Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПАР╢ ВИЗНАЛА НЕЛЕГ╤ТИМНИМ ПРЕЗИДЕНТА РФ ПУТ╤НА, А РПЦ – ╤НСТРУМЕНТОМ ПРОПАГАНДИ
Асамблея вкотре п╕дтвердила, що за пут╕на рф перетворилася на фактичну диктатуру…


ПАР╢ УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦ╤Ю ПРО П╤ДТРИМКУ В╤ДНОВЛЕННЯ УКРА╥НИ
За резолюц╕ю ПАР╢ проголосували 134 учасники зас╕дання, проти – жоден…


ФОРТЕЦЯ МАР╤УПОЛЬ
Режисерка Юл╕я Гонтарук створила цикл ф╕льм╕в п╕д загальною назвою “Фортеця...


ЗАКОН ПРО МОБ╤Л╤ЗАЦ╤Ю ПРИЙНЯТО: ДО НЬОГО ╢ ПРЕТЕНЗ╤╥, АЛЕ В╤Н П╤ДСИЛИТЬ ЗСУ
Закон проголосовано 283-ма голосами депутат╕в Верховно╖ Ради. Експерти: його треба було приймати...


НАША БАТЬК╤ВЩИНА ╢ НАЙЗАМ╤НОВАН╤ШОЮ КРА╥НОЮ В СВ╤Т╤
╤з 2015 року Джайлз Дьюл╕ документу╓ зам╕нування земл╕ в Укра╖н╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#6 за 09.02.2007
Кримський Майдан

За той час, коли "Кримська св╕тлиця" з в╕домих причин вимушено виходила зменшеним обсягом, в редакц╕╖ назбиралося чимало лист╕в, як╕ ми так ╕ не спромоглися використати: катастроф╕чно не вистачало газетно╖ площ╕. Але т╕ читацьк╕ роздуми не втратили актуальност╕ й нин╕! Ось, зокрема, вже б╕льше року минуло з часу одн╕╓╖ газетно╖ дискус╕╖, на яку колись в╕дгукнувся наш читач ╕ автор з Красногвард╕йського району Олександр Васильович Кислий, але його лист н╕би про сьогодення написаний (що поробиш, якщо укра╖нське сусп╕льство у сво╓му розвитку весь час тупцю╓ на м╕сц╕). Отже, дискус╕я трива╓...

"ДОБРО ПОВИННО ВМ╤ТИ ЗАХИЩАТИСЬ..."
Шановна пан╕ ╤. Н╕кольчук! Дозвольте подискутувати з Вами ╕ викласти сво╓ бачення порушених Вами проблем, викладених в лист╕ до "Кримсько╖ св╕тлиц╕". Перше. Ви пишете, що ця газета люта. Я ж бачу в н╕й бойовит╕сть. Добро повинно вм╕ти захищатись, мати м╕цн╕ кулаки. ╤накше заклюють. До реч╕, до то╖ "лют╕" ╕ я маю в╕дношення як громадський кореспондент газети. А як я можу бути таким соб╕ беззубим добрячком ╕ п╕дставляти л╕ву щоку, коли мене вдарили в праву? Добре було письменнику Л. Толстому пропов╕дувати непротивлення злу насиллям, бо в╕н мав титул графа, був знаний ╕ багатий, ╕ особисто його не били. А мене били, ╕ не раз, то я маю в╕ддячувати.
У 1933 роц╕ я ледь не вмер в╕д голоду. Хоч цього не пам'ятаю, а знаю з розпов╕д╕ мами, сестри, сус╕д╕в. В 1932 роц╕ був засуджений як куркуль м╕й р╕дний дядько, бо не хот╕в йти в колгосп. У 1937 р. в лапи НКВС попав ╕ м╕й тато. Якимось чином в╕н через п╕вроку повернувся додому зламаним ф╕зично й морально (мабуть, не змогли довести його провину). У в╕йну в╕н загинув. У 1947 роц╕ знову голод, який я вже добре пам'ятаю. Ви, шановна, можете зрозум╕ти м╕й стан: на мо╖х очах з дня на день згасала моя мама, вже ледь виходила з хати. А я тайком, щоб н╕хто не бачив, плакав, розум╕ючи, що можу залишитися без мами, якщо виживу. Слава Богов╕ - ╕ я, ╕ мама вижили, та не завдяки б╕льшовицьк╕й влад╕, а всупереч ╖й. Мама того року не змогла виробити необх╕дний м╕н╕мум трудодн╕в. Наш "найгуманн╕ший" комун╕стичний суд засудив ╖╖ за це до примусових роб╕т. Нас запевнили, що причиною голоду був неврожай та во╓нна розруха. Та то була чергова б╕льшовицька брехня.
П╕зн╕ше я взнав правду. В тому роц╕ багато хл╕ба було в╕дправлено у Н╕меччину, Румун╕ю, Угорщину, щоби п╕дкормити сво╖х колишн╕х ворог╕в ╕ схилити ╖х на св╕й б╕к. Виходить, для нас був неврожай та розруха, а для них був врожай? Що ж то за комун╕стична влада така, що до сво╖х г╕рша за злу мачуху - морила ╖х голодом, а до колишн╕х ворог╕в - лаг╕дна? Я не маю н╕чого проти того, щоб проявити благородство переможц╕в ╕ п╕дтримати тих н╕мц╕в, румун╕в та мадяр╕в, але ж не за рахунок голодно╖ смерт╕ сво╖х громадян.
Мо╖ сестра ╕ мама, а п╕д час л╕тн╕х кан╕кул ╕ я, працювали в колгосп╕ за т╕ сумнозв╕сн╕ палички-трудодн╕, на як╕ майже н╕чого не давали - весь р╕чний зароб╕ток, зерно, ми привозили додому на ручних саночках. Та ще й обкладали непом╕рними податками. ╤ продовжувалось це не один десяток рок╕в.
"Люта" "КС" ╕ до тих укра╖нц╕в, котрих я, власне, ╕ укра╖нцями назвати не можу - то не укра╖нц╕, то зрадники - хохли, манкурти, московськ╕ яничари. Як ╖х можна називати укра╖нцями, коли вони вороги укра╖нсько╖ державност╕, коли вони роблять все для того, щоб ми знову стали колон╕╓ю "старшого брата"?
Друге. Ви, шановна, пита╓те, де наша "пресловута" толерантн╕сть? Та ми ж занадто толерантн╕. Наша толерантн╕сть часто межу╓ з рабством. Скаж╕ть, будь ласка, в як╕й кра╖н╕ можуть ╕снувати ╕ активно д╕яти так╕ во╓н╕зован╕ антиукра╖нськ╕ орган╕зац╕╖, як "Прорив"?
А чи можете Ви соб╕ уявити таке: на вс╕х московських вулицях розм╕щен╕ б╕гборди яко╖сь парт╕╖ з написом: "З нами Бог ╕ Н╕меччина"? Н╕? Я теж. А чи може ╕снувати та ще й мати свою фракц╕ю в рос╕йськ╕й Держдум╕ парт╕я, яка спов╕ду╓ ╕дею знищення рос╕йсько╖ державност╕ й при╓днання ╖╖ до Монгол╕╖? А у нас ╓ так╕ парт╕╖: це ╕ компарт╕я Симоненка, ╕ парт╕я Януковича, ╕ парт╕я "прогресивно╖ В╕тренко", ╕ парт╕я "Союз".
╤ укра╖нц╕ терплять так╕ парт╕╖.
А якщо Ви, шановна пан╕, бажа╓те побачити на власн╕ оч╕ рос╕йську толерантн╕сть, то й не треба ╖хати до Чечн╕, а по╖дьте лише до Петербурга, Москви чи Воронежа ╕ подив╕ться, як там б'ють, а ╕нод╕ й вбивають людей, в яких кол╕р шк╕ри ╕нший, н╕ж в рос╕ян.
Трет╓. Наше ставлення до рос╕йських комун╕ст╕в? Та таке ж саме, як ╕ до укра╖нських, ╕ залежить воно в╕д того, як╕ то люди. Ми засуджу╓мо не вс╕х комун╕ст╕в п╕дряд, а лише тих, котр╕ ╓ нос╕ями ╕ впроваджувачами злочинно╖ комун╕стично╖ ╕деолог╕╖, котр╕ висунули гасло "перетворимо ╕мпер╕-ал╕стичну в╕йну в громадянську", ╕ таки перетворили. А громадянська в╕йна забрала життя близько 20 в╕дсотк╕в населення Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, призвела до повного занепаду виробництва ╕ до голоду в 1920 - 1923 рр. Засуджу╓мо натхненник╕в ╕ орган╕затор╕в колектив╕зац╕╖ села, Голодомору 1932 - 1933 рок╕в, котрий забрав життя близько 8 м╕льйон╕в укра╖нц╕в, масових репрес╕й, коли в комун╕стичн╕ концтабори були кинут╕ м╕льйони невинних людей, знищення укра╖нсько╖ ел╕ти. Я в╕рю, що буде Нюрнберзький процес над комун╕стичною ╕деолог╕╓ю, ╕ ця парт╕я буде заборонена як злочинна.
Четверте. "Катерина, вража баба..." Що ж то за "╕сконно руська" цариця Катерина ╤╤? Та то чистокровна н╕мкеня-пруссачка Соф╕я Фредер╕ка Августа Ангальт-Цербстська, котру видали зам╕ж за рос╕йського царевича Петра. П╕сля перехрещення в православну в╕ру вона стала Катериною Олекс╕╖вною. А коли ╖╖ чолов╕к став царем Петром ╤╤╤, вона за допомогою брат╕в Орлових задушила його ╕ сама стала царицею. Це ╖╖ перший подвиг. А за ним було ще багато. Рос╕йський поет О. Пушк╕н, котрий сп╕вав панег╕рики царю Петру ╤, не любив Катерину за ╖╖ п╕дступн╕сть, лицем╕рство, жорсток╕сть ╕ хтив╕сть. А за що укра╖нцям поважати Катерину? Давайте розберемось, що ж вона зробила для Укра╖ни. П╕д час рос╕йсько-турецько╖ в╕йни 1768 - 1774 рок╕в рос╕йськ╕ в╕йська зазнавали поразку за поразкою. ╤ командувач╕ т╕╓╖ арм╕╖ послали депутац╕ю до В╕йська Запорозького з благанням допомогти. Кошовий отаман Калнишевський погодився. ╤ завдяки активн╕й допомоз╕ козак╕в турецьк╕ в╕йська були розбит╕. Близько тисяч╕ козак╕в були нагороджен╕ ср╕бними медалями, а сам Калнишевський отримав в╕д Катерини золоту медаль з д╕амантами. Та ця клята баба не була б Катериною, якби не "в╕ддячила" козакам. А "в╕ддячила" тим, що прислала ц╕лу арм╕ю для знищення козацько╖ вольниц╕ ╕ Запорозько╖ С╕ч╕. Сили були нер╕вн╕, тож Калнишевський з╕ старшинами вир╕шили не битися, а здатися. Вс╕ укр╕плення С╕ч╕ було зруйновано, майно конф╕сковано. Калнишевський був засуджений на дов╕чне ув'язнення на Соловках, а суддя Головатий ╕ писар Глоба в╕дправлен╕ до Сиб╕ру. Ось така царська вдячн╕сть.
В гетьманськ╕й Укра╖н╕ був республ╕канський устр╕й, вс╕ посади були виборн╕. Катерина це знищила, на вс╕ значн╕ посади призначила рос╕ян, укра╖нськ╕ земл╕ були в╕ддан╕ рос╕йським пом╕щикам та н╕мцям, селяни були закр╕пачен╕. То чи за це ми повинн╕ ╖╖ шанувати? Та не було б тепер н╕якого галасу, якби рос╕яни на зат╕яли метушню з╕ встановленням пам'ятника т╕й "баб╕" в укра╖нських м╕стах Дн╕пропетровську, Одес╕, Севастопол╕. Оце ╕ все.
╤ останн╓. Деяк╕ найголовн╕ш╕ законотворц╕, депутати Верховно╖ Ради порушують закон про державну мову - користуються мовою ╕ншо╖ держави. А Ви пишете, що ми утиска╓мо рос╕йську мову. Ви, шановна, п╕дкреслю╓те свою рос╕йськомовн╕сть ╕ стверджу╓те, буц╕мто ми ла╓мо все, що стосу╓ться Рос╕╖ та рос╕йсько╖ мови. Я, укра╖нський нац╕онал╕ст (не плутати нац╕онал╕зм з нацизмом та шов╕н╕змом), знаю л╕тературну рос╕йську мову не набагато г╕рше рос╕йських ф╕лолог╕в. ╤ в розмов╕ з рос╕янами користуюсь ╖хньою мовою. ╤ Вас н╕хто не карта╓ за рос╕йськомовн╕сть. Якщо Ви етн╕чна рос╕янка, то проблем нема╓, хоча, як громадянка Укра╖ни, мусите знати ╕ державну мову. А якщо етн╕чна укра╖нка, котра зрадила свою прабатьк╕вську мову, то Бог Вам суддя!
З повагою,
Олександр КИСЛИЙ.
с. Восход Красногвард╕йського району АРК.

РЯДКИ З ЛИСТ╤В
ЧУЖЕ НЕ СТРАШНЕ, ДОКИ... ЗАЛИША╢ТЬСЯ ЧУЖИМ
На жаль, досить часто автори б╕дкаються з приводу навали "чужих" ф╕льм╕в, маючи на уваз╕ п╕д "чужими" американськ╕ та ╓вропейськ╕ ф╕льми, впритул не пом╕чаючи н╕чим не кращих рос╕йських "Мент╕в", "Бандитського Петербурга", "Кодексу чест╕" (зрозум╕ла р╕ч, що у геро╖в цих ф╕льм╕в, рос╕йських спецназ╕вц╕в з╕ скривав╕лими на Кавказ╕ руками, така сама "честь", як у злод╕╖в "закон").
Чужого на св╕т╕ багато. Але справжн╓ лихо, коли нас переконують (╕ небезусп╕шно!), що те чуже - н╕яке не чуже, а воно "наше", або, принаймн╕, наше з ними "сп╕льне". А саме таке сприймання нам старанно закидають щодо рос╕йських ф╕льм╕в, рос╕йсько╖ мови, рос╕йсько╖ державност╕, оц╕нки сучасних та ╕сторичних под╕й з точки зору ╕нтерес╕в ц╕╓╖ держави, а не яко╖сь ╕ншо╖. Б╕да, коли вда╓ться переконати народ, що треба скоритися чужинцям. Але трич╕ б╕да, коли привчають на чужинц╕в казати - "наш╕".
Як один народ покорю╓ ╕нший, то проголошу╓: "Ваша земля - наша!" А от у царин╕ духовн╕й, для духовного поневолення ╕нших вдаються до н╕бито протилежного гасла: "Наша культура ╓ також ╕ ваша! Наша мова - це й ваша мова (для початку - так звана "друга р╕дна" й друга державна; це для початку...), наш╕ л╕тературн╕, мистецьк╕ й к╕нокумири мають бути й вашими кумирами, наша церква з нашими канонами й патр╕архатом у наш╕й столиц╕ - це й ваша церква!" ╤ якщо вда╓ться переконати нас у цьому - примусом чи облудою - то наша земля ста╓ теренами ╖хньо╖ культури, розширю╓ т╕ терени - тобто знов-таки наша земля ста╓ ╖хньою, а не навпаки.
...Любител╕ дивитися рос╕йське к╕но й телебачення в Укра╖н╕ в б╕льшост╕ сво╖й якраз ╕ сприймають його й бачене з його допомогою рос╕йське життя-буття саме як "сво╓", "наше". Яким би не був негативним виховний вплив на нашу молодь американських к╕нобойовик╕в, ╖хн╕х геро╖в н╕хто у нас не сприйма╓ як "наших", тод╕ як геро╖в "Кодексу чест╕" та ╕ншого под╕бного рос╕йського к╕ношного непотребу укра╖нський глядач часто-густо назива╓ саме так...
В╕ктор ЛЕВ╤.
м. Дн╕пропетровськ.

ПРОФЕС╤Я ВЧИТЕЛЯ ПОВИННА СТАТИ НАЙПРЕСТИЖН╤ШОЮ

Я був ╕ зостаюсь переконаним в тому, що розпрощатися з минулою тотал╕тарною системою СРСР потр╕бно р╕шучими, кардинальними засобами, щоб люди в╕дчули незворотн╕сть нашого шляху до самост╕йност╕, до незалежност╕ Укра╖ни. Л╕кв╕дац╕я символ╕в, пам'ятник╕в ╕ пам'яток комун╕зму, де б вони не були ╕ чим би не позначались, - це те найперше, що потр╕бно було зробити ще на початку здобуття незалежност╕. Зараз тим б╕льше це на час╕.
Друге - обов'язково потр╕бно орган╕зувати показовий суд над КПРС за зразком Нюрнберзького процесу над н╕мецькими фашистами.
Трет╓ - подальше звол╕кання ╕з забороною вс╕х антиукра╖нських парт╕й, союз╕в, об'╓днань ╕ боротьбою з шов╕н╕змом, русиф╕кац╕╓ю под╕бне смерт╕ самост╕йност╕, незалежност╕ Укра╖ни.
Четверте - осв╕та. Кер╕вництво нею в╕ддано приб╕чникам О. Мороза, як╕ пост╕йно наголошують на необх╕дност╕ законодавчо закр╕пити другою державною мовою рос╕йську. В цьому питанн╕ демократичн╕, патр╕отичн╕ сили Укра╖ни висловились однозначно - в Укра╖н╕ державна мова повинна бути укра╖нська. Дискус╕ю з ц╕╓╖ проблеми треба зак╕нчити раз ╕ назавжди. Молодь, наш народ мають право на як╕сну осв╕ту. Профес╕я вчителя повинна стати в наш╕й держав╕ найпрестижн╕шою ╕ найб╕льше оплачуваною на р╕вн╕ високих зарплат високопосадовц╕в у владних структурах. Розвинен╕ кра╖ни св╕ту мають дуже престижн╕ заклади навчання в╕д початково╖ школи до ВНЗ, тож нам сам Бог вел╕в першочергово розвивати осв╕ту. Осв╕ту найвищого р╕вня, яка т╕льки може бути при всеб╕чному залученн╕ ╕сторичних здобутк╕в минулого, для розвитку ╕ збагачення майбутнього. Весь розвиток держави, ╕нтелект нац╕╖ у велик╕й м╕р╕ залежить в╕д осв╕ти ╕ осв╕ченост╕ ╖╖ громадян - це акс╕ома.
Костянтин ПЕТРЕНКО,
╕нвал╕д в╕йни.
м. С╕мферополь.

НЕ ВТРАЧАЙМО НАД╤╥!

Шановна редакц╕╓! Схвильована под╕ями, що роздирають Укра╖ну. Вважаю за обов`язок з висоти свого в╕ку (мен╕ 72 роки) просити через вашу газету вс╕х мусульман Криму бути дуже розважливими й мудрими, коли справа стосу╓ться дол╕ ц╕лого народу. Ск╕льки рок╕в сп╕лкуюся ╕з кримськими татарами, завжди поважаю в них працелюбство, щир╕сть, в╕рн╕сть ╕нтересам свого народу, що н╕коли не ображало ╕нш╕ нац╕╖. Нам потр╕бно не конфл╕кт╕в з Рос╕╓ю, але вза╓моповаги й паритету - без нав`язливих перекос╕в у б╕к колишньо╖ ╕мпер╕╖. Головне, не допустити, щоб чужа держава продовжувала нами ман╕пулювати задля власно╖ вигоди.
У мо╓му поетичному доробку ╓ немало в╕рш╕в про под╕╖ в Криму останн╕х рок╕в. Якщо вони вас зац╕кавлять - обов`язково над╕шлю. Можу писати рос╕йською (я викладач саме рос╕йсько╖ мови) - головне, довести кримським татарам, що укра╖нц╕ ╖х поважають, сп╕вчувають ╕ завжди прийдуть на допомогу. Хай не втрачають над╕ю на справедлив╕сть ╕ не спокушаються, що др╕бною колотнечею чогось досягнеш. Ця колотнеча потр╕бна купленим Рос╕╓ю пол╕тикам, а страждатимуть наш╕ д╕ти.
Тамара Володимир╕вна БОЙКО,
педагог-пенс╕онер, ветеран прац╕.
м. Мел╕тополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #6 за 09.02.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4475

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков