Версiя для друку Обговорити в форумi

Щороку в Ялті, де не раз бувала Леся Українка й де відкрито її меморіальний музей, проводяться наукові конференції, які допомагають нам глибше і повніше розкрити художній світ поетеси. Згідно з цією плідною традицією, і нинішнього року в Ялті у жовтні проводилася міжвузівська наукова конференція "Леся Українка і контексти" (в рамках Всеукраїнського мистецького свята "Лесина золота осінь").
У списку закладів - учасників конференції: Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського, Республіканський вищий навчальний заклад "Кримський гуманітарний університет" (м. Ялта), Ялтинський історико-літературний музей, Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Воронезький державний університет (Росія), Інститут літератури НАН України, Науково-дослідний інститут Лесі Українки, Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (м. Київ), Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса) та ін.
У відкритті конференції взяли участь професор кафедри української мови Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова - Козачук Г. О., доктор філологічних наук, професор, зав. кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського - Гуменюк В. І., кандидат філологічних наук, завідувач, доцент кафедри української філології Кримського гуманітарного університету - Кочерга С. О, кандидат філологічних наук, доцент кафедри російської філології, декан історико-філологічного факультету Кримського гуманітарного університету - Штейнбук Ф. М., проректор Кримського гуманітарного університету - Ігнатенко М. Я.
На пленарному засіданні професор Гуменюк В. І. підкреслив, що такі заходи, як ця конференція, допомагають глибше відчути й усвідомити нашу причетність до творчого генія Лесі Українки. Він ознайомив присутніх із хронологією проведення лесезнавчих конференцій в Ялті та Сімферополі: спочатку існували літературні читання, згодом стали проводитися тематичні конференції: "Художній світ Лесі Українки драматурга" (2002), "Крим в житті і творчості Лесі Українки" (2003), "Античні мотиви у творчості Лесі Українки" (2004), "Творчість Лесі Українки як феномен українського культурного життя кінця ХІХ та початку ХХ століття" (2005). Наслідком проведення подібних конференцій стало видання наукових збірників.
На пленарному засіданні були виголошені доповіді: "Волинізми у творах Лесі Українки" (Козачук Г. О., м. Київ), "Взаємодія героїчних та елегійних мотивів у ліриці Лесі Українки" (Гуменюк В. І., м. Сімферополь), "Людина фаустівської культури в творчості Лесі Українки" (Кочерга С. О., м. Ялта), "Родинне гніздо" Драгоманових Зелений Гай і українська садибна культура ХІХ століття" (Буздар М. М., м. Ялта).
Відповідно до тематики доповідей робота конференції проходила у трьох секціях: "Літературна спадщина Лесі Українки у контексті письменства України, Росії та Європи" (голова - професор Гуменюк В. І.), "Творчість Лесі Українки в контексті культурного життя кінця ХІХ - початку ХХ століття" (голова - доцент Кочерга С. О.), "Мова і стиль Лесі Українки та письменників-сучасників (кінець ХІХ - початок ХХ ст.)" (голова - професор Голосова Т. М.).
На засіданні першої секції доцент Покотило К. С. наголосила на актуальності вивчення творчості Лесі Українки, доцент Киричок М. С. виголосив доповідь "Леся Українка в оцінці Агатангела Кримського", доцент Мержвинський В. В. презентував поетику імен у художньому світі драми "Блакитна троянда" Лесі Українки, завідувач відділу Ялтинського історико-літературного музею "Музей Лесі Українки" Вісич О. А. охарактеризувала чоловічі характери в прозі Лесі Українки, аспірант Ліцкевич Н. В. проаналізувала спорідненість епістолярної та художньої спадщини Лесі Українки кримського періоду.
На засіданні другої секції схвальний відгук здобула доповідь викладача Гуменюк О. М. "До питання про музикальність поезії Лесі Українки (Ліричний цикл "Мелодії"). Спробу характеристики прекрасного на основі компаративного аналізу оповідання Лесі Українки "Жаль" та повісті "Художник" зробила аспірант Терехова І. О.
На останньому засіданні, присвяченому дослідженню мови та стилю Лесі Українки та письменників-сучасників (кінець ХІХ - початок ХХ ст.), виступили старший науковий співробітник Ялтинського історико-літературного музею Соломкіна Т. Є. "Ад'єктивна та субстантивна перфектність в українській мові (на матеріалі текстів Лесі Українки)", асистент Павлюк
Т. П. "Прагмалінгвістичний аспект побудови порівняльних конструкцій в поетичному мовленні Лесі Українки". Доповіді кожного учасника конференції викликали інтерес та подальше обговорення.
Після секційних засідань відбулося святкування, яке тривало протягом трьох днів. Заходи мистецького свята "Лесина золота осінь" були різноманітними: осінній вінок до пам'ятника Лесі Українки від учасників свята, знайомство з експозицією "Ломикамінь" музею Лесі Українки, відділу Ялтинського державного об'єднаного історико-літературного музею, огляд виставки з колекцій Президента України, музею І . Гончара, галереї "Родовід", Василя Вовкуна; "Ой, зав'ю вінки та й на всі святки" (Вистава Чернівецького театру-студії "Голос", художній керівник - заслужений діяч мистецтв України Петро Колісник), вуличні вистави "Глорія" та "Фієста" (Львівський духовний театр "Воскресіння", художній керівник - Ярослав Федоришин), проведений Всеукраїнський конкурс читців ім. Лесі Українки.
Міжвузівська наукова конференція "Леся Українка і контексти" розкрила нові перспективи вивчення творчості Лесі Українки. Найближчим часом планується підготувати до друку науковий збірник, який міститиме матеріали проведеної конференції.
Ірина ТЕРЕХОВА,
аспірант кафедри теорії та історії української літератури Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського.

"ЛЕСІОБА" В ГРУЗІЇ

У рамках проведення Року України в Грузії у грузинському місті Сурамі відбулося традиційне свято "Лесіоба", присвячене пам'яті видатної української письменниці Лесі Українки. Це свято у Сурамі, де Леся Українка провела останні роки свого життя, відзначається щорічно, починаючи з 1952 року, відколи тут було встановлено пам'ятник українській поетесі, повідомили Укрінформу в Посольстві України у Грузії.
Організатори святкового заходу - мерії Сурамі та районного центру Хашурі, запросили на свято делегацію з Новограда-Волинського, представників українського Посольства в Грузії та української громади. У сурамській середній школі, яка носить ім'я Лесі Українки, грузинські учні продекламували українською мовою вірші поетеси та виступили з самодіяльним концертом.
Гості та місцеві жителі відвідали сурамську бібліотеку-музей ім. Лесі Українки та взяли участь у церемонії покладання квітів до пам'ятника українській поетесі.
Завершився святковий захід урочистим концертом, у якому взяли участь як грузинські, так і українські
фольклорні колективи.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #47 за 17.11.2006 > Тема "Душі криниця"