Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
Дмитро Курилович, «Дронго», во╖н-доброволець…


«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
Капелан ПЦУ про служ╕ння в окоп╕, РПЦ та м╕с╕ю укра╖нц╕в…


СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
Твоя слава у могил╕/А воля в Сиб╕ру/Ось що тоб╕, матусенько/Москал╕ зробили!..


ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
«В╕н так любив Укра╖ну ╕ укра╖нц╕в. В╕н рвав свою душу ╕ серце за не╖…»


10 УКРА╥НСЬКИХ С╤ЯЧ╤В
Сво╓ю невтомною працею вони творили маси нових св╕домих укра╖нц╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2007 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 09.02.2007
"НАВ╤ЩО НАМ ДЕПАРДЬ╢, КОЛИ ╢ СТУПКА?"


БОГДАН СТУПКА - ЛЕГЕНДА ЧИ РЕАЛЬН╤СТЬ? В╤Н НЕ ВВАЖА╢ СЕБЕ З╤РКОВОЮ ЛЮДИНОЮ. ПРОСТО ПОПУЛЯРНИМ. НЕ РОЗУМ╤╢, ЧОМУ МОЛОД╤ АКТОРИ НЕ ╥ДУТЬ ДО ДН╤ПРОПЕТРОВСЬКОГО ТЕАТРАЛЬНОГО ╤НСТИТУТУ, А НАДАЮТЬ ПЕРЕВАГУ КЕМБРИДЖУ...
Народний артист Богдан Ступка народився 27 серпня 1941 року в невеличкому м╕стечку Кулькове Нестеровського району Льв╕всько╖ област╕. В╕н зак╕нчив у 1961 роц╕ акторську студ╕ю у Льв╕вському театр╕ ╕мен╕ Заньковецько╖, п╕зн╕ше у 1984 роц╕ заочне в╕дд╕лення театрознавчого в╕дд╕лення факультету Ки╖вського державного ╕нституту театрального мистецтва
╕м. Карпенка-Карого. Сво╖ми вчителями в╕н вважа╓ курбас╕вця Бориса Тягна та Серг╕я Данченка, з яким, як в╕н сам вважа╓, поставлен╕ найкращ╕ вистави у Львов╕ та Ки╓в╕. Це "Кам'яний господар", "Король Л╕р", "Дядя Ваня", "Мерл╕н". Якщо згадувати к╕ноб╕ограф╕ю Ступки - одразу пригадуються ф╕льми "Б╕лий птах з чорною ознакою", "Червон╕ дзвони", "Життя Остапа Вишн╕", "Вогнем та мечем", "Молитва за гетьмана Мазепу", "Сх╕д-Зах╕д", "Вод╕й для В╕ри"...
Художн╕й кер╕вник Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕мен╕ ╤вана Франка (вже 5 рок╕в) Богдан Ступка нагороджений орденом Ярослава Мудрого. Його в╕дзначено за "значний внесок у збагачення духовно╖ скарбниц╕ укра╖нського народу, самов╕ддане служ╕ння високим ╕деалам мистецтва". Минулого року Ступка в╕дзначив сво╓ 65-л╕ття.
Цього року в Рос╕╖ актора нагородили прем╕╓ю "Тр╕умф" за найвищ╕ досягнення в л╕тератур╕ та мистецтв╕. Ц╕каво, що разом з Богданом Ступкою ц╕╓ю прем╕╓ю в╕дзначен╕ композитор Соф╕я Губайдулл╕на, к╕норежисер Ельдар Рязанов та рок-музикант Юр╕й Шевчук. Лауреати отримали по 50 тисяч долар╕в ╕ статуетку "Золотий Ельф". Жур╕ "Тр╕умфу" очолювали таки авторитетн╕ особи, як журнал╕ст Володимир Познер, актриси Алла Демидова та ╤нна Чурикова, письменники Василь Аксьонов та Михайло Жванецький, режисер Серг╕й Бодров-старший та музикант ╕ диригент Володимир Сп╕ваков.
Останн╕м часом Богдан Сильвестрович неохоче ╕де на розмову з журнал╕стами, винятком, може, стала недавня прес-конференц╕я п╕сля отримання прем╕╖ "Тр╕умф". Але Ступка в╕дпов╕в-таки на де-к╕лька питань для "Кримсько╖ св╕тлиц╕".
- Я остер╕гаюся журнал╕ст╕в, як╕ нев╕домо що можуть написати. Дуже псу╓ людей слава, скажу я вам. Але, мен╕ зда╓ться, я один з небагатьох, з ким цього не сталося! Я слави не в╕дчуваю! Увагу - так. Не голл╕вудський я ще актор, аби славою перейматися. Я н╕коли ╕ подумати не м╕г, що буду ось такою популярною людиною.
- Як тод╕, якщо не з╕ркою, вас називати?
- Я просто популярна людина...
- Богдане Сильвестровичу, останн╕й раз ми сп╕лкувалися з вами у програм╕ "Антракт" Державно╖ телерад╕окомпан╕╖ "Крим". Що зм╕нилося за час, що ми з вами не бачилися? А це - 5 рок╕в?
- Я постар╕в! (см╕╓ться). На ц╕лих 5 рок╕в, це багато, як ви вважа╓те? Мен╕ вже аж 65!..
- Знаю, що минулого року ви вперше набрали курс як викладач акторсько╖ майстерност╕ ун╕верситету театрального мистецтва ╕м. Карпенка-Карого. Як вважа╓те, чому в╕н такий престижний? Чому ус╕ намагаються вступити саме до цього закладу?
- Не знаю я... де престижн╕ше... 19 с╕чня у них ╕спит був. Подивимось, що з них буде. Багато ╓ талановитих ц╕кавих особистостей.
- Чим в╕др╕зня╓ться студент вашого часу в╕д тепер╕шнього?
- Одягом! (см╕╓ться)
- А духовно?
- ╢ глибок╕ та ╓ й поверхов╕. Так, як ╕ в наш час. ╤ н╕чого не зробиш.
- Вважа╓ться, що театральна школа найкраща в ун╕верситет╕ ╕м. Карпенка-Карого. Чи не замало ╖╖, одн╕╓╖ для вс╕╓╖ Укра╖ни?
- Так, я вважаю, якщо там випускаються ц╕кав╕ студенти, тому вона найкраща. Так, ╖дуть саме сюди.
╤ якщо ╓ талант, його можна розглед╕ти вже на першому курс╕, але це не завжди так.
╢ прекрасна Льв╕вська школа, там ╓ акторський факультет, де зав╕ду╓ кафедрою Богдан Козак.
╢ Харк╕в, де теж багато наших сту-дент╕в зак╕нчили ╕нститут. А ╓ ╕ Дн╕пропетровське училище, де вже з 14 рок╕в навчаються акторству.
При Терноп╕льському ун╕верситет╕ також тепер в╕дкрили факультети акторськ╕. Я не знаю, в чому секрет, чому ╖дуть до Кембриджу, а не до Московського ун╕верситету ╕м. Щук╕на, наприклад...
- Ви взяли два роки тому понад
15 молодих актор╕в до театру. Виправдовують вони ваш╕ спод╕вання?
- Пов╕рте, дуже хороша та прекрасна група прийшла до нас в╕д Шаварського. Подив╕ться вистави ╕ зрозум╕╓те, наск╕льки сильний потенц╕ал у молодих актор╕в. Вистава "Солом╕я", наприклад. Нав╕ть якщо взяти хореограф╕ю, не балет у нас танцю╓, а актори драматичн╕. Вони танцюють краще, н╕ж балет! Молода акторка Баша з╕грала Джуль╓тту - ╕ це через р╕к п╕сля зак╕нчення вузу! Дуже важко з╕грати в такому репертуар╕, як Шексп╕р, правда? Звичайно, ще ╓ казочки - те, де в них ╓ ц╕кав╕ рол╕. Молод╕ у нас зад╕ян╕ ╕ в "Украденому щаст╕" та в "Рев╕зор╕". Мен╕ не соромно за нашу молодь. Сильн╕ хлопц╕ та д╕вчата.
* * *
Далеко╖ перспективи майбутн╕х з╕рок, ╖хнього росту в театр╕ ми б╕льше не торкалися. Розмова в╕дбувалася у святков╕ дн╕, тому було б не доречно не поц╕кавитися у з╕рки, хоча йому цей терм╕н ╕ не до вподоби, про те, яка вона, святкова р╕здвяна вечеря Ступк╕в.
- Як ви святкували ус╕ новор╕чн╕ свята?
- Як ус╕ укра╖нц╕! З кутею. Я вир╕с на традиц╕ях укра╖нських. Для мене це норма. Я по╖хав до мами на свята. Для мене це с╕мейне свято. Традиц╕йн╕ 12 страв. Я дуже полюбляю грибну юшку - такий соус у нас готують. Була кутя й коньяк, а як без нього? Хоча на Новий р╕к наша родина збиралась в Ки╓в╕, ╕ син, ╕ онуки - вс╕ разом! Але на Р╕здво - лише до мами.
Ступка вир╕с на укра╖нських традиц╕ях. Це при╓мно - це його життя.
Розмова наша проходила у доброзичлив╕й атмосфер╕, хоча в╕дчувалося, що в героя к╕ноекрана обмаль часу. Задзвонив моб╕льний телефон, ╕ я зрозум╕ла, що часу для сп╕лкування у мене залишилося дуже мало...
Черговий етап у творч╕й б╕ограф╕╖ Богдана Ступки - роль Тараса Бульби у ф╕льм╕ в╕домого режисера Володимира Бортка. "Тараса Бульбу" зн╕матимуть з голл╕вудським розмахом. Весь минулий р╕к запорозький козак Тарас Бульба не давав спокою к╕нематограф╕стам. Микита Михалков бачив себе в образ╕ цього героя. Фед╕р Бондарчук мав нам╕р в╕дзняти ф╕льм за твором Гоголя, адже ще його батько мр╕яв про це, та не склалося... Ми з преси вже уявляли соб╕ Тараса, такого соб╕ пана з французьким акцентом, коли д╕зналися про нам╕р Жерара Депардь╓ з╕грати роль Бульби... Але "Нав╕що нам Депардь╓, коли ╓ Ступка?" - заявив режисер Володимир Бортко та затвердив його на головну роль.
Незвичним для глядача постане Бульба у виконанн╕ Богдана Ступки. На питання "Кримсько╖ св╕тлиц╕", якого ж козака Тараса ми побачимо, Ступка лише жартував:
- А який вам Бульба потр╕бен? Мене наголо п╕дстрижуть... Так, лише два м╕л╕метри залишать. Ось як! (см╕╓ться). Буде лише козацький "оселедець". Зна╓те, я Бульбу соб╕ уявляю зовс╕м не таким, як на картин╕ Р╓п╕на. В╕н - полковник, осв╕чена людина, не простий в╕н козак. ╤ д╕ти його, Остап та Андр╕й, осв╕чен╕, в бурс╕ навчались...
Треба буде ╖хати верхи... Коли вперше зн╕мався в к╕но, к╕нь мене скинув. Мабуть, в╕дчув, який ╖здець на ньому!.. Галоп зараз вже не для мене. Володя Бортко спец╕ально для мене запросив тренера. Але, погодьтеся, мен╕ вже не 35, а вс╕ 65! Будуть мен╕ допомагати ╕ дублери. Дружину Бульби гратиме Ада Роговцева, сина Андр╕я - ╤гор Петренко. До реч╕, Мос╕я Шила гратиме Михайло Боярський.
Ф╕льм "Тарас Бульба" вийде на екрани Рос╕╖ не ран╕ше 2008 року. Коли укра╖нц╕ побачать ф╕льм, ще нев╕домо. Музику написав композитор ╤гор Корнелюк, з яким Володимир Бортко працював у сер╕алах "Бандитський Петербург", "╤д╕от" та "Майстер ╕ Маргарита". Зн╕мальна група днями в╕дзняла панораму Запорозько╖ С╕ч╕, переправу пораненого Тараса Бульби та його при╖зд на С╕ч. Хоча спочатку планували усе в╕дзняти п╕д Москвою. Подальш╕ зйомки пройдуть в Кам'янц╕-Под╕льському, Санкт-Петербурз╕, Польщ╕ та в Ки╓в╕. Для батальних сцен режисер Володимир Бортко спец╕ально "викликав" з Голл╕вуду в╕домого постановника бойових сцен Н╕ка Пауелла (в╕н ставив бойов╕ сцени в "Останньому самура╖" та "Глад╕атор╕"). Ф╕льм буде варт╕стю в 25 млн. долар╕в!
Богдан Сильвестрович в ╕нтерв'ю з╕знався, що момент, коли Бульба вбиватиме сина - найскладн╕ший. Адже це р╕дний син - йому можна все пробачити. Виявля╓ться, що у Гоголя було два ф╕нали. Ступка ма╓ над╕ю, що Бортко таки обере ╕нший х╕д ╕ ф╕нал не буде таким траг╕чним.
А як буде насправд╕ - побачимо.
Юл╕я КОВАЛЕНКО.
м. Ки╖в.

2001 р╕к. Богдан Ступка з акторами ки╖вського Нац╕онального академ╕чного драматичного театру ╕мен╕ ╤вана Франка в гостях у редакц╕╖ "Кримсько╖ св╕тлиц╕".
Наш╕ пост╕йн╕ читач╕ пам`ятають, як тр╕умфально-аншлагово гастролювали тод╕ "франк╕вц╕" у С╕мферопол╕. ╤ те, що серед цих гастрольних клопот╕в наш╕ театральн╕ кумири знайшли можлив╕сть п╕дтримати укра╖нську газету - ╕ не лише морально! - за прикладом Богдана Ступки ус╕ ки╖вськ╕ гост╕ прямо в редакц╕╖ передплатили "Кримську св╕тлицю" - говорить багато про що.
Хоча б про те, що якби укра╖нськ╕ чиновники, в╕д яких залежить доля укра╖нсько╖ газети, книжки, театру, школи, так само п╕дтримували усе укра╖нське, державницьке, просв╕тницьке, духовне - х╕ба ж держава й дос╕ топталася б на м╕сц╕ на тернистому шляху до свого нац╕онального в╕дродження?

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2007 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4470

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков