Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
З╕ смертю Дмитра не стало ╕ явища Брат╕в Капранових…


УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 01.01.2007
В╤Д "КРИМСЬКО╥ КРИВОШИ╥" - ДО МУЗИКИ ДУШ╤!

Новор╕чне ╕нтерв`ю

Моя розмова ╕з зав╕дуючим кафедрою нормально╖ анатом╕╖ людини Кримського державного медичного ун╕верситету, доктором медичних наук, професором Василем Степановичем Пикалюком в╕дбулась напередодн╕ Нового 2007 року. Саме в ц╕ дн╕ кожен згаду╓, що доброго зроблено в роц╕, який мина╓, ╕, звичайно, буду╓ плани на майбутн╓. Та, прочитавши на герб╕ кафедри висл╕в - "Тут мертв╕ вчать живих", я зрозум╕в, що розмова вийде не лише про ун╕верситет...
- Василю Степановичу, мабуть, на ваш╕й кафедр╕ працюють не т╕льки висок╕ профес╕онали, але й люди, як╕ по-ф╕лософськи ставляться до життя?
- Коли Капицю п╕сля отримання Нобел╕всько╖ прем╕╖ запитали, як в╕н д╕йшов до життя такого, що дожив до Нобел╕всько╖ прем╕╖, в╕н в╕дпов╕в, що передумовою для його усп╕ху було все життя ╕ п'ять студентських рок╕в. Так от, передумовою для майбутнього усп╕ху л╕каря ╓ кафедра нормально╖ анатом╕╖ людини, кафедра, яка ╓ фундаментальною для навчання. ╤ ви прав╕: щоб працювати на ц╕й кафедр╕, треба бути профес╕оналом особливого гатунку. У нас на кафедр╕ чотири покол╕ння, як майже в кожн╕й с╕м'╖, у нас працю╓ Ткач Владислав В╕кторович, професор - один ╕з найстар╕ших морфолог╕в в Укра╖н╕. З нами професор Задн╕прянський ╤гор Володимирович, який починав укра╖номовне викладання анатом╕╖ в Укра╖н╕. На сьогодн╕ в Кримському державному медичному ун╕верситет╕ навча╓ться англомовних студент╕в б╕льше, н╕ж в ус╕х ╕нших медичних ВНЗ Укра╖ни разом взятих - майже
2 тисяч╕. Викладання ведеться, зокрема, англ╕йською мовою.
Кафедра нормально╖ анатом╕╖ людини Кримського медичного ун╕верситету - це ╓дина кафедра, яка ма╓ св╕й геральдичний знак, заре╓стрований оф╕ц╕йно. Наш морфолог╕чний музей - це ╓диний музей з музе╖в Укра╖ни, який входить в ре╓стр 100 кращих медичних заклад╕в морфолог╕чного циклу, що перебувають п╕д охороною ЮНЕСКО. На так╕й кафедр╕ можуть працювати люди, як╕ сл╕дують лог╕ц╕, що м╕ститься в напису на нашому герб╕: "Мертв╕ вчать живих", а якщо б╕льш розширено: "Тут м╕сце, де смерть, торжествуючи, служить життю наступних покол╕нь".
- Мен╕ при╓мно чути, що ╕ноземц╕ з р╕зних к╕нц╕в св╕ту навчаються у вашому ун╕верситет╕ ╕ почуваються дуже комфортно, для них створен╕ вс╕ умови. Це хоч маленький, але крок до того ╓вропейського вибору, про який так часто останн╕м часом говорять. Але ц╕каво, як з використанням державно╖ мови у вас на кафедр╕ ╕ у вашому ун╕верситет╕?
- По-р╕зному почува╓ себе укра╖нська мова. Якщо пор╕вняти ╖╖ статус з╕ статусом рос╕йсько╖ мови чи то╖ ж англ╕йсько╖, то на сьогодн╕шн╕й день вона ще на задв╕рках. Можу сказати, що в нас практично н╕хто не чита╓ лекц╕╖ укра╖нською мовою, ╕ не через те, що нема╓ кому читати, а тому, що, на жаль, нема╓ для кого читати. Випускники наших кримських шк╕л волод╕ють укра╖нською мовою дуже слабо. Але робоча мова у нас на кафедр╕ укра╖нська. Вся наша документац╕я ведеться укра╖нською мовою. Майбутн╓ малю╓ сьогодн╕шн╓, або, як кажуть, пам'ятаючи про вчорашн╕й день, можна говорити про день сьогодн╕шн╕й ╕ завтрашн╕й.
- Дуже символ╕чно, що наша розмова напередодн╕ новор╕чних свят в╕дбува╓ться саме з вами, л╕карем. Чим хворе кримське сусп╕льство - як на думку прац╕вника кафедри нормально╖ анатом╕╖?
- Два роки тому я був на Майдан╕, повернувшись в Крим, написав статтю в "Кримську св╕тлицю", звертаючись до тих, хто править, хто керу╓, до тих, хто намага╓ться ╕ти вперед.
Я казав, що йти сл╕д у сл╕д добре т╕льки бездор╕жжям, а коли проклада╓ш дорогу, по як╕й, спод╕ва╓шся, за тобою п╕дуть, то треба вм╕ти бути особист╕стю. На жаль, наше кримське сусп╕льство хворе, хворе пережитками т╕╓╖ ╕мпер╕╖, яка розпалася. На жаль, наш╕ кримськ╕ правител╕ намагаються ╕ти вперед, але весь час повертають шию на от╕ кремл╕вськ╕ зор╕, ╕ в╕д того у них ╓ д╕агноз, який назива╓ться "кримська кривошия". Не можна йти вперед, намагаючись бачити т╕льки одного сус╕да! Зна╓те, у всяко╖ хвороби ╓ причина! ╤ ╓ два результати: або орган╕зм сам справля╓ться, якщо високий ╕мун╕тет, або на допомогу приходять т╕, в кого в╕рять, т╕, кому дов╕ряють найдорожче, сво╓ здоров'я, - л╕кар╕. Мен╕ зда╓ться, що кримське сусп╕льство ма╓ досить високий ╕мун╕тет, хоча б тому, що його майбутн╓ формують т╕, кому сьогодн╕ 18 - 22 роки.
Майбутн╓ Укра╖ни будуть формувати нав╕ть не т╕ пол╕тики, як╕ стояли в перших шеренгах на сцен╕ Майдану, як╕ пот╕м стали першими особами держави. Майбутн╓ формуватимуть пол╕тики другого ряду, я пов'язую над╕╖ з тими, хто вчора був м╕н╕стром, тими, кого ми назива╓мо 35-л╕тн╕ми, 40-л╕тн╕ми, той же Катеринчук. Так само й в Криму! Майбутн╓ Криму з ними, а не з тими, хто сьогодн╕ у Верховн╕й Рад╕ не вста╓ пом`янути жертв голодомор╕в.
- Для мене 2006 р╕к був роком втрачених ╕люз╕й. Але п╕сля того, як я подивився телемарафон "Побудуймо л╕карню майбутнього" ╕ побачив, як добро може об'╓днувати людей р╕зних рег╕он╕в, р╕зних нац╕ональностей, в╕роспов╕дань, я зрозум╕в, що ще не все втрачено. Можливо, л╕кувати сусп╕льство треба добром?
- Ви зна╓те, я зак╕нчив Терноп╕льський медичний ун╕верситет, п╕шов в ╕нтернатуру, був х╕рургом, пропрацювавши деякий час, повернувся в асп╕рантуру. ╤ один з мо╖х колишн╕х пац╕╓нт╕в, 15-л╕тн╕й хлопчина, в╕н народився в шахтарськ╕й рос╕йськомовн╕й с╕м'╖, написав мен╕ листа, в якому були так╕ слова:

Люди умирают не в больницах,
Не страшны нам язвы и бронхит.
От недугов можно излечиться,
Как спасти нам души от обид?
Жизнь людскую долго ли разрушить
Сразу без сомненья, до конца?
Души погибают от бездушья
И от бессердечности - сердца.

Можна багато призначити л╕к╕в, багато сказати теплих сл╕в, але якщо л╕кар не л╕ку╓ душею, якщо в╕н не вклав у хворого частинку свого серця, то результат буде або половинчастий, або взагал╕ в╕дсутн╕й.
- А як вил╕кувати укра╖нц╕в Криму, як╕ на 16-му роц╕ незалежност╕ н╕би не пом╕чають, що навколо нас в╕дроджують свою мову ╕ культуру кримськ╕ татари, в╕рмени, рос╕яни, ╓вре╖? Як пробудити кримського укра╖нця в╕д ц╕╓╖ сплячки? Гине "Кримська св╕тлиця". Можливо, т╕ 250 тисяч укра╖нц╕в ╕ не знають про б╕ди газети, тому що десятил╕ттями ╖х привчали читати ╕ншою мовою. Як достукатись до цього сонного царства, чим ╖х розбудити, щоб хоч по одн╕й гривн╕ перерахували на газету, ╕ тод╕ ц╕лий р╕к "КС" без проблем могла б виходити, в╕дпов╕даючи добром на добро. Як вил╕кувати душ╕ тих, кому роками говорили, що ця мова другого сорту?
- ╢ р╕зн╕ методи л╕кування. Терапевтичний - коли дали п╕гулку ╕ над╕ються, що вона допоможе, ╓ психотерап╕я, коли сказали слово - ╕ ти здоровий. Але ╓ ще один метод л╕кування, який використовують х╕рурги, - це л╕кування скальпелем. Напевно, вс╕ три методи повинн╕ бути зад╕ян╕. По-перше, словом д╕йти до тих, хто почу╓! По-друге, повинна держава показати, що вона - Укра╖нська держава! Кожен в держав╕ не повинен в╕дчувати себе меншоварт╕сним. Як у Т. Шевченка: "Треба миром, громадою обух сталить". Я не закликаю до обуха, я закликаю до ╕ншого. Осилити дорогу можна по-р╕зному, але вона буде пройдена, якщо ╕ти з двох стор╕н: з одн╕╓╖ - громада, з ╕ншо╖ - держава. Ви зна╓те, що готу╓ться створення громадського об'╓днання з робочою назвою "Громадська Рада" - це буде надпол╕тичне об'╓днання, сформоване не за принципом парт╕й. ╢ два принципи, як╕ ми ставимо перед собою: перше - ╓вропейський виб╕р, ╕ друге - це "Св╕й до свого по сво╓". Укра╖нець повинен не боятися прийти за порадою до свого. Нас багато, ми р╕зн╕, кожен на сво╓му р╕вн╕ повинен пам'ятати, хто ти, як╕ в тебе корен╕. М╕й батько п╕сля в╕йни, коли повернувся з полону, говорив, що там вони знали, хто чесний, на кого можна покластися, хто завтра вистрелить в спину, хто зрадить. ╤ ще мен╕ говорив батько, що в полон╕ вони д╕лили людей за такою ознакою: порядний чи непорядний, добрий чи недобрий ╕ ще розумний чи дурний, бо це ж народ сказав: "Краще з розумним загубити, н╕ж з дурним знайти".
Отже, нам треба через св╕дом╕сть, через розум, через почуття, через душ╕ достукатись до тих, хто ╓. Але достукатись не т╕льки до тих, хто укра╖нець за походженням, адже укра╖нц╕ - це вс╕ громадяни нашо╖ держави, яка назива╓ться Укра╖на. Держава, що знаходиться в центр╕ ╢вропи, ма╓ право на ╓вропейський виб╕р. Не направо пост╕йно озиратись, де Уральськ╕ гори. Все-таки ближче, напевно, не Урал, а Варшава, Лондон, Берл╕н - столиц╕, як╕ завжди визначали те, що назива╓ться ╕нтелектуальним потенц╕алом ╢вропи.
- Ваш ун╕верситет вибрав саме цей шлях, шлях до ╢вропи. Чи важко в╕дбува╓ться перебудова ун╕верситету на нове сучасне мислення?
- До чест╕ нашого ВНЗ, до чест╕ нашого ректора Анатол╕я Андр╕йовича Бабан╕на, все, що робиться прогресивне, воно обов'язково буде почуте ╕ п╕дтримане, це дуже важлива риса для кер╕вника. В╕н ще 9 рок╕в тому в╕дчув, що у нас демограф╕чна криза, що через два роки не буде конкурсу на державн╕ м╕сця й в╕дпаде таке навчання, яке назива╓ться комерц╕йним, що да╓ ВНЗ якусь ф╕нансову п╕дтримку. Тому ми сьогодн╕ ╕ прид╕ля╓мо велику увагу покращенню навчально-методичного процесу. Враховуючи перех╕д на кредитно-модульну систему викладання, розроблен╕ методичн╕ вказ╕вки для практичних занять ╕ лекц╕й. Створена комп'ютерна система навчання ╕ контролю знань студент╕в з ус╕х систем ╕ розд╕л╕в анатом╕╖. ╤ ще нагадаю, що р╕к 2006-й був для нашого ун╕верситету юв╕лейним, нам виповнилось 75.
- Що б ви побажали кримчанам в Новому 2007 роц╕?
- В Новому роц╕ я б хот╕в побажати кримчанам, щоб у них звучала музика душ╕.
А музика душ╕ повинна писатись нотами добра, тепла, любов╕ ╕ поваги, ╕ т╕льки тод╕ вона наповнить ваше життя. ╤ останн╓: укра╖нц╕ Криму, зм╕н╕ть ставлення до себе ╕ пам'ятайте: "Св╕й до свого по сво╓".
З Новим роком!
Розмову в╕в Олександр ПОЛЬЧЕНКО.
На фото: професор Василь Пикалюк.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 01.01.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4348

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков