"Кримська Свiтлиця" > #47 за 17.11.2006 > Тема "З потоку життя"
#47 за 17.11.2006
Новини Укра╖ни ╕ Криму
ЧИ ВАРТО БУЛО ЙТИ НА БАРИКАДИ? Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко переконаний, що за два роки, як╕ в╕ддаляють укра╖нське сусп╕льство в╕д Помаранчево╖ революц╕╖, Укра╖на пройшла шлях, яким може гордитися. "Ми знаходимося у кра╖н╕, де ма╓мо в╕льного журнал╕ста, в╕льн╕ ЗМ╤, у кра╖н╕, де не ╕сну╓ пересл╕дувань за пол╕тичними мотивами, у кра╖н╕, яка здатна сьогодн╕ без цькування податково╖ адм╕н╕страц╕╖, СБУ провести чесн╕ ╕ демократичн╕ вибори", - сказав глава Укра╖нсько╖ держави на м╕жнародному мед╕афорум╕ "Укра╖на на ╕нформац╕йн╕й карт╕ св╕ту", що проходив у Ки╓в╕. Серед здобутк╕в, яких досягла Укра╖на впродовж цих двох рок╕в, В╕ктор Ющенко виокремив, зокрема, формування д╕алогу м╕ж владою ╕ б╕знесом, зростання темп╕в економ╕чного приросту, зб╕льшення вдв╕ч╕ ╕нвестиц╕й у розрахунку на одного укра╖нця. "В Укра╖ну тор╕к над╕йшло 7,8 млрд. ╕нвестиц╕й, що б╕льше, н╕ж за роки укра╖нсько╖ незалежност╕. Т╕льки за один р╕к надходження до бюджету зб╕льшилися на 54 в╕дсотки, що ╓ хорошим прикладом дет╕н╕зац╕╖ нац╕онально╖ економ╕ки, а це дало можлив╕сть зб╕льшити реальн╕ доходи людей тор╕к на 24 в╕дсотки, а цьогор╕ч - на 19%", - констатував В. Ющенко. Найвагом╕шим здобутком Укра╖ни у м╕жнародному план╕ Президент вважа╓ те, що Укра╖на вийшла з м╕жнародно╖ ╕золяц╕╖. За словами В. Ющенка, у нього "повне в╕дчуття того, що пройден╕ два роки - це роки, якими ми можемо гордитися, це роки, заради яких було варто йти на барикади". Президент пов╕домив, що звернувся з проханням "готувати активний день" 22 листопада (День свободи - ред.) - у другу р╕чницю Помаранчево╖ революц╕╖, в т. ч. у контактах з людьми, як╕ були на Майдан╕, журнал╕стами, представниками рег╕он╕в. Особисто В╕ктор Ющенко плану╓ впродовж найближчих дн╕в визначитися ╕з програмою святкувань. "Мен╕ запропоновано дек╕лька програм, у т. ч. ╕з ви╖здом в окрем╕ рег╕они. Я спод╕ваюся, що впродовж 3 - 4 дн╕в сценар╕й в╕дзначення р╕чниц╕ революц╕╖ буде завершено", - сказав В╕ктор Ющенко. В╕н також пов╕домив, що готу╓ звернення до укра╖нського народу з нагоди р╕чниц╕ Помаранчево╖ революц╕╖. * * * Прем'╓р-м╕н╕стр Укра╖ни вважа╓, що не потр╕бно робити н╕якого свята з друго╖ р╕чниц╕ помаранчево╖ революц╕╖. Про це в╕н сказав, в╕дпов╕даючи на запитання учасник╕в м╕жнародного мед╕афоруму "Укра╖на на ╕нформац╕йн╕й карт╕ св╕ту". "Ми повинн╕ провести дискус╕ю, в╕дзначити, що така под╕я була, яка дала нам ╕ позитив, ╕ негатив", - уточнив глава уряду. Прем'╓р-м╕н╕стр п╕дкреслив, що готовий взяти участь у дискус╕╖ з цього питання. "Так╕ конференц╕╖ ми п╕дтриму╓мо, ╕ готов╕ брати участь у дискус╕ях", - сказав В. Янукович.
ВЕРХОВНА РАДА В╤ДКЛАЛА Р╤ШЕННЯ ПРО ОЦ╤НКУ ЗВ╤Т╤В М╤Н╤СТР╤В ГРИЦЕНКА ╤ ТАРАСЮКА Перший заступник сп╕кера Адам Мартинюк, який головував на зас╕данн╕ 15 листопада, дав доручення проф╕льним ком╕тетам п╕дготувати проект постанови з цього питання. Верховна Рада перенесла оц╕нку роботи м╕н╕стра оборони Анатол╕я Гриценка та м╕н╕стра закордонних справ Бориса Тарасюка на наступний сес╕йний тиждень (28 листопада - 1 грудня). За це проголосували 246 депутат╕в. Таке р╕шення один ╕з ч╕льник╕в Парт╕╖ рег╕он╕в ╢вген Кушнарьов назива╓ попередженням цим м╕н╕страм. "Тарасюк одн╕╓ю ногою в уряд╕, одн╕╓ю на чол╕ опозиц╕йно╖ парт╕╖. Перше: в╕н повинен визначитись з╕ сво╖м л╕дерством в опозиц╕йн╕й парт╕╖. Друге: потр╕бно ус╕ма сво╖ми д╕ями ╕ публ╕чними виступами демонструвати членство в уряд╕". А в М╕н╕стерств╕ закордонних справ вважають, що доля ╖хнього кер╕вника залежить в╕д р╕шення Президента, за Конституц╕╓ю - це його компетенц╕я...
ЗАСВ╤Т╤МО СВ╤ЧКУ ПАМ`ЯТ╤ Президент Укра╖ни В╕ктор Ющенко направив листи головам обласних, Ки╖всько╖ та Севастопольсько╖ м╕ських державних адм╕н╕страц╕й, голов╕ Ради м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, у яких дав доручення щодо в╕дзначення 25 листопада цього року Дня пам'ят╕ жертв голодомор╕в та пол╕тичних репрес╕й, пов╕домили Укр╕нформу з прес-служби Президента. Глава держави доручив кер╕вництву областей орган╕зувати цього дня в населених пунктах рег╕он╕в покладання траурних в╕нк╕в ╕ композиц╕й з житн╕х та пшеничних колоск╕в до пам'ятних знак╕в та м╕сць поховань загиблих, висадження калинових га╖в на вшанування пам'ят╕ жертв голодомор╕в та пол╕тичних репрес╕й. В╕ктор Ющенко запропонував актив╕зувати роботу, зокрема ╕з залученням учн╕всько╖ та студентсько╖ молод╕, щодо збирання документальних матер╕ал╕в, св╕дчень очевидц╕в голодомор╕в, вивчення м╕сцевих арх╕вних матер╕ал╕в, тримати цю роботу п╕д пост╕йним контролем у подальшому, а також орган╕зувати до Дня пам'ят╕ жертв голодомор╕в та пол╕тичних репрес╕й в╕дпов╕дн╕ тематичн╕ виставки. Глава держави вважа╓ за необх╕дне залучити якомога б╕льше людей до участ╕ в цих заходах, а також до Загальнонац╕онально╖ акц╕╖ "Засв╕ти св╕чку!" В. Ющенко також доручив головам м╕сцевих державних адм╕н╕страц╕й звернутися до кер╕вник╕в рел╕г╕йних орган╕зац╕й з проханням провести вранц╕ 25 листопада панахиди за загиблими в╕д голоду.
╤ВАНО-ФРАНК╤ВСЬКА облрада заклика╓ Верховну Раду Укра╖ни визнати голодомор 1932 - 1933 рр. геноцидом укра╖нц╕в. В╕дпов╕дне звернення ухвалили на сес╕╖ обласно╖ ради 10 листопада. "╤вано-Франк╕вська облрада просить вас (депутат╕в Ради) подолати пол╕тичн╕ розб╕жност╕ й п╕дтримати законопроект, внесений Президентом В╕ктором Ющенком, "Про голодомор 1932 - 1933 рок╕в в Укра╖н╕", - сказано в документ╕. Депутати вважають, що прийняття цього законодавчого акту буде мати надзвичайно важливе сусп╕льно-пол╕тичне, ╕сторичне й моральне значення для укра╖нського сусп╕льства. Важливо було б знати, а що думають з приводу цього законопроекту кримськ╕ депутати?
"ВИКОНАННЯ ПЛАНУ Д╤Й УКРА╥НА - НАТО: ПРОЦЕС ТРАНСФОРМАЦ╤╥ ВЛАДИ ТА СУСП╤ЛЬСТВА" П╕д такою назвою 8 листопада у Севастопол╕ в╕дбувся круглий ст╕л - перший зах╕д Громадсько╖ коал╕ц╕╖ на п╕дтримку вступу Укра╖ни в НАТО. Метою круглого столу, в якому, кр╕м учасник╕в Громадсько╖ коал╕ц╕╖, взяли участь представники ВМС ЗС Укра╖ни, м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖, ╕нших громадських орган╕зац╕й м╕ста, було поглиблення знань та розум╕ння механ╕зм╕в процесу ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни. Учасники круглого столу в ход╕ обговорення сучасного стану партнерства Укра╖ни з НАТО д╕йшли висновку, що процес ╕нтенсиф╕кованого д╕алогу з НАТО з питань набуття членства вимага╓ актив╕зац╕╖ громадськост╕ у цьому д╕алоз╕, особливо у сфер╕ публ╕чно╖ дипломат╕╖. Адже лише в╕д укра╖нського народу залежить усп╕х Укра╖ни щодо набуття членства в НАТО. На думку учасник╕в круглого столу реальними механ╕змами трансформац╕╖ сусп╕льства та влади ╓ щор╕чн╕ Ц╕льов╕ плани Укра╖на - НАТО, як╕, кр╕м посилення безпеки держави та ╖╖ громадян, передбачають заходи на зм╕цнення демократ╕╖ та незалежно╖ судово╖ влади, розвиток громадянського сусп╕льства та захист прав людини, боротьбу з корупц╕╓ю та забезпечення сталого економ╕чного розвитку, зростання реальних доход╕в населення. Представники Громадсько╖ коал╕ц╕╖ критично оц╕нили ╕нформац╕ю Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖ "Про виконання Ц╕льового плану Укра╖на - НАТО у ╤╤╤ квартал╕ 2006 року", але висловили готовн╕сть допомагати м╕сцев╕й влад╕ у виконанн╕ державно╖ програми ╕нформування севастопольц╕в з питань ╓вроатлантично╖ ╕нтеграц╕╖ Укра╖ни. Головне, щоб влада м╕ста у Громадськ╕й коал╕ц╕╖ на п╕дтримку вступу Укра╖ни в НАТО бачила свого партнера та сприяла його д╕яльност╕. Л╕д╕я СТЕПКО.
У Представництв╕ Президента Укра╖ни в Криму ЦЕЙ ЗАКОН - НЕВ╤ДКЛАДНИЙ Пост╕йний представник глави держави в Криму Геннад╕й Москаль направив звернення на адресу Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка, в якому висловив прохання внести у Верховну Раду Укра╖ни, як нев╕дкладний, законопроект "Про в╕дновлення прав депортованих за нац╕ональною ознакою". На думку Геннад╕я Москаля, доти, поки в законодавчому порядку не буде визначено, хто на сьогодн╕шн╕й день у рамках закону ╓ депортованим ╕ на яких нащадк╕в розповсюджуються права депортованих, ряд гострих питань в Криму вир╕шувати буде дуже важко. На думку голови Меджл╕су кримськотатарського народу, народного депутата Укра╖ни Мустафи Джем╕л╓ва, законопроект "Про в╕дновлення прав ос╕б, депортованих за нац╕ональною ознакою", ╓ ключовим у визнанн╕ прав кримських татар. За його словами, неприйняття сьогодн╕ цього закону пов'язане з незгодою адм╕н╕страц╕╖ Президента з двома принциповими для кримських татар пунктами. Перший з них, пов╕домив Мустафа Джем╕л╓в, це право депортованих, що повернулися на Батьк╕вщину ╕ поселилися в с╕льськ╕й м╕сцевост╕, отримати земельний пай в тому ж розм╕р╕, в якому в╕н був встановлений на дан╕й територ╕╖ для член╕в колишн╕х колгосп╕в. Другий пункт, через який гальму╓ться прийняття законопроекту, вважа╓ народний депутат, це небажання вживати в текст╕ документа терм╕н╕в "депортован╕ народи" ╕ "кримськотатарський народ". В╕н п╕дкреслив, що кримськ╕ татари, як ц╕л╕сний народ, не п╕дпадають п╕д визначення нац╕онально╖ меншини в т╕й форм╕, як це закр╕плено в чинному законодавств╕ Укра╖ни.
НЕ ПЕРЕЙТИ КРИТИЧНО╥ МЕЖ╤ М╕жнародний Координатор Програми Розвитку та ╤нтеграц╕╖ Криму (ПР╤К) Програми Розвитку ООН Саша Грауман занепоко╓ний станом справ з розглядом в АРК земельного питання. На його думку, в╕н значно пог╕ршився за останн╕й р╕к, ╕ зараз ще не видно системност╕ в п╕дход╕ щодо його вир╕шення. Про це в╕н пов╕домив в ход╕ зустр╕ч╕ з Пост╕йним Представником Президента Укра╖ни в АРК Геннад╕╓м Москалем, пов╕домля╓ кореспондент Укр╕нформу з посиланням на Представництво Президента Укра╖ни в АРК. Геннад╕й Москаль погодився з такою оц╕нкою заруб╕жного дипломата ситуац╕╖ в Криму в сфер╕ земельних в╕дносин, наголосивши, що це питання перебува╓ п╕д особливим контролем Представництва Президента Укра╖ни в автоном╕╖, яке пост╕йно ╕нформу╓ про нього Центр та апелю╓ до м╕сцевих орган╕в влади та громадськост╕ щодо надтерм╕новост╕ його вир╕шення. В ход╕ зустр╕ч╕ М╕жнародний Координатор по╕нформував Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни про д╕яльн╕сть свого оф╕су в С╕мферопол╕, зазначивши, що в рамках Програми Розвитку ООН це ╓дине рег╕ональне Представництво в Укра╖н╕. За час роботи програми АРК було вид╕лено понад 13 млн. долар╕в, як╕ в перш╕ роки йшли виключно на допомогу в облаштуванн╕ депортованих народ╕в, а зараз вид╕ляються на р╕зн╕ ╕нфраструктурн╕, осв╕тянськ╕ та ╕нш╕ проекти для всього населення, особливо в депресивних рег╕онах Криму. Оф╕с ООН в С╕мферопол╕ вважа╓ значним досягненням, що вдалося запоб╕гти конфл╕ктам в ход╕ повернення депортованих кримських татар на п╕востр╕в, разом з тим турбу╓ м╕жнац╕ональна напружен╕сть, що зараз доходить до критично╖ меж╕ у зв'язку з нерозв'язанням земельного питання. Наприк╕нц╕ бес╕ди було домовлено п╕дтримувати пост╕йн╕ робоч╕ контакти м╕ж Представництвом Президента Укра╖ни та оф╕сом ООН в С╕мферопол╕ щодо залучення додаткових донорських кошт╕в на ф╕нансування р╕зних проект╕в в автоном╕╖, а також всеб╕чну п╕дтримку цих заход╕в органами державно╖ влади та м╕сцевого самоврядування в АРК.
ВЛАДО, ВСЕ В ТВО╥Х РУКАХ 14 листопада 2006 року Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни а Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим Геннад╕й Москаль пров╕в нараду з кер╕вниками правоохоронних та контролюючих орган╕в Криму, на як╕й було розглянуто питання щодо ситуац╕╖, пов'язано╖ ╕з самозахопленнями земельних д╕лянок на територ╕╖ Криму. На нарад╕ констатувалося, що Указ Президента Укра╖ни "Про р╕шення Ради нац╕онально╖ безпеки ╕ оборони Укра╖ни в╕д 20 вересня поточного року "Про сусп╕льну ситуац╕ю в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим" органами м╕сцевого самоврядування та владою Криму не викону╓ться. Було зазначено, що к╕льк╕сть протестних акц╕й росте. На сьогодн╕ кримськими татарами та представниками ╕нших нац╕ональностей проводяться вже 56 акц╕й по самов╕льному захопленню земельних д╕лянок. К╕льк╕сть людей, зад╕яних у цих акц╕ях, вже доходить до 15000 ос╕б. Пост╕йний Представник глави держави згоден з думкою кер╕вництва автоном╕╖, що протестн╕ акц╕╖ в Криму були ╕ ран╕ше, але з 2003 по с╕чень 2006 року на територ╕╖ п╕вострова було всього 16 акц╕й, пов'язаних ╕з приверненням уваги влади ╕ громадськост╕ до проблеми забезпечення земельними д╕лянками депортованих. На думку Геннад╕я Москаля, це говорить про те, що попередня влада, на в╕дм╕ну в╕д нин╕шньо╖, д╕йсно в цьому напрямку працювала. Пост╕йний Представник Президента Укра╖ни в АР Крим Геннад╕й Москаль наголошу╓, що вир╕шення земельного питання ╓ виключно в компетенц╕╖ м╕сцевих орган╕в влади й розв'язання цього питання залежить в╕д авторитету влади в Криму. Пост╕йн╕ заспок╕йлив╕ промови, як╕ звучать з уст кер╕вництва автоном╕╖, що на земельному питанн╕ вже поставлена "велика жирна крапка", ведуться переговори, знайдено компром╕с тощо, не приводять до бажаних результат╕в, а т╕льки б╕льше загострюють ситуац╕ю. Геннад╕й Москаль ще раз зверта╓ться до Верховно╖ Ради, Ради м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, орган╕в м╕сцевого самоврядування ╕з закликом навести порядок ╕з самозахопленням земл╕ в Криму.
СВ╤Й ДО СВОГО? Делегац╕я Парт╕╖ рег╕он╕в Укра╖ни в╕зьме участь у робот╕ з'╖зду парт╕╖ "╢дина Рос╕я", який в╕дбудеться 2 грудня в ╢катеринбурз╕. "Ми отримали запрошення в╕д "╢дино╖ Рос╕╖" й в╕зьмемо участь у з'╖зд╕", - зазначив в╕це-прем'╓р-м╕н╕стр, м╕н╕стр буд╕вництва, арх╕тектури та житлово-комунального господарства Укра╖ни, голова пол╕твиконкому Парт╕╖ рег╕он╕в Володимир Рибак п╕д час прес-конференц╕╖ в Москв╕, торкаючись питань м╕жпарт╕йного сп╕вроб╕тництва. За словами В. Рибака, до лав Парт╕╖ рег╕он╕в сьогодн╕ входить понад 1 млн. ос╕б. Як в╕н зазначив, "Ми - парт╕я парламентська, й нин╕ чимало малих парт╕й готов╕ ув╕йти до складу ПР. Окрем╕ хот╕ли б п╕дписати з нами угоди про сп╕вроб╕тництво".
ЦЕ КОЛИСЬ БУЛО СЛОВО КУПЕЦЬКЕ... Рос╕йський "Газпром" в ультимативному порядку затребував в╕д Болгар╕╖ зм╕нити догов╕р про поставки природного газу, переда╓ власний кореспондент Укр╕нформу в Соф╕╖. Якщо вимоги рос╕йсько╖ сторони будуть виконан╕, то ц╕на на газ для споживач╕в в Болгар╕╖ вже з 1 с╕чня 2007 року зросте на 40 в╕дсотк╕в. За словами заступника м╕н╕стра економ╕ки та енергетики Болгар╕╖ Валентина ╤ванова, це буде катастрофа для болгарсько╖ економ╕ки. "Близько 70 в╕дсотк╕в в╕д вартост╕ теплово╖ енерг╕╖ становить природний газ. Це означа╓, що ц╕ни на опалювання зростуть майже на 30 в╕дсотк╕в у середин╕ опалювального сезону. Кр╕м того, зростання ц╕н на газ серйозно позначиться на робот╕ таких галузей, як металург╕я, х╕м╕чна ╕ндустр╕я, целюлозно-паперова, скляна ╕ керам╕чна промислов╕сть. Потр╕бно чекати ╕ 20-в╕дсоткове зростання соб╕вартост╕ на вироблюван╕ в Болгар╕╖ м╕неральн╕ добрива ╕ близько 10-в╕дсоткове - на вироби металург╕йно╖ продукц╕╖", - прогнозу╓ Валентин ╤ванов. В╕дмова болгарсько╖ сторони прийняти умови "Газпрому" викликала р╕зку реакц╕ю газового монопол╕ста. Рос╕яни вир╕шили затвердити сво╖ позиц╕╖ в переговорах ╕ пред'явили "Булгаргазу" р╕зкий ультиматум. Болгар╕я ма╓ догов╕р з "Газпромом", який д╕╓ до 2011 року. На думку Кун╕ ╤ванова, виконавчого директора акц╕онерного товариства "Колвача Газ", яке ╓ колективним членом Болгарсько╖ нафтово╖ ╕ газово╖ асоц╕ац╕╖, ╕снуючий догов╕р категорично не треба м╕няти до завершення терм╕ну його д╕╖. У перш╕ два роки п╕сля його п╕дписання Болгар╕я платила за газ ц╕ну, яка була значно вищою м╕жнародних. "Те, що з╕ зм╕ною м╕жнародно╖ кон'юнктури ми зараз платимо за газ виг╕дн╕ш╕ для нас ц╕ни, не означа╓, що догов╕р треба м╕няти", - прокоментував Кун╕ ╤ванов. У такому випадку, за т╕ роки, коли ц╕ни не були виг╕дними для нас, рос╕яни мали компенсувати нашу переплату. "Догов╕р на те ╕ догов╕р, щоб в╕н дотримувався справжн╕ми д╕ловими партнерами", - заявив Кун╕ ╤ванов ╕ закликав Рос╕ю ставитися до Болгар╕╖ не на р╕вн╕ "середньов╕ччя". Переговори про зм╕ну умов договору, що регламенту╓ транзит ╕ поставки рос╕йського природного газу до Болгар╕╖, розпочалися ще на початку лютого 2006 року. Оч╕ку╓ться, що вони завершаться до к╕нця нин╕шнього року.
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 17.11.2006 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4266
|