"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2003 > Тема "Душі криниця"
#2 за 10.01.2003
ОСІННІЙ БЛЮЗ
Наталя МУХІНА, педагог.
ОСІННІЙ БЛЮЗ В моїх очах тремтить надія. А дощ усе розлуку сіє. А дощ усе розлуку сіє. А дощ сховавсь мені під вії. Сльоза, мов скло. Співає вітер Осінній блюз. Танцюють квіти, Танцює лист. Чомусь не в парі... Осінній блюз - останні чари. Звучать дощу сумні акорди, В моїй душі зростало "форте", В твоїх очах було "піано"... Осінній блюз. Фортепіано.
СКАРБ "Щедрик, щедрик, щедрівочка" - Розійшлася пісня по селі. Щедрували мої тато й мама, Як були колись іще малі. "Щедрий вечір! Сонечка вам в хаті, І здоров'я й хліба на столі". Чули ці слова дідусь і бабця, Як були колись іще малі. Слово "щедрий" - тепле і ласкаве. Звичне слово і таке просте. Сіяли іздавна жито в полі Й промовляли: "Щедро хай зросте!" Коли гості мались на порозі, Господиня рвалася навпіл: Щоб усе, що Бог послав у хату, Щедро подавалося на стіл. Стелеться дорога рушниками. На столі - весільний коровай. Радісно щебечуть молодята. Доле щедрая, до двору завертай! Ти зростаєш дуже швидко, сину, То візьми собі уже на карб: Маєш українське щедре серце - Найцінніший, найдорожчий скарб!
ЦИГАНЧА Циганча в хустині за плечима. Чорні перли - в пістряві спідниць. І блищать вкарбовані вокзали В ободах коричневих зіниць. В натовпі, неначе у бистрині: - Погадаю, ручку золоти! - Дай на хліб, на одіжку дитині. - Не тікай, - хапає. - Підожди! Та боїться кожен знати долю. Краще вже не знати й не гадать. І гадає молода циганка - Чим дитя сьогодні годувать. А воно замурзане і босе, Попри всю циганську волю й рай, Хрестиком на материній шиї Засинало зморене украй.
ОЙ ЛЕТІЛИ ЛЕБЕДІ... Ой летіли лебеді кудись Повз хатину, що в саду сховалась. Скинули по пір'ячку униз, Щоб в дорогу матінка збиралась. Пір'я тихо падало на двір - Дивувалось літо заметілі! Я й не зогляділася - коли Стала, мов лебідка, мама біла. В високості чути було лиш Крил бентежний поклик за собою, І тулився злякано спориш До підошви мокрою щокою. Мамо, люба, в небо не дивись! Розійдуться смутки вечорові. Я за тебе, рідна, помолюсь, Щоб жива була ти і здорова.
БІГЛА ОСІНЬ Підібгавши благеньку сукню, Бігла полем розхристана осінь, І впиналась стерня колюча У беззахисні ноги босі... Не біжи! Зачекай! Не зігріють! То омана - зимові заграви. Обережно: не обпечися Першим льодом зчорнілого ставу. Не згуби, не дорви сорочини. Збережи ще тепла краплину. Подивись - у очах горобини Тліє щем на тонкій павутині. Не журись, моя мила осінь, Моя діво, моя Маріє! Заплету я тобі у коси Теплі сни і зелені мрії.
м. Саки.
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 10.01.2003 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=401
|