Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОС╤Я НАМАГА╢ТЬСЯ ПОШИРИТИ СВОЮ ЗЛОЧИННУ СУТЬ НА ╤НШ╤ КРА╥НИ
Рос╕я – це велика тюрма. Нин╕ рос╕яни намагаються загнати в цю тюрму ╕ укра╖нц╕в…


НЕМА╢ СИЛ ТЕРП╤ТИ: НОБЕЛ╤ВСЬК╤ ЛАУРЕАТИ ВЛАШТУВАЛИ МАН╤ФЕСТ ПУТ╤НУ
П╕д зверненням п╕дписалося 39 ос╕б, всесв╕тньо в╕домих св╕тил науки…


ЗЕЛЕНСЬКИЙ ПРО ЗВ╤ЛЬНЕННЯ ДАН╤ЛОВА:
В╕н переводиться на ╕нший напрямок…


ПУТ╤Н ЗАГНАВ СЕБЕ У ПАСТКУ:
Дан╕лов попередив про наближення катастрофи в Рос╕╖…


УКРА╥НА ПРОТИ РАШИЗМУ
Рашизм – це як╕сно нова форма тотал╕тарно╖ ╕деолог╕╖ ╕ практики…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2007 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#13 за 30.03.2007
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

Ми не випадково вир╕шили назвати стор╕нку читацько╖ пошти "Кримським майданом" - саме так наш╕ читач╕ охрестили "Св╕тлицю" у т╕ часи, за якими, може, нин╕ хтось суму╓, хтось, навпаки, хамелеонно пнеться видавити залишки помаранчевих в╕дт╕нк╕в з╕ сво╓╖ пол╕тично╖ ф╕з╕оном╕╖, аби не шкодили кар`╓р╕. Але ж переконання на переправ╕ (що поробиш, коли наше життя - суц╕льна переправа!) не м╕няють: вони або ╓, або ╖х нема. Ми будемо рад╕ посприяти нашим як шанувальникам, так ╕ критикам, щоби ╖хня позиц╕я, ╖хн╕ думки про те, що ко╖ться довкола нас, були почут╕ ╕ншими. Кожен ма╓ право бути почутим! Одне лише прохання: висловлюватися якомога лакон╕чн╕ше ╕ дипломатичн╕ше: поважаймо ╕нших, якщо хочемо, щоб поважали нас...

НЕ ШУКАЙТЕ ГОЛКУ В СКИРТ╤ СОЛОМИ!

У газет╕ "Кримська св╕тлиця" в╕д 23 березня з'явилася стаття пана Серг╕я Савченка "Про що мовчав член-кореспондент НАН Укра╖ни?". Прочитавши ╖╖, я впевнилася, що не т╕льки у мене, а й у кожного прац╕вника Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ В. ╤. Вернадського ця стаття викликала обурення та здивування.
По-перше, дай, Боже, кожному ВНЗ не т╕льки Укра╖ни, а й усього св╕ту мати такого ректора. Вс╕ ми добре пам'ята╓мо наш колишн╕й С╕мферопольський держун╕верситет - об╕дран╕ ст╕ни, п╕длога в ямах, темн╕ аудитор╕╖... А сьогодн╕ це д╕йсно храм науки, в якому створено вс╕ умови для прац╕ та навчання. ╤ це заслуга отого члена-кореспондента НАН Укра╖ни, який на урочистостях мовчав. Це ще раз п╕дкреслю╓ вихован╕сть, порядн╕сть, людян╕сть цього ректора, який мав що сказати, але в╕н дав можлив╕сть виголосити допов╕д╕ ╕ зробити пов╕домлення тим високим гостям, як╕ зав╕тали на це свято.
Ректоров╕ Багрову М. В. ми низько вклоня╓мося за можлив╕сть спок╕йно працювати, дв╕ч╕ на м╕сяць отримувати зароб╕тну плату, а майже до кожного свята ще ╕ прем╕╖.
Д╕йсно, прекрасне прим╕щення для нашого факультету, але воно не впало з неба. Яких т╕льки кошт╕в вимагала реконструкц╕я. А ск╕льки рок╕в життя у того ж "мовчазного" ректора забрало це все... Чому пан Серг╕й про це жодного слова не сказав? Ц╕каво, яку допомогу надав цей пан, очолюючи товариство "Просв╕та"?
Ви, мабуть, пане Серг╕ю, при написанн╕ ц╕╓╖ статт╕ взяли за основу приказку про ставлення свекрухи до сво╓╖ нев╕стки. Що б не зробила б╕дна нев╕стка, свекрус╕ це не подобалося. А на запитання нев╕стки про те, як потр╕бно робити, свекруха в╕дпов╕ла: "Я ╕ сама не знаю як, але не так!"
Вибачте, шановний пане, хто ж нас, укра╖нц╕в, буде поважати ╕ рахуватися з нами, якщо ми сам╕ пост╕йно намага╓мося кинути ложку дьогтю в бочку меду.
Зд╕йснив постановку п'╓си В. Винниченка "Брехня" професор Гуменюк В. ╤. - не так, провели презентац╕ю факультету - не так, зд╕йснили низку заход╕в - також не так. Багров М. В. мовчав, вам це не сподобалось, а декан факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства, доктор ф╕лолог╕чних наук, професор, академ╕к Академ╕╖ наук вищо╖ школи Укра╖ни Прад╕д Ю. Ф. говорив, вам це також не до вподоби. Пане Серг╕ю, а як потр╕бно?
Вельмишановний голово товариства "Просв╕та"! Поверн╕ться, будь ласка, обличчям до правди, насолоджуйтесь тим, що проводяться так╕ заходи, що ╓ можлив╕сть задуматися не т╕льки над сьогоденням, а й теплим словом згадати ╕сторичне минуле р╕дно╖ укра╖нсько╖ земл╕.
Катерина ПОКОТИЛО.
м. С╕мферополь.

* * *

БУДЬМО УКРА╥НЦЯМИ!

Шановна редакц╕╓ "Кримсько╖ св╕тлиц╕"! Час в╕д часу перечитую зболену розпов╕дь М. К. Мельник з м. Алушти "Де шукати захисту?" Чому кримськ╕ рос╕йськомовн╕ громадяни так ненавидять державну укра╖нську мову ╕ укра╖нц╕в, як╕ люблять ╖╖ ╕ послуговуються нею? В чому ж справа?
Та у тому, що в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ особлива аура - добра, н╕жност╕, людяност╕, ╕нтел╕гентност╕. Укра╖нська поетеса Олена Тел╕га, полюбивши р╕дну мову ╕ Укра╖ну, в╕ддала за них сво╓ молоде життя. Фашисти розстр╕ляли ╖╖, чолов╕ка та ╖хн╕х друз╕в-нац╕онал╕ст╕в у Бабиному Яру в 1942 роц╕. Н╕мецьким загарбникам теж не потр╕бн╕ були укра╖нськ╕ патр╕оти, як ╕ рос╕йським шов╕н╕стам-б╕льшовикам.
Укра╖нськ╕й мов╕ зовс╕м не личать паскудн╕ рос╕йськ╕ матюки. Що знала укра╖нська мова ╕з лайливих сл╕в до проникнення в Укра╖ну "старшого брата"? Лише висл╕в "трясця тво╖й матер╕". Що це за "трясця" ╕ як вона повинна нашкодити т╕й матер╕, нев╕домо дотепер. А от коли виригне хтось загальнов╕доме "твою мать" ╕з в╕домим додатком, то культурн╕й ╕ високодуховн╕й людин╕ в╕дразу ста╓ млосно. Ось таку величезну негативну силу мають всесв╕тньов╕дом╕ гидк╕ рос╕йськ╕ матюки. Зв╕сно, полюбивши ╕ вивчивши укра╖нську мову, послуговуючись нею, треба позбуватися в╕зитно╖ картки "общепонятного", треба ставати ╕ншими, благородн╕шими. Це нелегко, бо там, де звучать матюки, присутн╕й диявол. Коли людина ла╓ть-ся, то в╕н в╕дразу ж опиня╓ться б╕ля не╖ ╕ нав╕ть допомага╓ ╖й. Все це н╕би й непогано тут, у земному житт╕, але там, у в╕чност╕? Чи задуму╓мось ми про це?
М╕й чолов╕к недавно ╖здив до Самбора, був на ринку. Розпов╕дав, що там звучали укра╖нська, польська, рос╕йська та румунська мови. ╤ н╕хто н╕кому не робив н╕яких зауважень, н╕хто н╕кого не ображав. Самб╕р - це ж м╕сто Зах╕дно╖ Укра╖ни. То чому ж тут н╕хто не жене рос╕йськомовних у Рос╕ю? Чому в наш╕й "бандеровщине" не треба н╕кому шукати захисту, як т╕й М. К. Мельник у Криму? То яке ж зло б╕льше - "бандеровщина" чи "кацапський" шов╕н╕зм?
╤ чому повинн╕ укра╖нц╕ боятися говорити державною мовою в Криму? Адже ж Крим - частина Укра╖ни. Чому ж громадяни Укра╖ни повинн╕ в╕дчувати страх пост╕йно╖ дискрим╕нац╕╖ у ц╕й частин╕ Укра╖ни, коли говорять державною мовою? ╤ чи в╕домо "русскоязычным" у Криму таке поняття, як цив╕л╕зован╕сть? Цив╕л╕зована людина, оселившись на чуж╕й земл╕, перш за все вивча╓ мову тутешнього люду, ц╕кавиться ╖╖ звичаями, шану╓ народ, на земл╕ якого живе. Ц╕лком по-╕ншому поводиться окупант. В╕н нищить все чуже ╕ насаджу╓ сво╓. Висновок роб╕мо сам╕ та в╕дпов╕даймо на запитання: "Хто ╓ хто?" А взагал╕ хочу зауважити, що б'ють того, хто бо╖ться.
Укра╖нц╕ Криму! Не б╕йтеся говорити державною мовою! Вона прекрасна, мелод╕йна, багата, солов'╖на. Це наша в╕зитна картка в усьому св╕т╕. З р╕дною мовою ми сильн╕, нескорен╕. Без не╖ ми - натовп, з яким можна робити все, що завгодно. Так було не так вже й давно. Мордували, вивозили, вбивали, морили голодом, брехали.
╤ коли кримчани кричать п╕сля цього всього: "Россия - да! НАТО - нет!", то мен╕ ста╓ страшно: весь св╕т ╕де вперед, а ми прямуватимемо назад? У безв╕сть? То що ж ми й справд╕ за народ такий? Доки терп╕тимемо знущання ╕ приниження, брехню ╕ кривду? Запам'ятаймо, що б'ють того, хто бо╖ться, принижують того, хто дозволя╓ себе принижувати.
Будьмо укра╖нцями! Ми не зайди, ми живемо на сво╖й р╕дн╕й земл╕. Ми - в╕чн╕. Витримати все те, що витримав наш народ ╕ залишився народом, - це подвиг.
╤ знаймо, що той, хто принижу╓ та обража╓ ╕нших, принижу╓ перш за все себе, бо зло, яке посила╓ш ╕ншому, поверта╓ться знову до тебе. Такий закон життя. Тож хай пану╓ на наш╕й земл╕ Добро!
З повагою,
Ольга ╕ Геннад╕й ГРИЦИНИ.
Льв╕вська область.


ЧИ СПРАВД╤ СЕВАСТОПОЛЬ - М╤СТО "РУССКОЙ СЛАВЫ"?

Н╕ в кого з укра╖нц╕в та й у б╕льшост╕ так званих русскоязычных нема╓ сумн╕ву в тому, що вс╕ збурення людей в Укра╖н╕ (ось т╕льки найгучн╕ш╕: м╓шковщина, Тузла з дамбою, статус мови чужо╖ ╕ недружньо╖ держави...) розробляються в надрах КДБ у Б╕локам'ян╕й ╕ п╕дкидаються нам у розрахун-ку на нашу недолуг╕сть та байдуж╕сть.
Сьогодн╕ ми ╓ св╕дками того, як з п╕вноч╕ ╕мплантують нам антинатовськ╕ настро╖. П╕сля Феодос╕╖ 2006 року пол╕гоном вибрано Севастополь п╕д гаслом "Нет НАТО в городе русской славы - Севастополе".
Саме час з'ясувати - а яко╖ ж ╕ чи╓╖ слави ╓ Севастополь. Прихильники надання Севастополю звання м╕ста "русской славы" посилаються на дв╕ во╓нн╕ оборони м╕ста: у 1854 - 1855 та 1941 - 1942 роках.
П╕д час Кримсько╖ в╕йни 1853 - 1856 рр. геро╖чно захищали Севастополь головним чином рекрути з чотирьох укра╖нських губерн╕й - Ки╖всько╖, Полтавсько╖, Черн╕г╕всько╖ та Одесько╖. Укра╖нц╕ служили матросами на кораблях ╕ солдатами на берез╕. Пот╕м матроси були переведен╕ з корабл╕в на берег, де разом з п╕хотою виявляли чудеса хороброст╕. Згадаймо хоч одного з тих укра╖нц╕в - матроса К╕шку, котрого пот╕м назвали русск╕м геро╓м. Адм╕ралами були - укра╖нець Нахим╕в, а Тотлебен ╕ Корн╕лов не були рос╕йського походження.
То чи ж т╕льки город "русской славы"?
Так, геро╖чно воювали ╕ обороняли Севастополь укра╖нськ╕ матроси ╕ солдати, але, на жаль, м╕сто кап╕тулювало. То оце така рос╕йська слава?
Тепер подивимось на под╕╖ навколо Севастополя у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕. У сов╓тських ╕ сьогодн╕шн╕х рос╕йських пропагандист╕в браку╓ здорового глузду ╕ елементарно╖ сов╕ст╕ сказати правду про те, що захищали Севастополь не т╕льки рос╕яни, а й б╕йц╕ з ус╕х республ╕к сов╓тсько╖ ╕мпер╕╖ - грузини, в╕рмени, узбеки, таджики, укра╖нц╕... То чому ж слава припису╓ться т╕льки рос╕янам? Оце така правда?
В╕домо, що ╕ у ц╕й в╕йн╕ Севастополь було здано ворогу, хоч мужньо його захищали матроси ╕ солдати.
То де ж та слава?
Це т╕льки московськ╕ пол╕тики ╕ прислужлив╕ ╕сторики можуть пишатися тим, що м╕сто обидва рази було в╕ддано ворогу.
То х╕ба Севастополь насправд╕ ╓ городом "русской славы"?
А може, хай соб╕ т╕шаться сво╓ю такою славою?

Панас СИВОВУС.
м. Бахчисарай.

* * *

КАМЕРА СХОВУ ЧИ ЗБЕР╤ГАННЯ?

Перебуваючи на зал╕зничному вокзал╕ С╕мферополя, звернув увагу на такий напис: "Камера схову". В╕дразу згадав, як у дитинств╕ ми грали в п╕жмурки. Один закрива╓ оч╕, а вс╕, хто брав участь у ц╕й гр╕, ховались, а пот╕м той, хто закривав оч╕, повинен ╖х знайти.
А ще батьки розпов╕дали, як п╕д час "розверстки" в громадянську в╕йну б╕льшовики грабували селян, то вони ховали зб╕жжя в╕д пограбувань, те ж було ╕ при Голодомор╕ 1932 - 1933 рок╕в. А ще вояки УПА п╕д час боротьби за незалежн╕сть Укра╖ни будували схови для збро╖, продукт╕в тощо.
Чита╓ш т╕ написи ╕ дума╓ш, що люди ховають на вокзалах сво╖ реч╕, щоб ╖х н╕хто не знайшов або не в╕дняв? Х╕ба це правильно написано? Мабуть, треба було б написати: "Камера збер╕гання".
Ох, оц╕ перекладач╕, як ╖м важко зрозум╕ти укра╖нську мову!

М. МОСКАЛЕНКО.
м. С╕мферополь.

* * *

М╤НЯ╢МО НАШИХ КОМУН╤СТ╤В НА АНГЛ╤ЙСЬКИХ!

П'ята колона Рос╕╖ в Укра╖н╕ - це насамперед комун╕стична парт╕я, яка з 1918 року пост╕йно перешкоджа╓ процесу Укра╖нського державотворення. Зг╕дно з комун╕стичною пропагандою, укра╖нц╕ сам╕ в╕дмовились в╕д сво╓╖ мови. Давайте подивимось, як це сталося насправд╕.
У м╕стах в ус╕х школах предмети викладалися рос╕йською мовою ╕ т╕льки укра╖нську л╕тературу як другорядний предмет вивчали в м╕ських школах. В селах школи були укра╖номовн╕, але рос╕йська л╕тература ╕ граматика вважалися основними. С╕льськ╕ д╕ти, зак╕нчивши 7 чи 10 клас╕в, намагалися потрапити в м╕сто - в ПТУ, середн╕ чи вищ╕ навчальн╕ заклади, де вс╕ предмети викладаються рос╕йською мовою. Служба в Радянськ╕й арм╕╖, вс╕ Статути ╕ розмовна мова там т╕льки рос╕йськ╕. Отже, юнаки п╕сля двадцяти рок╕в життя стають рос╕йськомовними. Вс╕ заводи, фабрики, зал╕зниця, електростанц╕╖ були п╕дпорядкован╕ Москв╕, а укра╖нцям залишалася - д╕рка в╕д бублика.
Зараз, коли Укра╖на ╓ незалежною в╕д рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖, кому-н╕сти не бажають вивчати державну мову. Так, М. Азаров наполегливо спотворю╓ укра╖нськ╕ слова ╕ в╕дкрито знуща╓ться з нашо╖ р╕дно╖ мови. Комун╕сти намагаються узаконити рос╕йську мову як другу державну. Якщо це станеться, тод╕ вже укра╖нська мова н╕коли не в╕дродиться. А Укра╖на як держава п╕де з терен ╕стор╕╖. Залишаться т╕льки згадки про укра╖нський борщ, вареники, гопак. Под╕бне в╕дбулося з кара╖мами, печен╕гами, болгарами на Волз╕ та ╕ншими вимираючими народами. Ось чого хочуть комун╕сти!
Коли б комун╕сти були патр╕отами Укра╖ни, вони б, як комун╕сти Франц╕╖, Англ╕╖ та ╕нших держав, захищали б свою р╕дну державну мову ╕ не лякали би укра╖нц╕в ╢вропейським Союзом та НАТО. Для нас, укра╖нц╕в, щоб в╕д╕рватися в╕д рос╕йсько╖ пуповини, яка нас трима╓ 300 рок╕в, треба зробити швидкий ривок до ╢вропи ╕ починати самост╕йно налагоджувати зв'язки з ус╕ма державами св╕ту.
Думаю, що допоки комун╕стична парт╕я пануватиме в Укра╖н╕, до тих п╕р нам не бачити державу в╕льною. Треба спочатку наше укра╖нське поле зорати, викорчувати вс╕ бур'яни, ╕ лиш пот╕м на чист╕й нив╕ зросте ел╕тне, здорове зерно укра╖нсько╖ незалежност╕.

Григор╕й ЯЛОВИЙ,
голова КУН м. Щолк╕ного, АРК.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #13 за 30.03.2007 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4632

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков