"Кримська Свiтлиця" > #27 за 30.06.2006 > Тема "Резонанс"
#27 за 30.06.2006
ВПЛИВ ЕЛЕКТРОННИХ ЗАСОБ╤В ╤НФОРМАЦ╤╥ НА ПОЛ╤ТИЧНИЙ ВИБ╤Р СЕВАСТОПОЛЬЦ╤В
Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.
Слово - не горобець...
На початку 2006 р. Укра╖нська Гельс╕нська сп╕лка з прав людини (УГСПЛ) провела ╕ опубл╕кувала досл╕дження щодо засновник╕в укра╖нських телеканал╕в та про людей, як╕ ц╕ ЗМ╤ контролюють де-факто. Зважаючи на важливий вплив ╕нформац╕╖, що розповсюджу╓ться через ТБ у сучасну епоху, на масову св╕дом╕сть, можна, не боячись звинувачень у пафос╕, сказати, що той, хто волод╕╓ еф╕ром, — той волод╕╓ Укра╖ною. Свого часу на першому з’╖зд╕ парт╕╖ Народний союз “Наша Укра╖на” В╕ктор Ющенко сказав: “Нац╕я повинна знати, хто сто╖ть за засобами масово╖ ╕нформац╕╖”. Досл╕дження УГСПЛ лише п╕дтвердило той факт, що переважна б╕льш╕сть згаданих ЗМ╤ належать ╕ контролюються кап╕талом ╕ власниками, як╕ живуть за межами Укра╖ни. В кра╖нах розвинуто╖ демократ╕╖ та зр╕лого громадського сусп╕льства цей факт не ма╓ вир╕шального впливу, бо там, як правило, ТБ ╕сну╓ як вид комерц╕╖. На постколон╕альному простор╕ поки що комерц╕я т╕сно переплетена ╕з пропагандою та нав’язуванням чужо╖ ментальност╕, чужих культурних, духовних та моральних ц╕нностей. До важких насл╕дк╕в призводить ╕ погляд на под╕╖ в св╕т╕ чужими очима. Тому масова св╕дом╕сть та морально-психолог╕чний стан населення мусили б стати об’╓ктом нац╕онально╖ безпеки. На погляд фах╕вц╕в, така залежна ╕нформац╕йна пол╕тика добре спланована як зсередини, так ╕ ззовн╕ держави. Далеко не вся ╕нформац╕я, що надходить в державу, слугу╓ ╖╖ ╕нтересам. Б╕льше того, за рахунок такого ╕нформац╕йного впливу ╕нш╕ кра╖ни усп╕шно розв’язують сво╖ проблеми. Тому необх╕дно визнати, що ми зам╕сть нормального ╕ цив╕л╕зованого ╕нформац╕йного простору ма╓мо дез╕нформац╕йний. Створення ж вакууму чи навпаки — перевантаження св╕домост╕ споживач╕в ╕нформац╕╖ чисельними тезами, аргументами, дез╕нформац╕╓ю — ╓ пор╕вняно новим п╕дходом до психолог╕чних операц╕й. Фактично це ╓ семантична ╕нформац╕йна зброя винятково наступального характеру. Саме за допомогою ЗМ╤ та прояв╕в масово╖ культури серед ╕нтел╕генц╕╖ накидаються чуж╕ стереотипи мислення та створю╓ться “п’ята колона”. ╤ найб╕льшою небезпекою ╓ те, що фронт тако╖ “холодно╖ в╕йни” переноситься з м╕ждержавного р╕вня на внутр╕шньонац╕ональний. Зам╕сть гасел сов╓тських час╕в — “Жити стало краще!”, “Зарплата росте!”, “Неймов╕рний поступ економ╕ки!” — в часи п╕сля здобуття незалежност╕ в результат╕ впливу чужих ╕нформац╕йних потуг прийшли м╕фологеми про перманентну кризу, затягування бюджетного процесу, розвал арм╕╖, стагнац╕ю економ╕ки тощо. У рос╕йських ЗМ╤ розвива╓ться тема “Порохова бочка”, яка стосу╓ться проблематики Криму, н╕бито ╕снуючих там баз п╕дготовки ╕сламських бойовик╕в, невир╕шеност╕ територ╕альних питань. Ця тема особливо реан╕му╓ться перед курортним сезоном. Ще одна м╕фологема “Укра╖на як жертва” (принижена та ображена, прив’язана до рос╕йсько╖ влади) у надм╕рних дозах шк╕дливо вплива╓ на формування св╕домост╕ нац╕╖ на основ╕ спогад╕в про “╕сторичну несправедлив╕сть” та “гноблення” (Рендов В. Зомбирование Россией-3 // П╕дтекст. 1997. 5 — 11 березня. №8 (30). Результати ж вибор╕в, як президентських, так ╕ парламентських, у велик╕й м╕р╕ стали насл╕дком таких “бойових д╕й”. Традиц╕йно були роз╕гран╕ передвиборн╕ карти рос╕йсько╖ мови та федерал╕зму, а влада не була готова до протид╕╖ ман╕пуляц╕ям. Лише п╕сля загрози еп╕дем╕╖ прийняття р╕шень органами м╕сцевого самоврядування, у яких переважають антиукра╖нськ╕ сили, М╕н╕стерство юстиц╕╖ оприлюднило юридичний висновок про протир╕ччя цих р╕шень Конституц╕╖ та законам Укра╖ни. Що заважало пов╕домити про це — про неточний переклад, хибне розум╕ння об’╓кта ╕ мети Харт╕╖ та й про ╖╖ спотворений зм╕ст пол╕тиками ╕ пол╕тиканами за 3 — 4 м╕сяц╕ до дня вибор╕в, щоб уникнути напруження в сусп╕льств╕ та знешкодити ман╕пулятивну зброю конкурент╕в? В Севастопол╕ ж цей гачок непо╕нформован╕ ╕ дез╕нформован╕ виборц╕ проковтнули ╕ пов╕рили, що ╖м справд╕ не дають н╕де сп╕лкуватись рос╕йською мовою, читати газети, як╕ в м╕ст╕ ╓ виключно рос╕йськомовними, чи дивитись безмежну к╕льк╕сть рос╕йськомовних програм, ╕ пересл╕дують за це. Вигляда╓, що ╕ перше р╕шення Севастопольсько╖ м╕ськради призначене в╕двол╕кти увагу виборц╕в в╕д нагальних ╕ реальних проблем життя. Вир╕шальну роль у доведенн╕ ц╕╓╖ ман╕пуляц╕╖ до адресат╕в в╕д╕грали два впливових телеканали м╕ста — “Народний канал” та Севастопольська рег╕ональна державна телерад╕окомпан╕я (СРДТРК). ╥хн╕ еф╕ри були окупован╕ грубими гр╕шми, пров╕нц╕йними пол╕тиками та за╖жджими гастролерами опозиц╕йних парт╕й, що неймов╕рно спотворило об’╓ктивну картину ╕ в кра╖н╕, ╕ щодо дражливих питань. На обох телеканалах були в╕дсутн╕ дискус╕╖ м╕ж парт╕ями, виступи пол╕тик╕в велись суто в режим╕ монологу, зважаючи на превентивну цензуру анон╕мними редакторами, як╕ не допускали альтернативних думок в еф╕р. Навряд чи це можна вважати досягненням демократ╕╖, якщо пор╕внювати оскажен╕л╕сть на екранах та на майдан╕ Нах╕мова час╕в президентських вибор╕в. Як не погодитись з╕ словами л╕дера Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Юр╕я Костенка: “Не ╓ та╓мницею, що сьогодн╕ волевиявлення в Севастопол╕ дуже важко формувати, тим б╕льше демократично, тому що в Севастопол╕ д╕╓ практично антиукра╖нська система, вплив яко╖ сьогодн╕ неможливо зупинити”. Яскравий приклад д╕╖ тако╖ системи нав╕в в одн╕й ╕з статей ╤. Булава. В╕н заф╕ксував чи╓сь грубе втручання ╕ скорочення еф╕ру на 10 хвилин, коли виступав в╕домий укра╖нський пол╕толог, доцент Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ ╤гор Лос╓в (“Флот Укра╖ни”, 17 грудня 2005 р.). Пом╕ркований погляд ╕ державницьке мислення ╕нтелектуала роздратувало кер╕вництво державно╖ (!) телекомпан╕╖. Багато демократично та продержавно налаштованих севастопольц╕в покладали велик╕ над╕╖ на призначення заступником генерального директора СРДТРК Марини Сидорець, але ╖х чекало розчарування. Програми сутт╓во не зм╕нились, на екран╕ продовжу╓ться показ продукц╕╖ ╕ншо╖ кра╖ни — розширених репортаж╕в про навчання Чорноморського флоту Рос╕йсько╖ Федерац╕╖, ф╕льми, зроблен╕ п╕д ег╕дою пол╕тпрац╕вника ЧФ А. Лебед╓ва, програм “Куранты”, “Славный город”. Виникають справедлив╕ запитання до кер╕вник╕в СРДТРК: “Чи в╕дпов╕да╓ таке програмне наповнення статусу державно╖ укра╖нсько╖ телерад╕окомпан╕╖? Чи щодня викону╓ться вимога 50% частки укра╖нсько╖ продукц╕╖?”. Заступник генерального директора пиша╓ться ранковою програмою, якою вона, очевидно, оп╕ку╓ться. Але, коли прислухатись, то мова ведучих просто жахлива (рос╕йська мова!), придивитись — якась зовс╕м неадекватна жестикуляц╕я молодих журнал╕ст╕в та штучна посм╕шка, яка н╕коли не щеза╓ з обличчя, що не може не викликати подиву, еф╕рний час зам╕сть колишн╕х пол╕тик╕в може заповнити цуцик або з такою ж в╕дсутн╕стю елементарного темпу з в╕дчуттям падаючих в╕д марудност╕ мух показ приготування ╖ж╕. ╤ наповнення цього прямого еф╕ру склада╓ться з мультф╕льму, рос╕йських кл╕п╕в та регулярних рос╕йських новин. А в запровадженому календар╕ под╕й т╕льки 3 з 50 стосувались укра╖нсько╖ ╕стор╕╖ чи особистостей. Репортаж╕ журнал╕ст╕в п╕дтверджують, що вони також прекрасно волод╕ють прийомами нейрол╕нгв╕стичного програмування та семантичною збро╓ю. Так, пов╕домивши глядачам про негаразди в гуртожитках, показавши справедливе обурення ╖х мешканц╕в прихватизаторськими д╕ями, автор передач╕ в ╖╖ ф╕нал╕ на к╕лька секунд затриму╓ увагу глядач╕в на прапор╕ Укра╖ни, що майорить над м╕ською держадм╕н╕страц╕╓ю. Це ╓ прикладом ман╕пуляц╕╖ св╕дом╕стю глядач╕в. Одним ╕з сутт╓вих недол╕к╕в ╓ використання журнал╕стами в сво╖й д╕яльност╕ ╕нформац╕╖ з неукра╖нських джерел. Так, одна з ведучих пов╕домила про зняття депутатсько╖ недоторканност╕ з депутат╕в м╕сцевих Рад, пославшись на агентство “РИА Новости”. ╤нформац╕я в╕д 4 травня ц. р. про х╕д переговор╕в щодо врегулювання перебування Чорноморського флоту РФ м╕стила т╕льки коментар заступника м╕н╕стра закордонних справ РФ Григор╕я Карас╕на. Думка представник╕в р╕дно╖ держави на переговорах представлена не була. Вигляда╓ так, що журнал╕сти укра╖нсько╖ державно╖ телерад╕окомпан╕╖ лоб╕юють ╕нтереси ╕ншо╖ кра╖ни. Особливо це п╕дтверджу╓ться репортажами кер╕вника ╕нформац╕йно╖ служби Лариси Ра╓всько╖ про ЧФ та ╖х численними повторами. Будь-як╕ зауваження дратують кер╕вництво СРДТРК. За пов╕домленням служби ╕нформац╕╖ газети, М. Сидорець за критику службово╖ д╕яльност╕ (або безд╕яльност╕) нав╕ть подала позов до суду на газету. За вимогами М. Сидорець саме суд ма╓ п╕дтвердити ╖╖ профес╕онал╕зм (“Флот Укра╖ни”, 28 с╕чня 2006 р.). ╤ншим шляхом п╕шов генеральний директор СРДТРК О. Скрипниченко — в╕н звернувся ╕з скаргою до м╕н╕стра оборони Укра╖ни, де фактично вимагав цензури за “злоупотребление свободой действий печатных средств массовой информации”. Яким чином сусп╕льство буде контролювати владу, якщо заборонити журнал╕стам в╕льно висловлювати думки, ╕ чому ма╓ порушуватись закон про заборону цензури в Укра╖н╕, ч╕льник державно╖ телерад╕окомпан╕╖ не вказав. Зауважу, що аналог╕чний випадок трапився у 2003 роц╕, коли командувач ЧФ РФ В. Масор╕н звертався до адм╕рала М. ╢желя ╕ “вказував головнокомандувачу ВМС Укра╖ни на те, що окрем╕ статт╕ газети “Флот Укра╖ни” подають матер╕али антирос╕йсько╖ спрямованост╕”, з вимогою “исключить публикации материалов, не способствующих развитию дружбы и добрососедства” (“Дзв╕н Севастополя”, № 4, 2003 р.). Ун╕кальний випадок цензури з боку представника ╕ншо╖ держави! Нин╕ ж боротьба з газетою, яка проводить державницьку пол╕тику у складному рег╕он╕ Укра╖ни, ведеться за допомогою колишнього прац╕вника газети “Флаг Родины”. На думку ╤. Булави, кер╕вництво СРДТРК п╕д час вибор╕в перевищило 25% обмеження часу реклами в еф╕р╕ (“Флот Укра╖ни”, 1 кв╕тня 2006 р.). В останн╕й день, дозволений для аг╕тац╕╖, державне телебачення дозволило соб╕ про╕гнорувати всеукра╖нську трансляц╕ю звернення до народу Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка. ╤. Булава висловлю╓ думку про можлив╕сть низько╖ дов╕ри з боку севастопольських виборц╕в саме через цей факт замовчування позиц╕╖ Президента Укра╖ни та виплеснут╕ в еф╕р╕ 23 грудня 2005 р. за допомогою М. Сидорець внутр╕шньопарт╕йн╕ чвари м╕сцевого осередку “Нашо╖ Укра╖ни” (“Флот Укра╖ни”, №1, 2006 р.) Очевидно, що такий стан на державному телебаченн╕ не м╕г би скластись за наявност╕ хоч якогось контролю з боку Нац╕онально╖ ради з питань телебачення та рад╕омовлення та безконтрольност╕ всередин╕ само╖ ТРК. Це турбу╓ ╕ центральну укра╖нську пресу. Б. Тесля так пише про д╕яльн╕сть СРДТРК: “Ця укра╖нська (!) державна (!) ╕нформац╕йна структура залюбки прийма╓ “допомогу” вихованц╕в Чорноморсько╖ ф╕л╕╖ Московського ун╕верситету, в╕дкрито╖ в Севастопол╕ московським мером Лужковим, з ц╕лком передбачуваними насл╕дками для ╕деолог╕чних ╕нтерес╕в Укра╖ни в цьому стратег╕чно важливому рег╕он╕. Хот╕лося б знати, хто конкретно контролю╓ в Ки╓в╕ Севастопольську рег╕ональну державну (!) телерад╕окомпан╕ю? ╤ чи контролю╓ взагал╕?” (“Шлях перемоги”, № 13, 29 березня 2006 р.). “Народний канал” — телестуд╕я м╕сько╖ Ради п╕д час вибор╕в так само займалась комерц╕йною д╕яльн╕стю, надаючи еф╕р переважно антиукра╖нським ╕ антидержавним парт╕ям. Але вища профес╕йн╕сть, ефективне використання 2 годин дозволеного еф╕рного мовлення робила ╖╖ значно приваблив╕шою для глядача. Сл╕д зауважити, що ╕ пол╕тичний спектр парт╕й на цьому екран╕ був представлений б╕льший. Та позиц╕я справжн╕х власник╕в телеканал╕в у м╕ст╕ не робила принципово╖ р╕зниц╕ м╕ж ведучими телеканалами. Як до, так ╕ п╕сля вибор╕в, наприклад, ностальг╕я за колишн╕ми часами, довготривале п╕рнання в ╕стор╕ю, ╕деал╕зац╕я монарх╕╖, комун╕стичних час╕в 19 травня ц. р. при ранковому перемиканн╕ м╕ж цими каналами показали анекдотичну ситуац╕ю — на СРДТРК ╕деал╕зувався цар, добра рос╕йська монарх╕я, а на “Народному канал╕” продовжував за ╕нерц╕╓ю ман╕пулювати комун╕ст Василь Пархоменко, фактичний аутсайдер рейтингу прихильност╕ севастопольц╕в, як╕ в╕ддали п╕д час вибор╕в перевагу Парт╕╖ рег╕он╕в. Закрит╕сть ц╕╓╖ тематики в севастопольських газетах, небажання публ╕чно обговорювати проблеми телебачення, яке залиша╓ться найвпливов╕шим засобом масово╖ ╕нформац╕╖, не може сприяти побудов╕ в окремо взятому м╕ст╕ громадянського сусп╕льства та розвитку демократ╕╖. Очевидно, що державним п╕дходом влади мусить стати згуртування укра╖нсько╖ нац╕╖ ╕ одним ╕з шлях╕в цього ╓ повернення ╕нформац╕йного простору, нац╕онал╕зац╕я його за допомогою закону Верховно╖ Ради. Також н╕ в якому раз╕ не можна допускати роздержавлення ЗМ╤ в кримському рег╕он╕ ╕ приватизац╕╖ ╖х антиукра╖нськими ╕ антидержавними силами. Севастопольц╕ зробили св╕й виб╕р м╕ж демократ╕╓ю ╕ тотал╕таризмом, м╕ж ╖х ц╕нностями та стандартами не на користь демократ╕╖. ╤, як бачимо, чималу роль у цьому вибор╕ в╕д╕грали севастопольськ╕ телеканали. “Позапрошлый созыв был красным, прошлый — земельным, этот люди называют тоталитарным”, — сказала п╕д час розмови з головою м╕сько╖ Ради Валер╕╓м Саратовим у прямому еф╕р╕ на “Народному канал╕” його кер╕вник Тамара Бонь. Заперечити це твердження було досить важко. м. Севастополь.
КОМУ НАЛЕЖАТЬ (КИМ КОНТРОЛЮЮТЬСЯ) ЦЕНТРАЛЬН╤ ТЕЛЕКАНАЛИ? Телеканали зобов`яжуть опубл╕кувати повну ╕нформац╕ю про сво╖х власник╕в. Як пов╕домила заступник м╕н╕стра юстиц╕╖ Л╕д╕я Горбунова, в Кабм╕н╕ ╕ в Нац╕ональн╕й рад╕ з питань телебачення ╕ рад╕омовлення розраховують, що закон буде прийнято вже ц╕╓╖ осен╕. У М╕н’юст╕ пояснили, що коли законопроект пройде в парламент╕, телекомпан╕ям буде заборонено мати серед сво╖х власник╕в ╕ засновник╕в компан╕╖, як╕ заре╓строван╕ в офшорах. «Таким чином, держава буде мати повну ╕нформац╕ю, хто реально волод╕╓ т╕╓ю або ╕ншою телекомпан╕╓ю», - поясню╓ Л. Горбунова. Журнал╕ст, депутат Верховно╖ Ради Андр╕й Шевченко в╕дзначив, що в новому парламент╕, ймов╕рно, п╕дтримають ц╕ нововведення. «Неможливо миритися з тим, що реальними власниками загальноукра╖нських канал╕в виступа╓ нев╕домо хто», - вважа╓ Шевченко. А поки що пода╓мо ╕нформац╕ю про приналежн╕сть в╕тчизняних телеканал╕в, роздобуту в ╤нтернет╕: Студ╕я 1+1: 30% «╤нтермед╕а» (СМЕ, Лаудер Рональд), Роднянський Олександр – 70% ╤нтер: Хорошковський Валер╕й, Укра╖нська незалежна ТБ-Корпорац╕я, РТР СТБ: П╕нчук В╕ктор (╤нтерпайп) Новий: П╕нчук В╕ктор НТН: Прутник Едуард ICTV: П╕нчук В╕ктор 5 канал: Порошенко Петро ТРК «Укра╖на»: Ахметов Ринат К1 ╕ К2: Дмитро Ф╕рташ Джерело: http://4vlada.net
"Кримська Свiтлиця" > #27 за 30.06.2006 > Тема "Резонанс"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3946
|