Тамара СОЛОВЕЙ.
Нав╕ть приб╕чники крайностей не можуть не погодитися з тим, що на наших полях ╕ ланах в пер╕од "застою" зростали не лише бур'яни, але й жито та чар╕вн╕ кв╕ти. Цьому приклад - кримська Мала Академ╕я наук ("МАН") "Шукач", що на час свого створення (а це було у кв╕тн╕ 1963 року) не мала аналог╕в якщо не у ц╕лому св╕т╕, то принаймн╕ в СРСР.
А народилася ця ╕дея у прац╕вник╕в нин╕шнього Кримського республ╕канського навчально-досл╕дного центру учн╕всько╖ молод╕ (КРНДЦУМ), тривалий час в╕домого нам як станц╕я юних техн╕к╕в, ╕ мала на початку МАН всього дев'ять секц╕й ф╕зико-математичного проф╕лю. Це тепер ╖х вже понад сорок, найр╕зноман╕тн╕шого спрямування, ╕ працюють вони в чотирьох прим╕щеннях: окр╕м того, що займа╓ КРНДЦУМ, ще й в Кримському республ╕канському центр╕ дитячо╖ та юнацько╖ творчост╕ - там в основному зосередилися гуман╕тар╕╖. Мають власн╕ "оф╕си" ╕ юннати та туристи.
Але найпотужн╕шим ланцюгом ц╕╓╖ структури залиша╓ться все ж таки КРНДЦУМ, що об'╓дну╓ д╕яльн╕сть гуртк╕в за такими напрямками: Земля ╕ космос, обчислювальна техн╕ка ╕ програмування, локальн╕ ╕ глобальн╕ комун╕кац╕╖, во╓нно-╕сторичне моделювання, конструювання ╕ спорт та ╕нш╕. ╢ тут ╕ в╕дд╕л дистантного навчання, що да╓ змогу одержувати позашк╕льну осв╕ту ╕ маленьким жителям в╕ддалених район╕в Криму.
Наша розмова з заступником директора КРНДЦУМ Емману╖ла Неверодського, в╕дпов╕дальним секретарем Ганною Ломак╕ною (на фото) в╕дбулася безпосередньо п╕сля ╖╖ зустр╕ч╕ з╕ сво╖ми "заочниками".
- Хоча щом╕сячн╕ побачення не ╓ обов'язковими, цього разу при╖хало понад сто д╕тей з Красногвард╕йського, Джанкойського, Сакського, С╕мферопольського, К╕ровського, Сов╓тського та ╕нших район╕в Криму, як╕ захоплюються ╕нформатикою, - пов╕домила вона. - Взагал╕ ж в наш╕й систем╕ позашк╕льно╖ осв╕ти можуть знайти себе як найменш╕ - першокласники, так ╕ учн╕ випускних клас╕в.
Якщо можна соб╕ уявити людину в образ╕ дов╕дково╖ енциклопед╕╖ чи то найдетальн╕шого пут╕вника по кра╖н╕ МАН "Шукач", то тут у Ганни Микола╖вни нема╓ конкурент╕в. Це вона ще школяркою стала першою ╕з в╕це-президент╕в МАНу, ╕ ус╕ наступн╕ 40 рок╕в роботи в╕ддала ц╕й орган╕зац╕╖. Зм╕нювалися посади, розширювалося коло обов'язк╕в. Далеко позаду було вже математичне в╕дд╕лення ун╕верситету. Але ж, ставши науковцем, Ганна Микола╖вна прожила б всього одне-╓дине життя з╕ сво╖ми досягненнями та невдачами. А тут ск╕льки молодих обдарованих людей вона вивела вже на високу орб╕ту, разом з ними рад╕ючи ╖хн╕м досягненням, бо ╖╖ роль у цьому була не останньою!
Сьогодн╕ в╕домих в Криму ╕ за його межами колишн╕х "ман╕вц╕в" не перерахувати. Лише заговоривши про медицину, Ганна Ломак╕на одразу ж назвала колишнього в╕це-президента МАНу доктора наук ╤горя Зав'ялова, професора медун╕верситету Володимира Богод╓льникова, а також доктора б╕олог╕чних наук, кандидата медичних наук, зав╕дувача кафедри б╕ох╕м╕╖ професора Костянтина ╢фетова. З "ман╕вц╕в" ╕ проректор медун╕верситету Володимир Б╓логлазов, професор, зав╕дувач кафедри кл╕н╕чно╖ ╕мунолог╕╖ та алерголог╕╖, д╕йсний член одн╕╓╖ з американських академ╕й.
У Ганни Микола╖вни перед очима - вся сорокар╕чна ╕стор╕я, ╕ своя власна перепл╕та╓ться з "ман╕вською". Щоправда, своя розпочалася ще ран╕ше - з в╕дв╕дування школяркою астроном╕чного гуртка. Ганн╕ Ломак╕н╕й довелося попрацювати з ╕н╕ц╕аторами створення МАНу та трьома його президентами: Яковом Дмитровичем Коз╕ним, професором Кримського педагог╕чного ╕нституту, Валентином Миколайовичем Касатк╕ним, професором Кримського ун╕верс╕тету, ╕ ректором Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету Миколою Васильовичем Багровим.
- Нин╕шнього президента ми намага╓мося особливо не завантажувати, - в╕дпов╕ла Ганна Микола╖вна на запитання, як це можливо по╓днувати так╕ надзвичайно важлив╕ ланки д╕яльност╕. - Але завдяки йому ми ф╕нансу╓мося окремим рядком бюджету Криму.
Про грош╕, як завжди, говорити не хот╕лося, але цю тему об╕йти дедал╕ складн╕ше.
- Чи не найважлив╕шою частиною нашого "ман╕вського" життя були л╕тн╕ табори. Ми з д╕тьми в╕дпочивали в наших таборах у Приморському, Фрунзенському, ╢впатор╕╖, Севастопол╕ тощо. Звичайно, вс╕х охопити не могли - це був лише "ман╕вський" актив - 120 - 160 школяр╕в. Але як╕ тут в╕дбувалися незабутн╕ зустр╕ч╕! Ми запрошували академ╕к╕в ╕ доктор╕в наук з р╕зних рег╕он╕в СРСР, поет╕в, артист╕в, в╕домих спортсмен╕в. Д╕ти перебували в особливому ел╕тному середовищ╕, що давало ╖м могутн╕й поштовх до творчого розвитку. До того ж, на невдоволення парт╕йних орган╕в, у нас панувало в╕льнодумство. Бо ми н╕коли не були запол╕тизованою орган╕зац╕╓ю ╕ жили особливим нестандартним життям.
На наше запрошення ╕ сьогодн╕ охоче в╕дгукуються в╕дом╕ вчен╕, але, як правило, ми до останнього часу не зна╓мо, де будуть проводитися табори, у як╕ строки (вони й так вже зменшилися з чотирьох тижн╕в ╕нколи до одного). А поважн╕ гост╕ мусять ор╕╓нтуватися в час╕ заздалег╕дь. ╤ все це - через нестаб╕льн╕сть ф╕нансування.
Ось наближа╓ться наше 40-р╕ччя, а ми й дос╕ не зна╓мо, як╕ у нас ф╕нансов╕ можливост╕.
- ╤, звичайно ж, цього разу ви вже не видасте книгу про МАН, як зробили це до ╖╖ 20-р╕ччя? Назвою ╖╖ ви тод╕ закликали. "Знайди свою з╕рку". Ск╕льки ваших вихованц╕в знайшли ╖╖ за минул╕ десятир╕ччя!
- Звичайно, не видам. Сьогодн╕ треба на все шукати кошти, просити, ╕ це не надиха╓. Що ж до тих, хто знайшов свою з╕рку, - це тема невичерпна. До реч╕, останн╕ми роками молодь одержала у цьому план╕ нов╕ можливост╕. П╕сля створення на початку 90-х рок╕в Всеукра╖нсько╖ Мало╖ Академ╕╖ наук захист "ман╕вських" роб╕т проводиться в три етапи. Останн╕й з них - всеукра╖нський. Призери цього етапу конкурсу певний час мали право вступати до р╕зних ВНЗ Укра╖ни за п╕дсумками сп╕вбес╕ди. Щоправда, нин╕шн╕ можливост╕ "ман╕вських" переможц╕в дещо звузилися - ВНЗ тепер сам╕ визначають, право на яку п╕льгу матимуть у них ц╕ д╕ти. ╤нколи вони прир╕внюються до володар╕в золотих медалей, ╕нколи йдеться про ту ж саму сп╕вбес╕ду, звичайно ж, якщо секц╕я, де займалася дитина, ╕ базова дисципл╕на ВНЗ сп╕впадають.
- ╤ як╕ ма╓мо усп╕хи в межах Укра╖ни?
- Минулого року на всеукра╖нський тур ╖здили 27 кримчан. Перше м╕сце, щоправда, завоювали одне. Як не дивно - з фольклористики. Знанням укра╖нського фольклору вразила суворе жур╕ Настя Мал╕й ╕з Гурзуфсько╖ школи (Ялта). Других м╕сць було п'ять, трет╕х - дванадцять. Серед призер╕в - юн╕ астрономи, програм╕сти, археологи ╕ знов-таки вихованка секц╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури - Таня Гриценя (друге м╕сце).
- Отож, ма╓мо чим пишатися?
- ╤ не лише пишатися, кримська Рада м╕н╕стр╕в вид╕ля╓ стипенд╕╖ 40 нашим стипенд╕атам у розм╕р╕ половини м╕н╕мального окладу. Звичайно, в╕дб╕р тут суворий ╕ стипенд╕атами стають д╕йсно найкращ╕.
- Тож бажаю вам щасливого 40-р╕ччя, а нам ус╕м якомога б╕льше яскравих з╕рочок в нашому поки що досить похмурому неб╕.