Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 07.04.2006 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#15 за 07.04.2006
Д╤ЗНАЛИСЬ ПРО ГЕРОЯ ЧЕРЕЗ... 85 РОК╤В
Серг╕й ЛАЩЕНКО.

Якось неспод╕вано ╕ в╕дразу потужним струменем ув╕йшла в розм╕рений ритм "Кримсько╖ св╕тлиц╕" геро╖чна, моб╕л╕зуюча ╕ надихаюча "повстанська" тема.
Це п╕дтверджують листи наших читач╕в з Полтавщини, Хмельниччини, К╕ровограда. А нещодавно отримав схвильованого листа з Ки╖вщини, в╕д брата: "Можу й помилятися, але, зда╓ться, знайшлася сестра Степана Щербака! ╥й уже 90 рок╕в. Слухали вони нещодавно удвох ╕з сином передачу по рад╕о. В╕домий ╕сторик Роман Коваль розпов╕дав про геро╖в Базару; звичайно, не м╕г не згадати ╕ про "в╕чного повстанця" Степана Щербака, того самого, чия промова перед стратою ув╕йшла в святц╕ укра╖нського народу..."
Я наведу текст ц╕╓╖ промови ╕ певен, що читач╕ пригадають, про кого йдеться: "Я, козак 6-о╖ Стр╕лецько╖ с╕чово╖ див╕з╕╖, в╕д себе й козак╕в, яких знаю, кажу вам: ми зна╓мо, що на нас чека╓, але ми не бо╖мося смерт╕ ╕ до вас служити не п╕демо. Бийте! Ми на смерть готов╕!"
Саме ц╕ слова, що пролунали у м╕стечку Базар у листопад╕ 1921 року, ╕ подарували Степанов╕ Щербаку безсмертя. Саме ц╕╓ю промовою козак з Таращанщини в╕дгородив сво╖х товариш╕в в╕д спокуси перейти на б╕к червоних. П╕сля них уже н╕хто не наважився погодитись на ганебну пропозиц╕ю. Сп╕ймали облизня б╕льшовицьк╕ ком╕сари! Нав╕ть п╕д жерлами кулемет╕в, нав╕ть на краю св╕жовикопано╖ могили козак залишився козаком. Як ╕ колись п╕д Берестечком...
Чув я про геро╖в Базару, чув ╕ про цю промову. Але "знах╕дка" брата була, д╕йсно, сенсац╕йною! В╕н уже встиг зв'язатися з Романом Ковалем, ╕ останн╕ сумн╕ви в╕дпали: Мар╕я Семен╕вна Наг╕рна, д╕йсно, ╓ двоюр╕дною сестрою Степана Терент╕йовича (сама вона каже: "Терешковича") Щербака.
У книз╕ Романа Коваля "За волю ╕ честь" ╖╖ геро╖чному родичу присвячено ц╕лий розд╕л: "В╕чний повстанець Степан Щербак". Ось як виглядав юний таращанець: "Росту Щербак вище середнього, стрункий, худорлявий, шк╕ра темнувата, обличчя з с╕рим в╕дт╕нком. Волосся мав "наче б темне", а вуса рудуват╕, коротк╕. Погляд був у нього м'який ╕ лаг╕дний - однак ставав ╕нод╕ й суворим". Саме так описували його зовн╕шн╕сть побратими, бо фотограф╕╖ повстанця, на жаль, не збереглося. А про характер Степана Щербака п╕дполковник Арм╕╖ УНР Микола Битинський писав так: "Перес╕чна особа з р╕зними людськими ╕ добрими якостями, ╕ хибами, за якими проте ча╖вся невидимо великий дух героя..."
Ех, ск╕льки ж ╖х, "перес╕чних" укра╖нц╕в, узявши до рук зброю, ставали пот╕м героями! Звичайно ж, не м╕г я не по╖хати в Таращу. ╤ не т╕льки з огляду на в╕к Мар╕╖ Семен╕вни (весь час думав: т╕льки б застати ╖╖ живою!), але й тому, що в цьому м╕ст╕ пройшло мо╓ дитинство, ╕ були ми з Наг╕рними майже сус╕дами. Але це не ╓диний зб╕г. Виявилося, що Мар╕я Семен╕вна з чолов╕ком товаришували з родиною Шевеленк╕в. Як ╕ Наг╕рн╕, Шевеленки були вчителями. Мар╕я Степан╕вна Шевеленко була першою вчителькою мого брата. Саме вона вчила його любити р╕дну землю, шанувати укра╖нську мову, ц╕нувати людей за ╖хн╕ кращ╕ риси. Може, саме вона й виховала з Леон╕да кра╓знавця... Недаремно ж Наг╕рн╕ п╕сля рад╕опередач╕ звернулися саме до нього! А ╖╖ чолов╕к, ╤ван Семенович, був кращим другом нашого батька. Пригадую, як на батькове прохання я намалював портрет учителя ╕ подарував з нагоди його 50-л╕ття. Це було у 1971 роц╕. Добре пам'ятаю, що висловив тод╕ побажання дожити до ста.
Гост╕ п╕дтримали мо╓ побажання гучними оплесками, ╕ мало хто сумн╕вався, що юв╕ляр доживе принаймн╕ до 80 рок╕в, бо здоров'я мав д╕йсно богатирське. Однак не судилося. "Згор╕в" ╤ван Семенович, проживши неповних ш╕стдесят... П╕д╕рвав сво╓ козацьке здоров'я у нер╕вному двобо╖ з парт╕йними функц╕онерами - тупими, чванькуватими ╕ мстивими.
╤ ось що ц╕каво. Степан Щербак загинув у 1921 роц╕ б╕ля м╕стечка Базар, а ╤ван Шевеленко, друг його сестри, п╕шов з життя у 1981-му, р╕вно через 60 рок╕в, в╕д-стоюючи "лен╕нську правду". Зв╕сно, оф╕ц╕йна ╕деолог╕я не могла не вплинути на учителя. Тим б╕льше, що народився в╕н того ж року, коли й загинув геро╖чний повстанець... Проте об'╓днували ╖х козацьк╕ гени, а останн╕, як в╕домо, роблять хребет людини м╕цн╕шим. Не гнуться люди п╕д тиском обставин - от ╕ все!
Певний в╕дсоток таких у сусп╕льств╕ завжди ╓. На початку стол╕ття багатьом випрямив хребет Петлюра; в 60-т╕ роки когось п╕дтримав, не дав зламатися Петро Шелест, а нин╕ найефективн╕ше гарантують горду поставу книги Романа Коваля.
Я пишу про неймов╕рн╕ зб╕ги. Д╕йсно, це так. Але ж знадобилося р╕вно 15 рок╕в незалежност╕, аби цей досл╕дник повстанського руху (до реч╕, родом з Донбасу) зм╕г видати "на-гора" критичну масу ╕нформац╕╖, ╕ вона, нарешт╕, не оминула родич╕в героя!
А могли б так ╕ не почути зв╕стки, в╕д яко╖ рад╕сно забилося серце... ╤ що б тод╕ знали? Т╕льки те, що воював Степан Щербак у Зеленого (арх╕вн╕ матер╕али це, д╕йсно, п╕дтверджують), що прощаючись ╕з р╕дними, подарував п'ятир╕чн╕й Мар╕йц╕ п╕дручник з математики. Дуже хот╕в, щоб сестричка виросла осв╕ченою людиною, стала вчителькою.
╤ мр╕я повстанця, як зна╓мо, збулася.
А ще запам'ятала Мар╕я Семен╕вна, що брат ╖╖ був високим, на ньому була чорна шинель, схожа на г╕мназ╕йну. На прощання повстанець п╕дкинув ╖╖ догори ╕ н╕жно поц╕лував. Оце й усе, що зберегла дитяча пам'ять...
***
"Кримська св╕тлиця" н╕коли не скупилася на добре слово для подвижник╕в. Тож прив╕таймо вс╕ разом ╕сторика Романа Коваля, автора багатьох статей, книг, рад╕опередач, творця "Наддн╕прянського П'╓монту" ╕з Днем народження: 10 кв╕тня йому виповниться 47 рок╕в. Певен, багато ще встигне зробити для Укра╖ни цей гордий син донецько╖ земл╕, у якого жодн╕ катакл╕зми ХХ стол╕ття не змогли витравити укра╖нського духу, укра╖нсько╖ пам'ят╕.

P. S. Книгу, подаровану братом у 1920 роц╕, Мар╕я Семен╕вна збер╕гала понад 85 рок╕в! Але тепер вир╕шила передати ╖╖ до музею. Нехай знають укра╖нц╕, яким був ╖╖ старший брат...

На фото: Наша сила - в ╕сторичн╕й пам'ят╕! Серг╕й Лащенко з книгою Р. Коваля "За волю ╕ честь". Мар╕я Семен╕вна Наг╕рна з книжечкою, подарованою Степаном Щербаком у 1920 роц╕ (2006 р.).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #15 за 07.04.2006 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3771

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков