Одн╕╓ю з тем внутр╕шнього життя в Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ останнього часу стала проблема злочинност╕ на м╕жнац╕ональному ╜рунт╕. Про це св╕дчать к╕лька судових зас╕дань, на яких розглядалися злочини, зд╕йснен╕ на нац╕ональному ╜рунт╕. Гучною справою став вирок Московського м╕ського суду, який 27 березня засудив до 13 рок╕в суворого режиму 20-р╕чного Романа Копцева. В╕н 11 с╕чня 2006 року з ножем напав на прихожан синагоги у Москв╕, в результат╕ чого 9 ос╕б отримали поранення. Прокурор вимагав для Копцева 16 рок╕в, однак суд взяв до уваги пом’якшуюч╕ обставини (звинувачений вперше вчинив так╕ протиправн╕ д╕╖, ма╓ послаблений з╕р, представив позитивн╕ характеристики з м╕сця проживання). Зг╕дно з вироком суду, Копцева визнали винним у замаху на вбивство з мотив╕в м╕жрел╕г╕йно╖ та м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕, однак при цьому не знайдено ознак ╖╖ розпалювання. Кр╕м того, засуджений примусово л╕куватиметься у псих╕атра в м╕сц╕ в╕дбування покарання. Стаття Крим╕нального кодексу про розпалювання м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕ не була застосована також 28 березня новосиб╕рським судом у процес╕ проти член╕в молод╕жного угруповання «Братство скин╕в». Суд над «Братством» тривав понад два роки. Спочатку учасник╕в угруповання, що спец╕ально збиралися вих╕дними днями для того, щоб «поганяти нерос╕ян», обвинувачували в розбо╖, а також у створенн╕ екстрем╕стського угруповання та в розпалюванн╕ м╕жнац╕онально╖ ворожнеч╕ ╕з застосуванням насильства. За результатами розгляду справи в╕с╕м член╕в орган╕зованого угруповання покаран╕ т╕льки за розбо╖ ╕з запод╕янням здоров’ю важких ушкоджень, при цьому тро╓ з них взагал╕ засуджен╕ умовно. Суд постановив, що ск╕нхеди зд╕йснювали протиправн╕ д╕╖ проти вих╕дц╕в ╕з Середньо╖ Аз╕╖ лише з корисливих мотив╕в - забрати одяг ╕ грош╕. Заклики ж «Рос╕я для рос╕ян, забирайся з Рос╕╖» та образи щодо нац╕ональност╕ до уваги не бралися. Згодом, 30 березня у Санкт-Петербурз╕ семеро п╕дсудних у справ╕ про вбивство дев’ятир╕чно╖ таджицько╖ д╕вчинки визнан╕ винними в хул╕ганств╕ й пограбуванн╕. Вони засуджен╕ на строки в╕д 1,5 до 5,5 року позбавлення вол╕, а один юнак виправданий. Молодики у лютому 2004 року напали в Санкт-Петербурз╕ на таджицьку родину Султонових - чолов╕ка ╕ двох д╕тей - й завдали дев’ятир╕чн╕й Хуршед╕ численн╕ ножов╕ поранення, в╕д яких вона померла. Вирок суду винесено на п╕дстав╕ вердикту присяжних в╕д 22 березня 2006 року. Присяжн╕ не побачили в д╕ях угруповання очевидних мотив╕в расово╖ ненавист╕, а тому в╕дхилили обвинувачення у вбивств╕ й визнали злочин як хул╕ганство. За статтею «вбивство» проходив т╕льки один п╕дсудний, що, за даними сл╕дства, безпосередньо завдавав удари ножем дитин╕. Нещодавно в Москв╕ сталося ще два под╕бн╕ випадки. У нед╕лю, 2 кв╕тня, був жорстоко побитий м╕н╕стр культури Кабардино-Балкар╕╖, народний артист Рос╕╖ Заур Тутов. За словами сп╕вака, увечер╕ група з майже 15 ск╕нхед╕в напала на нього, коли в╕н при╖хав забрати свою доньку з╕ студ╕╖ народного танцю. На м╕сце под╕╖ було викликано м╕л╕ц╕ю, однак сп╕вроб╕тники орган╕в внутр╕шн╕х справ, за св╕дченням очевидц╕в, не зд╕йснили жодних заход╕в, аби затримати нападник╕в. Спочатку представники прокуратури не побачили в ╕нцидент╕ д╕й, зд╕йснених на нац╕ональному ╜рунт╕ й з нац╕ональних мотив╕в. Однак, вранц╕ 3 кв╕тня Генеральна прокуратура Рос╕╖ зажадала в╕д прокуратури Москви зм╕нити п╕дстави порушення крим╕нально╖ справи з статт╕ «Навмисне запод╕яння шкоди здоров’ю середньо╖ тяжкост╕» на статтю «Навмисне запод╕яння середньо╖ тяжкост╕ шкоди здоров’ю, зд╕йснене з мотив╕в нац╕онально╖, расово╖, рел╕г╕йно╖ ненавист╕ або ворожнеч╕». Вноч╕ з 2 на 3 кв╕тня в╕д рук нетверезих коротко стрижених молодик╕в постраждав продюсер телеканалу НТВ Ельхан М╕рзо╓в. За словами журнал╕ста, ╕нцидент в╕дбувся у вагон╕ метро, коли до нього з групи молодих людей ╕з пляшками пива п╕дс╕в одягнений в камуфляж хлопець ╕ став «пояснювати», чому так╕, як М╕рзо╓в, «не повинн╕ жити в Москв╕». Пот╕м його облили пивом, побили ╕ виштовхнули з вагона. З травмами голови журнал╕ста доправили в ╕нститут ╕м. Скл╕фосовського, де М╕рзо╓ву була надана перша допомога. За окремими даними, у Рос╕╖ нарахову╓ться майже 50 тисяч ск╕нхед╕в. Т╕льки тор╕к загинуло 26 ос╕б в╕д д╕й представник╕в радикальних груп, як╕ п╕дтримують нацистську ╕деолог╕ю. Реакц╕╓ю рос╕йсько╖ громадськост╕ у ц╕й ситуац╕╖ стало створення групи громадянського опору фашизму. До не╖ вв╕йшли депутати, письменники та науковц╕, як╕ звернулися до Держдуми та Ради Федерац╕╖ з пропозиц╕╓ю провести ретельний перегляд в╕дпов╕дного законодавства.