Версiя для друку Обговорити в форумi

Леонід БІЛИЙ:"ГАЗЕТА ПОВИННА КРИТИКУВАТИ...",Але щоб культурно!
Скажемо одразу, що на початку зустрічі із заступником міністра культури Автономної Республіки Крим Леонідом Кузьмовичем Білим передбачалося вести розмову про сучасний стан бібліотек на півострові, над якими пан Леонід "шефствує" у міністерстві.  Але, як це буває, довелося ввести деякі корективи. Оскільки дані про передплату, про періодику та літературу він пообіцяв надати після 29 січня. На сьогодні, як виявилося, ще немає статистичних узагальнень щодо минулого року. Тому бесіда торкалася не лише бібліотечних проблем, а взагалі того культурного середовища, в якому доводиться працювати як представникам Міністерства культури України, так і тим, хто безпосередньо творить нашу сучасну культуру.

- Нас цікавить, передусім, яка україномовна преса потрапляє на полиці бібліотек?
- Думаю, "Кримська світлиця" є.
- Чи багато закладів її отримують?
- Напевно, не дуже.
- Чому бібліотеки передплачують, наприклад, "Крымскую правду", "Крымское время", а на "Кримську світлицю" коштів не вистачає?
- Треба уточнити цю ситуацію. На передплату у нас працюють, передусім, міста Криму республіканського значення, а в районах ситуація неоднакова. Є інформація, що "Крымская правда" сама безкоштовно розповсюджує у мережі бібліотек своє видання і цим займаються конкретні люди.
- Чи можна сподіватися, що Міністерство культури АРК посприяє тому, щоб "Кримська світлиця", як єдина україномовна газета на півострові, потрапляла через бібліотеки до читачів?
- Можна. Але треба враховувати одну особливість. Ми не маємо механізму адміністративного впливу. Передплатою видань для бібліотек на місцях займаються районні та селищні Ради, вони можуть скористатися лише нашими рекомендаціями.
- Чи багато в Криму бібліотек, котрі існують за рахунок благодійних фондів?
- Це грецька бібліотека, бібліотека російського культурного центру, юнацька бібліотека в Євпаторії. Ще одна деталь в контексті благодійності. За минулий рік майже всі нові надходження літератури (не періодики) здійснювалися за рахунок благодійного фонду. На придбання книг в містах кошти ще виділяються, а в районах  - майже ні. Бібліотеки отримали в тому числі й 24 тисячі україномовних книг. П'ять тисяч примірників надала Асоціація бібліотечних працівників.
- Але ж зараз у бібліотеки потрапляє, насамперед, російськомовна література. Вас це не турбує?
- Мене турбує те, що наш український уряд  чомусь не дуже зацікавлений в тому, щоб виділити кошти на підтримку бібліотечної справи. Є програма, котра називається "Комплектація фондів бібліотек України". В Криму, на жаль, на 2003 рік коштів на її реалізацію не виділено. А на заваді - бюджетний кодекс України. Відповідно до нього передбачено виділити 5,8 млн. гривень, а цього вистачить лише на зарплату працівникам закладів культури на один квартал. В цьому році зарплата підвищується, враховуючи це, Верховна Рада АРК та Рада міністрів вишукують кошти, щоб її забезпечити.
- Залишається актуальним питання щодо приміщення дитячої
бібліотеки ім. В. Орлова. Як вирішується ця проблема?
- Це не проблема, а правова колізія. Все залежить від рішення, яке прийме суд. І бібліотека змушена буде його виконати, вона не повинна займатися боротьбою з правоохоронними органами. 29 січня в Києві своє остаточне рішення стосовно приміщення винесе апеляційний суд.
До тих питань, що ви поставили, хочу додати ще одне. Міністерство культури АРК приділяє велику увагу реконструкції бібліотеки ім. І. Франка. Це буде заклад культури нового типу. На базі бібліотеки проводитимуться найбільш вагомі та значимі події не тільки культурного життя Сімферополя, а й Криму - конференції, симпозіуми, тут постійно вируватиме наукова діяльність. У бібліотеці передбачається створення п'яти конференц-залів.
- У червні "Кримська світлиця" буде проводити другий кримський конкурс української авторської пісні "Львівська струна - на кримський лад!". Чи можна сподіватися на підтримку Міністерства культури у його проведенні?
- Так. Цей конкурс вже внесений в план основних організаційних заходів Міністерства культури Криму на 2003 рік. Відповідальний за нього - Андрій Терещенко - начальник управління мистецтв, навчальних закладів та міжнародних культурних зв'язків.
- Але ж нам потрібна не лише інформаційна допомога, а й організаційна...
- А можна вас запитати: чи не здається вам, що займаєтеся питаннями, які не зовсім  притаманні газеті, - проведенням конкурсу?
- Та якби ж Міністерство саме проводило такий конкурс та нам допомагало...
- Ну ви ж самі бачили, що він уже в плані, і будуть люди, котрі над ним працюватимуть.
Стосовно Року культури в Україні. Газета "Культура і життя" за 22 січня присвятила цілу сторінку матеріалам про проблеми культури та мистецьке життя Криму. Хочу запропонувати і вам започаткувати рубрику "Рік культури в АРК".
- Будемо вдячні за надані матеріали до неї.
- Хочу сказати, що будь-який конкурс повинен бути розрахований на певну подію, на так званого "кита". Тому ви маєте перед собою опонента, оскільки україномовні конкурси і фестивалі в Криму, які я проводжу, - а це - "Боспорські агони" в Керчі, "Лесина осінь" в Ялті, - мають шалений успіх.  Ялта очікує фестиваль з нетерпінням, оскільки в ньому беруть участь провідні актори та виконавці. До нас приїжджали і Ніна Матвієнко, і Ольга Басистюк, і Вадим Писарєв, і Лариса Кадирова... "Лесину осінь" фінансує Міністерство культури України від початку до кінця і забезпечує відповідний рівень. Поговорити з Ніною Матвієнко - одна насолода і радість. Наші гості навіть відчувають Україну по-іншому. Ольга Басистюк приїхала на фестиваль прямо з Мадрида і привезла спеціальний приз "Золотий голос Європи", і те, як її слухали у залі, неможливо передати.
- Але ж це зірки, котрі приїжджають з інших областей України. Невже на півострові немає талантів, котрих варто було б підтримати, щоб вони представили Крим на такому ж високому рівні?
- У нас їх дуже багато. Алемдар Караманов, наприклад, - всесвітньо відомий композитор, перший лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка; Олександр Яцков - піаніст і директор Кримського музичного училища ім. П. Чайковського; народний артист України Олексій Гуляницький; народний артист України Володимир Аносов; директор та художній керівник російського театру Анатолій Новиков; Кирило Боровський та ансамбль "Калинка". До речі, "Калинка" нещодавно підготувала прекрасну шевченківську програму. У березні ми її покажемо в українському музичному театрі.  К. Боровського та цю програму ми висунули на здобуття премії АРК.
- Ці імена, безумовно, відомі у Криму і далеко за його межами. Але чому обійшли увагою представників закладів української культури - той же український музичний театр, державний вокально-хореографічний ансамбль "Таврія"?
- Хіба я можу не згадати Лілію Титову? Її концерт на новорічні свята пройшов з великим успіхом.
- Це все дуже добре, і про  фестивалі, про які йшла мова, ми знаємо, але чому ніхто не запрошує на них "Кримську світлицю"? Адже наше видання повинне в першу чергу висвітлювати культурні заходи такого масштабу.
- Ми вас запрошуємо! В Керчі це вже буде п'ятий, ювілейний фестиваль, а в Ялті - дев'ятий.
- От тоді ми будемо не опонентами, а будемо співпрацювати...
- Ні, навпаки, газета повинна критикувати. Але в чому специфіка такої критики? Вона повинна точно потрапляти в ціль, виявляти слабку ланку і того, від кого все залежить. Наприклад, ви можете скільки завгодно критикувати мене за недосконалість бюджету, але ж всі порочні його сторони закладені в бюджетному кодексі...
Мене просили підготувати зауваження до Кабінету Міністрів України, де б висловлювалися проблеми стосовно фінансування національних культур Криму. На 17 січня 2003 року передбачено фінансування кримськотатарської, бол-гарської культур... Українська не фінансується. Це викривлення української культурної політики.
- Леоніде Кузьмовичу, скільки Ви вже на посаді заступника міністра культури?
- Десять років.
- Коли вже станете міністром?
- А навіщо? Міністр - посада політична, тому не дуже приваблива. Я ж займаюся тим, в чому професіонал. Вважаю, що в культурі немає гострих проблем, а якщо вони виникають, ми їх вирішуємо. 

P. S. Між іншим, берегиня української культури Ніна Митрофанівна Матвієнко минулого літа в "Артеку", де вона оцінювала у складі поважного дорослого журі один з дитячих мистецьких конкурсів, довідавшись від кореспондентів "Кримської світлиці" про проведений газетою перший кримський конкурс української авторської пісні, пообіцяла його підтримати. Так що ми приречені на співпрацю, шановне кримське міністерство!

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2003 > Тема "З перших уст"