|
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 10.11.2006 > Тема "Крим - наш дім"
#46 за 10.11.2006
ТОЛЕРАНТН╤СТЬ ПО-КРИМСЬКИ
Тамара СОЛОВЕЙ.
Серед численних свят св╕тського характеру, з`ясову╓ться, ╓ ╕ М╕жнародний день толерантност╕, який припада╓ на 16 листопада. Тож, як бачимо, це поняття, що р╕зними людьми тракту╓ться по-р╕зному, а в ц╕лому - схоже, ╓ дуже важливим в усьому св╕т╕. Бо толерантн╕сть - основна умова людського сп╕в╕снування в мир╕, дружб╕ та порозум╕нн╕.
Як нещодавно стало в╕домо кримським журнал╕стам, в Америц╕, в Лос-Анджелес╕ ╓ нав╕ть музей толерантност╕, який очолю╓ пан╕ Л╕бе Гефт (праворуч на фото), що днями побувала в Укра╖н╕, виступила з лекц╕ями в державних ун╕верситетах Ки╓ва ╕ С╕мферополя, а також, на запрошення директора з мон╕торингу свободи преси в Криму Володимира Притули, провела прес-конференц╕ю.
На не╖, схоже, ц╕лком св╕домо пан Володимир запросив представник╕в укра╖нсько╖ ╕ кримськотатарсько╖ преси, прокоментувавши цей факт для поважно╖ гост╕ приблизно так: - В Криму й дос╕ для багатьох вс╕ кримськ╕ татари - зрадники, а вс╕, хто розмовля╓ укра╖нською мовою, - нац╕онал╕сти, потенц╕йн╕ вороги Рос╕╖.
В╕н зазначив також, що для нашо╖ п╕вн╕чно╖ сус╕дки зручно, коли в Укра╖н╕ неспок╕йно, - це да╓ п╕дстави рос╕йському президенту пропонувати сво╖ послуги для врегулювання стосунк╕в, зокрема в Криму, тобто для втручання у справи незалежно╖ держави.
Пан╕ Гефт одразу ж усв╕домила, свободи яких народ╕в, у першу чергу, порушуються на п╕востров╕. Оск╕льки процес репатр╕ац╕╖ кримських татар сп╕впав з перебудовою економ╕ки, а кримське сусп╕льство було налаштоване досить агресивно до тих, хто, посилаючись на ╕сторичн╕ реал╕╖, вважа╓ себе тут господарем, то ╕ виникла нестандартна ситуац╕я, яку можна умовно назвати «вживленням» репатр╕ант╕в в кримське сусп╕льство в умовах спротиву оточення.
Журнал╕ст Ад╕ль Се╕тбек╕ров прокоментував бачення становища сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в досить детально, в╕н наголошував на небажанн╕ кримсько╖ влади вид╕ляти земл╕ кримським татарам на п╕вденному узбережж╕, заявляючи, що саме його сп╕вв╕тчизники складали до в╕йни 80% тамтешн╕х жител╕в. А зв╕дси ╕ самозахоплення. За його словами, з 300 кримськотатарських поселень лише три санкц╕оновано владою.
Та що могла сказати на це пан╕ Гефт, яка не ╓ н╕ президентом, н╕ сп╕кером, н╕ нав╕ть громадянкою Укра╖ни? Вона зауважила, що не береться виносити як╕сь вердикти. ╤нститут толерантност╕ не ╓ воюючою стороною. В╕н виступа╓ здеб╕льшого в рол╕ спостер╕гача та просв╕тителя ╕ оперу╓ б╕льше ф╕лософськими категор╕ями, що створюють певне п╕д╜рунтя для вир╕шення людьми проблем щодо захисту сво╖х свобод, людсько╖ г╕дност╕.
- Страх або ж в╕дсутн╕сть ╕нформац╕╖ можуть перетворитися на ненависть, ╕ людина згодна в╕дмовитися в╕д сво╖х свобод на користь безпеки, - зауважила пан╕ Гефт.
А Ад╕лю Се╕тбек╕рову порадила д╕яти з допомогою слова, правдивою ╕нформац╕╓ю завойовувати все б╕льше прихильник╕в. ╤ тод╕ стане можливим прийняття того чи ╕ншого закону.
- Я не маю повноважень судити про правом╕рн╕сть д╕й уряду Укра╖ни. Але можу навести приклади з нашого американського життя. Конституц╕╖ США - 200 рок╕в, вт╕м вона пост╕йно п╕дда╓ться анал╕зу. Поступово розробляються нов╕ закони. ╤н╕ц╕атива надходить в╕д общин, як╕ закликають до громадянсько╖ уваги ╕ поширюють коло сво╖х приб╕чник╕в. Т╕льки маючи багато сп╕льник╕в ╕ партнер╕в, можна зрушити ту чи ╕ншу справу.
Зрозум╕ло, що пан╕ Гефт висловлювалася в м╕ру сво╓╖ компетенц╕╖, а також зг╕дно з позиц╕╓ю музею, який очолю╓: там н╕кого не закликають братися за вила. Нав╕ть тод╕, коли здоровий глузд п╕дказу╓, що толерантн╕сть (найпоширен╕ше трактування - терпим╕сть) теж повинна мати свою межу.
Так, поважна гостя розпов╕ла, що Америка, яка щиро спов╕ду╓ свободу слова, найб╕льше заполонена ╕нтернетними сайтами, що розпалюють у молод╕ ворожнечу, плекають в н╕й ненависть, п╕дштовхують до терористичних д╕й, деяк╕ з них нав╕ть ╕нструктують, як зробити бомбу. Тож, як бачимо, свобода ма╓ р╕зн╕ обличчя ╕ активному злу важко протиставити смирення, терпим╕сть, обмеження роз’яснювальною роботою.
- У св╕т╕ ╕сну╓ 6000 сайт╕в ненавист╕, - зауважила пан╕ Гефт.
╤ до цього хот╕лося додати: а музей толерантност╕ ╓ лише один. Ось чому його прац╕вники ╕ намагаються охопити в╕дпов╕дною просв╕тницькою ╕нформац╕╓ю якомога б╕льше громадян. ╤, певне, не випадково американське посольство в Укра╖н╕ (представниця його теж була присутньою на прес-конференц╕╖) з╕н╕ц╕ювало зустр╕ч╕ пан╕ Гефт з кримчанами, воно зважило на притаманну наш╕й автоном╕╖ м╕жетн╕чну напругу.
Ц╕лком природно, якби на ц╕й зустр╕ч╕ прозвучала ╕ проблема кримського укра╖нства (що, зда╓ться, ╕ передбачалося). Але в╕дпов╕дальна за випуск укра╖номовного додатку газети ВР АРК «Крымские известия» «Крим-ський д╕алог» Св╕тлана Кал╕парова працю╓ в ╕нш╕й, позаетн╕чн╕й площин╕, а порушити цю тему, аби пот╕м под╕литися думками поважно╖ гост╕ на шпальтах «Кримсько╖ св╕тлиц╕», було складно - не зважаючи, що розмова в╕дбувалася п╕д гаслом всезагально╖ «толерантност╕», дехто в╕д╕брав надто багато часу у шановних американок.
Тож, зда╓ться, св╕й власний музей толерантност╕ ми створимо ще не скоро. Бо в╕та╓ться у нас поки що дещо ╕нша модель повед╕нки.
╤ взагал╕, нам би от╕ заокеанськ╕ проблеми, чи не так?
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 10.11.2006 > Тема "Крим - наш дім"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4252
|
ДЕМОНТАЖ КУПОЛА УКРА╥НСЬКОГО СОБОРУ У КРИМУ:
