ДОНБАС: БУРЕМНИМ ШЛЯХОМ РЕВОЛЮЦ╤╥ Ще 20 рок╕в тому н╕хто не сказав би, що Донбас в громадянськ╕й в╕йн╕ п╕дтримував повстанськ╕ загони Махна та др╕бних локальних отаман╕в. Вс╕ в один голос розпов╕дали про славн╕ шахтарськ╕ полки та добровольц╕в до Червоно╖ арм╕╖, та тепер вже почина╓ вимальовуватись схема повстанських д╕й на теренах Донеччини. Моя розпов╕дь буде про найближчий до Донецька зараз район Мар’╖нський (в роки Визвольних змагань Мар’╖нський пов╕т). У роки революц╕й пов╕т палав полум’ям повстань, зам╕шаних на згадках про колишню козацьку вольницю. ╤ д╕тьми ц╕╓╖ вольниц╕ були низка отаман╕в махновського напрямку. Ще за час╕в н╕мецько╖ окупац╕╖ почався анарх╕чний рух, пот╕м в╕н роз╕йшовся народом п╕д час розкуркулення ╕ набрав оберт╕в. Безперечно, найв╕дом╕шим отаманом був Як╕в Маскалевський, отаман Золотий Зуб. Майбутн╕й повстанець народився в сел╕ Катерин╕вка Мар’╖нського пов╕ту, п╕д час Першо╖ св╕тово╖ став повним георг╕╖вським кавалером ╕ отримав чин п╕дпрапорщика, п╕сля в╕йни працював шахтарем. З 1918 року почав брати участь у революц╕йних д╕ях анарх╕чних груп, в цьому ж роц╕ орган╕зував заг╕н (максимальна к╕льк╕сть доходила до 600 - 700 шабель, 30 - 40 тачанок з кулеметами), який боровся проти комунар╕в ╕ б╕логвард╕йц╕в. Ц╕кавим ╕ безпрецедентним фактом залиша╓ться те, що ╕ п╕д час перебування Батька Махна з╕ сво╖м в╕йськом в склад╕ Червоно╖ арм╕╖, Маскалевський воював проти комунар╕в, розганяв ╖хню орган╕зац╕ю ще у зародку, роздавав селянам землю. Жоден повстанець його ватаги не грабував ╕ не обкрадав м╕сцеве населення. З╕ сво╖м загоном отаман брав участь у боях поблизу Гуляйполя ╕ Олек-сандр╕вська (Запор╕жжя), був в╕дзначений за хоробр╕сть самим Батьком. В 1920 - 1921 рр. заг╕н почина╓ розпадатись, б╕йц╕ знев╕рились в перемоз╕ ╕ почали розходитись по дом╕вках, на б╕льш╕сть чекали дружини ╕ стар╕ батьки. Та все ж до 1922 року Маскалевський мав 250 - 300 повстанц╕в, загартованих боями з╕рвигол╕в. Але далась взнаки втома, наприк╕нц╕ 1922 року отамана було захоплено ╕, про спроб╕ втекти з в’язниц╕, вбито. П╕сля цього заг╕н розпався, дехто п╕шов шукати вольностей до Гуляй-поля, та там вже не було ан╕ арм╕╖, ан╕ самого Батька. Так зак╕нчилось життя повстанц╕в геро╖чно╖ ватаги. Пот╕м радянська пропаганда з ус╕х повстанц╕в вс╕х ор╕╓нтац╕й зробить таких соб╕ бандюк╕в а-ля «Пан атаман Гриц╕ян Тавр╕ческ╕й ╕ Попандопуло», що не мали н╕ ╕де╖, н╕ Бога ╕ дбали лише про власне черево. Але справжн╕ геро╖ в народ╕ ще довго матимуть правдиву славу, славу месник╕в з мученицькими ореолами. Олекс╕й БЕШУЛЯ. с. ╢лизавет╕вка, Мар'╖нський район Донецько╖ обл.
Ф╤ЛЬМ ПРО ПОВСТАННЯ Ки╖вський режисер Михайло Ткачук разом ╕з представниками Канади презентував у Тернопол╕ першу з трьох частин документального ф╕льму про Норильське повстання 1953 року, пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу. Тод╕ в результат╕ орган╕зованих д╕й пол╕тв’язн╕в було парал╕зовано одну ╕з ланок у систем╕ ГУЛАГу. Повстанський ком╕тет усунув адм╕н╕страц╕ю в╕д кер╕вництва табором. Два м╕сяц╕ повстанц╕ не п╕дкорялися вимогам влади. А пот╕м по них було в╕дкрито вогонь. Загинуло близько двох сотень в’язн╕в, к╕лька сотень ос╕б було поранено. У пам’ять про т╕ под╕╖ на Терноп╕лл╕ свого часу розпочалися зйомки ф╕льму, який розпов╕дав про под╕╖ у каторжанськ╕й зон╕ «Горлагу» заполярного м╕ста Норильська. П╕д час створення ф╕льму використано великий обсяг документ╕в, спогади учасник╕в ╕ св╕дк╕в тих под╕й.