних програм. Сл╕д п╕дтримувати молод╕ укра╖номовн╕ музичн╕ гурти - а так╕ у нас ╓! Б╕льше б концерт╕в укра╖нсько╖ музики. А вони у нас бувають раз на к╕лька рок╕в...
- А як ви ставитесь до дублювання к╕ностр╕чок?
- Обома руками "за". Не думаю, що дублювання укра╖нською зменшить к╕льк╕сть глядач╕в.
- А як укра╖нська книга в Одес╕?
- Поки що 90% книжок на прилавках - рос╕йською мовою. Хоча н╕... менше, бо ╓ ж ╕ще книжки англ╕йською, н╕мецькою та ╕ншими мовами. Я знаю лише два магазини з двадцяти, де можна спробувати пошукати ту чи ╕ншу укра╖нську книжку. Але це вже загально-державна проблема, не лише одеська.
- М╕сцева укра╖номовна преса ╓?
- Можу згадати "Чорноморськ╕ новини", але ╖╖ т╕льки по передплат╕ можна д╕стати. Наск╕льки знаю, газета дуже слабенька. К╕лька м╕сяц╕в тому на прилавках з'явилася "Укра╖на молода". Читають ╖╖ одесити з охотою, допомогла добре проведена рекламна кампан╕я.
- Який зовн╕шн╕й вигляд м╕ста? Маю на уваз╕ мову вив╕сок, оголошень, реклами...
- Рекламн╕ щити - переважно укра╖нською мовою. А якщо говорити про назви кафе, ресторан╕в, магазин╕в, яких в Одес╕ надзвичайно багато, то тут переважають англомовн╕ або ж французьк╕, ╕спанськ╕ чи ще як╕ ╕ноземн╕... Пот╕м уже рос╕йськ╕, а найменше - укра╖нською мовою.
- Чому ж так?
- Не знаю. Очевидно, така традиц╕я в╕льного, трохи космопол╕тичного м╕ста.
- Отже з наданням Одес╕ статусу "П'╓монту" ми трохи погарячкували? А як╕ пол╕тичн╕ сили переважають у вашому п╕вденному м╕ст╕?
- Пол╕тичн╕ сили? Вони на П╕вдн╕ майже однаков╕... Повторюся лише: нам дуже пощастило з мером. Причому в перш╕ роки незалежност╕, як╕ були дуже важливими для формування св╕тогляду, для патр╕отичного виховання молод╕. Це створило б╕льш сприятливий кл╕мат для укра╖нства, особливо якщо пор╕вняти з ╕ншими м╕стами П╕вдня.
- В родин╕ ви розмовля╓те укра╖нською?
- Радше "суржиком". Це вже п╕сля Майдану намага╓мось розмовляти чистою укра╖нською. ╤ з друзями ми вир╕шили "чистити", а дехто взагал╕ з нуля почав учити державну мову. Тепер ми встановлю╓мо штрафи за кожне рос╕йське слово. Невелик╕ - лише 10 коп╕йок за "помилку", але це якось дисципл╕ну╓. Таких "св╕домих" в мо╓му оточенн╕ близько 20 чолов╕к. Це мо╖ ровесники, переважно в╕дм╕нники, майбутн╕ фах╕вц╕ з найр╕зноман╕тн╕ших галузей. Для Одеси - це вже щось...
- Галино, у т╕й словесн╕й сутичц╕ з викладачкою культуролог╕╖ ви захищали Зах╕дну Укра╖ну. Ви добре зна╓те цей рег╕он?
- В дитинств╕ я часто гостювала у бабус╕ на Волин╕. Зв╕дти - ╕ любов до мови, ╕ знання укра╖нського життя. Знаю, що мо╖ предки були послами до польського Сейму, очолювали м╕сцев╕ орган╕зац╕╖ КПЗУ. Дехто загинув у лавах УПА, когось було вивезено до Сиб╕ру... ╤ я добре знаю, що принесла радянська влада в Зах╕дну Укра╖ну. Тому й не могла промовчати.
- Можливо, ваш патр╕отизм саме цим ╕ поясню╓ться? Зах╕дним, волинським кор╕нням?
- Я змалку знала св╕й родов╕д.
╤ "зах╕дн╕", ╕ причорноморськ╕ г╕лки мого роду дуже переплелися. Та бабуся, що живе зараз на Волин╕, родом з Одещини. А батькова мама з Карпат свого часу пере╖хала на Одещину до ╕ншого мого д╕дуся. ╥╖ предки були священиками ╕ вчителями. Так що почуваюся справжньою укра╖нкою!
- А як стосовно ╕нших одесит╕в? Походження, мала батьк╕вщина впливають на мовну ор╕╓нтац╕ю?
- П╕д час останн╕х вибор╕в ми багато ходили по квартирах ╕ не раз переконувалися, що в Одес╕ чимало справжн╕х укра╖нц╕в. На жаль,
в жодному випадку не здогадалися запитати, зв╕дки при╖хали ц╕ люди. Але серед мо╖х знайомих ╓ немало щирих укра╖нц╕в з "чисто п╕вденним", причорноморським кор╕нням.
- Як вам сподобався Льв╕в?
- Дуже! Часто не можу нав╕ть соб╕ дати в╕дпов╕дь - яке м╕сто люблю б╕льше. Льв╕в при╓мно раду╓ укра╖номовн╕стю, зда╓ться, тут не менше 95% розмовля╓ укра╖нською.
╤ все ж пом╕тила: частина рос╕ян затято ╕ посл╕довно ╕гнору╓ укра╖нську мову...
- Чим, на вашу думку, Крим в╕др╕зня╓ться в╕д Одеси?
- Р╕зниця м╕ж рег╕онами Укра╖ни в першу чергу зумовлена ╕стор╕╓ю. Не думаю, що в Криму набагато менше етн╕чних укра╖нц╕в, н╕ж в Одес╕. Але ментально "укра╖нцями" там ╓ лише кримськ╕ татари. Знайом╕, ╕ великою м╕рою однодумц╕, у мене ╓ серед актив╕ст╕в кримськотатарського молод╕жного руху. Можливо, я ще погано знаю Крим, бо була там лише раз, та й то у горах.
- Тож давайте част╕ше обм╕нюватися ╕нформац╕╓ю, зустр╕чатися не лише п╕д час "Р╕здва у Львов╕"... ╤нформац╕я про Одесу буде ц╕кавою ╕ для кримських просв╕тян, ╕ для будь-якого льв╕в'янина.
З рад╕стю готова сп╕впрацювати з "Кримською св╕тлицею"! У сво╖х майбутн╕х курсових роботах хочу досл╕дити психолог╕чний портрет Укра╖ни, ╖╖ рег╕он╕в. ╤ майбутню свою профес╕ю хочу пов'язати саме з цим. Тому спод╕ваюся знайти в газет╕ багато ц╕кавого для себе ╕ сво╖х друз╕в.

ТОЧКА ЗОРУ ОДЕСЬКОГО ПРОФЕСОРА

Законом╕рно, що цьогор╕чна акц╕я "Р╕здво у Львов╕" пот╕м ще деякий час обговорювалась у ЗМ╤. Серед висловлених думок була й така: розраховувати на пл╕дн╕сть нац╕╓творчих зусиль варто лише в тих рег╕онах, де нац╕ональну традиц╕ю ще можна власне в╕дроджувати, а не насаджувати. Мовляв, не варто с╕яти на кам'янистому ╜рунт╕, особливо тод╕, коли доброяк╕сного нас╕ння браку╓ нав╕ть для родючих д╕лянок.
Дал╕ пояснювалося: "родюч╕ д╕лянки" - це Черкащина, В╕нниччина, Житомирщина, Черн╕г╕вщина. Ну, а "кам'янист╕ пустел╕" - це, очевидно, Крим, Донбас, Луганщина, Одещина...
Оск╕льки "Кримська св╕тлиця" намага╓ться не обмежувати себе вузькорег╕ональними рамками, я попросив висловити свою точку зору з цього питання одеського ╕сторика, викладача Нац╕онального ун╕верситету, професора Вадима ХМАРСЬКОГО, над╕славши йому для анал╕зу деяк╕ публ╕кац╕╖.
╤ ось якою була в╕дпов╕дь науковця...
- Стосовно головного Вашого запитання: чи не краще сконцентрувати зусилля на центральн╕й Укра╖н╕: вважаю, що н╕ - адже принцип соборност╕ Укра╖ни, який реал╕зований державно-пол╕тично, але не ментально, не буде дотримано. Гадаю, що не варто розглядати под╕бн╕ акц╕╖ з точки зору вузького доктринерства, тобто як бажання яко╖сь (яко╖?) сили тишком-нишком переробити "сх╕дняк╕в" на справжн╕х укра╖нц╕в. При такому п╕дход╕ вся робота зведеться на ман╕вц╕. Адже т╕, хто при╖жджа╓ з╕ Сходу, уже вважають себе укра╖нцями - лише дещо ╕ншими. Я сам народився в Донецьку ╕ пров╕в там частину дитинства, буваю спорадично ╕ дос╕. Наявн╕сть патр╕отизму на Сход╕ не треба ан╕ заперечувати, ан╕ применшувати.
- Як повинн╕ в╕дбуватися под╕бн╕ акц╕╖?
- Це д╕йсно ма╓ бути широка щира робота з╕ знайомством людей - причому на баз╕ загальнолюдських ц╕нностей, в тому числ╕ з почуттям гостинност╕ одних та вдячност╕ за це ╕нших. Це дуже широка база для ╓днання - щось ширше, н╕ж нав╕ть т╕ чи ╕нш╕ пол╕тичн╕ уподобання. Адже багато "помаранчевих" звинувачували ледь не у державн╕й зрад╕ тих, хто ставав п╕д "б╕ло-син╕" прапори. Це ╓ в принцип╕ нев╕рним! У нас серед нац╕онал-радикал╕в лунали протилежн╕ до висловлених у над╕сланих Вами статтях думки, що з П╕вдня чи Сходу не варто ╖хати у так╕ подорож╕ "нац╕онально св╕домим", бо якраз у цьому випадку коеф╕ц╕╓нт корисно╖ д╕╖ буде низьким, а треба, щоб ╖хали т╕, кому треба п╕дняти р╕вень ц╕╓╖ св╕домост╕. З цим, звичайно, не можна погодитись - про що я вказував вище: нов╕ враження, знайомства, чуття нового ╕ доброго - не завадять кожн╕й людин╕.
А щодо негаразд╕в - розкиданого см╕ття чи в╕дсутност╕ тепло╖ води у гуртожитку, в якому поселили наших студент╕в, - то це, по-перше, н╕кого не здиву╓ ╕ не засмутить - народ до цього звик, ╕ кожен на власному досв╕д╕ перекона╓ться, що у нас багато сп╕льного (недол╕ки також), а по-друге, дасть зрозум╕ти, що Льв╕в - не ╕нша планета ╕ не той суц╕льно ╕дил╕чний св╕т, яким його дехто малю╓, - картина буде виважен╕шою ╕ правдив╕шою.
- Один з читач╕в "Кримсько╖ св╕тлиц╕", до реч╕, сам дн╕пропетровець, висловив в лист╕ свою думку: "сх╕дняк╕в" треба везти саме до Львова (або ж до Р╕вного, Тернополя, ╤вано-Франк╕вська), а не в села зах╕дних областей. Мовляв, укра╖нська мова в селах не здиву╓ юного "сх╕дняка", а навпаки зм╕цнить його переконання: укра╖нська - для села, а рос╕йська - для м╕ста. Результативн╕сть тако╖ по╖здки буде нульова або нав╕ть з╕ знаком м╕нус. Мовляв, "селюцтво" ще н╕кого не заг╕тувало за укра╖нську справу, бо все "с╕льське" урбан╕зованими "сх╕дняками" сприйма╓ться як щось в╕дстале, другосортне, не варте уваги, а тим паче насл╕дування.
- Стосовно тези про селюцтво, то я значною м╕рою згоден. М╕ськ╕ мешканц╕ повинн╕ знайомитися саме з м╕ським форматом життя. Укра╖нська етн╕чн╕сть Львова справд╕ вража╓ ╕ дасть зрозум╕ти гостям, що укра╖номовна Укра╖на - це не лише вчительки укра╖нсько╖ мови по школах, а явище при-родне ╕ масове.
- Як ви дивитесь на можлив╕сть по╖здок саме "зах╕дняк╕в" на Сх╕д? Адже ╕ ╖м не зашкодить мати сво╓ власне уявлення про цей рег╕он.
- Щодо орган╕зац╕╖ зворотних тур╕в, то це ╕дея слушна ╕ ма╓ перспективу. Я сам думав над цим ╕ маю деяк╕ нов╕ ╕де╖. Але про це трохи згодом. Причому, льв╕в'ян треба везти саме у села, щоб вони не думали, що воно тут ц╕лковито зрусиф╕коване.
- Пане професоре, Крим це Крим, а Одеса, Одещина - це, все-таки, дещо ╕нший рег╕он. Ми були б дуже рад╕ час в╕д часу почути вашу думку стосовно того чи ╕ншого питання. Чим б╕льше думок (нав╕ть суб'╓ктивних), тим в╕рн╕ш╕, об'╓ктивн╕ш╕ будуть висновки.
- Так, я радо контактуватиму з "Кримською св╕тлицею" та просв╕тянами цього важливого рег╕ону.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #14 за 31.03.2006 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3753

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков