Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ГЕНЕТИЧНА НАУКА ДОВЕЛА: УКРА╥НЦ╤ З РОС╤ЯНАМИ НЕ “АД╤Н НАРОД” ╤ НАВ╤ТЬ НЕ “БРАТИ”
Асим╕лювати нас, як це вже довели генетики, з рос╕йським народом, – не вийде…


КОЗАЦЬКИЙ ДУХ ЛОХВИЧЧИНИ
Лохвиччина, попри все багатство етнокультурно╖ спадщини, до сьогодн╕ залишалася недостатньо...


ЩО 2022-Й В╤ДКРИВ УКРА╥НЦЯМ ПРО САМИХ СЕБЕ, А СВ╤ТОВ╤ – ПРО УКРА╥НЦ╤В
Ми остаточно в╕дбулися – ╕ як пол╕тична нац╕я, ╕ як держава.


КАМ╤НЬ ЗА ПАЗУХОЮ
Картинки з життя


СОБОРН╤СТЬ ПОЧИНА╢ТЬСЯ ╤З КОЖНОГО З НАС
З╕рвав прихильн╕ оплески, к╕лька поважних у журнал╕стиц╕ персон п╕д╕йшли пот╕м, дали в╕зит╕вки,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 26.05.2006 > Тема "Ми єсть народ?"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 26.05.2006
ВЕЛИЧАЛЬНА КИРИЛУ ╤ МЕФОД╤Ю... П╤Д «АКОМПАНЕМЕНТ» «ПРОРЫВА»

 У Криму в розпал╕ традиц╕йн╕ Дн╕ слов`янсько╖ писемност╕ й культури. Нин╕ вони проходять за участю б╕бл╕отек, музе╖в, творчих колектив╕в, нац╕онально-культурних товариств, письменник╕в ╕ артист╕в.
 В╕дкрито виставки «╤з ╕стор╕╖ в╕к╕в: Кирило ╕ Мефод╕й - творц╕ слов`янсько╖ абетки», «Укра╖нська вишивка та культура в Криму». Творч╕ зустр╕ч╕ збирають вс╕х, хто ц╕кавиться генеалог╕╓ю нашо╖ абетки, створеною 1140 рок╕в тому, яка стала епохальною под╕╓ю в ╕стор╕╖ вс╕х слов`янських народ╕в, внеском укра╖нц╕в у загальносв╕тову культуру. Юним ╕ дорослим кримчанам книжков╕ виставки-ярмарки, експозиц╕╖ й учасники свята нагадують: кирилицею писали вс╕ твори Ки╖всько╖ Рус╕, зокрема всесв╕тньо в╕дом╕ «Слово о полку ╤горев╕м», «Остромирове ╢вангел╕╓», «╤зборники Святослава». Саме в Криму в╕дбулася велика, знакова й загадкова под╕я - солунськ╕ брати задумали слов`янську абетку, тут Кирилу принесли книги, як записано в його жит╕╖, «писан╕ руськими письменами». На тематичних ╕ театрал╕зованих вечорах, л╕нгв╕стичних ╕грах, презентац╕ях книг мова йде про витоки в╕тчизняного книгодрукування, про духовн╕ традиц╕╖ й ц╕нност╕ слов`янства. Згаду╓ться зв`язок солунських брат╕в з Кримом. Коли хазари у 858 роц╕ попрохали ╕мператора Михайла прислати ╖м «книжну» людину для ознайомлення з християнством, було послано Кирила, з яким по╖хав ╕ Мефод╕й. У Херсонес╕ вони «обрели й поклали в собор╕ мощ╕ Святого Климента». На честь р╕вноапостольних Кирила ╕ Мефод╕я, що просв╕тили слов`янський св╕т, горять у церквах св╕ч╕, возносяться молитви...
 
 ПРОВОКАЦ╤Я

 Урочисте в╕дкриття Дн╕в слов`янсько╖ писемност╕ й культури в Кримському укра╖нському музичному театр╕ й виставки-ярмарку «Кримська весна» намагалися з╕рвати к╕лька десятк╕в молодик╕в п╕д орудою пр╕снопам`ятного з час╕в «м╓шковщини», сумнозв╕сного «господ╕на» Лося та к╕лькох д╕дк╕в-в╕дставник╕в. Назвавши себе представниками «народного фронту «Севастополь-Крим-Рос╕я» й «Прориву», горлата купка закликала «упраздн╕ть» укра╖нську мову «за н╓надобностью», бо, мовляв, «подавляющая часть жителей полуострова говорит на русском языке». У сво╖й в╕дозв╕ вони назвали державну мову «языком-паразитом», яку закликали «выполоть с пределов Крыма». Декотр╕ з провокатор╕в позал╕пляли скотчем роти соб╕ й портретам к╕лькох рос╕йських класик╕в л╕тератури...
 П╕д час антиукра╖нського волання, яке, врешт╕, потонуло в гучному скандуванн╕ слова «Укра╖на» з маси людей, як╕ прийшли на свято писемност╕ й книги, - ваш кореспондент поц╕кавився у надто збуджених «захисник╕в культурних ц╕нностей матушк╕-Рос╕╖», чи не палитимуть вони сьогодн╕ укра╖нськ╕ книжки? Т╕ в╕дпов╕ли: «Нынче это не запланировано, но в будущем не исключено»...
 Голова Кримсько╖ орган╕зац╕╖ КУНу Василь Овчарук, вражений черговою провокац╕╓ю «ревнителей всего русского» в Криму, зауважив: горлаючи на користь рос╕йсько╖ мови, ображаючи укра╖нську, вони вважають, що ╕нш╕ народи й етноси не мають тут права на життя й ╕снування, на свою культуру, свою мову. Це страшно, це плем’я ще раз доводить: воно не може жити спок╕йно з ╕ншими народами, не ц╕ну╓ ╕нш╕ культури, а брутально впроваджу╓ скр╕зь насильно сво╓. Ця ╕деолог╕я нищила сотн╕ м╕льйон╕в людей, пускала р╕ки кров╕ й завжди твердила, що вона «права, об’╓днуюча», маскуючи цим рос╕йськ╕ ╕мперськ╕ злочини, анекс╕╖, загарбання, поневолення. Оце така «любов братнього народу до сво╖х слов`янських брат╕в», оскал яко╖ ми побачили на свят╕ Книги у Дн╕ слов`янсько╖ писемност╕ й культури.
 В╕ктор ХОМЕНКО.

 На фото В. ПРИТУЛИ: угор╕ - такими лозунгами «в╕тали» укра╖нську мову на Днях слов`янсько╖ писемност╕ й культури.

В ОДЕС╤ минулого тижня в╕дкрилася дводенна виставка „Укра╖нська книжка на Одещин╕”.
╥╖ орган╕заторами стали, серед ╕нших, обласна державна б╕бл╕отека ╕мен╕ Горького ╕ Одеська облдержадм╕н╕страц╕я. У робот╕ виставки взяли участь представники понад 60 видавництв з р╕зних рег╕он╕в Укра╖ни. Занепоко╓ння станом укра╖нсько╖ книжки на Одещин╕ висловив директор рег╕онального видавництва „Маяк” Дмитро Буханенко. В╕н вважа╓, що без допомоги держави укра╖нська книжка не буде здатна виправити сво╓ критичне становище. Серед першочергових крок╕в в╕н назвав рекламу нових укра╖номовних видань у засобах масово╖ ╕нформац╕╖, в╕дновлення роботи книжкових крамниць в Одес╕. Особливе занепоко╓ння Д. Буханенка виклика╓ скорочення ╕нвестування на п╕дтримку укра╖нського книговидання з боку держави. За його словами, з 46 м╕льйон╕в гривень ця ф╕нансова п╕дтримка зменшена до 18 м╕льйон╕в. Пан Буханенко вважа╓, що нин╕ видавництво укра╖нських книжок - на меж╕ вимирання... (RadioSvoboda.Ua)
 
ТИМ ЧАСОМ...
АНГЛ╤ЙСЬКА МОВА СТАЛА «НАЦ╤ОНАЛЬНОЮ» В США
 Сенат американського Конгресу висловився за надання англ╕йськ╕й мов╕ статусу «нац╕онально╖ мови» Сполучених Штат╕в, переда╓ Укр╕нформ з посиланням на ╤ТАР-ТАСС. 63 голосами проти 34 члени Верхньо╖ палати Конгресу ухвалили в╕дпов╕дну поправку до обговорюваного зараз нового ╕мм╕грац╕йного законодавства, яка була розроблена Джеймсом ╤нхофом (республ╕канець, в╕д штату Оклахома).
 П╕дготовлений ним документ св╕дчить, що все д╕ловодство федерального уряду ведеться англ╕йською мовою, так само як ╕ надання послуг населенню - за винятком тих випадк╕в, коли ран╕ше ухвален╕ закони передбачають ╕нше. Кр╕м того, поправка ╤нхофа вимага╓ в╕д ос╕б, як╕ ╕мм╕грують до США, знання англ╕йсько╖ мови ╕ американсько╖ ╕стор╕╖.
 Характерно, що одночасно Сенат ухвалив п╕дготовлену Кеном Салазаром (демократ, в╕д штату Колорадо) схожу поправку. Вона проголошу╓ англ╕йську «сп╕льною, об’╓днуючою мовою Сполучених Штат╕в». Приводити документи «до ╓диного знаменника» сенатори мають нам╕р у погоджувальн╕й ком╕с╕╖ разом з членами Палати представник╕в Конгресу.

ФЕДЕРАЛ╤ЗМ НЕ НА КОРИСТЬ ШВЕЙЦАРСЬК╤Й СИСТЕМ╤ ОСВ╤ТИ

 У Швейцар╕╖ проходить загальнонац╕ональний референдум з питань гармон╕зац╕╖ системи осв╕ти, переда╓ Укр╕нформ з посиланням на ╤ТАР-ТАСС. На голосування винесено статт╕, якими передбача╓ться доповнити Конституц╕ю Швейцар╕╖.
 Зараз у кожному з 20 кантон╕в ╕ 6 нап╕вкантон╕в федерально╖ кра╖ни ╕снують сво╖ правила орган╕зац╕╖ навчання в середн╕й ╕ вищ╕й школ╕, що, на думку багатьох фах╕вц╕в, негативно познача╓ться на р╕вн╕ знань, обмежу╓ моб╕льн╕сть населення. Нам╕чено розробити ╓дин╕ для кра╖ни стандарти в ключових навчальних дисципл╕нах, зокрема, у вивченн╕ мов, математики, природничих ╕ сусп╕льних наук.
 Оч╕ку╓ться, що винесений на референдум проект буде схвалений. На користь реформи висловилася переважна б╕льш╕сть депутат╕в парламенту. Чотири найб╕льш╕ парт╕╖ кра╖ни, що становлять урядову коал╕ц╕ю, закликали громадян сказати «так».

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 26.05.2006 > Тема "Ми єсть народ?"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3871

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков