Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 17.11.2006 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 17.11.2006
В╤ЧНА ЕНЕРГ╤Я ДУШ╤
Петро ВОЛЬВАЧ

ДО 70-Л╤ТТЯ ВИЗНАЧНОГО ФАХ╤ВЦЯ НАФТОГАЗОВО╥ СПРАВИ ПРОФЕСОРА Р. С. ЯРЕМ╤ЙЧУКА

Аби добре вивчити людину, як стверджу╓ народна мудр╕сть, з нею необх╕дно з'╖сти пуд сол╕. ╤нод╕ для тако╖ вельми тонко╖ та дел╕катно╖ справи ╕ к╕лькох з'╖дених пуд╕в сол╕ виявля╓ться замало. Адже ск╕льки за мо╓╖ пам'ят╕ галасливих громадських д╕яч╕в та амб╕тних пол╕тичних вожд╕в м╕сцевого розливу з часом перетворилися на ординарних обивател╕в, а ╕стеричн╕ революц╕онери та революц╕онерки з фосфоричним блиском в очах у екстремальних ситуац╕ях демонстрували гутаперчеву безхребетн╕сть та безпринципн╕сть. Дехто з них нав╕ть висв╕чувався як впроваджений провокатор або звичайн╕с╕нький добре законсп╕рований стукач. На мо╓му житт╓вому шляху таких траплялося чимало.
Для того, щоб пересв╕дчитися у високих моральних якостях мого нового знайомого, близького товариша та однодумця професора Романа Семеновича Ярем╕йчука, мен╕ не довелося ╖сти багато сол╕. З ним я познайомився к╕лька рок╕в тому на одн╕й з щор╕чних сес╕й Наукового товариства ╕мен╕ Тараса Шевченка (НТШ) у Львов╕. Мен╕ в╕дрекомендував ╕вано-франк╕вського науковця генеральний секретар св╕тово╖ ради та голова НТШ в Укра╖н╕, незабутн╕й академ╕к Олег Роман╕в. В╕н зазначив, що голова ╕вано-франк╕вського осередку Товариства професор Роман Ярем╕йчук ма╓ скоро перебазовуватися на пост╕йну роботу до Криму, тож наш Кримський осередок поповниться новим активним членом та вельми патр╕отичною людиною.
Роман Семенович як декан новоствореного сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й д╕йсно невдовз╕ пере╖хав до Криму. Для л╕тньо╖ людини та науковця, який упродовж трьох десятил╕ть у пров╕дному в галуз╕ ╤вано-Франк╕вському нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ нафти ╕ газу створив знану у св╕т╕ наукову школу, п╕дготував к╕лькох доктор╕в та к╕лька десятк╕в кандидат╕в наук, пере╖зд до Криму багатьом друзям видавався досить ризикованим вчинком. Адже повноц╕нний ╕ досить складний техн╕чний факультет створювався майже на голому м╕сц╕ та на навчальн╕й баз╕ кримського закладу, тод╕ це була Кримська академ╕я природоохоронного ╕ курортного буд╕вництва. В╕дважному науковцю з ╤вано-Франк╕вська довелося докор╕нно зм╕нювати не лише усталений спос╕б життя, близьке оточення, але й сол╕дну наукову базу техн╕чного ун╕верситету. Мабуть, не кожний професор в╕дважиться на те, щоб на схил╕ л╕т пом╕няти затишне помешкання у спок╕йному ╤вано-Франк╕вську на студентський гуртожиток у С╕мферопол╕. ╤ це у той час, коли по всьому п╕вострову вирували пол╕тичн╕ пристраст╕, розпалювалася м╕жнац╕ональна ворожнеча, штучно п╕д╕гр╕валися антиукра╖нськ╕ та антидержавницьк╕ настро╖.
Як першокласний фах╕вець нафтогазово╖ справи, на навчальних пос╕бниках якого вчаться нафтогазовики багатьох кра╖н св╕ту, професор Р. С. Ярем╕йчук добре знав, що майбутню енергетичну безпеку Укра╖ни можуть забезпечити лише малорозв╕дан╕, недостатньо вивчен╕ ╕ майже не осво╓н╕ багатющ╕ родовища нафти та газу у Криму, перш за все на шельфах Чорного та Азовських мор╕в. Учений добре розум╕в, що саме для цього рег╕ону будуть конче потр╕бн╕ високопрофес╕йн╕ фах╕вц╕ нафтогазово╖ справи. Багатол╕тн╕й досв╕д державно╖ нафтогазово╖ компан╕╖ "Чорноморнафтогаз" дов╕в значну перспективн╕сть осво╓ння кримських родовищ.
Як зав╕дувач кафедри "Морськ╕ нафтогазов╕ споруди" та декан
сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й Роман Семенович дав пут╕вку у життя десяткам кримських юнак╕в та д╕вчат. Вони усп╕шно працюють в систем╕ ДАК "Чорноморнафтогаз". А тисяч╕ його вихованц╕в розвивають нафтогазов╕ комплекси не лише в Укра╖н╕, але й у багатьох кра╖нах далекого та близького заруб╕жжя.
К╕лькар╕чний досв╕д сп╕льного факультету нафтогазових технолог╕й ╤вано-Франк╕вського та кримського навчальних заклад╕в, науковим ╕деологом та адм╕н╕стративним керманичем якого ╓ професор Роман Ярем╕йчук, спростував хибне твердження зашорених ╕мперсько-шов╕н╕стичною ╕деолог╕╓ю щодо кримських перспектив у впровадженн╕ та використанн╕ державно╖ мови у вищих навчальних закладах автоном╕╖. Нав╕ть найскладн╕ш╕ техн╕чн╕ дисципл╕ни студентам цього факультету у перш╕ три роки навчання на теренах Криму читаються укра╖нською мовою. Студенти з ц╕лковитим розум╕нням ставляться до факультетських вимог ╕ усп╕шно опановують державною мовою б╕льш╕сть фахових дисципл╕н. ╤ коли в останн╕ два роки вони в╕дбувають на навчання до ╤вано-Франк╕вська, то у навчанн╕ не мають жодних проблем. За р╕внем знань укра╖нсько╖ та англ╕йсько╖ мов ╕ фахових дисципл╕н кримська студентська молодь не поступа╓ться мешканцям материково╖ Укра╖ни. З особливою теплотою декан завжди говорить про працьовит╕сть, наполеглив╕сть та патр╕отизм кримськотатарських студент╕в. Волод╕ння державною та англ╕йською мовами дозволя╓ випускникам цього престижного закладу працювати на в╕дпов╕дальних посадах у нафтогазовому комплекс╕ не лише в Укра╖н╕, але ╕ за ╖╖ межами.
Попит на випускник╕в факультету завжди високий. ╥х охоче беруть на роботу не лише у Криму, але й у р╕зних рег╕онах Укра╖ни та за кордоном. Студенти факультету, завдячуючи декану, отримують, кр╕м сол╕дно╖ фахово╖ п╕дготовки, ще й патр╕отичне виховання. П╕д час пр╕снопам'ятних виборчих кампан╕й студенти цього факультету не брали участ╕ у злочинних вояжах по кра╖н╕, ╖х не залучали до так званих "каруселей", вони не б╕гали по м╕тингах з прапорами чужо╖ кра╖ни. ╤ у цьому неабияка заслуга декана факультету професора Р. С. Ярем╕йчука. Досв╕дчений педагог ╕ видатний науковець твердо переконаний, що процеси п╕дготовки високопрофес╕йних фах╕вц╕в та патр╕отичного виховання завжди т╕сно перепл╕таються ╕ ╓ непод╕льними. Сам же Роман Семенович завжди займав активну громадську позиц╕ю. Нав╕ть у найтяжчу для кра╖ни добу брежн╓всько-андроповського застою вихователь молод╕ перебував у центр╕ громадського життя. Можливо, саме завдячуючи йому для науки та нафтогазового комплексу Укра╖ни було збережено сотн╕ талановитих фах╕вц╕в. Зазначимо, що у той час випускник асп╕рантури Всесоюзного науково-досл╕дного ╕нституту бурово╖ техн╕ки - ВНД╤БТ
(м. Москва) працював проректором з науково╖ роботи та зав╕дувачем кафедри ╤вано-Франк╕вського техн╕чного ун╕верситету нафти ╕ газу. Московська асп╕рантура та усп╕шний захист кандидатсько╖ дисертац╕╖ у найпрестижн╕шому в кра╖н╕ науковому заклад╕ в╕дкривали талановитому галичанину величезн╕ кар'╓рн╕ перспективи. Адже молодому науковцю доручили зав╕дувати пров╕дним ╕ вельми усп╕шним в╕дд╕лом виробничих випробувань. Проте Романа Семеновича Москва не звабила. В╕н мр╕яв повернутися в Укра╖ну ╕ працювати на р╕дн╕й галицьк╕й земл╕.
Багатол╕тня наукова та педагог╕чна робота Романа Семеновича в ╤вано-Франк╕вському нац╕ональному техн╕чному ун╕верситет╕ нафти ╕ газу - зоряний час у його д╕яльност╕. Все життя та д╕яльн╕сть визначного укра╖нського науковця пов'язан╕ з нафтогазовим комплексом. ╤ це не ╓ випадков╕стю. Адже в╕н народився ╕ вир╕с в самому центр╕ в╕тчизняно╖ нафтогазово╖ промисловост╕. Про важку й потр╕бну працю нафтовик╕в с╕льський хлопець з╕ Снятинщини знав не лише з твор╕в ген╕ального ╤вана Франка, а й з реального життя. Адже саме п╕сля в╕йни у Зах╕дн╕й Укра╖н╕ розпочалося ╕нтенсивне осво╓ння нафтогазових надр.
Не ╓ та╓мницею, що упродовж к╕лькох пово╓нних десятил╕ть на нафт╕ та газ╕, добутих ╕з родовищ Зах╕дно╖ Укра╖ни, значною м╕рою базувалася вся промислов╕сть радянсько╖ ╕мпер╕╖. Енергетичне пограбування Укра╖ни, зд╕йснене у добу комуно-б╕льшовизму, познача╓ться на ресурсн╕й залежност╕ нашо╖ держави в╕д Рос╕╖. Саме ця залежн╕сть Укра╖ни сьогодн╕ ╓ головною причиною економ╕чних катакл╕зм╕в та п╕д╜рунтям пол╕тичного шантажу ╕ економ╕чного тиску на нашу державу з боку зухвало╖ сус╕дки.
Анал╕зуючи науков╕ здобутки пров╕дного науковця нафтогазового комплексу Укра╖ни, яким ╓ професор Роман Ярем╕йчук, доходимо висновку, що його усп╕х базу╓ться на глибокому знанн╕ виробництва. Зак╕нчивши з в╕дзнакою Дрогобицький нафтовий техн╕кум, а пот╕м нафтовий факультет Льв╕всько╖ пол╕техн╕ки, майбутн╕й науковець пройшов вс╕ щабл╕ нафтовика, в╕д пом╕чника бурильника до заступника директора контори розв╕дувального бур╕ння тресту "Зах╕дбурнафтогаз" (м. Борислав Льв╕всько╖ обл.). Вченого-нафтовика професора Романа Ярем╕йчука якось важко в╕докремити в╕д виробничника. Безперечно, що саме глибоке й всеб╕чне знання бурильно╖ справи та нафтогазового виробництва ╕ забезпечило його науков╕ усп╕хи. Ще до захисту докторсько╖ дисертац╕╖ Роману Семеновичу присво╓но звання "Заслужений д╕яч науки". Доктор техн╕чних наук, професор Р. С. Ярем╕йчук - автор 140 винаход╕в. В╕н ма╓ авторськ╕ св╕доцтва не лише колишнього СРСР, але й патенти Укра╖ни, Рос╕╖, Аргентини. Винаходи укра╖нського досл╕дника впроваджуються у нафтогазових комплексах багатьох кра╖н св╕ту.
Працездатн╕сть вченого просто вражаюча. Професор Р. С. Ярем╕йчук автор понад 220 статей. В╕н п╕дготував 47 книг (монограф╕й, словник╕в, дов╕дник╕в, п╕дручник╕в, навчальних пос╕бник╕в та к╕лька енциклопед╕й). За його п╕дручниками навчаються студенти нафтогазових заклад╕в не лише в Укра╖н╕, але й сус╕дн╕й Рос╕╖, ╖х перекладають ╕ у ╕нших кра╖нах.
Укра╖нський учений - д╕йсний член к╕лькох заруб╕жних академ╕й, в тому числ╕ Рос╕йсько╖ академ╕╖ природничих наук. Напередодн╕ юв╕лею вона нагородила його Золотою медаллю Володимира Вернадського. Р. С. Ярем╕йчук п╕дготував ╕ видав у 1998 роц╕ англо-укра╖нський нафтогазовий словник. Це видання не лише забезпечу╓ п╕дготовку фах╕вц╕в нафтогазового комплексу державною мовою, але й виводить укра╖нську науку на св╕тов╕ простори. Праця визначного науковця спростову╓ вс╕ укра╖нофобськ╕ концепц╕╖ затятих ╕мпер-шов╕н╕ст╕в про неможлив╕сть п╕дготовки повноц╕нних фах╕вц╕в у царин╕ техн╕чних та точних наук державною мовою. Професор Р. С. Ярем╕йчук - член двох спец╕ал╕зованих рад ╕з захисту кандидатських ╕ докторських дисертац╕й, входив до складу експертно╖ ради ВАК Укра╖ни. В╕н ╓ членом редколег╕╖ к╕лькох фахових часопис╕в. В Криму Роман Семенович вже з перших м╕сяц╕в долучився до активно╖ громадсько╖ роботи. В╕н ╓ заступником голови Кримсько╖ ф╕л╕╖ НТШ, членом громадсько╖ ради газети "Кримська св╕тлиця", входить до громадсько-пол╕тично╖ ради демократичних сил Криму. Брав найактивн╕шу участь у Помаранчев╕й революц╕╖, нагороджений почесним знаком "Гвард╕я революц╕╖". В╕н одним з перших у т╕ часи поставив св╕й п╕дпис п╕д в╕домим листом-зверненням науковц╕в до кримчан на захист Укра╖ни та демократ╕╖. Цей лист оприлюднювався не лише в Криму, але й у Ки╓в╕.
Вже працюючи у Криму, професор Р. С. Ярем╕йчук розробив концепц╕ю розвитку нафтогазового комплексу Криму, реал╕зац╕я яко╖ могла б забезпечити ц╕лковиту енергетичну незалежн╕сть Укра╖ни. Зазначена концепц╕я базу╓ться на глибокому вивченн╕ вченим багатющих запас╕в нафти та газу у надрах шельф╕в Чорного та Азовського мор╕в. У сво╖х допов╕дних записках Президенту та уряду Укра╖ни вчений-патр╕от доводить пр╕оритетн╕сть розробки та осво╓ння в╕тчизняних родовищ нафти та газу, як╕ б гарантували економ╕чну й пол╕тичну безпеку нашо╖ держави. Пропозиц╕╖ та бачення щодо розвитку в╕тчизняного нафтогазового комплексу кримського вченого неодноразово висв╕тлювалися у друкованих засобах масово╖ ╕нформац╕╖, на рад╕о та телебаченн╕. Вельми резонансним виявилося ╕нтерв'ю кримського досл╕дника газет╕ "Молодь Укра╖ни". Його передрукувала у повному обсяз╕ газета "Кримська св╕тлиця" ("КС" № 41 в╕д 6 жовтня 2006 р.). Назва статт╕ "Укра╖на може бути енергетично незалежною, якщо цього забажа╓ укра╖нська влада" досить промовиста. Вона в╕ддзеркалю╓ сутн╕сть концепц╕╖ видатного науковця.
На жаль, до голосу визначного фах╕вця з нафтогазово╖ справи ╕снуюча влада не дослухалася. Нин╕шн╓ кер╕вництво енергетичного комплексу держави, ╕гноруючи нац╕ональн╕ ╕нтереси, спрямову╓ ф╕нансов╕ ресурси та ╕нтелектуальний потенц╕ал в╕тчизняних вчених на осво╓ння родовищ та розвиток нафтового та газового комплексу у чужих кра╖нах, узаконюючи монопольну залежн╕сть Укра╖ни в╕д рос╕йсько╖ труби. Кримський вчений продовжу╓ стукати у владн╕ двер╕. Будемо спод╕ватися, що професор Р. С. Ярем╕йчук врешт╕-решт достука╓ться до влади, а реал╕зац╕я його см╕ливо╖ патр╕отично╖ концепц╕╖ забезпечить не лише енергетичну незалежн╕сть наш╕й держав╕, але й ╕сторичну перспективу Укра╖н╕.
У переддень визначного юв╕лею в╕домого вченого й в╕рного сина Укра╖ни укра╖нськ╕ громадськ╕ орган╕зац╕╖ Криму, перш за все, побратими з Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства вчених ╕ редакц╕я та громадська рада "Кримсько╖ св╕тлиц╕" в╕тають юв╕ляра з важливою в╕хою у його житт╕, зичать м╕цного здоров'я, щастя, нових творчих здобутк╕в на славу Укра╖н╕ та добробуту нашого народу.
Петро ВОЛЬВАЧ,
голова Кримсько╖ ф╕л╕╖ Наукового товариства ╕м. Т. Шевченка, академ╕к УЕАН,
д╕йсний член НТШ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 17.11.2006 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4264

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков