Версiя для друку Обговорити в форумi

ДОРОГА ДО ХРАМУ
Рубрику веде о. Олег Ведмеденко,
протодиякон Луцького кафедрального собору УПЦ КП, інспектор з питань місійної
діяльності Луцько-Волинського єпархіального управління.

СПРАВЖНЯ ЛЮБОВ. ЯКА ВОНА?
Щоб відповісти на це запитання перш за все маємо звернутись до Святого Письма. Сказано-бо: коли ви їсте чи коли п’єте, або коли інше що робите – усе на славу Божу робіть. Слава ж і присутність Бога – то слова синоніми, “без Бога – ні до порога”. Зрозуміло, що в молоді роки в житті людини домінують більше тілесний та душевний рівні, тому в першу чергу справа батьків прищеплювати своїй дитині духовність. Адже саме через брак духовного знання насамперед ми й маємо проблеми, і надто – в молодому віці. “Погине народ Мій за те, що не має знання, – навчає Господь, – тому, що знання ти відкинув, відкину й тебе” (Книга пророка Осії). Слово ж Боже чітко вказує нам на ознаки істинної любові.
Відкриймо Перше послання святого апостола Павла до коринфян, 13-й розділ, і прочитаймо з першого вірша:
“Коли я говорю мовами людськими й ангольськими, та любови не маю, то став я як мідь та дзвінка або бубон гудячий!
І коли маю дара пророкувати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю, то я ніщо!
І коли я роздам усі маєтки свої, і коли я віддам своє тіло на спалення, та любові не маю, то пожитку не матиму жодного!
Любов довготерпить, любов милосердствує, не заздрить, любов не величається, не надимається,
не поводиться нечемно, не шукає свого, не рветься до гніву, не думає лихого,
не радіє з неправди, але тішиться правдою,
усе зносить, вірить у все, сподівається всього, усе терпить!
Ніколи любов не перестає!..”
Як бачимо, тут виписані чотирнадцять правдивих ознак любові. І коли двоє молодих людей приймають рішення ступити на весільний рушничок щастя – я рекомендую: перш за все відкрийте означене Послання, і прочитайте цей гімн про любов. Уважно прочитайте!
“Любов – довготерпить...” Уявіть собі майбутні подружні стосунки. Чи обов’язково безхмарними вони будуть? Безперечно, попереду вас чекатиме чимало усіляких проблем, неминучі декотрі тертя. Ясна річ, ви, як подружжя, будете дивитись на вирішення певних питань з різних точок зору. Одразу зважте: як ви реагуватиме на майбутній дискомфорт? Чи готові до компромісів? Чи ладні розуміти один одного? Поступатися власним? Терпіти? Милосердствувати? Чи маєте дійсно миле серце? Чи готові з милим серцем ставитися до свого коханого (коханої)? Не заздрити, не величатися, не надиматися, не поводиться нечемно, не шукати свого, не рватися до гніву, не думати лихого, не радіти з неправди, усе зносити, вірити у все... У тебе виникають сумніви, але ти відкидаєш їх, ти віриш любимій людині, сподіваєшся на краще, усе терпиш... І що найголовніше: ознака істинності любові – вона “ніколи не перестає”! Чи дійсно не перестане?..
Ці ознаки, ці якості любові відкриті нам Самим Богом. Тож перед тим, як приймати рішення про заміжжя, знайдіть означене біблійне послання, і зважте на терезах Істини, чи те почуття, яке в вас, є власне любов. Надто вже часто ми плутаємо її з бажанням володіти, хіттю, жалем або просто з симпатією.
“Мамо, він мені подобається!..” Перепрошую, але подобатись може й бутерброд з ікрою, любов же – це зовсім інше. ЛЮБОВ – НАД УСЕ!Любов – це союз досконалості. Любов за природою своєю жертовна, альтруїстична, вона не шукає свого за визначенням. Любов завжди готова віддати себе. Це треба розуміти серцем: “Блаженніше давати, аніж брати”. І якщо немає в нас цієї жертовності – то це не любов. Просто уявіть собі, чи готові ви за свою половинку віддати життя – не тільки-но поступитися принципом в дрібній суперечці, але серйозно, по-дорослому? Чи ви готові на це? Якщо не готові, якщо нема хоча б однієї з тих чотирнадцяти ознак, то це не любов! В усякому разі – не щира, не досконала любов. Втім, це може бути симпатія, яка згодом й переросте у любов справжню, але потребуватиме від вас неабияких зусиль. На жаль, це не є дороге, чисте, добре “вино”, яке явив людству Христос у Кані Галілейській.
Сьогодні ми маємо тривожну статистику, коли з десяти шлюбів мало не сім – розпадається. І ця ситуація характерна не лише для нашого міста, вона наявна по всій Україні. А причина цього насамперед у тому, що в суспільстві наразі немає чіткого розуміння ні істинної ідеї життя – ідеї вдосконалення, ні любові, як вищої якості його. Тому й належить найперше хоча б вичитати, що таке любов, а взнавши, зважити, чи те почуття, яке маєте до свого хлопця (дівчини), є дійсно любов’ю, чи ні. Чи буде він (вона) справді вам парою.
Дуже гарний текст читається під час здійснення таїнства шлюбу – уривок з Євангелія від Івана, 2 розділ, про перетворення води на вино у Кані Галілейській. Насправді ця подія перш за все притча духовна, вона є тінню духовних речей. Треба знати, що Біблія – це книга насамперед духовно-символічна, пророцька, і за кожним словом Святого Письма лежить глибокий внутрішній зміст. Вино в біблійній мові є символом вчення. Вчення ж Христове – суть вчення смирення й любові, ідея милосердя, яка має ввійти в наше життя, в нашу кров, стати кров’ю Христовою в нас. Задум досягнення любові через смирення, себто через невипромінювання зла, має проходити червоною ниткою через усе наше життя, стати основою його. Якщо ж немає її, цієї вищої ідеї Божої, – то будуватимемо наші сімейні стосунки не на камені, а на піску. Тоді даремно працюють будівничі...
Коротко нагадаю цю євангельську оповідь. Одного разу запросили Господа з матір’ю Його на весілля, що відбувалося в Кані Галілейській. Та сталася прикрість – не вистачило в домі вина. Що робити, чим зарадити? Ісус Христос наказав наповнити посудини, які стояли для вмивання, водою та перетворив цю воду на вино. Коли ж принесли те вино до розпорядника весілля, аби той скуштував його на смак, то він, спробувавши, здивувався дуже, та й каже: “Кожна людина перше добрим вином частує, а як уп’ються гості – тоді вже гіршим, а Ти добре вино зберіг аж досі”. Ось такий початок чудесам Своїм поклав Господь на бенкеті весільному...
За цим трапунком, як я уже казав, лежить прихований зміст духовний. Мова йде насамперед про духовне вино любові, про “весільний бенкет” нашого життя. Якщо говорити про подружні стосунки між чоловіком та дружиною, то зазвичай добре, іскристе вино ніжності, прихильності, любові буває саме на початку. Двоє зустрічаються, тримаються за руки, ходять по парку, задивляючись на зорі та одне на одного. Мріють, цілуються, любляться... Це – добре вино. Але наскільки воно добре, наскільки якісне, чи не перетвориться воно згодом на оцет – покаже час. Ось молоді побралися, почали жити разом. Свято першопочуттів змінюється буденністю спільного життя... І тепер бачимо, що “добре вино” починає потроху змінювати свій смак.
Зазвичай, перші три роки є визначальними, вони показують, чи добре вино було закладене та чи готове подружжя, за словом Христовим, терпінням, смиренням, самозреченням зберігати й примножувати це вино любові. Щасливі ті сім’ї, які, навчені мудрістю Божою, по-перше, заклали в погребиці своїх сердець вино вищого ґатунку, і, по-друге, пильнують зберігати його до кінця свого життя добрим. Ті, у кого вино це не закінчиться, ані не скисне, але завдяки витримці стане давнім, цінним, добрим вином. Хто наприкінці щасливого подружнього життя свого зможе почути від Бога і від людей оці, сказані майже 2000 років тому, слова: “Кожна людина подає перше добре вино, а як понапиваються, тоді гірше; а ти добре вино аж на досі зберіг...”

ДЛЯ ТИХ, ХТО ШУКАЄ ІСТИНУ
НАПИШІТЬ, і ми поінформуємо Вас, як отримати поштою книги, конспекти лекцій, а також
аудіозаписи лекцій та проповідей протодиякона Олега Ведмеденка (духовна символіка біблійних текстів, здобуття внутрішньої сили). У лист вкладіть порожній конверт зі зворотною адресою.
АДРЕСА: Протодиякону Олегу Ведмеденку, Біблійна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Україна, 43021. (www.vedmedenko.org).

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #20 за 12.05.2006 > Тема "Душі криниця"