Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4448)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4122)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2118)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1846)
Крим - наш дім (1041)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (317)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (205)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…


ЗА П╤ВТОРА РОКУ Я НЕ ЗНАЙШЛА В УКРА╥Н╤ ЖОДНОГО НАЦИСТА, ПРО ЯКИХ ЧУЛА У РОС╤╥
Юко Немото, кореспондентка агенц╕╖ «К╕одо цус╕н» у Ки╓в╕…


╤РП╤НЬ ДВА РОКИ ТОМУ: «НАВКОЛО БУЛИ РУ╥НИ, ТЕМНИЙ ДИМ ТА БАГАТО РОЗСТР╤ЛЯНИХ АВТОМОБ╤Л╤В»
Розпов╕дь кримського татарина, який брав участь у визволенн╕ Ки╖вщини…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#3 за 19.01.2007
А КОМУНЯКА БРЕШЕ, ЯК ЗАВЖДИ...

РЕПЛ╤КА

Газета кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ компарт╕╖ Укра╖ни "Коммунист Крыма" з першого с╕чня перестала продаватися в газетних ятках, а розповсюджу╓ться за передплатою або через розповсюджувач╕в. Чому м╕сцев╕ комун╕сти вир╕шили заховати свою газету в╕д перес╕чного громадянина, який ╕нколи м╕г купити ╖╖, щоб взнати, що там ще придумала команда Грача, я не знаю. Можу т╕льки висловити припущення: щоб чуж╕ не читали хоча б ╕нколи в╕дверту маячню, яка там час в╕д часу друку╓ться. А сво╖ звикли в╕рити усьому, що б там не написали. В╕дкрию страшну комун╕стичну та╓мницю. Чомусь, мабуть, виключно через природне нехлюйство когось ╕з парт╕йних товариш╕в, газета прода╓ться в прим╕щенн╕ головпоштамту, де я ╖╖ й придбав.
З потугою на прим╕тивний гумор у першому числ╕ згадано╖ газети подано публ╕кац╕ю, якогось Петра Серг╓╓ва (мабуть, чергове комун╕стичне псевдо) "В огороде бузина, а в Таллинне - Ющенко". Безумовно, ця публ╕кац╕я була б не варта того, щоб на не╖ взагал╕ звертати увагу, якби не в╕дверта фактолог╕чна брехня. Причому брехня зухвала, спрямована на паплюження ╕мен╕ одного з найвидатн╕ших укра╖нських пол╕тичних д╕яч╕в ХХ стол╕ття гетьмана Павла Скоропадського.
Петро Серг╓╓в стверджу╓:
"А вот со Скоропадским (вернее со Скоропадскими) ясности куда меньше. Дело в том, что наш "гарант" забыл разъяснить, о котором из представителей данного рода говорит. Если об Иване, то этот гетман ни в каких особо выдающихся деяниях замечен вроде бы не был. Так что, скорее всего, Ющенко имел в виду Павла, казненного после Второй мировой войны за активное пособничество фашистской Германии. Очень достойный образец для подражания!" Ця цитата ╓ прикладом типово╖ комун╕стично╖ брехн╕. Автор одночасно спробував принизити Президента Укра╖ни, подавши його пр╕звище без зазначення ╕мен╕ ╕ посади та подавши слово гарант в лапках ╕з претенз╕╓ю на ╕рон╕ю, похапцем принизив одного ╕з гетьман╕в Укра╖ни ╤вана Скоропадського ╕ подав пряму наклепницьку брехню про Павла Скоропадського. Ц╕ 66 сл╕в ╓ яскравим прикладом того, як сотн╕ м╕льйон╕в людей комун╕стичн╕ брехуни дурили протягом 74 рок╕в, поки були при влад╕, ╕ намагаються дурити зараз. ╤, як це не дивно, ╓ ще люди, як╕ продовжують ╖м в╕рити, нав╕ть голосувати за них. Правда, щораз все менше, не дивлячись на р╕зн╕ пол╕тичн╕ провокац╕╖ та галас.
До в╕дома вс╕х, хто прочитав чи ще прочита╓ цю комун╕стичну брехню, подаю ╕нформац╕ю про загибель Павла Скоропадського. Павло Скоропадський потрапив п╕д бом-бардування 16 кв╕т-ня 1945 року на станц╕╖ Платл╕нг (б╕ля Мюнхена у Бавар╕╖). Отримав смертельн╕ поранення. Помер 26 кв╕тня 1945 року у шпитал╕ м╕ста Меттен. Отака проста правда про загибель Павла Скоропадського. Син Павла Скоропадського Данило, якого, до реч╕, батько на початку серпня 1939 року в╕дправив до Британ╕╖, хоча сам перебував у Н╕меччин╕, п╕сля смерт╕ батька д╕яв дуже активно (див., зокрема, статтю Т. П. Ралдуг╕но╖, Укра╖нський ╕сторичний журнал № 6 за 2004 р╕к, стор. 94 -111), користався неабияким авторитетом серед укра╖нц╕в в ем╕грац╕╖. У 1956 р. в Лондон╕ в╕дбулася орган╕зована Д. Скоропадським десятитисячна демонстрац╕я укра╖нц╕в ╕ поляк╕в п╕д час в╕зиту М. Хрущова, ╖╖ учасники звернулися до уряду Велико╖ Британ╕╖ з вимогою засудити тотал╕тарний режим в СРСР ╕ порушити питання про самовизначення укра╖нського народу. Тож не дивно, що гетьманич Данило Скоропадський невдовз╕, а саме 23 лютого 1957 року раптово помер у в╕ц╕ 53 роки. Медичний висновок констатував, що причиною смерт╕ був крововилив у мозок, хоча посмертного розтину при цьому не було зроблено. К╕нець п'ятдесятих рок╕в - п╕к комун╕стичного терору проти видатних д╕яч╕в укра╖нського Руху Опору. Тод╕ були отру╓н╕ Лев Ребет та Степан Бандера. Пров╕дники найзлочинн╕шо╖ в ╕стор╕╖ людства ╕мпер╕╖, мабуть, в╕дчували, що укра╖нц╕ знищать цього ╕сторичного покруча. Але, як тепер в╕домо, терор проти видатних укра╖нц╕в ╕мпер╕ю не врятував. ╤ саме народ Укра╖ни на референдум╕ 1 грудня 1991 року поклав край ╕снуванню майже трьохсотл╕тньо╖ ╕мпер╕╖, яка знищила та пон╕вечила десятки народ╕в.
Тож укра╖нц╕ мають бути пильними - вороги нашо╖ державност╕ продовжують робити все, що можуть, щоб, якщо не знищити нас, то хоч би призупинити наш переможний рух.
До реч╕, прямий нащадок Павла Скоропадського, син Данила - Борис вже повернувся в Укра╖ну, як в╕н стверджу╓ - назавжди! ╤нтерв'ю з ним вс╕ бажаюч╕ можуть прочитати за адресою (www. observer.sd.org.ua). Тож все може бути!
Хай Буде!
Серг╕й САВЧЕНКО.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #3 за 19.01.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4387

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков