Версiя для друку Обговорити в форумi

Любі друзі-джерелята! В гостях у "Джерельця" торік побувала білоруська "Крынічка", що в перекладі нашою мовою означає "Джерельце", а цього разу до нас завітав вірменський "Ахпюр", що перекладається "Джерельце". Отже, намічається добра традиція, коли до нашої української газети приходять на гостину "джерельця" і "джерелята" інших національностей, що живуть у Криму. Це гарний звичай дізнаватися більше один про одного, адже Крим - наш спільний дім, і всі ми його рівноправні господарі і мешканці. Отож, вірменський "Ахпюр" в гостях у "Джерельця".
Є в Криму школа, в якої багато адрес. Тільки в Сімферополі її учні навчаються у "Відкритому космічному ліцеї", в школах № 33, № 18, № 3. Навчаються і в Євпаторії (школа-гімназія № 8), в Ялті (церква Св. Рипсіме), в Керчі, в Севастополі, в Старому Криму. Це - Нетрадиційна вірменська школа. Нетрадиційна не тільки тому, що в Кримської вірменської громади нема свого власного шкільного приміщення, а й тому, що в цій школі не ставлять звичних оцінок, а діти можуть вибирати вчителя й предмети, котрі хочуть вивчати, в одній групі можуть вчитися діти різного віку. От тільки вірменська мова обов'язкова для всіх: і на уроках рідної мови, і музики, і народного танцю, й історії.
Є в нас свої свята і пам'ятні дати. Щороку 7 квітня в Нетрадиційній вірменській школі проходить свято Материнства і Краси, найніжніше з усіх свят.
Влітку всією Кримською вірменською громадою біля стін стародавнього монастиря Сурб Хач (Святий Хрест) відзначаємо Вардавар, обливаючи одне одного водою і пригощаючи приготованими на багатті хашламою і хоровацем.
Восени серйозно готуємось до Дня Великих Перекладачів - Месропа Маштоца та Саака Партєва, котрі 1600 років тому створили вірменську абетку і переклали Біблію рідною мовою.
Новий рік і Різдво в нашій школі най-улюбленіші свята, в яких обов'язково беруть участь меншенькі сестрички і братики наших вихованців.
7 грудня та 24 квітня - траурні дати вірменського календаря, коли наші діти стоять біля хачкара (хрест-камінь) на вірменському кладовищі із запаленими свічками в пам'ять про загиблих і беруть участь разом з дорослими у траурній ході.
На День Перемоги виїжджаємо до місць бойової слави, немалу частку в яку внесли і воїни-вірмени.
А навчальний рік завершуємо мовним конкурсом "Ахпюр" ("Джерельце"). На останньому конкурсі результати роботи за рік вирішили підбити у двох номінаціях: змагання у мистецтві декламації на тему "Природа Вірменії" та конкурс творів "Наше солодше!".
Переможцями стали: в конкурсі творів "Наше солодше!" перше місце поділили Асмік Смбатян, 14 років, та Марія Петросян, 11 років. Їхні твори ми й пропонуємо до уваги наших читачів в перекладі українською мовою.
Кращими також визнано твори Ліліт Балаян, 13 років, Ани Тополян, 9 років.
У конкурсі читців "Природа Вірменії" відзначились Мері Петросян, 8 років, Ліліт Оганесян, 14 років, та Данік Карамов, 5 років.
Тамара САЛІСТА-ГРИГОРЯН,
директор Нетрадиційної
вірменської школи
Кримського вірменського товариства.
Фото А. Саніка.

Подаємо твори призерів вірменського мовного конкурсу "Ахпюр-5" ("Джерельце-5") у вільному перекладі  українською Данила Кононенка.
Скільки б ти пісень не слухав,
Де б не випало бувать -
Тільки рідні звуки ліри
У твоїй душі бринять.

Скільки б ти не пив водиці -
Чи з джерельця, чи з-під крану -
Жодна так тебе не зцілить,
Як водиця Диліжану.

Смакувати будеш персик,
Абрикос чи щось ніжніше,
Тобі серденько підкаже -
Знай, що наше - найсмачніше!

Де б не був ти в цьому світі,
Чим не зваблювали б люди,
Щось солодше, щось вірменське
Завше кликать тебе буде!
Марія ПЕТРОСЯН, 
учениця Нетрадиційної
вірменської школи ("ВКЛ") КВТ.

"НАШЕ - СОЛОДШЕ!"
   Мене часто запитують: "Ти вірменка? Розкажи про вірмен".
   А я не можу цього передати іншою мовою.
   Як сказати чужою мовою: "Наше солодше?"
   Якими словами описати красу нашого Єревана і гордого Арарату? Це треба бачити!
   А як передати звуки пісень Комітаса і Саят-Нови? Це треба чути!
   Не хочу говорити про наш біль і геноцид. Треба боліти цим!
   Як розказати про Азнавура? Треба зуміти переконати!
   Як передати неповторність нашої мови? Її треба знати, нею треба жити!
   Як розказати про нашу архітектуру, про ніби вишиті хачкари?
   Тут потрібен політ мрії!
   А як розказати про нашу 1700-річну церкву і про святого Ечміадзіна?
   Наше інакше! Наше - солодше!
Асмік СМБАТЯН, 
учениця Нетрадиційної вірменської школи КВТ (ЗОШ № 8).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема ""Джерельце""