Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ХУДОЖН╢ ЗОБРАЖЕННЯ «МОВНОГО РЕЙДЕРСТВА» У ПОЕТИЦ╤ ╤ВАНА НИЗОВОГО
╤ван Низовий – один ╕з найяскрав╕ших творц╕в художнього слова друго╖ половини ХХ –...


ЛИШ ЧЕКАЛИ Б НА МЕНЕ ДИТЯЧ╤ ДОПИТЛИВ╤ ОЧ╤, ╤ ДЗВ╤НКИМ «ДОБРИЙ ДЕНЬ!» ПОЧИНАВСЯ ЩОРАЗУ УРОК…
Дякую тоб╕, вчителько, що розв╕яла м╕й смуток, що допомогла мен╕ перебороти особист╕ негаразди...


ТАРАС ШЕВЧЕНКО ╤ ВОЛОДИМИР СОСЮРА
...використовуючи образи Шевченка, Сосюра не вдавався до ╖хн╕х простих рем╕н╕сценц╕й, а творчо...


«ВЧИТЕЛЬКО МОЯ, ЗОРЕ СВ╤ТОВА!»
Про талановитого молодого педагога — вчителя укра╖нсько╖ мови ╕ л╕тератури...


«…МЕН╤ ╤ ВДЕНЬ, ╤ ВНОЧ╤ СНИТЬСЯ ОТА БЛАГОДАТЬ НАД ДН╤ПРОМ…»
ОБРАЗ УКРА╥НИ В ТВОРЧОСТ╤ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#28 за 07.07.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК

(Продовження. Поч. у № 8 - 27).

Про сн╕г у Львов╕

"Льв╕в швидше у сн╕гу" - чита╓мо в газет╕, ╕ знову згадуються слова великого словолюба О. Кундз╕ча про "погублен╕ д╕╓зи нашо╖ мови". Адже в цитованому реченн╕ треба було б зам╕сть живцем переданого з рос╕йсько╖ слова "швидше" (пор. рос╕йське "Львов скорее в снегах") ужити укра╖нське слово в╕дпов╕дно╖ контекстно╖ семантики "радше" ("Льв╕в радше в сн╕гу"). А витончений словолюб висловився б зовс╕м ╕накше - "Щось засн╕жило у Львов╕". Загалом, у таких випадках чимало залежить в╕д контексту.

Що... ...то - чим... ...тим

Народна укра╖нська мова зна╓ складений сполучник "що... ... то", пор.: "Треба т╕кати зв╕дси, ╕ що скор╕ш - то л╕пше" (С. Черкасенко); "Що б╕льше усв╕домлював, то б╕льша ненависть змагала його" (В. П╕дмогильний). Складений сполучник "чим... ... тим" - насл╕док надм╕рного впливу рос╕йсько╖ мови, пор.: "Чем дальше в лес, тем больше дров".
Ступенювання прикметник╕в: "найб╕льш в╕дпов╕дальний етап" чи "найв╕дпов╕дальн╕ший етап"?
В укра╖нськ╕й мов╕ ╓ дв╕ форми ступенювання прикметник╕в: проста (додаванням суф╕кса -╕ш або -ш у вищому ступен╕ та додаванням преф╕кса "най" до форми вищого ступеня у найвищому, прим.: довгий - довший - найдовший) та складена, анал╕тична, що утворю╓ться додаванням до звичайного ступеня слова "б╕льш" (для вищого ступеня) та слова "найб╕льш" (для найвищого ступеня): здоровий - б╕льш здоровий - найб╕льш здоровий. Укра╖нське художн╓ та народне мовлення нада╓ (за деякими винятками) перевагу прост╕й форм╕, що ╓ природн╕шою. Вона сп╕взвучна з ритмомелодикою укра╖нсько╖ мови, ╖╖ потягом до розлогих сл╕в, до складних гомер╕вських еп╕тет╕в. Складену форму вживають тод╕, коли вона стосу╓ться д╕╓прикметника (випробуваний - б╕льш випробуваний) або коли пор╕внюють прикметник ╕з прикметником (як╕сть з як╕стю): "б╕льш ледачий, як хворий".
В одн╕й з╕ сво╖х реценз╕й Г. Кочур писав: "Жодна жива людина не скаже так, як ╓ в перекладача: "Що ╓ б╕льше страшним, н╕ж б╕дний селянин", кожен скаже "що страшн╕ше". Погодьмось, що словосполучення "жива людина" семантично дуже м╕стке в наведеному вище контекст╕.
Укра╖нськ╕ преф╕кси "пре" та "пра" разом ╕з нульовою формою прикметника утворюють прикметников╕ форми, що вказують на дуже великий вияв ознаки або ж на давн╕сть, споконв╕чн╕сть:
Вже був то не затишок
р╕дних левад,
Де в╕тер хистку лозу коливав,
А правда ц╕╓╖ земл╕ прастара,
Яку почув ╕ вт╕лив Тарас.
(Г. Кочур).
А ти, пречистая, святая,
Ти, сестро Феба молодая...
(Т. Шевченко).

Будьмо обережн╕: не вс╕ як╕сн╕ прикметники мають ступен╕ пор╕вняння!

Граматики вказують, що як╕сн╕ прикметники виражають ознаку предмета безпосередньо лексичним значенням сво╓╖ основи ("чесний", "порядний" та ╕н.) або через властив╕сть ╕ншого поняття ("колючий", "соковитий", "мужн╕й") та що вс╕ як╕сн╕ прикметники мають ступен╕ пор╕вняння. Але як же бути з такими прикметниками, як "достойний", "правдивий", "порядний", "чесний"? Подумаймо: чи може бути людина "чесн╕ша" або "найчесн╕ша"? Елементарна лог╕ка та мораль п╕дказують, що можна бути лише або чесним, або нечесним. Це стосу╓ться й ╕нших названих вище прикметник╕в. Ураховуючи стверджене вище, ледь чи лог╕чно виправданим ╓ утворювати ступен╕ пор╕вняння в╕д них. Варто б подумати над доречн╕стю у звертаннях прикметника "всечесн╕ший", хоча в╕н ╓ компонентом усталено╖ форми.

Стосовно прикметник╕в, пох╕дних в╕д власних назв

Споконв╕ку ц╕ прикметники пишуться в укра╖нськ╕й мов╕ з мало╖ л╕тери. Це засв╕дчують так╕ авторитетн╕ словники, як чотиритомний "Словник укра╖нсько╖ мови" Б. Гр╕нченка (К., 1907 - 1909, перевидано К., 1958 р.,), одинадцятитомний академ╕чний "Словник укра╖нсько╖ мови" (Ки╖в, 1970 - 1980), "Правописний словник" Г. Голоскевича (Нью-Йорк, 1955), "Правописний словник укра╖нсько╖ мови" за ред. Я. Рудницького ╕ К. Церкевича (Нью-Йорк - Монреаль, 1979). Ц╕ ж правописн╕ норми засв╕дчу╓ величезний корпус укра╖номовно╖ л╕тератури - науково╖, науково-популярно╖, художньо╖ тощо. Правда, в укра╖нських виданнях, зокрема в пер╕одиц╕ англомовного св╕ту, все част╕шають випадки написання прикметник╕в "укра╖нський", "англ╕йський", "канад╕йський" (очевидно, правильн╕ша форма в╕д ╕менника "Канада" ╓ "канадський", пор.: Укра╖на: "укра╖нський", а не "укра╖н╕йський") з велико╖ л╕тери. Це не що ╕нше, як ╕нтерференц╕я англ╕йсько╖ мови, але ж не на побутовому, неосмисленому р╕вн╕, а на такому, де люди ще б╕льше зобов'язан╕ бути в╕дпов╕дальними за Слово...

Укра╖нська мова не надужива╓ присв╕йними займенниками

В укра╖нськ╕й газет╕ з англомовного св╕ту натрапила на речення "Ми писали наш╕ листи до р╕зних установ..." ╕ явно в╕дчула вплив англ╕йсько╖ мови, де присв╕йн╕ займенники пост╕йно вживаються перед ╕менниками, що не властиве укра╖нськ╕й мов╕. Отже, правильно: "Ми писали листи до р╕зних установ..."

╥х обов'язки - ╖хн╕ обов'язки

Питомо укра╖нський зас╕б вираження присв╕йност╕ (╖хн╕й) значно прийнятн╕ший, н╕ж родовий в╕дм╕нок (╖х).
Що - який - котрий ╕ постпозиц╕йне п╕дрядне означальне речення
У ц╕й функц╕╖ укра╖нському народному мовленню та укра╖нськ╕й л╕тератур╕ найвластив╕ший в╕дносний займенник що, напр.:
Не цурайтесь того слова,
Що мати сп╕вала,
Як малого сповивала,
З малим розмовляла
(Т. Шевченко).
Високий, р╕вний степ,
Зелений ряд могил.
╤ мр╕йна далеч╕нь,
Що млою син╕х крил
Чару╓ ╕ зове
до елл╕нських колон╕й
(М. Зеров).
Ми - душ╕, що насм╕лились
безсмертя
Сво╓ збагнути
(Дж. Г. Байрон, пер. М. Кабалюк).
Займенники котрий та який у ц╕й функц╕╖ малоприродн╕, хоча загалом норми укра╖нсько╖ мови допускають ╖хн╕й ужиток перед постпозиц╕йним п╕дрядним означальним реченням.
Але незм╕нне формою що не може визначити вс╕ непрям╕ в╕дм╕нки. Для цього укра╖нська мова, як ╕ деяк╕ ╕нш╕, дода╓ до слова що особовий займенник у трет╕й особ╕ потр╕бного роду та в╕дм╕нка: що в╕н, що вона, що п╕д нею, пор.: "Та в його така соп╕лка була, що в╕н нею зв╕р╕в сво╖х викликав" (╤. Рудченко); "Бодай та степовая могила запала, що я п╕д нею жито жала" (П. Чубинський).

(Дал╕ буде).

Шановн╕ читач╕! Кер╕вництво Льв╕вського Нац╕онального ун╕верситету та шанована пан╕ авторка Р. П. Зор╕вчак вир╕шили подарувати 50 екземпляр╕в книги "Бол╕ти болем слова нашого..." кримським учителям-мовникам. Пов╕домте редакц╕╖, кому потр╕бна книга!

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3972

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков