"Кримська Свiтлиця" > #43 за 20.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
#43 за 20.10.2006
БОЛ╤ТИ БОЛЕМ СЛОВА НАШОГО...
Роксолана ЗОР╤ВЧАК
(Продовження. Поч. у № 8 - 42). Оск╕льки в давнину р╕к починався з березня, то й почнемо з цього м╕сяця. Назва першого м╕сяця весни - березень - пов’язана з брунькуванням у цей час берези, ╕з збиранням ╖╖ соку. Недаремно в деяких гов╕рках цей м╕сяць зовуть також «сочнем», «соковиком». ╤з давньоукра╖нсько╖ мови веде сво╓ походження р╕дк╕сна тепер назва третього м╕сяця «берез╕ль», або «березоль», де компоненти «золь» ╕ «з╕ль» - це р╕зн╕ вар╕анти одного кореня з╕ значенням «зелений», пор.: «Про весну шум╕в весною берез╕ль» (В. Сосюра). Саме оцю стародавню назву використав наш ген╕альний режисер Лесь Курбас для свого мистецького об’╓днання «Берез╕ль» (1922 - 1933), що вписало золоту стор╕нку в ╕стор╕ю св╕тового театру. При нагод╕ зазначимо, що англ╕йська назва March походить в╕д ╕мен╕ римського бога в╕йни Марса (Mars). Назва четвертого м╕сяця - кв╕тень, бо саме тод╕ наступа╓ пора цв╕т╕ння рослин; травень познача╓ м╕сяць буйного розвитку трави. Англ╕йська назва April походить в╕д латинського слова «ареr╕rе» - «в╕дкриватися», May - в╕д ╕мен╕ латинсько╖ богин╕ росту Ма╕а. Щодо назви шостого м╕сяця, то найпереконлив╕шою вида╓ться верс╕я, зг╕дно з якою слово червень пов’язане з тим, що в цьому м╕сяц╕ масово з’являються черв’яки, зокрема червець, з якого виготовляють червону фарбу для тканин. Англ╕йська назва June, найправдопод╕бн╕ше, асоц╕ю╓ться з Юноною (Juno), в римськ╕й м╕фолог╕╖ дружиною Юп╕тера, володаркою небес, богинею шлюбу. Походження назви липень ц╕лком прозоре: у цю пору цв╕туть липи, ╕ бджоли знаходять соб╕ смачну поживу. У д╕алектах укра╖нсь-ко╖ мови вживаються ще й ╕нш╕ назви сьомого м╕сяця: «б╕лень» (бо тод╕ б╕лять полотно), «косень» (починають косити трави), «кивень» (в╕дганяючи мух, кон╕ енерг╕йно кивають головами), «╜едзень» (тод╕ тварини особливо терплять в╕д ╜едз╕в). На Под╕лл╕ побуту╓ д╕алектна форма «липець» (очевидно, полон╕зм), пор.: «Та ще далеко було до п’ятнадцятого липця, т╕льки червень недавно почався» (А. Свидницький). Слово липець - пол╕семантичне ╕ познача╓ також липовий мед, як ось:
Мудро╖ мови мед золотистий, липець пахучий нам до сподоби. (М. Драй-Хмара).
Англ╕йська назва July завдячу╓ сво╓ походження Юл╕ю Цезарю. Серпень - м╕сяць серпа, тобто жнив. Англ╕йське слово August веде св╕й родов╕д в╕д ╕мен╕ римського ╕мператора Августа. Вересень пов’язують ╕з важливою у бдж╕льництв╕ рослиною верес (вереск), що найбуйн╕ше цв╕те у вересн╕. Жовтень - м╕сяць, коли листя жовт╕╓, а листопад - коли воно опада╓. ╤нколи для позначення одинадцятого м╕сяця вжива╓ться назва «падолист». Англ╕йськ╕ назви September, October, November, December походять в╕д латинських числ╕вник╕в sept, octo, novem, decem, бо в римському календар╕, де р╕к починався в березн╕, це були, в╕дпов╕дно, сьомий, восьмий, дев’ятий та десятий м╕сяц╕. Укра╖нський же грудень пов’язаний ╕з тим, що мокра в╕д ос╕нн╕х дощ╕в земля замерза╓, ╕ дорога ста╓ грудкуватою. Перший м╕сяць року називають с╕чнем в╕д давньоукра╖нського слова «с╕кти»: саме в цю пору наш╕ предки вирубували л╕с, чагарник, готуючи землю для пос╕ву с╕льськогосподарських культур. Водночас, це м╕сяць, коли у в╕тряну погоду с╕че сн╕гом. У зах╕дноукра╖нських гов╕рках с╕чень називають ╕нколи «просинець» (в╕д слова «синь»): адже в цьому м╕сяц╕ ста╓ б╕льше сонячних дн╕в. Англ╕йська ж назва January походить в╕д римського бога Януса (Janus), що вартував небо. Назва лютий закр╕пилася за другим м╕сяцем тому, що лютнев╕ морози бувають болюче дошкульн╕. Англ╕йська назва February походить в╕д латинського слова februo («очищаюсь жертвою»). Ус╕ назви м╕сяц╕в в укра╖нськ╕й мов╕ (кр╕м казок, де вони ╓ д╕йовими особами) пишуться з мало╖ л╕тери. Ус╕ вони - ╕менники, кр╕м «лютого». Але лютий - прикметник лише за формою. У назв╕ м╕сяця в╕н перейшов в ╕менник, а тому поряд ╕з числом, що вказу╓ на певний день, завжди вжива╓ться в родовому в╕дм╕нку, пор. «дев’ятнадцятого лютого» (а не «дев’ятнадцяте люте»). Про чудов╕ л╕тн╕ м╕сяц╕ липень ╕ серпень
Як╕ ж прозор╕ назви укра╖нських л╕тн╕х м╕сяц╕в, зокрема липня та серпня. В╕чний г╕мн укра╖нським липам створив ще зовс╕м юний, двадцятил╕тн╕й (у 1911 р.) Павло Тичина: Ви зна╓те, як липа шелестить У м╕сячн╕ веснян╕ ноч╕? - Кохана спить, кохана спить, П╕ди збуди, ц╕луй ╖й оч╕, Кохана спить... Ви чули ж бо: так липа шелестить.
Ви зна╓те, як сплять стар╕ га╖? - Вони все бачать кр╕зь тумани. Ось м╕сяць, зор╕, солов’╖... «Я тв╕й», - десь чують д╕дугани. А солов’╖!... Та ви вже зна╓те, як сплять га╖! Липовий цв╕т осп╕ваний у багатьох поез╕ях, зокрема в зажурен╕й л╕риц╕ В. Св╕дзинського:
Не прийшла ти. Один без тебе, Я липовий цв╕т з╕рвав. ╤ сонце прозорим медом Точилося по листю трав. Я л╕г ╕ заснув. Збудився - Нема медяного дня. ╤ т╕льки зоря над га╓м, Як грива гн╕дого коня. ╤ липовий цв╕т коло мене, Що ми мали зривати вдвох. ╤ липовий цв╕т од спеки Помарн╕в ╕ посох. Я смутно ╕шов на зах╕д, Гн╕дих шерстинок шукав. ╤ думав про тебе - ╕ тихо З╕в’ялений цв╕т ц╕лував.
Доречно, що саме в хл╕бодайному краю хл╕боробний нар╕д назвав восьмий м╕сяць - м╕сяць збору урожаю - серпнем за назвою серпа - с╕льськогосподарського знаряддя для зр╕зання злак╕в, трави при корен╕. У народн╕й фразеолог╕╖ ╕ липень, ╕ серпень - досить популярн╕ м╕сяц╕, як ось: «Липнева роса - як сльоза»; «В липн╕ на двор╕ пусто, зате на пол╕ густо»; «У липн╕ хоч роздягнись, а в грудн╕ тепло одягнись»; «Чого липень ╕ серпень не доварять, того ╕ вересень не досмалить»; «Той, хто шука╓ в серпн╕ холоду, натерпиться в зим╕ голоду»; «У серпн╕ серпи гр╕ють, а вода холодить»; «У серпн╕ спина мл╕╓, а зерно сп╕╓»; «У серпн╕ хл╕боробу три роботи: ╕ косити, ╕ орати, ╕ с╕яти». Про укра╖нський чорнозем В Укра╖н╕ ╓ р╕зн╕ ╜рунти (дерново-п╕дзолист╕, каштанов╕, болотн╕ та ╕н.), одначе горд╕сть та любов укра╖нц╕в - це чорнозем, дуже родючий масний чорний ╜рунт, що утворився переважно в степових ╕ л╕состепових районах Укра╖ни. В╕н ╓ одним з головних концепт╕в нашо╖ культури, символом Укра╖ни, згадаймо в╕рш «╤ Б╓лий, ╕ Блок...» П. Тичини: Чорнозем п╕дв╕вся ╕ дивиться в в╕ч╕, ╕ кривить обличчя в кривавий св╕й см╕х. Поете, любити св╕й край не ╓ злочин, коли це для вс╕х!
(Дал╕ буде).
"Кримська Свiтлиця" > #43 за 20.10.2006 > Тема "На допомогу вчителеві"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4213
|