Версiя для друку Обговорити в форумi

Любе "Джерельце"!
Я живу в чудовому південнобережному місті Алупка і навчаюся в санаторній школі-інтернаті. Наша школа розташована в пречудовому куточку: праворуч височить Ай-Петрі, а ліворуч - безкрайнє Чорне море. Краса цього містечка полонила мене. В школі-інтернаті набирається здоров'я 251 дитина. Восени нашому дитячому закладу виповниться  40 років. З'їдуться вихованці в свій рідний дім, бо тут виховуються і діти-сироти. Наша школа - це дитяча країна - республіка "Інталія", у нас є свій герб, прапор і гімн. Кожний з класів - місто, директор є президентом цієї дитячої країни. І в такій чудовій країні нам добре і весело живеться, бо наш девіз: "Ми за мир, добро й красу!"
Я висилаю вам свої вірші. Може, ви їх надрукуєте в своїй прекрасній газеті, яку ми, на жаль, не маємо в нашій бібліотеці, але читаємо її на уроках української літератури.

ЖИТТЯ
Як важко жити на Землі
І мріяти про щось небесне!
Для чого жити нам тоді?
Для того, щоб стрічати весни,
Радіти небу і землі,
І влітку сонечку сіяти.
Бути коханим і кохати
І більше горя не знавати.

ЛЮБОВ ДО КРАЇНИ
Людино!
Люби свою рідну країну.
Люби, їй усе віддавай,
І кожну хвилину радій як дитина,
Тому що це рідний твій край.
Радій, що ти маєш:
і небо, і квіти,
Що сповнений добрих надій.
І як не співати, і як не радіти
На рідній землі золотій!
Зоя БРІК,
учениця 11-го класу.
м. Алупка.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #18 за 28.04.2006 > Тема ""Джерельце""