19 ЛЮТОГО ЖАНН╤ МИКОЛА╥ВН╤ МОН╤ ВИПОВНИЛОСЯ Б 62 РОКИ. АЛЕ ВЖЕ НЕ ВИПОВНИТЬСЯ. СТР╤ЛКИ ╥╥ ГОДИННИКА ЗУПИНИЛИСЯ 4 ЛЮТОГО. ЗУПИНИЛИСЯ НАЗАВЖДИ... "Крепкого здоровья, большого счастья, миллионы улыбок и миллион алых роз", "И мы желаем в день юбилея пусть горит, никогда не слабеет для людей доброты вашей свет..." ╤ п╕дпис: "колеги". Але це було ран╕ше. Сьогодн╕ колеги теж в╕дгукуються про Жанну Микола╖вну захоплено. Ось хоча б професор кафедри укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ ╢вген Регушевський, який зна╓ Жанну Мону багато рок╕в: "Вона була красивою ж╕нкою, весело╖ вдач╕, виглядала щонайб╕льше на 45 рок╕в. Але була вольовою, якщо треба, могла взяти на себе в╕дпов╕дальн╕сть". ╢вген Семенович часто хреститься: "Не можу нав╕ть соб╕ уявити, якими страшними виявилися ╖╖ останн╕ години..." Але сьогодн╕ не кожен з колег Жанни Микола╖вни ма╓ см╕лив╕сть поставити п╕д сво╖ми словами власний "п╕дпис" - обходяться евфем╕змами. Та сутн╕сть висловлювань в╕д того не зм╕ню╓ться. "Я неодноразово звертався до не╖ по допомогу ╕ не пригадую випадку, щоб вона не виконала мо╓ прохання або ж натякнула, що ╖й сл╕д в╕ддячити". А ось ж╕нка, яку мен╕ представили як Жаннину подругу, взагал╕ жбурля╓ слухавку: "Я с "Кримською св╕тлицею" вообще ничего не хочу иметь общего!" Та насправд╕ не з "Кримською св╕тлицею", просто напередодн╕ телефонно╖ розмови з доцентом Л. добряче "попрацювали", ╕ вона докор╕нно зм╕нила свою позиц╕ю стосовно потерп╕ло╖. В ч╕м же завинила мертва Жанна Микола╖вна перед ц╕╓ю пан╕? Якщо вона взагал╕ перед кимось ╕ завинила, то лише перед донькою Олею, яку залишила одн╕с╕нькою у ц╕лому св╕т╕, та перед власною душею, у раз╕, якщо це ╕ насправд╕ було самогубство, в яке, до реч╕, б╕льш╕сть мо╖х сп╕врозмовник╕в не хочуть в╕рити: вдома залишилась напередодн╕ замочена Жанною Микола╖вною б╕лизна, книги на стол╕ - у робочому стан╕. Ось т╕льки якийсь щемкий дуже довгий погляд при прощанн╕ з дочкою, коли мати п╕сля вих╕дних поверталася в кард╕олог╕ю, де л╕кувалася п╕сля тотального стресу. Але вс╕ ц╕ детал╕ пригадуються ╕ набувають символ╕чного значення вже п╕сля жахливих насл╕дк╕в. Вт╕м о 6-й вечора ж╕нка зателефонувала з л╕карн╕ ╕ пов╕домила дочц╕, що у не╖ все гаразд - готу╓ться до здач╕ анал╕з╕в на ранок. Що ж в╕дбулося у подальш╕ три години, до того, як Жанна Микола╖вна опинилася на рейках в район╕ зал╕зничного вокзалу? Це вже навряд чи стане колись в╕домо... - Ми з Олею простили вс╕х, хто прямо або опосередковано винен у Жаннин╕й смерт╕, - каже ╖╖ подруга з юност╕ В╕ра Федор╕вна Альох╕на. - Ми простили нав╕ть того студента, який зат╕яв цю провокац╕ю. Верс╕я злочину Жанни Микола╖вни в р╕зних вустах звучить по-р╕зному. Перепов╕м ╖╖ в тому вар╕ант╕, в якому передала ╖╖ сама потерп╕ла найближчим людям. На початку фатального тижня йшов екзамен. Навкруги доцента Мони, яка приймала цей екзамен, крутився один з╕ студент╕в ╕ б╕дкався, що йому браку╓ знань ╕ в╕н просто не уявля╓, як йому вийти з цього становища. Але ж не дарма кажуть: хто платить, той ╕ замовля╓ музику. Студенти, що навчаються на комерц╕йн╕й основ╕, це добре усв╕домлюють. Платити та ще й м╕зки сушити? Дудки! Н╕куди не д╕нуться - все одно поставлять позитивну оц╕нку! Дехто з них розм╕ркову╓ приблизно так. Певне, припускаючи, що результат швидше за все буде таким, Жанна Микола╖вна дозволила невдас╕ придбати якусь корисну книгу для кафедри ╕ постаралася бути до студента лояльною. Книга, яку в╕н поклав на ст╕л, а пот╕м же сам ╕ забрав, була якоюсь брудною, н╕би довго десь валялася, ╕ викладачка автоматично обтерла ╖╖ рукою. Цього виявилося достатньо, щоб Жанну Микола╖вну негайно ж звинуватили у хабарництв╕, заявивши, що в книз╕ лежала стодоларова купюра. Викладачку забрали в прокуратуру, де примушували з╕знатися у злочин╕. А наступного дня, хоча ╖╖ вина не була доведеною, Жанна Мона була змушена написати заяву про сво╓ зв╕льнення з роботи. Розмовляю ╕з зав╕дувачем кафедри ╕стор╕╖ Укра╖ни Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського, де працювала Жанна Микола-╖вна, першим проректором В╕ктором Федоровичем Шарапою. - Я завжди ставився до Жанни Микола╖вни з повагою, ╕ ми знаходили порозум╕ння. Ми сп╕впрацювали 30 рок╕в. Вона - людина толерантна, вм╕ла безконфл╕ктно ╕ спок╕йно розв'язувати будь-як╕ питання. Виконувала обов'язки вченого секретаря кафедри. Дуже багато працювала з╕ студентами, не шкодуючи свого в╕льного часу. Була фах╕вцем високого р╕вня, мала хорошу осв╕ту, пост╕йно займалася самовдосконаленням. Це дозволяло ╖й читати ц╕кав╕ курси ╕сторично╖ географ╕╖, ╕стор╕╖ Укра╖ни ХV╤╤ стол╕ття, арх╕тектури Укра╖ни та етнограф╕╖. Я об╕цяла у розмов╕ з В╕ктором Федоровичем не торкатися "негатива" (на те були сво╖ м╕ркування), але вийшло так, що все ж таки торкнулася. - Стосовно Жанни Микола╖вни д╕яла презумпц╕я невинуватост╕, - заявив в╕н. - Адже вина ╖╖ не була доведеною. Зрештою, якби нав╕ть вона виявилась ╕ винною, ╖╖ могли оштрафувати на три тисяч╕ гривень, ╕ не б╕льше... Шановний В╕кторе Федоровичу, як г╕рко, що ц╕ слова не сказали ви ╖й тод╕, коли вона так потребувала захисту ╕ п╕дтримки! Бо якби була на н╕й вина, золота ц╕на яко╖ три тисяч╕ гривень, чи п╕шла б ж╕нка на таку люту смерть, адже для в╕руючо╖ людини, якою була Жанна Микола╖вна, це нав╕ть б╕льше, н╕ж смерть т╕ла? Ось ви зараз кажете, н╕бито ╕ноземн╕ вчен╕ нав╕ть не в╕рять, що у наших професор╕в та доцент╕в так╕ м╕зерн╕ зарплати, думають - приховують в╕д них правду. Я була у Жанни Микола╖вни вдома. Н╕ машини, н╕ дач╕, скромна кооперативна квартира, за яку довелося виплачувати тривалий час. В╕с╕м рок╕в Жанна Микола╖вна була головою того кооперативу за символ╕чну плату - 50 грн. Але ╕ ╖х не клала в кишеню. Мен╕ ще не доводилося бачити так╕ п╕д'╖зди, де всюди - кв╕ти, картини. Це - справа ╖╖ рук. Та й прибирала вона в п╕д'╖зд╕, як правило, сама. Чисто так, що хочеться роззутися. Ц╕каво, хто тепер займа╓ться цим зам╕сть не╖? Кот╕в (а ╖х п╕д будинком ц╕ла орава) году╓ Оля. Ран╕ше для них дв╕ч╕ на день готувала сама Жанна Микола╖вна. А могла ж заощадити коп╕йку, аби ╕ насправд╕ була такою охочою до грошей. В робочому каб╕нет╕, як ╕ ран╕ше, чекають на Жанну Микола╖вну книги. ╥╖ подруга, В╕ра Альох╕на, теж педагог-╕сторик, хита╓ головою: - Це ж величезна праця. Жанночка багато рок╕в збирала матер╕али з етнограф╕╖. ╥х треба видати як п╕дручник. Але хто тепер це зробить? З Жанною Микола╖вною В╕ра Федор╕вна товаришувала 41 р╕к - з того дня, як познайомилися першокурсницями в аудитор╕╖ Херсонського педагог╕чного ╕нституту на ╕сторичному факультет╕. - Пом╕ж нами в╕дразу виникло якесь вза╓мне тяж╕ння, - розпов╕да╓ В╕ра Федор╕вна. - Ми вже обидв╕ мали вчительську осв╕ту. Жанна, в сво╖ 20 рок╕в, родом з Чаплинки, зак╕нчила Бериславське педагог╕чне училище. На 3-й курс нас перевели навчатися до С╕мферополя. П╕сля зак╕нчення ╕нституту Жанн╕ запропонували залишитися в асп╕рантур╕ на кафедр╕ ╕стор╕╖ Укра╖ни. Зав╕дував нею тод╕ ╤ван Серг╕йович Чирва. Жанна мала вже чолов╕ка ╕ дочку, але все встигала, завжди була кращою. Полюбляла музику, в╕дв╕дувала театри. Дуже житт╓любна, житт╓д╕яльна, творча, ╖╖ кар╕ оч╕ пост╕йно випром╕нювали таке св╕тло! А ще вона дуже любила давати: купить к╕лограм яблук ╕ роздасть дорогою бабусям. Каже: "У них так╕ маленьк╕ пенс╕╖, нехай пом'януть мою матусю..." Та нав╕що далеко ходити за прикладами? Ось я. Фактично зовс╕м чужа людина, але вважала Жанну за сестру, а Олю за дочку. Я жила в ц╕й с╕м'╖ м╕сяцями, ╕ Жанночка мене повн╕стю утримувала, а бодай витрачу якусь коп╕йку - обов'язково поверне. Якщо ╖хала в╕дпочивати, купляла пут╕вку ╕ мен╕, я ж вже 15 рок╕в пенс╕онерка ╕, звичайно ж, цього дозволити соб╕ не могла. Вона часто дарувала мен╕ як╕сь реч╕, але робила це так дел╕катно, красиво, що не виникало жодно╖ незручност╕. ╥╖ чолов╕к Вася теж ставився до мене як до р╕дно╖, в╕н у всьому под╕ляв настро╖ сво╓╖ дружини. Сама я - мешканка Херсона, ╕ кожен при╖зд в цю с╕м'ю був великим святом як для мене, так ╕ для них. Цього н╕як було не в╕дчути. Я йшла прийняти з дороги душ. А пот╕м ми не могли наговоритися. Жанна не прагнула мати багато подруг - боялася людсько╖ зради (╕ не дарма. - авт.). Ми ц╕кавились езотеричною л╕тературою, намагалися жити за б╕блейською мораллю. Бувало, починаю я збиратися додому, бо м╕сяцями ╕ у найр╕дн╕ших людей не завжди зручно гостювати, а Жанна просить: почекай, ось одержу зарплату, купимо тортик, в╕дсвятку╓мо тво╖ проводи. Купили. В╕дсвяткували. А вона знову щось вигаду╓: "У тебе ще так не скоро пенс╕я, з грошима буде сутужно!" А коли вже ╕ пенс╕я наближа╓ться, знову дивиться на мене з хитрою посм╕шкою: "Як же ти по╖деш, ти ж об╕цяла вареник╕в наварити!" У В╕ри Федор╕вни на очах сльози: - А тепер ось у мене т╕льки одна дочка лишилася, Оля. Боюся за не╖. Вона ще в╕д смерт╕ батька, Василя Григоровича, не встигла отямитися (щойно минуло два роки), а тут справжня ката-строфа. В╕ра Федор╕вна показу╓ мен╕ документи подруги: диплом, виданий ще на д╕воче пр╕звище Жанни Микола╖вни Павлюченко, диплом кандидата ╕сторичних наук, посв╕дчення Заслуженого прац╕вника народно╖ осв╕ти Укра╖ни "За вагомий особистий внесок у розвиток кра╓знавства, збереження нац╕онально╖ ╕сторико-культурно╖ спадщини" ╕ дода╓: - Жанночка дуже любила Укра╖ну, св╕й народ, це була патр╕отично налаштована с╕м'я. Я, хоч ╕ рос╕янка, теж под╕ляла ╖хн╕ почуття. Рок╕в зо два тому побачила у сн╕ Богородицю, яка запиту╓ у мене про мо╓ найб╕льше бажання. Хочу сказати ╖й: здоров'я! Пошли мен╕ здоров'я. Вже майже кричу. Але з мо╖х вуст вирива╓ться зовс╕м ╕нше: "Пошли, Свята Богородице, щастя мо╓му народу!" Отож, В╕кторе Федоровичу, я перепов╕даю цю нашу розмову для вас. ╤ повторюю сво╓ прохання: захист╕ть ╕м'я вашо╖ Мони Л╕зи в╕д бруду! Ми з вами добре зна╓мо, як поводяться справжн╕ винуватц╕ у злочинах такого характеру, спостер╕гали; вони швиденько "виправляються" ╕ знову повертаються на кафедру, н╕бито й не було дел╕катного еп╕зоду з наручниками або ж ╕дуть "на п╕двищення" - викладати в Ки╓в╕. Але ж подумаймо, який в╕дсоток тут ╖хньо╖ особисто╖ вини? Чому не одягають наручники на тих "ф╕рмач╕в", що закле╖ли все м╕сто оголошеннями "Продам!" Дипломну, курсову, кандидатську. Та ще й п╕д такими грайливими гаслами: "Ученым можешь ты не быть, но курсовую сдать обязан!" Нещодавно в прес╕ оприлюднювалися дан╕ про викрит-тя в С╕мферопол╕ 14 держ-службовц╕в, що мали липов╕ дипломи престижних навчальних заклад╕в. Тримаю пар╕, що н╕хто з них п╕д по╖зд кидатися не буде. А погляньмо, що робиться у найвищих ешелонах влади. Ск╕льки там неук╕в з дипломами! Чи не зда╓ться вам, що це складова вищо╖ пол╕тики: розкласти сусп╕льство, у тому числ╕ ╕нтел╕генц╕ю, зн╕велювати найвищ╕ моральн╕ ц╕нност╕, поставивши на перше м╕сце зароб╕тчанство? Нещодавно моя приятелька, колись наймолодший професор медицини Криму, позаштатний головний фах╕вець МОЗ АРК з алерголог╕╖ Уляна Яцожинська завербувалася на р╕к в одну з африканських кра╖н, аби трохи поправити сво╖ матер╕альн╕ справи. Мина╓ вже четвертий р╕к. Де пан╕ Уляна? А вона ж так любила свою Укра╖ну! Дочка Жанни Мони теж л╕кар. Вона - г╕неколог-х╕рург. Дуже хочу, щоб у не╖ не тремт╕ли руки. Щоб ц╕ руки теж простили це ненавмисне чи зумисне зло, що привело до трагед╕╖. Тож вс╕, в╕д кого це залежить, не плямуйте ╕ не дозволяйте плямувати ╕м'я ╖╖ матер╕. Бачить Бог, ця ж╕нка н╕ в чому не винна! Св╕тла пам'ять вам, Жанно Микола╖вно!
ДМИТРО КАПРАНОВ: БРАТ, ЯКОГО НЕ СТАЛО
УКРА╥НУ МА╢ ЗАХИЩАТИ КОЖЕН, А Н╤ – ТО МОЖНА В╤ДМОВИТИСЯ В╤Д ГРОМАДЯНСТВА
«Я ПРЕДСТАВНИК БОГООБРАНОГО НАРОДУ, ЯКИЙ МА╢ ПОК╤НЧИТИ З НАЙБ╤ЛЬШИМ ЗЛОМ»
СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ: ПРОЧИТАНИЙ, АЛЕ ДО К╤НЦЯ НЕ ОСМИСЛЕНИЙ
ПОМЕР ДИСИДЕНТ СТЕПАН ХМАРА
