Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4452)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4125)
Українці мої... (1661)
Резонанс (2122)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1052)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (323)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (207)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«З НАБЛИЖЕННЯМ НЕБЕЗПЕКИ ДО НЕ╥ ВЕРТАВ ДОБРИЙ НАСТР╤Й»
Про траг╕чну долю в╕дважно╖ розв╕дниц╕ холодноярських повстанц╕в Ольги...


НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
Виставка висв╕тлю╓ знаков╕ под╕╖ во╓нно╖ ╕стор╕╖ Ки╓ва…


╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
Не вс╕м цим фактам знайшлося м╕сце у шк╕льних п╕дручниках, але саме завдяки ╖м ╕стор╕я ста╓ живою...


ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
Тож за яку Укра╖ну? Вкотре перекону╓мося, що питання, як╕ ставив Дмитро Донцов, сьогодн╕ ╓...


ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
╤сторична пам'ять – головний феномен в╕дтворення ╕стор╕╖ сусп╕льства, кра╖ни, нац╕╖…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#22 за 01.06.2007
ЧЕРВОНОЗОРЯНА ЛАМ╤Я


(Зак╕нчення. Поч. у № 21).
Яка жахлива жорсток╕сть: розстр╕ляти сотн╕ тисяч д╕тей, як╕ з вини таких, як Ворошилов та Стал╕н, стали сиротами (бо то були переважно д╕ти «ворог╕в народу», «куркул╕в» тощо), подались у м╕ста ╕, як могли, боролись за сво╓ виживання. У лист╕, зв╕сно, про справжн╕ причини масово╖ безпритульност╕ не було н╕ слова, лише один ман╕акальний крик: «Мерзавцев расстрелять!»
Лист був прочитаний з належного увагою, справ╕ був даний х╕д. Виконуючи волю Стал╕на, Молотов да╓ доручення Генеральному прокурору СРСР Вишинському п╕дготувати проект постанови про боротьбу з╕ злочинн╕стю неповнол╕тн╕х. Вже 29 березня 1935 року Вишинський подав на ╕м’я Молотова проект постанови, який згодом був винесений на розгляд Пол╕тбюро ЦК ВКП(б).
Стал╕н, який завжди з особливою настирлив╕стю вишукував нов╕ жертви для масового терору, проявив до проекту надзвичайний ╕нтерес та власноручно вн╕с до нього поправку принципового характеру. Вар╕ант Вишинського в╕др╕знявся певною пом╕ркован╕стю та обт╕чн╕стю формулювань. В його першому пункт╕ говорилося:
«К несовершеннолетним, уличенным в совершении систематических краж, в причинении насилия, телесных повреждений, увечий и
т. п., применять, по усмотрению суда, как меры медико-педагогического воздействия, так и меры уголовного наказания».
Стал╕на так╕ формулювання не задовольнили. ╤ в╕н вн╕с до тексту зм╕ни, п╕сля яких перший пункт уже звучав так: «К несовершеннолетним, начиная с 12-летнего возраста, уличенным в совершении краж, причинении насилия, телесных повреждений, увечий, в убийстве или попытке к убийству, привлекать к уголовному суду с применением всех мер уголовного наказания». Саме в такому вигляд╕ постанову було затверджено на зас╕данн╕ Пол╕тбюро ЦК ВКП(б)
7 кв╕тня 1935 року. Указом ЦВК ╕ РНК закон набрав чинност╕. Наступного дня його опубл╕кувала газета «Правда». Тут же «постарався» Кал╕н╕н, який так полюбляв виступати перед д╕тьми з батьк╕вськими настановами. (Зауважимо, що щось под╕бне було зроблено ще в одн╕й тогочасн╕й кра╖н╕ тотал╕тарного режиму - фашистськ╕й Н╕меччин╕. Але там в╕ковий р╕вень крим╕нально╖ в╕дпов╕дальност╕ був знижений лише на один р╕к - з 18 до 17!)
20 кв╕тня 1935 року Пол╕тбюро затвердило секретне роз’яснення органам суду ╕ прокуратури про те, що до заход╕в крим╕нального покарання, передбаченого законом в╕д 7 кв╕тня стосовно неповнол╕тн╕х, починаючи з 12-р╕чного в╕ку, «относится также и высшая мера уголовного наказания (расстрел)».
Стал╕нськ╕ опричники негайно взялися виконувати цю вказ╕вку.
У 1937 - 1938 роках, як св╕дчить оф╕ц╕йна статистика, серед арештованих школяр╕в ╕ учн╕в ФЗН Донеччини 33,3% були розстр╕лян╕. (12)
Постанова ЦК ВКП(б) та секретн╕ матер╕али до не╖ викликали негативний резонанс за кордоном. Французький письменник Ромен Роллан, з яким пер╕одично п╕дтримував стосунки «великий гуман╕ст» Стал╕н, поставив питання про репрес╕╖ щодо д╕тей перед Стал╕ним п╕д час зустр╕ч╕ 26 червня 1935 року. Стал╕н заспоко╖в письменника, в╕н сказав, що закон був викликаний з «педагог╕чною метою» для запоб╕гання хул╕ганства серед д╕тей.

«СОЦ╤АЛЬНО НЕБЕЗПЕЧН╤» Д╤ТИ

15 серпня 1937 року вступив у д╕ю «совершенно секретный» оперативний наказ Наркома внутр╕шн╕х справ СРСР М. ╢жова
№ 00486, в якому вперше на оф╕ц╕йному р╕вн╕ запроваджувалось поняття «социально опасные дети осужденных». (13)
«Социально опасные дети осужденных, - говорилось у наказ╕, - в зависимости от их возраста, степени опасности и возможности ис-правления подлежат заключению в лагеря или исправительные колонии НКВД, или водворению в детские дома особого режима Наркомпросов республик по персо-нальным нарядам ГУЛАГа, НКВД».
Сам наказ № 00486 дуже великий, детальний, в ньому присутн╕ так╕ графи, як «Порядок отправки детей в детские ясли», «Учет детей осужденных», «Наблюдение за
детьми осужденных»... В╕д однор╕чного до п’ятнадцятир╕чного в╕ку - все розписано, все враховано! Яке батьк╕вське «п╕клування» про д╕тей, ╖х подальшу долю! Ось, прим╕ром, лише два рядки з цього наказу.
«При производстве ареста жен осужденных дети у них изыма-ются и... отвозятся в специальные дома и ясли, приемно-распределительные пункты».
«Каждый принятый ребенок записывается в специальную книгу, а документы его запечатываются в отдельный конверт... Дети до
3-летнего возраста (!) сдаются лично заведующим домами или
яслями...»
Зверн╕ть увагу: д╕ти в╕д одного до трьох рок╕в уже ходили з тавром «соц╕ально небезпечний»!
Олександр Солжен╕цин розпов╕да╓ про шестир╕чного (!) хлопчика, що в╕дбував строк у колон╕╖ за 58-ю статтею. (14) Нагада╓мо, що стаття 58 визначала покарання шпигунам, диверсантам, терористам тощо.
Ось таким людо╖дським наказом ╢жов «прикрасив» 1937 р╕к, який ╕ без того по сам╕ в╕нця просякнутий сл╕зьми ╕ кров’ю м╕льйон╕в.
╤ в наступн╕ роки низка урядових указ╕в ╕ постанов «розвивали», «удосконалювали» цей напрям радянсько╖ «юриспруденц╕╖»: указ в╕д 10 грудня 1940 року, указ в╕д 31 травня 1941 року, указ в╕д 7 липня 1941 року (вже 16 дн╕в йшла в╕йна!). Кожен з цих указ╕в - сходинки, що масово вели д╕тей у табори ╕ на розстр╕л.
***
На цьому можна було б поставити крапку, адже вже йшла в╕йна, вочевидь постало питання «про життя ╕ смерть Радянсько╖ держави» (Стал╕н). Здавалося, що вже у цей час червонозоряна Лам╕я призупинить свою криваву трапезу. Якби то так...
Донецький «Мемор╕ал» св╕дчить: у жовтн╕ 1941 року, здаючи ворогов╕ Донбас, прац╕вники орган╕в НКВС вчинили в обласному центр╕ жахливий злочин: на Рутченк╕вському пол╕, де за високою огорожею був спецпол╕гон каральних орган╕в, вони в орган╕зованому (!) порядку розстр╕ляли велику к╕льк╕сть п╕дл╕тк╕в - учн╕в ФЗН, яких не встигли евакуювати. (Одночасно з д╕тьми у масових могилах знайшли свою насильницьку смерть важкопоранен╕ червоноарм╕йц╕ з к╕лькох в╕йськових госп╕тал╕в).
У т╕ ж дн╕ д╕ти «ворог╕в народу», що перебували у спецустановах Донеччини, були розстр╕лян╕ при дороз╕, що вела з обласного центру на Красний Луч. Так виконувався наказ Стал╕на - знищити все, що неможливо було вивезти на сх╕д. (15)
╤сторикидо цього часу п╕драховують к╕льк╕сть безневинних жертв пер╕оду «культу особи». Оц╕нки р╕зн╕. А вже ск╕льки «соц╕ально небезпечних д╕тей» потрапило п╕д д╕ю наказу № 00486 та ╕нших наказ╕в та указ╕в до ╕ п╕сля нього - в╕домо лише червонозорян╕й Лам╕╖!
Стал╕нськ╕ закони про малол╕тн╕х в’язн╕в про╕снували двадцять рок╕в! Вони були скасован╕ в╕дпов╕дним указом в╕д 24 кв╕тня 1954 року.
Можна було б сьогодн╕ ╕ не ворушити минуле, тим б╕льше, таке болюче. Але де стов╕дсоткова гарант╕я того, що под╕бне не зможе повернутись?
Павло МАЗУР, кра╓знавець.
 м. Мар╕уполь Донецько╖ област╕.
 
ДЖЕРЕЛА:
1. Э. Радзинский, «Господи... смири и усмири Россию». Николай II: жизнь и смерть», Москва, «Вагриус», 1993, с. 426, 448, 449.
2. И. Бунич, «Полигон смерти», СПб, «Шанс», 1996, с. 62.
3. А. Солженицын, «Архипелаг ГУЛАГ», Москва, «Советский писатель», 1989, т. 1, с. 60.
4. А. Кул╕ш, «Книга пам’ят╕ Укра╖ни», Харк╕в, 1996, с. 17.
5. И. Бунич, «Полигон смерти», с. 109.
6. Г. Ващенко, «Педагог╕чна наука в СРСР», «Р╕дна школа», № 4, 1999, с. 73.
7. Р. Конквест, «Великий терор», «Ки╖в», № 1, 1980, с. 91.
8. А. Солженицын, «Архипелаг ГУЛАГ», т. 2, с. 65.
9. Там само, с. 60 - 61.
10. Р. Конквест, «Великий терор», с. 91.
11. Див. А. Давидюк, «Б╕льшовицька лам╕я», «Подол╕я» (В╕нниця), 27 травня 1999 р.
12. В. Н╕кольський, «Укра╖нц╕ Донеччини, репресован╕ у 1937 - 1938 рр.: соц╕олог╕чний анал╕з статистики», «Сх╕д», № 3, 1995. с. 41.
13. Див. А. Бушуев, «Детский сад» вождя всех народов», «Комсомольская правда», 15 августа 1997 г.
14. А. Солженицын, «Архипелаг ГУЛАГ», т. 2, с. 425.
15. Див. Марина Кореп, «Пикник на братской могиле», «Труд», 20 - 26 января 2000 г.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 01.06.2007 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=4811

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков