Версiя для друку Обговорити в форумi

Навесні цього року Представництво Міністерства закордонних справ України в Криму відзначатиме п'ятиріччя з дня свого створення. Воно - не лише ще один ланцюжок, що, поряд з Представництвом Президента України в АРК, мов наповнена кровоносна судина, пов'язує "серце" України з її регіонами, але і є установою, яка значно спрощує життя кримчанам, схильним до міграції, та підносить авторитет нашої держави серед гостей з інших країн, що відвідують півострів. Впродовж усього терміну існування Представництво очолює Валерій ОРЄХОВ. На наше прохання, Валерій Олександрович визначив основні напрямки діяльності Представництва та ті поточні проблеми, що вже вдалося розв'язати або ж чекають свого вирішення.

- Найважливіші напрямки нашої роботи - це допомога іноземним дипломатам і неофіційним гостям під час їхнього перебування в Криму, особливо за умови позаштатних ситуацій, легалізація документів співгромадян, що від'їжджають за кордон, консультації, пов'язані з цією процедурою та перебуванням на теренах іншої держави, інформаційна та аналітична діяльність.
- А якщо розглянути ці пункти трохи детальніше?
- Легалізація документів - це перш за все звіряння підписів посадових осіб органів юстиції України з тими, що в документах, необхідних за кордоном; якщо є потреба, ці документи потім перекладаються. Серед них - оригінали документів, виданих органами реєстрації громадянського стану, копії нотаріальних документів, оригінали документів про освіту міжнародного зразка тощо. Завірені нами, вони можуть використовуватись за призначенням. Це дозволяє кримчанам
оформляти документи на право виїзду за кордон на місці.
- Чи дорога ця процедура?
- Бідні люди, як правило, за кордон не їздять. Опрацювання нашим Представництвом одного документа для громадян України обходиться від 16 до 24 гривень. За один рік ми обслуговуємо від 3 до 4 тисяч відвідувачів. Отже, заробили для державного бюджету України згідно з тарифом консульських зборів за час своєї діяльності понад 300 тисяч гривень.
До нас звертаються люди за найрізноманітнішими консультаціями. Відповіді на численні свої запитання вони знаходять ще в коридорі, де розміщені на стендах довідково-інформативні документи.
Наша служба, як вже зазначалося, опікується також іноземними делегаціями, створює належні умови для виконання дипломатами своїх місій, а це означає - організовує необхідні для них зустрічі у владних колах, і вже разом - їхнє матеріально-технічне забезпечення тощо.
Якщо з іноземцями в Криму трапляються якісь негаразди (арешт, смерть, порушення їхніх прав), ми негайно приходимо на допомогу. Так, наприклад, минулого року прикордонники затримали двох греків, що прибули до Керчі без віз. Ми провели переговори з прикордонниками і вжили необхідних в цій ситуації заходів.
Представництву надіслані офіційні подяки за високий рівень організації візитів до Криму посла Німеччині в Україні Д. Штюдеманна, Туреччини - Б. Джанкореля, а також Верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Р. Єкеуса.
Важливою для Представництва є і співпраця з Генеральним консульством РФ в Криму та Почесними консульствами Казахстану, Вірменії, Грузії, що працюють тут на зміцнення різноманітних зв'язків своїх держав з Україною. Зараз проробляється питання про відкриття в Сімферополі таких консульств Литви та Білорусі.
- А чи доводилося вам долати якісь особливі труднощі, виконуючи службові завдання?
- З метою удосконалення своєї роботи минулого року ми побудували і відкрили свій консульський пункт в районі аеропорту "Центральний". Наші працівники одержали право на оформлення візових дозволів гостям із США, Канади, країн Євросоюзу та Швейцарської Конфедерації. З одного боку, для іноземців оформити ці документи на теренах нашої держави значно зручніше - усього три хвилини і тридцять доларів вартість послуги (в кілька разів дешевше, ніж вдома), а з іншого - з липня по грудень минулого року, оформивши візові дозволи 110 іноземцям, ми збагатили державну казну на 3,3 тисячі доларів. Оцінивши взаємні переваги від такої діяльності, плануємо збільшити термін перебування іноземців за нашим дозволом від 8 до 14 діб, а також розширити географію своїх послуг: ближчим часом надаватимемо їх громадянам Польщі, Ізраїлю, Туреччини та іншим. Сподіваємося в такий спосіб збільшити не лише кількість туристів, але й інвесторів.
- Як би ви могли прокоментувати свою аналітично-інформативну діяльність?
- Зважаючи на те, що Крим є багатонаціональним регіоном і представники деяких народів свого часу зазнали депортації, ми не тільки відстежуємо розвиток міжнаціональних стосунків, але й слідкуємо за тією роботою, яка проводиться щодо реабілітації прав депортованих. Особисто я в цьому плані не виділяю якусь окрему націю і засуджую екстремізм в будь-якому прояві.
- Хотілося б довідатись про вашу оцінку мовної ситуації в регіоні...
- Зважаючи на те, що 68 відсотків населення, згідно з переписом, визначило рідною російську мову, я - за визнання її другою офіційною мовою нашої держави. Можливо, після цього у нас на одну проблему поменшало б.
- Проте у реальному житті, здається, так воно і є. Сьогодні менше 2% школярів навчається державною мовою. То, можливо, слід подбати про зміцнення саме її позицій в Криму?
- Але ж ви не можете мені закинути, що я як держслужбовець не виконую своїх мовних обов'язків, хоча батьки мої - росіяни, і, зростаючи на теренах Естонії, української мови в школі я взагалі не вивчав. Між іншим, вважаю за необхідне під час відпустки прочитати до 20 книг українською мовою.
На мою думку, мовна ситуація перш за все в руках інтелігенції і преси, оскільки справжня інтелігенція усіх країн і за всіх часів була прогресивною і ніколи не цуралася оволодіння новими знаннями, у тому числі і мовними. А ЗМІ впливають на світогляд щонайширших верств населення. Та, на жаль, в пресі паритету ми поки що не спостерігаємо. 90% інформаційного простору формується російськоспрямованими ЗМІ. Його слід перерозподілити.
Особисто я володію російською, українською, англійською мовами, розумію німецьку і естонську. До речі, в Естонії, де й досі мешкає мій брат, щодо мовного питання вчинили значно радикальніше, ніж в Україні. Там, щоб обійняти навіть незначну керівну посаду, починаючи з бригадира, треба скласти іспит на знання естонської мови.
- Читачам було б цікаво дізнатися не лише про ваші службові обов'язки та особисті уподобання, але й зазирнути в сторінки вашої біографії.
- Народився в Дніпропетровську, виріс в Естонії, армійська служба привела до Криму. За фахом - вчитель англійської мови і політолог. До переходу на нинішню посаду працював у прес-службі Президента і Кабінету Міністрів України, був заступником Постійного Представника Президента України в Криму, коли на цій посаді перебував Василь Кисельов. Свого часу протидіяв введенню інституту президентства на місцевому
рівні. Я є членом президії Кримського відділення Народно-демократичної партії України. Маю дипломатичний ранг першого секретаря першого класу.
- А що б ви могли сказати про свій "бойовий екіпаж"?
- Це мій заступник Олександр Петрович Закутайло, головний спеціаліст Представництва Любомир Богданович Король, головний бухгалтер Поліна Юріївна Гладких, головний спеціа-ліст Олександр Юрійович Вахрушев та спеціалісти Євгенія Миколаївна Кашпур і Леся Володимирівна Гапула. Разом нам під силу впоратися з будь-якими завданнями у межах своєї компетенції.

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #4 за 24.01.2003 > Тема "З перших уст"