Версiя для друку Обговорити в форумi

Президент України Віктор Ющенко 26 квітня у м. Чорнобилі взяв участь у Мітингу пам'яті з нагоди 20-х роковин аварії на ЧАЕС.
У своєму виступі глава держави наголосив на необхідності впровадження нині у зоні відчуження проектів розвитку та рекультивації. "Хочу твердо заявити - чорнобильський сон закінчується. Ми - сильний, мужній український народ, і ми повертаємося обличчям до майбутнього", - сказав він.
За словами Президента, у співпраці з міжнародними партнерами з ряду чорнобильських програм Україна доведе, що на її карті "більше немає білих плям". "Після двадцяти років болю й страху ця територія має відчути проекти розвитку", - наголосив В. Ющенко.
Президент також зазначив, що сьогодні Україні необхідна нова концепція соціального забезпечення верств населення, постраждалих від наслідків аварії на ЧАЕС. Цього року, сказав він, на 11 відсотків - до 1 млрд. грн. - збільшено фінансування чорнобильських програм - тобто йдеться про суму, найбільшу за всю історію незалежної України. "Прийміть ці цифри як малу частку боргу - не українською владою створеного, однак нами сплачуваного", - сказав Президент, звертаючись до присутніх на мітингу ліквідаторів та по-страждалих від наслідків аварії на ЧАЕС.
Глава держави вручив державні нагороди ветеранам ЧАЕС та ліквідаторам наслідків аварії. Відповідний Указ він підписав 21 квітня 2006 року. На мітингу також було оголошено Указ Президента від 21 квітня про присвоєння звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно) п'ятьом ліквідаторам - Миколі Ващуку, Василю Ігнатенку, Олександру Лелеченку, Миколі Титенку, Володимиру Тішурі.
Сорок п'ять ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС  отримали цього дня ключі від автомобілів "Таврія".
Учасники мітингу вшанували пам'ять загиблих від наслідків Чорнобильської катастрофи хвилиною мовчання, а також поклали квіти до меморіальних табличок на Алеї пам'яті героїв Чорнобиля.
У заходах взяли участь Секретар РНБО Анатолій Кінах, міністр з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Віктор Балога, голова Київської облдерж-адміністрації Євген Жовтяк, визначна поетеса та дослідниця зони відчуження Ліна Костенко та ін.

ПРИХОВУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ ЗАВДАЛО ВЕЛИКОЇ ШКОДИ НАЦІОНАЛЬНИМ ІНТЕРЕСАМ УКРАЇНИ, ВВАЖАЄ ВІКТОР ЮЩЕНКО.

СПРАВЖНІ МАСШТАБИ ЛИХА ХОТІЛИ ПРИХОВАТИ...

Приховування радянською владою інформації про справжні масштаби Чорнобильської катастрофи завдало великої шкоди національним інтересам України. Таку думку висловив 26 квітня Президент Віктор Ющенко в інтерв'ю Першому національному каналу під час телемарафону "Чорнобиль. Погляд у майбутнє". "Була допущена незрозуміла, неприйнятна для національних інтересів утаємниченість цієї події", - сказав глава держави.
Навіть після того, як Україна здобула незалежність, багато хто не зрозумів глибини цієї трагедії, наскільки наша країна потребує міжнародної допомоги, зазначив В. Ющенко. На його думку, саме через засекреченість катастрофи Україна вчасно не отримала необхідних програм підтримки від зарубіжних партнерів і мала самотужки вирішувати соціальні та інші проблеми Чорнобиля. Цієї допомоги, вважає Президент, бракує нашій країні і сьогодні.
Через недостатню інформацію навіть до здобуття незалежності Україна не мала жодної міжнародної програми з чорнобильської проблематики, а боролася з цими проблемами власними силами. Ми витратили 15 млрд. самих лише бюджетних коштів, понад 2 млрд. становлять прямі матеріальні збитки у вигляді втрати ресурсів, майна, підприємств тощо. Більше 160 млрд. - це потенційні втрати соціального характеру, психологічного, демографічного тощо. Тобто ми говоримо про те, що країна упродовж 20 років декілька років свого життя віддала лише темі боротьби з наслідками Чорнобиля, відзначив Президент.
У результаті, зауважив він, ми пізно розпочали будівництво нового "Укриття" на четвертому блоці ЧАЕС, мало що зробили по об'єктах сухого зберігання відходів ядерного палива, не завершили перший етап будівництва сховища ядерних відходів за проектом "Вектор". Найбільше, що вдалося зробити, - це побудувати склад мокрого зберігання ядерних відходів і сам саркофаг. "Я думаю, це не той багаж, який повинен бути у країни з відкритою політикою за 20 років. Тому ми сьогодні пожинаємо багато цих плодів", - сказав В. Ющенко.

*  *  *

УКРАЇНСЬКА СЛУЖБА БЕЗПЕКИ РОЗСЕКРЕТИЛА ДЕЯКІ ЧОРНОБИЛЬСЬКІ ДОКУМЕНТИ

Керівник СБУ Ігор Дріжчаний повідомив 25 квітня, що Служба безпеки зняла гриф "таємно" з десяти оперативних документів, які свідчать про наслідки аварії на Чорнобильській АЕС у квітні 1986 року.
Ігор Дріжчаний припустив, що список оприлюднених секретних документів цим не обмежиться. За його словами, фахівці зараз працюють над деякими іншими документами двадцятирічної давності на предмет можливого зняття з них грифа "таємно".
Поки ж доступними стають графік динаміки радіаційного фону у Києві 30 квітня - 2 травня 1986 року; довідка 6-го Управління КДБ УРСР про радіаційний стан в зоні аварії від 1 травня 1986 року; довідка про стан радіаційного забруднення в УРСР від 16 жовтня 1986 року; висновки фахівців КДБ про характер вибуху четвертого реактора ЧАЕС від 16 травня 1986 року та ін.
Нагадаємо, що внаслідок серії теплових вибухів 26 квітня 1986 року на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС був зруйнований реактор. За розрахунками експертів, сумарний вихід радіоактивних матеріалів становив
50 мільйонів кюрі, що рівнозначно наслідкам вибухів 500 атомних бомб, скинутих у 1945 році на Хіросіму.
Усього в Україні була заражена територія загальною площею 50 тис. кв. км у 12 областях.
У країні нараховується 3,2 млн. постраждалих від катастрофи.

"ЧОРНОБИЛЬСЬКА БІДА ВСЕ ЩЕ ЗАГРОЖУЄ ЛЮДСТВУ"

У Білорусі сумарні збитки від аварії на Чорнобильській АЕС становлять 235 млрд. доларів, або 33 бюджети 1985 року. Про це заявив 26 квітня Президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє Укрінформ з посиланням на інформагентство БІЛТА.
За словами глави держави, для Білорусі особливий драматизм Чорнобильської трагедії полягає в тому, що, не займаючись розробленням ядерних реакторів і не маючи їх на своїй території, Білорусь постраждала значною мірою.
Звичайно, зазначив президент, радіоактивні опади випали на території багатьох країн. Однак наші люди, земля, ліси взяли на себе основний радіаційний удар. "Майже чверть території республіки, на якій проживала п'ята частина населення, виявилася забрудненою радіонуклідами. Сотні населених пунктів припинили своє існування", - констатував Олександр Лукашенко. Цю катастрофу за її наслідками для Білорусі можна порівняти хіба що з матеріальними втратами у період Великої Вітчизняної війни, додав Президент Білорусі.

*  *  *

Жалобна церемонія, присвячена пам'яті жертв аварії на Чорнобильській АЕС, відбулася 26 квітня на Мітинському кладовищі в Москві, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в РФ.
У заходах взяли участь депутати Державної думи Росії, представники столичної мерії, МНС РФ, Федерального агентства з атомної енергетики, громадських чорнобильських організацій, а також посли України та Білорусі. Після покладання квітів на могили загиблих ліквідаторів, перед меморіалом, що збудований на честь ліквідаторів аварії на ЧАЕС 26 квітня 1986 року, відбувся жалобний мітинг.
Надзвичайний і Повноважний посол України в Російській Федерації Олег Дьомін зазначив, що ліквідатори аварії на ЧАЕС ризикували собою заради збереження нинішнього покоління. Наслідки аварії на ЧАЕС він порівняв із атомним бомбардуванням Хіросіми та Нагасакі. "Через 20 років на місці ядерних ударів японських міст уже жили люди, а через
20 років після трагедії на ЧАЕС уражені території України, Білорусі та Росії залишаються таким ж безлюдними та зараженими радіацією".
Олег Дьомін зауважив, що чорнобильська біда все ще загрожує людству, а тому спільні проблеми не можуть замовчуватися. "До чорнобильської проблеми необхідно повертатися знову й знову, тому що це не 20-річна пам'ять, а це сьогоднішня, і, на жаль, завтрашня проблема", - сказав посол України. На думку українського дипломата, з метою недопущення таких трагедій в майбутньому, ці проблеми повинні враховуватися міжнародною спільнотою при вирішенні питання будівництва "Укриття-2" та подальшої експлуатації ЧАЕС.
За інформацією російського МНС, найбільш забрудненими територіями в Російській Федерації є Брянська (11800 км2), Калузька (4900 км2), Тульська (11600 км2) та Орловська області (8900 км2). У ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС взяло участь майже 200 тис. росіян.

*  *  *

Вибух, що стався на Чорнобильській АЕС уночі 26 квітня 1986 року, викликав паніку в багатьох країнах Східної та Західної Європи. Психологічний ефект тих днів був настільки потужним, що кілька країн зупинили будівництво нових атомних станцій та вирішили у майбутньому відмовитися від атомної енергетики.
Із наближенням 20-ї річниці Чорнобильської трагедії публічні дебати в європейських країнах навколо майбутнього ядерної енергетики набули нового поштовху. Супротивники АЕС влаштували масштабні публічні заходи, зокрема, в Бельгії з 15 по 26 квітня відбувся антиядерний марш "Чорнобиль - 20 років", у якому взяли участь тисячі людей. У ніч на 26 квітня учасники маршу подолали останні кілометри й у час, коли на Чорнобильській АЕС 20 років тому стався вибух, розпочали мітинг біля атомної станції Доель (DOEL), що неподалік від Антверпена.

*  *  *

Папа Римський Бенедикт XVI під час аудієнції 26 квітня на площі Святого Петра згадав у своєму зверненні Чорнобильську трагедію, 20-та річниця якої стала головною темою в багатьох країнах, повідомляє власний кореспондент Укрінформу в Італії.
"Ті, хто має владу, - сказав понтифік, мають сприяти колективним зусиллям, щоб енергія направлялася на службу мирним цілям, поважаючи при цьому потреби людини та природи". Папа Римський згадав тих, чиє життя забрала Чорнобильська катастрофа, і тих, хто досі відчуває на собі наслідки цієї трагічної події. "Я хочу подякувати всім сім'ям, асоціаціям, світським та християнським громадам, які впродовж цих років приймали у себе й піклувалися про дорослих і особливо про дітей, що страждають від наслідків тієї страшної трагедії", - сказав Бенедикт XVI.

НА РЕАЛІЗАЦІЮ ЧОРНОБИЛЬСЬКИХ ПРОЕКТІВ

За 20 років, що минули після Чорнобильської катастрофи, Європейська Комісія надала більше 470 млн. євро на реалізацію чорнобильських проектів. Ці кошти використовувалися на підвищення ядерної безпеки на Чорнобильській АЕС, а також на підтримку проектів, спрямованих на усунення наслідків катастрофи, пов'язаних із соціальними питаннями, охороною здоров'я та довкілля. Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у представництві Європейської Комісії в Україні.
Як найбільший донор Чорнобильського фонду "Укриття", Європейська Комісія надала близько 240 млн. євро (четверту частину від загальної суми) на спорудження нового укриття над зруйнованим реактором. Це допоможе попередити розповсюдження радіації від нинішнього саркофага, якому вже 20 років. Крім того, Комісія спрямувала 50 млн. євро на створення Промислового комплексу поводження з твердими радіоактивними відходами (ICSRM), що нині споруджується.
Комісія також перерахувала 20 млн. євро на Рахунок ядерної безпеки. Це фонд, управління яким здійснює Європейський банк реконструкції та розвитку, близько половини коштів якого використовується на фінансування чорнобильських проектів. Крім того, ЄК надала 3,5 млн. євро на полегшення соціальних наслідків закриття Чорнобильської АЕС для створення альтернативних джерел працевлаштування. Ці кошти були призначені для людей, які проживають у Славутичі (переважно працівників станції та обслуговуючих підприємств і членів їхніх сімей).
У 1995 році країни Великої сімки та Україна підписали Меморандум про взаєморозуміння, відповідно до якого Україна зобов'язалася зупинити усі енергоблоки Чорнобильської станції до 2000 року. Європейська Комісія відіграла важливу роль у досягненні цієї згоди та, серед інших ініціатив, надала 65 млн. євро, щоб допомогти Україні компенсувати додаткові витрати на виробництво електроенергії після закриття станції.

ДОНОРАМ ПОТРІБНА СТАБІЛЬНІСТЬ

Рішення щодо підписання контракту на будівництво нового саркофага над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС очікується у найближчі місяць-півтора. Про це повідомив 25 квітня під час міжнародної конференції "Двадцять років Чорнобильської катастрофи. Погляд у майбутнє" доповідач від Європейського банку реконструкції і розвитку Вінс Новак. "Через 4 - 6 тижнів буде рішення щодо підписання контракту з замовником на будівництво конфаймента", - сказав він.
Для забезпечення робіт з будівництва нової захисної споруди над зруйнованим блоком, за словами В. Новака, потрібно 500 мільйонів євро, 400 млн. з них ЄБРР вже зібрав. "Це достатня сума, щоб продовжувати проект", - сказав представник банку, зауваживши, що, крім грошей для успішної реалізації проекту, потрібні ефективні управлінці, які здатні забезпечити стабільність виконання на різних стадіях проекту.
Водночас ЄБРР як розпорядник коштів Чорнобильського фонду "Укриття" потребує злагодженої роботи з Україною, гарантованої політичною стабільністю в нашій країні. Донорам фонду потрібне стабільне інституційне середовище в Україні, підкреслив В. Новак, зауваживши, що сьогодні вже вироблені певні механізми взаємодії між українським урядом і ЄБРР для вирішення оперативних питань.
Він також відзначив, що протягом останнього року на об'єкті було виконано великий обсяг стабілізаційних робіт для підвищення безпеки четвертого блоку, що передують будівництву нового конфаймента. Стабілізаційний етап за планом має бути завершений до кінця нинішнього року. Загалом план перетворення "Укриття" в екологічно безпечну систему включає в себе 5 етапів: стабілізаційні роботи; зниження наслідків руйнування реактора, нейтралізація радіоактивного пилу тощо; підвищення ядерної безпеки об'єкта, створення системи ядерного моніторингу; підвищення екологічної безпеки ЧАЕС як для навколишнього середовища, так і для її працівників; переведення промислового майданчика станції в безпечний режим, вироблення стратегії безпечного поводження з ядерним паливом. ЄБРР є розпорядником донорських коштів фонду "Укриття" згідно з угодою, укладеною з Україною в 1998 році. Як підрахував банк, загальна вартість робіт, які потрібно виконати на об'єкті, становить 1 млрд. 91 млн. доларів США. За оцінками фахівців, на будівництво над четвертим блоком нової захисної оболонки, що гарантуватиме безпеку "Укриття" на 100 років, потрібно не менше 10 років.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема ""Білі плями" історії"