"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#28 за 07.07.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 27).
Про сн╕г у Львов╕
"Льв╕в швидше у сн╕гу" - чита╓мо в газет╕, ╕ знову згадуються слова великого словолюба О. Кундз╕ча про "погублен╕ д╕╓зи нашо╖ мови". Адже в цитованому реченн╕ треба було б зам╕сть живцем переданого з рос╕йсько╖ слова "швидше" (пор. рос╕йське "Львов скорее в снегах") ужити укра╖нське слово в╕дпов╕дно╖ контекстно╖ семантики "радше" ("Льв╕в радше в сн╕гу"). А витончений словолюб висловився б зовс╕м ╕накше - "Щось засн╕жило у Львов╕". Загалом, у таких випадках чимало залежить в╕д контексту.
Що... ...то - чим... ...тим
Народна укра╖нська мова зна╓ складений сполучник "що... ... то", пор.: "Треба т╕кати зв╕дси, ╕ що скор╕ш - то л╕пше" (С. Черкасенко); "Що б╕льше усв╕домлював, то б╕льша ненависть змагала його" (В. П╕дмогильний). Складений сполучник "чим... ... тим" - насл╕док надм╕рного впливу рос╕йсько╖ мови, пор.: "Чем дальше в лес, тем больше дров". Ступенювання прикметник╕в: "найб╕льш в╕дпов╕дальний етап" чи "найв╕дпов╕дальн╕ший етап"? В укра╖нськ╕й мов╕ ╓ дв╕ форми ступенювання прикметник╕в: проста (додаванням суф╕кса -╕ш або -ш у вищому ступен╕ та додаванням преф╕кса "най" до форми вищого ступеня у найвищому, прим.: довгий - довший - найдовший) та складена, анал╕тична, що утворю╓ться додаванням до звичайного ступеня слова "б╕льш" (для вищого ступеня) та слова "найб╕льш" (для найвищого ступеня): здоровий - б╕льш здоровий - найб╕льш здоровий. Укра╖нське художн╓ та народне мовлення нада╓ (за деякими винятками) перевагу прост╕й форм╕, що ╓ природн╕шою. Вона сп╕взвучна з ритмомелодикою укра╖нсько╖ мови, ╖╖ потягом до розлогих сл╕в, до складних гомер╕вських еп╕тет╕в. Складену форму вживають тод╕, коли вона стосу╓ться д╕╓прикметника (випробуваний - б╕льш випробуваний) або коли пор╕внюють прикметник ╕з прикметником (як╕сть з як╕стю): "б╕льш ледачий, як хворий". В одн╕й з╕ сво╖х реценз╕й Г. Кочур писав: "Жодна жива людина не скаже так, як ╓ в перекладача: "Що ╓ б╕льше страшним, н╕ж б╕дний селянин", кожен скаже "що страшн╕ше". Погодьмось, що словосполучення "жива людина" семантично дуже м╕стке в наведеному вище контекст╕. Укра╖нськ╕ преф╕кси "пре" та "пра" разом ╕з нульовою формою прикметника утворюють прикметников╕ форми, що вказують на дуже великий вияв ознаки або ж на давн╕сть, споконв╕чн╕сть: Вже був то не затишок р╕дних левад, Де в╕тер хистку лозу коливав, А правда ц╕╓╖ земл╕ прастара, Яку почув ╕ вт╕лив Тарас. (Г. Кочур). А ти, пречистая, святая, Ти, сестро Феба молодая... (Т. Шевченко).
Будьмо обережн╕: не вс╕ як╕сн╕ прикметники мають ступен╕ пор╕вняння!
Граматики вказують, що як╕сн╕ прикметники виражають ознаку предмета безпосередньо лексичним значенням сво╓╖ основи ("чесний", "порядний" та ╕н.) або через властив╕сть ╕ншого поняття ("колючий", "соковитий", "мужн╕й") та що вс╕ як╕сн╕ прикметники мають ступен╕ пор╕вняння. Але як же бути з такими прикметниками, як "достойний", "правдивий", "порядний", "чесний"? Подумаймо: чи може бути людина "чесн╕ша" або "найчесн╕ша"? Елементарна лог╕ка та мораль п╕дказують, що можна бути лише або чесним, або нечесним. Це стосу╓ться й ╕нших названих вище прикметник╕в. Ураховуючи стверджене вище, ледь чи лог╕чно виправданим ╓ утворювати ступен╕ пор╕вняння в╕д них. Варто б подумати над доречн╕стю у звертаннях прикметника "всечесн╕ший", хоча в╕н ╓ компонентом усталено╖ форми.
Стосовно прикметник╕в, пох╕дних в╕д власних назв
Споконв╕ку ц╕ прикметники пишуться в укра╖нськ╕й мов╕ з мало╖ л╕тери. Це засв╕дчують так╕ авторитетн╕ словники, як чотиритомний "Словник укра╖нсько╖ мови" Б. Гр╕нченка (К., 1907 - 1909, перевидано К., 1958 р.,), одинадцятитомний академ╕чний "Словник укра╖нсько╖ мови" (Ки╖в, 1970 - 1980), "Правописний словник" Г. Голоскевича (Нью-Йорк, 1955), "Правописний словник укра╖нсько╖ мови" за ред. Я. Рудницького ╕ К. Церкевича (Нью-Йорк - Монреаль, 1979). Ц╕ ж правописн╕ норми засв╕дчу╓ величезний корпус укра╖номовно╖ л╕тератури - науково╖, науково-популярно╖, художньо╖ тощо. Правда, в укра╖нських виданнях, зокрема в пер╕одиц╕ англомовного св╕ту, все част╕шають випадки написання прикметник╕в "укра╖нський", "англ╕йський", "канад╕йський" (очевидно, правильн╕ша форма в╕д ╕менника "Канада" ╓ "канадський", пор.: Укра╖на: "укра╖нський", а не "укра╖н╕йський") з велико╖ л╕тери. Це не що ╕нше, як ╕нтерференц╕я англ╕йсько╖ мови, але ж не на побутовому, неосмисленому р╕вн╕, а на такому, де люди ще б╕льше зобов'язан╕ бути в╕дпов╕дальними за Слово...
Укра╖нська мова не надужива╓ присв╕йними займенниками
В укра╖нськ╕й газет╕ з англомовного св╕ту натрапила на речення "Ми писали наш╕ листи до р╕зних установ..." ╕ явно в╕дчула вплив англ╕йсько╖ мови, де присв╕йн╕ займенники пост╕йно вживаються перед ╕менниками, що не властиве укра╖нськ╕й мов╕. Отже, правильно: "Ми писали листи до р╕зних установ..."
╥х обов'язки - ╖хн╕ обов'язки
Питомо укра╖нський зас╕б вираження присв╕йност╕ (╖хн╕й) значно прийнятн╕ший, н╕ж родовий в╕дм╕нок (╖х). Що - який - котрий ╕ постпозиц╕йне п╕дрядне означальне речення У ц╕й функц╕╖ укра╖нському народному мовленню та укра╖нськ╕й л╕тератур╕ найвластив╕ший в╕дносний займенник що, напр.: Не цурайтесь того слова, Що мати сп╕вала, Як малого сповивала, З малим розмовляла (Т. Шевченко). Високий, р╕вний степ, Зелений ряд могил. ╤ мр╕йна далеч╕нь, Що млою син╕х крил Чару╓ ╕ зове до елл╕нських колон╕й (М. Зеров). Ми - душ╕, що насм╕лились безсмертя Сво╓ збагнути (Дж. Г. Байрон, пер. М. Кабалюк). Займенники котрий та який у ц╕й функц╕╖ малоприродн╕, хоча загалом норми укра╖нсько╖ мови допускають ╖хн╕й ужиток перед постпозиц╕йним п╕дрядним означальним реченням. Але незм╕нне формою що не може визначити вс╕ непрям╕ в╕дм╕нки. Для цього укра╖нська мова, як ╕ деяк╕ ╕нш╕, дода╓ до слова що особовий займенник у трет╕й особ╕ потр╕бного роду та в╕дм╕нка: що в╕н, що вона, що п╕д нею, пор.: "Та в його така соп╕лка була, що в╕н нею зв╕р╕в сво╖х викликав" (╤. Рудченко); "Бодай та степовая могила запала, що я п╕д нею жито жала" (П. Чубинський).
(Дал╕ буде).
Шановн╕ читач╕! Кер╕вництво Льв╕вського Нац╕онального ун╕верситету та шанована пан╕ авторка Р. П. Зор╕вчак вир╕шили подарувати 50 екземпляр╕в книги "Бол╕ти болем слова нашого..." кримським учителям-мовникам. Пов╕домте редакц╕╖, кому потр╕бна книга!
"Кримська Свiтлиця" > #28 за 07.07.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=3972
|