Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2007 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#12 за 23.03.2007
ДВА ПОГЛЯДИ НА ОДНЕ СВЯТО

Ольга СМОЛЬНИЦЬКА,
студентка 3-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ ╕мен╕ В. ╤. Вернадського.

"ЩО Ж ТАКЕ УКРА╥НА? ЩО Ж ТАКЕ УКРА╥НЕЦЬ?
ТРЕБА СПОЧАТКУ В╤ДПОВ╤СТИ, ЩОБ БУДУВАТИ НОВУ УКРА╥НУ ...

"13 березня принесло факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства т╕льки рад╕сн╕ под╕╖. "Наше життя в новому прим╕щенн╕ ма╓ бути сповнене новим зм╕стом", - п╕сля цих сл╕в декана Юр╕я Федоровича Прад╕да до студент╕в зав╕тали почесн╕ гост╕.
Спочатку аудитор╕я познайомилася з Анатол╕╓м Панасовичем Загн╕тком, доктором ф╕лолог╕чних наук, професором, академ╕ком, зав╕дувачем кафедри укра╖нсько╖ мови Донецького нац╕онального ун╕верситету. Сп╕лкуючись з╕ студентами, пан Загн╕тко - автор близько 300 наукових праць, знаних за кордоном, - розпов╕в про сучасн╕ п╕дходи до вивчення синтаксису, св╕й досв╕д роботи в Москв╕, Чех╕╖ (Брно, Карл╕в ун╕верситет), Вроцлав╕, Познан╕, Варшав╕. Анатол╕й Панасович ма╓ велик╕ плани на майбутн╓, в╕н захоплю╓ться граматикою й у цьому продовжу╓ традиц╕╖ Мелет╕я Смотрицького, Лаврент╕я Зизан╕я та ╕нших славетних укра╖нських учених. Ми чека╓мо видання нових фол╕ант╕в!
Пот╕м до студент╕в зав╕тав в╕домий киянин, Петро Петрович Кононенко, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, академ╕к, "батько" укра╖нознавства, давн╕й друг ТНУ. Петро Петрович нагадав про давн╕ зв'язки Криму з материковою Укра╖ною, розпов╕в про наб╕р кадр╕в для майбутнього ТНУ в 1917 р. - знову ж таки в славетному Ки╓в╕! "Перш╕ питання: що ж таке Укра╖на? Що ж таке укра╖нець? Треба спочатку на них в╕дпов╕сти, щоб будувати нову Укра╖ну", - мудро попередив молоде покол╕ння той, без якого ми, можливо, ╕ не мали б укра╖нсько╖ школи... Пан Кононенко розпов╕в, що укра╖нознавство сяга╓ 860 ╕ 433 рр. - про це згаду╓ться в Л╕топис╕ Аскольда. Укра╖на була колискою християнства: виявля╓ться, Аскольд перший хрестив киян, а Володимир згодом надав християнству статус державно╖ рел╕г╕╖. "Прочитайте тую славу в╕д титла до коми, прочитайте та спитайте себе: хто ми?" - згадав поважний г╕сть слова Кобзаря.
Так безсмертний Тарас Шевченко з'явився в житт╕ факультету: почалося вшанування пам'ят╕ пророка, якому в св╕т╕ поставлено 660 пам'ятник╕в, як н╕кому б╕льше!
У Вашингтон╕ в 2004 р. в╕дзначили 40 рок╕в встановлення пам'ятника Шевченку. На врочистост╕ в столиц╕ США з╕бралося понад 100 тисяч прибулих з ╢вропи, Африки, Аз╕╖ - тобто "Кобзар", перекладений на 124 мови, знаний в усьому св╕т╕, "р╕дному словечку рад╕ й у Бразил╕╖ й у Канад╕".
Ф╕лологи г╕дно п╕дтримали св╕тову славу. У головному корпус╕ ТНУ в╕дбулася виставка укра╖нських реал╕й: р╕зноман╕тний посуд, рушники - "На щастя, на долю", - нац╕ональн╕ стро╖, вишит╕ картини й нав╕ть гобелен "Отче наш", макет укра╖нського села... Портрети Шевченка - "майстра духовно╖ свободи" - прикрашали зал. Серед ц╕╓╖ краси в╕дбулася святкова програма: прозвучали "Причинна", музична композиц╕я "Вноч╕" та "Мен╕ однаково" в сучасному стил╕, "Л╕лея", читання "Запов╕ту" укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською, н╕мецькою, англ╕йською, французькою, китайською мовами. Учн╕ школи № 33 п╕дготували музичну композиц╕ю "Земле моя, найкраща ╕ ╓дина", п╕сля чого ф╕лологи отримали в по-дарунок видання "Кобзаря" 1883 р. Гостям сподобалися й танц╕ учн╕в з╕ сп╕вами "╢ на св╕т╕ одна кра╖на", "Д╕вчина-весна", "Ти моя, Укра╖но". Професор, доктор ф╕лолог╕чних наук, зав╕дувач кафедри теор╕╖ та ╕стор╕╖ укра╖нсько╖ л╕тератури В╕ктор ╤ванович Гуменюк нагороджував переможц╕в у декламаторському конкурс╕ 6 березня. Диплом 1-го ступеня отримав Денис Яшний, студент 4-го курсу ╕сторичного факультету.
Гостей запросили до центрального залу. На екран╕ висв╕тлювалися портрети Шевченка, його поез╕╖, картини, пейзаж╕ Укра╖ни - "лани широкопол╕, ╕ Дн╕про, ╕ круч╕". Ю. Ф. Прад╕д зазначив, що вельмишановний ректор Микола Васильович Багров дивиться в майбутн╓ та ╓ р╕зноб╕чною людиною. Цю думку п╕дтримав ╕ П. Кононенко, який виголосив теплу промову, присвячену ТНУ й Кобзарев╕. Пот╕м почався святковий концерт. Ус╕х при╓мно вразив ф╕льм про ╕стор╕ю р╕дного факультету, дал╕ пролунав дует - виконання "Запов╕ту" заслуженими артистами. "Запов╕т" слухали стоячи.
У темряв╕ залу д╕вчата несли св╕чки... Учн╕ Укра╖нсько╖ школи-г╕мназ╕╖ показали театральну композиц╕ю "Дитинство Т. Г. Шевченка". П╕сня "Два кольори" нагадала про тяжкий шлях Тараса. На жаль, за життя поета в╕нчали б╕льш терном, н╕ж лавром. Ансамбль "Дивограй" виконав уривок ╕з поеми "Сон": "Подивлюся, аж св╕та╓". За в╕ршами Шевченка створено понад 500 музичних твор╕в. П╕сня "Говорила мати: у л╕та далек╕..." змусила замислитись про лелечу й не лелечу долю. Настр╕й п╕дняла до мажорного композиц╕я "Ой на гор╕ два дубки".
Перейшли й до теми кохання. Студентка 3-го курсу Юл╕я Качула виконала п╕сню "Чар╕вна скрипка", п╕сля чого на сцен╕ з'явилися музи поета - студентки 3-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства, як╕ донесли переживання Оксани Коваленко, княжни Р╓пн╕но╖ та ╕нших. Св╕тська дама Амал╕я Кольбер - ╤неса Ткаченко - у пар╕ з Тарасом Онопр╕╓нком виконала чудовий танець п╕д гру скрипки - то бурхливу, то сумну й замр╕яну...
Наприк╕нц╕ прозвучала "Одна калина", яку сп╕вали як ус╕ артисти, так ╕ присутн╕ в зал╕. Справд╕, ╕ншо╖ Укра╖ни в нас нема. ╤ ми пиша╓мося нею, бо вона "мати-донька Кобзарева".


Серг╕й САВЧЕНКО,
випускник ф╕зичного факультету СДУ ╕м. М. В. Фрунзе ╕з в╕дзнакою 1977 року, кандидат ф╕зико-математичних наук.

ПРО ЩО МОВЧАВ ЧЛЕН-КОРЕСПОНДЕНТ НАН УКРА╥НИ?

В КОЛИШНЬОМУ С╤МФЕРОПОЛЬСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ УН╤ВЕРСИТЕТ╤ ╤МЕН╤ М. В. ФРУНЗЕ 13 БЕРЕЗНЯ В╤ДБУЛОСЯ ТЕ, ЩО В ОФ╤Ц╤ЙНОМУ ЗАПРОШЕНН╤ НАЗВАНО "УРОЧИСТОСТЯМИ З НАГОДИ 193-╖ Р╤ЧНИЦ╤ В╤Д ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО УКРА╥НСЬКОГО КОБЗАРЯ - Т. Г. ШЕВЧЕНКА" ╤ "СВЯТКОВИМИ ЗАХОДАМИ".
"Програмою свята" передбачалося:
1. Презентац╕я нового корпусу факультету (10.00-12.00);
2. Виставка укра╖нсько╖ народно╖ творчост╕ (12.00 - 13.00);
3. Перегляд ф╕льму "Факультет укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства: стор╕нки ╕стор╕╖ та сучасност╕" (13.00-13.13);
4. В╕тальне слово ректора ун╕верситету чл.-кор. НАН Укра╖ни Багрова М. В. (13.15-13.25);
5. Слово про Кобзаря (13.25-13.40);
6. Святковий концерт (13.40-14.25).
Зауважу, що запрошення ╕з програмою "святкових заход╕в" н╕ким не п╕дписане (зазвичай так╕ запрошення п╕дписуються оргком╕тетом) ╕ ╓, по сут╕, анон╕мним, тому сво╖ суб'╓ктивн╕ зауваження вимушений адресувати ректоров╕ цього навчального закладу, оск╕льки на перш╕й стор╕нц╕ над словом запрошення написано "Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет ╕м. В. ╤. Вернадського".
Як в╕дбувалася презентац╕я нового корпусу факультету за адресою пр-т Академ╕ка Вернадського, 20, не знаю, оск╕льки там не був. Зауважу т╕льки, що в запрошенн╕ та програм╕ не сказано, якого саме факультету ╕, мабуть, правильно не сказано, оск╕льки факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства в╕ддано т╕льки два з половиною поверхи (з сьомого по дев'ятий ц╕╓╖ буд╕вл╕), то ж там очевидно буде не один факультет, тому нас чека╓, мабуть, ще не одна презентац╕я т╕╓╖ само╖ буд╕вл╕.
Виставка в хол╕ другого поверху перед актовою залою д╕йсно була, але н╕хто жодних пояснень щодо матер╕ал╕в виставки присутн╕м не давав. У зазначений програмою для виставки час в тому самому хол╕ виступали ╕з читанням в╕рш╕в та виконанням п╕сень на тексти Тараса Шевченка студенти р╕зних факультет╕в (чомусь серед виконавц╕в не було пом╕чено студент╕в саме факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства) та школяр╕. Чомусь там же в хол╕ в╕дбулося нагородження переможц╕в конкурсу читц╕в твор╕в Великого Кобзаря. Нагороди вручав професор В. ╤. Гуменюк. Знов-таки серед пе-реможц╕в конкурсу чомусь не було студент╕в факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства. Перед зак╕нченням часу, в╕дведеного на виставку, в хол╕ в╕дчував себе як у тролейбус╕ радянських час╕в у час п╕к, оск╕льки п╕д╕йшли студенти, яких викладач╕ привели для заповнення актово╖ зали.
Студенти ще не встигли зайняти сво╖ м╕сця, як декан факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор Прад╕д Ю. Ф. почав свою вступну промову. Тож початок його виступу було важко слухати через гом╕н студент╕в. М╕сця у презид╕╖, зокрема, зайняли заступник Пост╕йного Представника Президента Укра╖ни в АРК Левченко О. М., м╕н╕стр осв╕ти ╕ науки АРК Лавров В. В., голова ком╕с╕╖ з науки та осв╕ти ВР АРК Жил╕н А. О., директор ╕нституту укра╖нознавства МОН Укра╖ни професор Кононенко П. П., ректор Багров М. В., декан Прад╕д Ю. Ф.
П╕сля зак╕нчення вступного слова Прад╕д Ю. Ф. надав слово Коно-ненку П. П. Професор, як завжди, говорив переконливо та зм╕стовно, але, на жаль, далеко не вс╕ студенти в зал╕ його слухали. Лектор на це уваги не звертав. Промовець дек╕лька раз в╕дзначив видатн╕ заслуги професора Багрова М. В. у розвитку ун╕верситету.
П╕сля виступу Кононенка П. П. декан оголосив, що урочисте з╕брання закрите ╕ вс╕ запрошуються на перегляд святкового концерту. То ж нав╕що витягли на сцену решту перел╕чених вище ос╕б залишилося загадкою, н╕хто з них жодного слова не вимовив.
Зам╕сть концерту в╕дразу почався ф╕льм, про який говорилося у "програм╕ свята", комп'ютерна трансляц╕я через дек╕лька хвилин припинилася. Пауза тривала близько п'яти хвилин. Кажуть, що н╕бито "згор╕в" комп'ютер ╕ довелося приносити ╕нший. У ф╕льм╕ було продемонстровано стар╕ фотограф╕╖, виступи зав╕дувач╕в кафедр фа-культету. Гучними оплесками зустр╕ли студенти появу на екран╕ професора Регушевського ╢. С., багатор╕чного декана ф╕лолог╕чного факультету, до якого входило в╕дд╕лення укра╖нсько╖ мови, та професора Киричка П. М., патр╕арха факультету, який був серед тих, хто в 1954 роц╕ закладав п╕двалини факультету. Чомусь цих д╕йсно поважних людей не було не т╕льки у презид╕╖, а й у зал╕. Р╕зким дисонансом прозвучав, на мою думку, у ф╕льм╕ виступ в. о. зав╕дувачки кафедри укра╖нознавства Пащен╕ О. ╤., яка чомусь говорила мовою одн╕╓╖ ╕з нац╕ональних меншин Укра╖ни. Про цю кафедру варто сказати окремо. Справа в тому, що це колишня кафедра ╕стор╕╖ КПРС. Як КПРС ставилася до Укра╖ни взагал╕ та укра╖нсько╖ мови з укра╖нознавством зокрема, тема окремо╖ велико╖ розмови. Ця кафедра зараз забезпечу╓ викладання ╕стор╕╖ Укра╖ни на вс╕х факультетах ун╕верситету. Зрозум╕ло, що якщо нав╕ть в. о. зав╕дувачки кафедри чи не спромоглася, чи не захот╕ла сказати державною мовою дек╕лька речень нав╕ть у презентац╕йному ф╕льм╕ про факультет, то, принаймн╕ для мене, з╕ ставленням до державно╖ мови на ц╕й кафедр╕ все зрозум╕ло.
Тому вимушений знову поставити дек╕лька, сутт╓вих, на мою думку, запитань до ректора ун╕верситету та до кер╕вництва уряду Укра╖ни. Чи можна вважати у двадцять першому стол╕тт╕ повноц╕нною осв╕ту, якщо майбутн╕й фах╕вець (у значн╕й м╕р╕ ╕ зараз ун╕верситет попри вс╕ академ╕чн╕ амб╕ц╕╖ його кер╕вництва готу╓ викладач╕в шк╕л з ус╕х предмет╕в) ╕з б╕льше н╕ж 7000 годин, передбачених навчальним планом, державною мовою чу╓ близько с╕мдесяти годин курсу "Д╕лово╖ укра╖нсько╖ мови" на 3-му курс╕, якщо нав╕ть невеличкий курс ╕стор╕╖ Укра╖ни на б╕льшост╕ факультет╕в викладач╕ "кафедри укра╖нознавства" читають мовою одн╕╓╖ ╕з нац╕ональних меншин Укра╖ни. Викладання ╕нших курс╕в на вс╕х факультетах, кр╕м факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства, ведеться т╕╓ю самою рос╕йською мовою. Тож чи спроможний такий фах╕вець викладати географ╕ю, б╕олог╕ю, математику, х╕м╕ю та ╕нш╕ предмети укра╖нською мовою або мовами нац╕ональних меншин Укра╖ни: б╕лоруською, болгарською, гагаузькою, грецькою, ╓врейською, кримськотатарською, молдавською, н╕мецькою, польською, рос╕йською, румунською, словацькою та угорською, про як╕ йдеться в Закон╕ Укра╖ни "Про ратиф╕кац╕ю ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов або мов меншин". На мою думку, в╕дпов╕дь очевидна, перевага чомусь нада╓ться мов╕ т╕льки одн╕╓╖ нац╕онально╖ меншини - рос╕йсько╖.
Але ж я все-таки про свято. П╕сля ф╕льму в╕дбувся, нарешт╕, "святковий концерт". Взагал╕ концерт, на мою непрофес╕йну думку, непоганий. Знов-таки, якщо не звертати уваги на окрем╕ детал╕. Репродукц╕╖ картин Тараса Шевченка та пейзажн╕ фотограф╕╖, як╕ демонструвалися на екран╕ п╕д час виступ╕в, не завжди були, як кажуть, в тему. Як на мене, мало було виконано твор╕в на тексти Тараса Шевченка.
Останньою, коли на сцену вийшли вс╕ учасники концерту, чомусь було виконано в╕дому по виступах Соф╕╖ Ротару п╕сню "Сумно аж за край". Мабуть, саме ця п╕сня найкраще ╕люстру╓ справжню ситуац╕ю з╕ станом укра╖нсько╖ мови та тим, що зветься укра╖нознавством в колишньому СДУ ╕м. М. В. Фрунзе. Тому, мабуть, на мою думку, ще зарано виконувати на сцен╕ цього навчального закладу "Реве та стогне Дн╕пр широкий" - всесв╕тньо в╕домий славень непереможност╕ духу укра╖нського народу, який фактично був заборонений у радянськ╕ часи. Мабуть, хтось злякався, що виконання цього г╕мну переляка╓ дух╕в минулого, як╕ ще й зараз впевнено себе почувають в старих та нових прим╕щеннях цього навчального закладу.
А щодо оголошеного у "програм╕ свята" в╕тального слова ректора ун╕верситету, чл.-кор. НАН Укра╖ни Багрова М. В., то його присутн╕ так ╕ не почули. Член-кореспондент НАН Укра╖ни ╕ в презид╕╖, ╕ в зал╕ п╕д час демонстрац╕╖ ф╕льму та концерту задумливо мовчав. Думаю, що його мовчання було дуже промовистим на тл╕ традиц╕йних сл╕в ╕нших. Ректору ╓ над чим думати. На мою думку, головне, що ма╓ турбувати цю по-справжньому талановиту людину, без переб╕льшення, найдосв╕дчен╕шого управл╕нця в Криму: чи стануть колись т╕ нов╕ й стар╕ споруди, як╕ в╕н буду╓ та в╕дновлю╓, д╕йсно Тавр╕йським нац╕ональним ун╕верситетом ╕мен╕ В. ╤. Вернадського (першого президента Академ╕╖ наук в╕дновлено╖ ╕ пот╕м знищено╖ комун╕стичною Москвою Укра╖нсько╖ держави)? Чи вистачить у ц╕╓╖ вже майже с╕мдесятил╕тньо╖ людини сил? Хот╕лось би в╕рити, що вистачить.
А поки що, на мою суб'╓ктивну думку, колишн╕й СДУ ╕м. М. В. Фрунзе ще не став ТНУ ╕м. В. ╤. Вернадського з багатьох названих тут ╕ не названих причин. Пам'ятник М. В. Фрунзе ╕ дос╕ сто╖ть перед головним корпусом навчального закладу. А пам'ятника В. ╤. Вернадському нема╓...
Легко зм╕нити вив╕ску, непросто в╕дновити та збудувати буд╕вл╕, найважче наповнити стар╕ ╕ нов╕ буд╕вл╕ новим зм╕стом, особливо тод╕, коли у частини людей, що викладають у цих буд╕влях, на мою думку, ╓ зовс╕м ╕нше бажання, але про це ╕ншим разом.
Може, дочека╓мося колись ╕ виступу ректора на ц╕ теми?

***
АНОНС! Телерепортаж з ун╕верситетського свята та ╕нтерв`ю з ректором ТНУ М. В. Багровим (котрий все ж таки не мовчав!) див╕ться в авторськ╕й телепрограм╕ Олександра Польченка "Р╕дна хата" у в╕второк, 27 березня.
(ДТРК "Крим", поч. о 17.25).

На фото: студенти читали "Запов╕т" укра╖нською, рос╕йською, кримськотатарською, н╕мецькою, англ╕йською, французькою, китайською мовами.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #12 за 23.03.2007 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4607

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков